«Здоров’я українців у руках сімейного лікаря»: не просто назва чергової конференції, а наша стратегічна мета

06.02.2017
Бабінець Л.С. Бабінець Л.С.

За підсумками Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 8-9 грудня 2016 року

 

На початку грудня минулого року відбулася масштабна подія, що зібрала понад 900 представників медичної спільноти з усіх куточків України, які працюють у сфері первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) і загальної практики – сімейної
медицини (ЗПСМ). Захід було організовано Українською асоціацією сімейної медицини (УАСМ) за сприяння Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (НМАПО; м. Київ) і за підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, БФ «Відродження» та МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Делегація Асоціації сімейної медицини Тернопільської області (АСМТО) у складі 20 активістів на чолі з президентом, головним позаштатним спеціалістом з питань ЗПСМ управління охорони Тернопільскої ОДА Олексієм Ткачем, віце-президентом АСМТО, завідувачем кафедри ПМСД та ЗПСМ Тернопільського державного медичного університету (ТДМУ) ім. І. Я. Горбачевського, доктором медичних наук, професором Лілією Бабінець і секретарем АСМТО, доцентом кафедри ПМСД та ЗПСМ ТДМУ Іриною Боровик представляла понад 300 членів цієї громадської організації.

Конференцію відкрила президент УАСМ, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина», завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор ­Лариса Матюха. У перших рядках статті хочеться щиро подякувати президенту нашої асоціації, людині натхненній та ідейній у впровадженні сімейної медицини (СМ) в Україні, яка своєю енергією надихає медиків на активну послідовну фахову і громадську діяльність на такому важливому і найбільш наближеному до потреб людей напрямі.

Вітаючи учасників конференції, ректор НМАПО ім. П. Л. Шупика, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Вороненко висловив підтримку державному курсу на пріоритет ПМСД на засадах СМ і наголосив на тому, що система післядипломної освіти кадрів для цих потреб є однією з основних цілей в діяльності очолюваного ним навчального закладу.

Учасники конференції були приємно вражені високим рівнем організації та участю закордонних гостей – представників СМ високого рівня, які виступили перед українськими колегами з великим бажанням допомогти в ефективному проведенні реформи ПМСД, поділившись власним багаторічним успішним досвідом.

Професор Тель-Авівського університету, президент Асоціації сімейних лікарів Ізраїлю, член правління EGPRN, член правління WONCA Шломо ­Вінкер виступив із доповіддю «Доказові основи скринінгу і превентивних заходів в українській популяції: від застарілої вітчизняної системи диспансеризації до доказового скринінгу за прикладом західних держав», основними акцентами якої були джерела фінансування, ефективність і складнощі впровадження зазначеного формату охорони здоров’я.

Напередодні заходу, 7 грудня 2016 р., у затишних конференц-залах готелю «Русь» було проведено ­майстер-класи закордонних гостей з інтерактивним навчанням груп активістів УАСМ. Професор Шломо Вінкер провів одноіменний з темою його доповіді тренінг, активну участь у якому взяла професор Лілія Бабінець. Усі учасники отримали навички з ведення навчального тренінгу за даною тематикою.
Тренер Європейської академії викладачів сімейної медицини (EURACT), професор Ігор Шваб (медичний факультет Університету Любляни, Словенія) підготував виступ на тему: «Кроки у системі фінансування доказового скринінгу на рівні ПМД: передумови, економічна вигода для держави і системи охорони здоров’я», в якому ­поділився позитивними і проблемними моментами цього питання. Важливим меседжем для керівників медичної галузі і представників урядів країн, які починають впровадження скринінгів, мають стати слова доповідача про те, що впровадження скринінгів без серйозного державного підходу до фінансування цього процесу є аморальним. Шкода, що на цій конференції не було посадових осіб МОЗ України, а також народних депутатів, яким було б корисно розглянути такі важливі питання. Усе це вкотре наводить на думку про те, що відповідальність за реальний стан речей у галузі медики повинні брати на себе, формуючи активне і принципове громадянське суспільство, добиваючись справжнього лікарського самоврядування, особливо в такій наближеній до потреб громадян сфері, як ПМСД і СМ.

Доповідь президента EURАCT Джо Бучанан (Велика Британія) «Тема превенції і скринінгу – невід’ємна ­частина безперервної підготовки лікаря загальної практики – сімейного лікаря на до- та післядипломному рівні. Зміна методик навчання, системи навчання. Тренери та інтер­активні моделі навчання – перспективний напрям підготовки сімейного лікаря» була особливо цікавою для працівників кафедр СМ. У цьому питанні дуже дивною є позиція нашого профільного міністерства, яке ніяк не зважиться підтримати затвер­дження на державному рівні програми додипломного викладання СМ. Відповідний документ був запропонований кафедрою ПМСД та ЗПСМ ТДМУ, яка понад 17 років працює за своєю оригінальною програмою викладання СМ на додипломному рівні, і підтриманий правлінням УАСМ, при цьому він передбачає чіткий механізм впровадження без матеріальних і кадрових витрат. Хочеться вірити, що з урахуванням міжнародного досвіду необхідні зміни в системі медичної освіти будуть проведені, адже це відповідає реальному запиту українського суспільства. Сімейний лікар заслуговує на повагу у своїй державі, адекватну оплату праці, матеріальну забезпеченість і належну фахову підготовку.

У майстер-класі з питань викладання основ проведення скринінгів у системі підготовки сімейних лікарів, який провела Джо Бучанан (Велика Британія), активну участь взяла доцент кафедри ПМСД та ЗПСМ ТДМУ Ірина Боровик.

