Современные возможности терапии болезни Паркинсона: роль препаратов леводопы
С момента первого описания в 1817 г. Джеймсом Паркинсоном клинической картины «дрожательного паралича» – болезни, названной впоследствии именем первооткрывателя, в ее изучении были сделаны выдающиеся открытия.
Среди них следует выделить идентификацию основного патогенетического субстрата болезни Паркинсона (БП) – дофаминового дефицита в базальных ганглиях головного мозга (H. Ehringer, O. Hornykiewicz, 1961) и открытие свойства леводопы – метаболического предшественника дофамина – восполнять дефицит этого медиатора в ЦНС, уменьшая выраженность моторных симптомов заболевания (A. Carlsson, 1957; W. Birkmayer, O. Hornykiewicz, 1961; А. Barbeau et al., 1962; G. Cotzias et al., 1967).
Первые попытки назначения леводопы при постэнцефалитическом паркинсонизме, предпринятые в конце 1960-х годов, легли в основу сюжета художественного фильма «Пробуждение» (США). Начало промышленного производства препаратов леводопы и их внедрение в практику около 40 лет назад произвело драматические изменения в судьбе пациентов с диагнозом БП, приблизив продолжительность их жизни к общепопуляционному показателю. И сегодня леводопа остается основой терапии у большинства пациентов.
В то же время ее применение все еще вызывает у врачей много практических вопросов, связанных с дозированием, временем начала заместительной терапии, предупреждением и коррекцией специфических побочных эффектов.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...