Європейський досвід викладання сімейної медицини – у вітчизняну практику

13.03.2017
Л.С. Бабінець Л.С. Бабінець

Викладачі кафедри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та загальної практики – сімейної медицини (ЗПСМ) ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України» професор Лілія Бабінець та доцент Ірина Боровик мали честь бути учасниками тренінгу для тренерів сімейної медицини Leonardo 2.

67-1Цей курс проводився в рамках програми безперервного розвитку освіти тренерів загальної практики (ЗП) у Європі і був організований консорціумом партнерів Європейської академії викладачів ЗП EURACT, членами і представниками якої від Української асоціації сімейної медицини є Лілія Бабінець та Ірина Боровик.

Курси Leonardo EURACT були запроваджені для того, щоб забезпечувати високу якість кадрів у секторі ПМСД, безперервну освіту для лікарів ЗП, а також задля гармонізації підготовки GP/FM у Європі. Такі освітні завдання потребують висококваліфікованих тренерів та викладачів-практиків.

67-2

Тренінг відбувся в Тарту, що є другим за величиною містом в Естонії, а також найстарішим у країнах Балтії (вперше згадується в 1030 р.). Місто завжди було інтелектуальною столицею. Тартуський університет був заснований у 1632 р. шведським королем Густавом Адольфом. Спочатку він називався Academia Dorpatensis. На сьогодні Тартуський університет належить до кращих університетів світу.

Запропонований курс тривав протягом 3 днів і зібрав 32 викладачі сімейної медицини з таких країн, як: Норвегія, Швеція, Фінляндія, Грузія, Латвія, Греція, Румунія, Мальта, Естонія та Україна.

Тренінг складався з 4 модулів, які охоплювали найбільш необхідні педагогічні аспекти в роботі викладача сімейної медицини. Робота була організована в малих групах, що дало змогу кожному учаснику проекту відвідати 3 із 4 запропонованих модулів:

  • Малі групи. Лідерство. Фасилітація.
  • Навчальне консультування.
  • Проблеми в навчанні.
  • Представлення програм.

Першим модулем «Малі групи. Лідерство. Фасилітація» керувала тренер з Великої Британії Егле Прайс, Past-President of EURACT.

Цей модуль був направлений на демонстрацію концепції малої групи, принципів її функціонування та етапів розвитку. Також було розкрито розуміння проблем, які можуть виникнути в групах, їх можливі причини та рішення, основні принципи і завдання малого керівництва групи.

Особливий інтерес викликали питання фасилітації. Фасилітація – це організація процесу колективного розв’язання проблем у групі, який керується фасилітатором (ведучим, головуючим). Це одночасно процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми без витрати часу та за короткий термін виконати усі заплановані дії з максимальним залученням учасників процесу. Фасилітація відрізняється від простого управління тим, що вона не має директивного характеру. Якщо при традиційних формах управління суб’єкт змушує учасників групи виконувати власні інструкції та розпорядження, то у випадку з фасилітацією її суб’єкт має поєднувати в собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу. Цей модуль дав змогу зрозуміти принципи фасилітації в малих групах, поділитися своїм досвідом.

Не менш цікавим був модуль, який проводив Роджер Прайс (FRCGP, Health Education England, Past-UK EURACT Council member, Велика Британія). Він розглядав проблеми, які можуть виникнути між педагогами та тими, хто навчається, а також те, яким чином вони можуть вирішуватись. Вивчались найбільш часті перешкоди на шляху навчання, можливість надання допомоги учням з труднощами, було вказано на необхідність точної та адекватної оцінки проблем. Модуль складався з рольових ігор, які були підготовлені як домашнє завдання. У результаті зробили висновок про важливу роль вирішення проблем зворотного зв’язку (feedback), адже ми можемо використовувати реакції інших як дзеркало для спостереження за наслідками нашої поведінки. Зворотний зв’язок допомагає зробити нас більш обізнаними в тому, що ми робимо і як ми робимо, збільшуючи тим самим нашу здатність змінюватись, внаслідок чого взаємодія з іншими людьми стає ефективнішою.

