Віддалені неврологічні наслідки легких вертебральних травм
Продовження, початок у № 1, 2011 р.
Індуковані травмою дегенеративні зміни у ШВХ можуть викликати вертеброгенні неврологічні ускладнення як у центральній нервовій системі, так і в периферійній. Церебральним ускладненням дегенеративних змін ШВХ є порушення кровообігу у вертебрально-базилярному басейні (ВББ), який забезпечує життєво важливі утворення: стовбур мозку, задньонижні відділи великих півкуль головного мозку, мозочок, верхньошийний відділ спинного мозку, частково гіпоталамус і підкоркові вузли, м’які тканини верхньошийного відділу хребта.
Периферійними неврологічними ускладненнями шийного остеохондрозу є вертеброгенна цервікалгія, цервікокраніалгія, цервікобрахіалгія, шийний радикуліт, плечо-лопатковий періартроз. Отже, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості ШВХ і судин ВББ, навіть у нормі крайні оберти голови можуть певною мірою змінити мозковий кровообіг. Особливо це є актуальним після шийної вертебральної травми, навіть легкої, коли існує надзвичайно високий ризик появи посттравматичної нестабільності хребтового рухового сегмента (ХРС), коли структури хребців або деформовані гачкоподібні відростки можуть подразнювати періартеріальну симпатичну сітку хребтової артерії (ХА), викликаючи рефлекторний спазм або стиснення судин з гострими (минущими або стійкими) чи хронічними порушеннями кровообігу у ВББ. Цей фактор обґрунтовує негайну іммобілізацію ШВХ після травми з подальшим комплексом дообстежень.
У разі тривалого патологічного процесу і декомпенсації колатерального кровообігу дисциркуляція може поширюватися й на каротидний кровообіг. Хоча найчастіше екзогенно пошкоджуються ХА, дефіцит кровопостачання з’являється у першу чергу в зоні васкуляризації дистальних її гілок – у підкоркових ділянках і коркових полях мозку на межі васкуляризації двох судинних басейнів, що пояснює появу зорових, вестибулярних, гіпоталамічних розладів. Визначним є факт, що в екстракраніальному відділі ХА віддають гілки м’язам, кістковому і зв’язковому апарату ШВХ, а через міжхребцеві отвори надходять гілки ХА до спинномозкових нервів, спинного мозку і його оболонок у шийному відділі. Спинний мозок у цій зоні переважно отримує васкуляризацію з декількох непарних корінцево-спінальних артерій (aa. radiculospinales) – позачерепних гілок, а передня і задня спинномозкові артерії (aa. spinales anterior et posterior) – інтракраніальні гілки – кровозабезпечують 3-4 верхніх шийних сегменти [2, 3, 4, 18, 21, 25, 27, 35]. Слід зазначити, що травми хребта з різкою гіперекстензією можуть викликати гострі ішемічні розлади в зонах васкуляризації у цих гілках (спинальні інфаркти, гематомієлія), значення яких недооцінюють, їх часто розцінюють як вогнища запально-дегенеративного характеру.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у всьому світі посідають провідне місце серед інфекційних захворювань дорослого населення. Поряд із тим серед фахівців зростає занепокоєння щодо триваючого зростання стійкості бактерій до більшості антибіотиків. Експерти провідних міжнародних товариств наголошують на необхідності розсудливого і виваженого призначення антимікробних препаратів. Про основні принципи раціональної антибіотикотерапії в урології, зокрема при проведенні діагностичних і хірургічних втручань, ми попросили розповісти завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», доктора медичних наук, професора В’ячеслава Миколайовича Григоренка. ...
Процедура трансректальної біопсії простати супроводжується високим ризиком інфекційних ускладнень, тому проведення антимікробної профілактики при цьому втручанні є обов’язковим. Однак зростання антибіотикорезистентності, а також нещодавні рекомендації щодо обмеження призначень фторхінолонів значно звужують спектр можливих варіантів такої профілактики. Міжнародною мультидисциплінарною групою експертів на основі літературних джерел та клінічного досвіду було розроблено ряд настанов стосовно запобігання інфекційним ускладненням при біопсії простати та обґрунтовано доцільність і переваги призначення з цією метою фосфоміцину ...
Кількість людей, які страждають і помирають від вірусного гепатиту В (ВГВ), можна порівняти з кількістю хворих на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID‑19), яка наразі викликає велике занепокоєння в усьому світі. Тому вкрай важливим залишається питання передачі вірусу, у тому числі через статеві клітини. Попередніми дослідженнями встановлено, що гени ВГВ, інтегровані в людські сперматозоїди, здатні до реплікації та експресії після передачі ембріонам. Однак досі це явище не було підтверджено клінічними дослідженнями у пацієнтів. Автори вивчали особливості інтеграції ВГВ у геном сперматозоїдів пацієнтів та аналізували можливі клінічні наслідки для потомства ...
За визначенням робочої групи Міжнародного товариства з проблем утримання сечі (ICS), у чоловіків термін «урологічний синдром хронічного тазового болю (СХТБ)» включає хронічний простатит (ХП) або СХТБ (ХП/СХТБ). Серед пацієнтів, які перебувають під амбулаторним спостереженням із приводу простатиту, понад 90% осіб мають діагноз ХП/СХТБ, що свідчить про високу поширеність цього урологічного захворювання в загальній структурі (Yang C.C. et al., 2018). Саме з наявністю ХП пов’язують підвищений ризик розвитку нетримання сечі, доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), запальних процесів сечостатевої системи, утворення каменів, кіст у ПЗ та виникнення раку ПЗ (РПЗ). Адже відомо, що в генезі останнього відіграють роль різні фактори, зокрема ампліфікація та мутація генів, що кодують гени-супресори пухлини, онкогени, а також фактори росту та цитокіни [1, 2]. Учені довели, що інгібування запалення, у тому числі за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), може зменшувати прогресування ХП та опосередковано впливати на зменшення ризику виникнення РПЗ. Водночас потужні анальгетичні властивості НПЗП дозволяють ефективно усувати хронічний тазовий біль та асоційовані з ним симптоми...