Профилактика хирургической инфекции в акушерстве и гинекологии
Профилактика послеоперационных гнойно-септических осложнений – неотъемлемая часть успешного оперативного вмешательства в современной хирургии. Развитие послеоперационных инфекционных осложнений обусловливает увеличение затрат на лечение, уход за пациентами, дополнительные хирургические вмешательства, а также удлинение сроков госпитализации. Информацию о том, насколько остро сегодня стоит проблема хирургической инфекции в акушерстве и гинекологии, а также о современных методах ее профилактики и лечения нам предоставил доцент кафедры акушерства, гинекологии и репродуктологии НМАПО им. П.Л. Шупика Александр Михайлович Дубов.
Как можно сегодня охарактеризовать ситуацию с инфекционными послеоперационными осложнениями в акушерско-гинекологической практике?
Частота послеоперационных осложнений у женщин с хроническими воспалительными заболеваниями половых органов составляет от 12 до 20%. Если говорить о частоте послеоперационных воспалительных осложнений после проведения медицинского аборта и малых гинекологических операций, то она не имеет тенденции к снижению и составляет от 7 до 25%. Через 2 месяца после аборта может развиваться хронический воспалительный процесс в органах малого таза, который диагностируется в 18% случаев, а через 2 года – в 12,5% случаев. Также остается высокой частота возникновения раневой инфекции после проведения полостных хирургических вмешательств.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...
Розбір клінічного випадку...