Ігор Шваб, професор сімейної медицини, екс-президент Європейського відділення Всесвітньої організації сімейної медицини (WONCA), завідувач кафедри сімейної медицини медичної школи (м. Любляна, Словенія) був керівником модуля, який розкрив принципи та обмеження консультування у викладанні сімейної медицини, описав і протестував різні методи оцінки консультацій, практичні проблеми.

Проблемі створення навчальних планів та програм був присвячений модуль, який представила професор ЗПСМ Тартуського університету (Естонія) Рут Калда. Цей модуль дав можливість втілити результати навчання в реальну життєву практику. Рут Калда вдало поєднала навчальну термінологію з планом, дала зрозуміти, яким чином навчальний план може бути застосований безпосередньо в навчанні лікарів ЗП, продемонструвала можливість конвертації педагогічного досвіду в підвищення якості результатів навчального процесу.

Під час тренінгу використовувались різноманітні методи навчання, зокрема інтерактивний семінар, робота в малих групах, рольова гра, мозковий штурм, зворотний зв’язок, пленарні доповіді, проводилась підготовка навчальних матеріалів та їх обговорення.

Навчання пройшло доволі насичено, цікаво та корисно. Учасники отримали багато нових знань, оволоділи сучасними методиками викладання та навчання, поділились досвідом.

Набуті знання та практичні навички будуть використані під час викладання дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина», а також у написанні статей навчально-методичного спрямування.

Робота в малих групах з викладачами сімейної медицини з європейських країн дозволила реально оцінити свої сили, зрозуміти переваги й недоліки нашої вітчизняної системи, а також намітити шляхи подальшого зростання.

 

Викладати сімейну медицину повинні тренери і науковці, які мають відповідний практичний досвід, із сформованим менталітетом лікаря ЗПСМ. Філософію сімейного лікаря можуть правдиво й ефективно формувати тільки фахівці з досвідом лікаря первинної медичної допомоги.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (401), лютий 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

22.11.2020 Терапія та сімейна медицина Прихована депресія у пацієнтів соматичного профілю

Пацієнти із прихованою депресією мають численні скарги соматичного характеру, такі як біль різної локалізації (головний, серцевий, м’язовий), безсоння, розлади травлення, астенія. При цьому вони не визнають наявності проблем в емоційній сфері. Вчасні виявлення та терапія прихованих депресивних станів є необхідною умовою успішного лікування таких хворих. Як розгледіти депресію за соматичними симптомами та що робити далі розповів учасникам науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до кардіо-неврологічних проблем» (28 травня 2020 року) завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професор Олег Созонтович Чабан....

18.11.2020 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина COVID-19. Симптоми коронавірусної хвороби. Пам'ятка

...

15.11.2020 Терапія та сімейна медицина Ілля Мечников – Людина Світу

Починаючи із середини ХХ ст. і донині у світовому науковому співтоваристві дедалі помітнішим стає зростання зацікавленості життєписом визначних особистостей, що в сучасній літературі визначається як «біографічний бум», або «біографічний поворот». Дотримуючись тенденцій, ми поставили собі за мету розповісти про Іллю Ілліча Мечникова (1845-1916 рр.) – лауреата Нобелівської премії 1908 р., видатного мікробіолога, ембріолога, засновника порівняльної патології запалення та наукової геронтології....

14.11.2020 Терапія та сімейна медицина Метеочутливість – це не міф, або Як подолати залежність від змін атмосферних умов

Метеочутливість, або метеопатія (від грецького meteora – «небесні явища» та pathos – «біль», «страждання») – це феномен погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних (погодних) умов (температури й вологості повітря, атмосферного тиску, швидкості вітру, опадів, геомагнітної активності, електричного поля атмосфери тощо) [1]. Метеочутливість мають близько 30% людства, а в деяких групах підвищеного ризику (наприклад, люди старшого віку, вагітні та жінки в менопаузі, пацієнти з хронічними захворюваннями) ця частка може сягати 50-85% [2]....