Карбамазепин в ХХІ веке. Обзор доказательной базы и сфер применения в неврологии и психиатрии
Карбамазепин синтезировал W. Schindler (Швейцария) в 1960 г. как противоболевое средство. Первым показанием к его назначению была невралгия тройничного нерва (S. Bloom, 1962). Вскоре обнаружили, что карбамазепин проявляет свойства антиконвульсанта и тимолептика. С 1965 г. его начали использовать для лечения эпилепсии, а в 1971 г. впервые применили при мании, рефрактерной к антипсихотикам.
В последующие годы спектр показаний продолжал расширяться, и сегодня, несмотря на прогресс в нейропсихофармакологии, карбамазепин попрежнему широко применяется в лечении эпилепсии, тригеминальной невралгии, других болевых форм нейропатии, биполярного аффективного расстройства, синдрома отмены алкоголя.
Структурная формула карбамазепина – 5 - карбамил-5-Н-дибензазепин – близка к трициклическим антидепрессантам. Препарат в стандартной таблетированной форме максимально, но медленно и неравномерно всасывается в кишечнике; предельный уровень в плазме крови достигается через 4-8 ч. Карбамазепин соединяется с белками плазмы (около 75%) и почти полностью метаболизируется в печени. Период его полувыведения составляет 20-40 ч, а при повторных приемах и в комбинированной терапии с другими противосудорожными препаратами может уменьшаться до 8-12 ч.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...