Рекомендации ESC по лечению фибрилляции предсердий (2016)

09.02.2017

В августе прошлого года в г. Риме (Италия) состоялся ежегодный конгресс Европейского общества кардиологов (European society of cardiology, ESC), на котором было представлено обновленное руководство по лечению фибрилляции предсердий (ФП). 

Эти рекомендации были разработаны ESC совместно с Европейской ассоциацией сердечного ритма (Eeuropean heart rhythm association, EHRA) и одобрены Европейской организацией по изучению инсульта (European stroke organisation, ESO). Предлагаем читателям ознакомиться с основными положениями данного руководства.

1. Диагностика и своевременное выявление

Рис. 1. Ведение пациентов с ЭСПВЧ, зарегистрированными имплантированными устройствами Примечание: ЭСПВЧ – эпизоды сокращения предсердий с высокой частотой.
Рис. 1. Ведение пациентов с ЭСПВЧ, зарегистрированными имплантированными устройствами
Примечание: ЭСПВЧ – эпизоды сокращения предсердий с высокой частотой.

 

10_2

 

2. Классификация ФП

10_3

 

10_4

 

3. Выявление и коррекция факторов риска, сопутствующей сердечно-сосудистой патологии

10_5

 

4. Комплексная терапия пациентов с ФП

Рис. 2. Комплексный подход к ведению ФП: терапия в остром и отдаленном периоде, желаемые результаты и польза для пациентов
Рис. 2. Комплексный подход к ведению ФП: терапия в остром и отдаленном периоде, желаемые
результаты и польза для пациентов

 

10_7

 

5. Оценка риска инсульта и кровотечения

11_1

 

Профилактика инсульта

11_2

 

Рис. 3. Профилактика инсульта при ФП
Рис. 3. Профилактика инсульта при ФП

 

11_4

 

11_5

Рек

 

Вторичная профилактика инсульта

Рис. 4. Начало и продолжение АКТ у пациентов с ФП после развития инсульта или ТИА
Рис. 4. Начало и продолжение АКТ у пациентов с ФП после развития инсульта или ТИА
 

Продолжение в номере Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (400), лютий 2017 р.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (398), січень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

16.11.2020 Кардіологія Пілотне дослідження анксіолітичного препарату Лодиксем у пацієнтів із гостро декомпенсованою серцевою недостатністю

Тривожні розлади нерідко супроводжують перебіг серцево-судинних захворювань і стають дедалі вираженішими в міру їх прогресування. Тривога також є частим супутником пацієнтів із серцевою недостатністю (СН). У недавньому метааналізі 38 досліджень K. Easton і співавт. (2015) підрахували, що 32% пацієнтів із СН відчувають підвищений рівень тривожності, а 13% пацієнтів відповідають критеріям тривожного розладу. На пізніших стадіях СН поширеність тривоги збільшується. Тривожний розлад діагностують приблизно у 20% пацієнтів із декомпенсованою СН, які для підтримки функції лівого шлуночка потребують імплантації допоміжних пристроїв [5, 6]....

16.11.2020 Кардіологія Пацієнт зі шлуночковими аритміями та патологією щитоподібної залози: ризики й підводні камені терапії

Відновлення ритму у хворих зі шлуночковими тахіаритміями – це не лише питання комфорту пацієнта. Часто це збереження життя, адже саме цей вид порушення ритму серця є основним предиктором розвитку раптової серцевої смерті (РСС) (Bayés de Luna A. et al., 1989). Золотим стандартом медикаментозної антиаритмічної терапії (ААТ) при шлуночкових аритміях, як відомо, є аміодарон (Priori S.G. et al., 2015). Проте цей препарат варто з обережністю призначати хворим із патологією щитоподібної залози (ЩЗ), а при тривалому застосуванні необхідно забезпечити пацієнтові якісний моніторинг функціонального стану ЩЗ. Для України це особливо актуально, оскільки в нас останніми роками спостерігається постійне зростання частоти тиреоїдної патології (Ткаченко В.І. та співавт., 2018)....

15.11.2020 Кардіологія Нутрицевтики в лікуванні дисліпідемій

22-25 вересня в онлайн-режимі відбувся XXI Національний конгрес кардіологів України, в якому взяли участь провідні вітчизняні та зарубіжні фахівці. З огляду на значну поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) атеросклеротичного генезу велику увагу було приділено питанням первинної профілактики цієї патології. Модифікація способу життя та корекція кардіоваскулярних факторів ризику є першим кроком у лікуванні пацієнтів із дисліпідемією, але дотримання дієтичних рекомендацій не завжди дозволяє нормалізувати рівні ліпідів. Чи існує спосіб посилити заходи зі зміни способу та що зазначено в міжнародних рекомендаціях щодо цього? Вичерпні відповіді на ці запитання були надані в рамках симпозіуму «Нутрицевтики в лікуванні дисліпідемій»....

15.11.2020 Кардіологія Модифікація кардіоваскулярних факторів ризику у світлі новітніх тенденцій

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються значним тягарем охорони здоров’я як у світі, так і в Україні. Модифікація кардіоваскулярних факторів ризику (ФР) є оптимальним шляхом запобігання розвитку серцево-судинної патології та смертності. Найпоширенішими кардіоваскулярними ускладненнями є артеріальна гіпертензія (АГ) та дисліпідемії. Незважаючи на досягнення сучасної фармакології, проблеми щодо зменшення ФР ССЗ залишаються, особливо в групах пацієнтів із тяжкою супутньою патологією, резистентною АГ (РАГ) тощо. Водночас після оприлюднення нових європейських рекомендацій із менеджменту хворих на дисліпідемії досягнення цільових рівнів холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) стало неабияким викликом для лікарів-практиків....