Применение транспальпебрального склерального индикатора ИГД-02 diathera при диспансеризации населения

27.03.2015

В настоящее время одним из ведущих методов обследования лиц с подозрением на повышение внутриглазного давления (ВГД)
является тонометрия.

В клинической практике для измерения ВГД наиболее часто используют аппланационный тонометр Маклакова. Однако из-за трудоемкости и длительности процедуры, а также риска инфицирования через слизистую оболочку глаза широкое применение этого метода при проведении диспансеризации и профилактических осмотров затруднено.
Существенно расширить клинические возможности тонометрии в офтальмологии позволяет транспальпебральная склеральная тонометрия (измерение ВГД через веко в области склеры) с помощью индикатора ИГД-02 «ПРА» (производства Рязанского государственного приборного завода, Россия). Это устройство отражает на дисплее результат показателей ВГД по Маклакову при нагрузке 10 г. Отсутствие прямого контакта прибора со слизистой оболочкой глаза устраняет необходимость стерилизации и использования расходных материалов, при этом минимизирует угрозу инфицирования пациента. Перечисленные преимущества транспальпебрального индикатора ИГД-02 «ПРА» дают возможность широко применять его в офтальмологической практике, в частности при проведении скрининговых осмотров.
В 2006 г. была разработана новая модель индикатора ИГД-02 «ПРА» diathera, которая позволила значительно упростить процедуру и повысить точность измерения ВГД за счет исключения фактора субъективности. Модернизированный офтальмотонометр также оснащен встроенным звуковым датчиком вертикальности, с помощью которого осуществляется контроль за правильностью установки прибора в момент измерения ВГД, что снижает к минимуму вероятность получения ошибочных результатов.
В течение 2006 г. в нашем отделении с помощью двух моделей транспальпебрального склерального индикатора ИГД-02 и ИГД-02 diathera былы обследованы на наличие глаукомы 3588 пациентов (55% женщин; возраст пациентов – 40-55 лет). Полученные результаты приведены в таблице.
Всем пациентам с выявленным повышением ВГД проведены дополнительные исследования (тонометрия по Маклакову, гониоскопия, периметрия, тонография). При необходимости для уточнения диагноза больных направляли на дообследование в офтальмологический стационар.
Применение транспальпебральных склеральных индикаторов ИГД-02 и ИГД-02 diathera дало возможность впервые диагностировать глаукому у 22 пациентов.
Учитывая незначительную степень прогрессирования заболевания (I-II ст.) и возраст больных (40-55 лет), прогнозируется восстановление зрительных функций при своевременно проведенном лечении и сохранение пациентами трудоспособности.
Анализ полученных данных позволил сделать такие выводы:
· Транспальпебральные склеральные индикаторы ИГД-02 и ИГД-02 diathera просты и удобны в эксплуатации, не требуют дополнительного применения анестезии, отличаются высокой производительностью.
· Встроенный звуковой датчик вертикального положения в индикаторе ИГД-02 diathera дает возможность снизить частоту ошибочных результатов при проведении тонометрии в 2,2 раза.
· Применение ИГД-02 diathera позволяет проводить качественные диспансерные обследования населения, обеспечивая диагностику глаукомы на ранней стадии.
Таким образом, широкое внедрение транспальпебральной склеральной тонометрии в офтальмологической практике – это еще один шаг на пути к решению проблемы потери зрения и инвалидности по причине глаукомы.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

20.04.2024 Урологія та андрологія Інтеграція вірусу гепатиту В у геном сперматозоїдів: клінічні ризики з позицій репродуктології

Кількість людей, які страждають і помирають від вірусного гепатиту В (ВГВ), можна порівняти з кількістю хворих на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID‑19), яка наразі викликає велике занепокоєння в усьому світі. Тому вкрай важливим залишається питання передачі вірусу, у тому числі через статеві клітини. Попередніми дослідженнями встановлено, що гени ВГВ, інтегровані в людські сперматозоїди, здатні до реплікації та експресії після передачі ембріонам. Однак досі це явище не було підтверджено клінічними дослідженнями у пацієнтів. Автори вивчали особливості інтеграції ВГВ у геном сперматозоїдів пацієнтів та аналізували можливі клінічні наслідки для потомства ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Лікування ХП/СХТБ: фокус на антиноцицептивні та протизапальні механізми дії диклофенаку натрію

За визначенням робочої групи Міжнародного товариства з проблем утримання сечі (ICS), у чоловіків термін «урологічний синдром хронічного тазового болю (СХТБ)» включає хронічний простатит (ХП) або СХТБ (ХП/СХТБ). Серед пацієнтів, які перебувають під амбулаторним спостереженням із приводу простатиту, понад 90% осіб мають діагноз ХП/СХТБ, що свідчить про високу поширеність цього урологічного захворювання в загальній структурі (Yang C.C. et al., 2018). Саме з наявністю ХП пов’язують підвищений ризик розвитку нетримання сечі, доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), запальних процесів сечостатевої системи, утворення каменів, кіст у ПЗ та виникнення раку ПЗ (РПЗ). Адже відомо, що в генезі останнього відіграють роль різні фактори, зокрема ампліфікація та мутація генів, що кодують гени-супресори пухлини, онкогени, а також фактори росту та цитокіни [1, 2]. Учені довели, що інгібування запалення, у тому числі за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), може зменшувати прогресування ХП та опосередковано впливати на зменшення ризику виникнення РПЗ. Водночас потужні анальгетичні властивості НПЗП дозволяють ефективно усувати хронічний тазовий біль та асоційовані з ним симптоми...

20.04.2024 Урологія та андрологія Сучасні тенденції в нехірургічному лікуванні хвороби Пейроні

Хвороба Пейроні (ХП) — це захворювання сполучної тканини, що вражає білкову оболонку статевого члена, може спричиняти біль і пенільну деформацію; при цьому відомо, що поширеність патології зростає з віком. Хоча хірургічне втручання є золотим стандартом лікування хронічної фази ХП, існує низка методів консервативної терапії, однак оптимальний менеджмент пацієнтів із гострою фазою захворювання залишається предметом дискусії. У статті узагальнено дані останніх досліджень, що стосуються тенденцій нехірургічного лікування ХП ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Оновлення в лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози та роль мінімально інвазивних хірургічних процедур

Симптоми з боку нижніх сечових шляхів (СНСШ), викликані доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), суттєво впливають на якість життя чоловіків. Динамічне спостереження та медикаментозне лікування з використанням широкого спектра препаратів можуть давати терапевтичний ефект. Проте хірургічне втручання залишається одним із найбільш ефективних рішень у пацієнтів із тяжкими формами цього захворювання. Трансуретральна резекція простати (ТУРП) є золотим стандартом хірургічного лікування. Утім з’являються й альтернативні методи, зокрема лазерна абляція простати за допомогою гольмієвого й тулієвого лазера (HoLEP і ThuLEP), а також роботизована водоструминна терапія (акваабляція), спрямовані на зниження післяопераційної захворюваності. Мінімально інвазивні хірургічні процедури (МІХП), що проводяться амбулаторно під місцевою анестезією або седацією, мають усе ширше застосування, особливо у хворих із високим хірургічним ризиком через супутню патологію. ...