Кардиодайджест
Согласно современным стандартам, у пациентов с инфарктом миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST первичное чрескожное коронарное вмешательство (ЧКВ) в идеале должно быть проведено в пределах 90-120 мин от развития симптомов. При невозможности своевременного ЧКВ клинические руководства рекомендуют тромболизис. Результаты двух недавно завершившихся исследований свидетельствуют о том, что после тромболизиса раннее ЧКВ является более эффективным, чем отсроченное.
В метаанализ, опубликованный 2 июля в European Heart Journal, вошли 7 исследований с участием 2961 пациента. После успешного тромболизиса больных рандомизировали для получения раннего рутинного ЧКВ либо ЧКВ только в случае отсутствия признаков реперфузии.
Результаты метаанализа показали, что раннее рутинное ЧКВ после тромболизиса у больных ИМ с элевацией сегмента ST снижает вероятность повторного инфаркта (относительный риск – ОР – 0,55; р=0,003), комбинированной конечной точки «смерть + повторный инфаркт» (ОР 0,65; р=0,004) и рекуррентной ишемии через 1 мес с сохранением этих преимуществ на протяжении 6-12 мес. Частота значимых геморрагических событий и инсульта в обеих группах было одинаковой.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Буспірон, який було розроблено в 1986 р., дотепер не втратив прихильності лікарів (Shmuts et al., 2020; Howland, 2015). З моменту схвалення Управлінням з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) для застосування при генералізованому тривожному розладі (1986) буспірон застосовували переважно як анксіолітичний засіб, утім, спектр показань до його призначення може розширитися завдяки нещодавно виявленим нейробіологічним ефектам, а також хорошому профілю безпеки і переносимості (Howland, 2015; Wilson et al., 2021)....
SARS-CoV‑2 виявився непересічним респіраторним вірусом і спричинив пандемію, яка тривала із 2019 по 2023 рік. Проте вплив цієї інфекції на імунну систему (ІС) людини не обмежується активацією фізіологічних механізмів противірусного захисту. Вірус здатний надмірно активувати ІС, зумовлюючи загрозливе ускладнення – т. зв. цитокіновий шторм, спричинити тяжку вірусну пневмонію, розвиток автоімунного синдрому, впливати на систему коагуляції тощо....
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....
Риносинусит (РС) є одним із найчастіших захворювань у первинній медичній практиці. Трьома найбільш чутливими й специфічними симптомами гострого РС є виділення з носа, закладеність носа, лицевий і головний біль. Неконтрольований гострий біль значно погіршує якість життя пацієнтів із РС: спричиняє психоемоційні розлади, знижує працездатність і соціальну активність, сприяє хронізації больового синдрому і збільшує вартість лікування. Отже, полегшення болю при РС є найпершим завданням лікаря....