Надзвичайно цікавою й емоційною була доповідь Анне Баїрд, магістра сест­ринської практики, керівника медсестринської групи міської клініки СМ (м. Шеффілд, Велика Британія), присвячена функціям медичної сестри ЗПСМ при проведенні скринігу і превентивних заходів. Лейтмотив виступу – необхідність підвищення компетенцій сімейних медсестер не тільки в проведенні скринінгів, а й узагалі в практичній діяльності ПМСД на засадах СМ, а також питання поваги до середнього медичного персоналу у сфері СМ на рівні держави і власне в медичній сфері. Статус медичної медсестри має бути адекватним тим викликам, які стоять перед цими фахівцями у забезпеченні динамічного спостереження за прикріпленим населенням.

Актуальним для українських фа­хівців СМ став виступ Ніно Кікнадзе, доцента Тбіліського державного медичного університету, члена Грузинської асоціації сімейних лікарів, представника EURАCT у Грузії, присвячений досвіду цієї країни в організації системи доказового скринінгу. Оскільки охорона здоров’я даної держави рухається шляхом, подібним до нашого, успіхи та прорахунки грузинських колег слід брати до уваги, хоча, зрозуміло, за територією, кількістю населення Україну й Грузію складно порівнювати. Крім того, в Грузії мали місце активний реформаторський період команди президента Саакашвілі, солідна підтримка Євросоюзу, а також наступність в основних напрямах розвитку держави, зокрема в медичній сфері.

Керівник міжнародного напряму УАСМ, кандидат медичних наук Павло Колесник (Ужгородський національний медичний університет) поділився власними спостереженнями у доповіді «Практичний досвід проведення скринінгу як наукова робота».
Цікавими були виступи на пленарних засіданнях конференції: «Фактори ризику найбільш поширених неінфекційних захворювань. Тактика команди первинної медичної допомоги» (модератори – професор Євгенія Заремба, почесний президент УАСМ, м. Львів; Анастасія Думчева, Бюро ВООЗ в Україні; професор Людмила Хіміон, керівник навчального напряму УАСМ, м. Київ); «Інтегроване ведення дітей до 5 років сімейним лікарем та медичною сестрою (Доказовий інструмент ВООЗ)» (модератори – професор ­Галина Бекетова, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Педіатрія», Анастасія Думчева, Бюро ВООЗ в Україні)».
Високою честю для керівників напрямів УАСМ було стати модераторами секційних засідань, а також можливість виступити з науково-практичними доповідями. Зокрема, пленарне засідання «Найчастіші клінічні проблеми в практиці сімейного лікаря та їх вирішення. Доказова база» провели професори Неоніла Чухрієнко, керівник Методичного напряму УАСМ (м. Дніпро); Лілія Бабінець, керівник наукового напряму УАСМ (м. Тернопіль). Доповіді на різні теми, актуальні в практиці СМ, представили найкращі фахівці галузі професори Ольга Коваленко, Лариса Матюха, Наталія Харченко, Віталій ­Мамчур, В’ячеслав Бережний, ­Людмила Хіміон, Лілія ­Бабінець, ­Тетяна ­Уманець, ­Наталія Медведовська, ­Леонід ­Пінський, ­Вячеслав Чорнобровий, а також доценти Павло Колесник, Наталія ­Малютіна, Ольга Процюк, Ліліана Клименко, Людмила Матвієць, Тетяна Титова, ­Олександр Клименко, Юрій ­Гавриленко, Людмила Палатна, ­Олександр Кононов, лікар Августина Яценя. У ході засідань відбувалася жива наукова і практично орієнтована дискусія.

Змістовним було секційне засідання «Медична сестра загальної практики – сімейної медицини: її роль у профілактиці та забезпеченні долікарської опіки над пацієнтом» (модератори – Лариса ­Головащук, керівник напряму медсестринства УАСМ; Ненсі Веспетал, лікар ЗПСМ, волонтер, США). Гострота дискусій у залі чітко відобразила тривалий період відсутності справжнього інтересу до цієї ланки СМ, підкресливши актуальність піднятих питань, необхідність системного державницького підходу і патронату над сімейним медсестринством, інститутом фельд­шерів ЗПСМ.

Секційне засідання «Громадське здоров’я і взаємодія з первинною медичною допомогою» (модератори – академік НАМН України Юрій ­Вороненко, ректор НМАПО; ­Марина Варбан, керівник проекту МБФ «Альянс громадського здоров’я») також було цікавим і корисним для делегатів конференції. У суспільстві є розуміння необхідності системних змін у підході до всіх аспектів, пов’язаних із поняттям громадського здоров’я.

Хочеться відзначити великий внесок Бюро ВООЗ в Україні, БФ «Відродження» та МБФ «Альянс громадського здоров’я» в підготовку та проведення заходу, а також у розвиток паліативної і хоспісної допомоги, організацію системи послуг у сфері ВІЛ-інфекції, розв’язання проблеми стигматизації і дискримінації пацієнтів з ВІЛ у суспільстві тощо. Заслуговує на велику повагу те, що зазначені організації сприяють активному залученню працівників ПМСД і СМ до вирішення цих болючих питань суспільства, системно навчають сімейних лікарів, підтримують зміцнення ролі і повноважень СМ в українському суспільстві за найкращими світовими і європейськими стандартами.

У рамках секційного засідання «Організаційні засади впровадження сімейної медицини в сьогоденні» (модератори – Олександр Марців, представник МОЗ України; професор Олександр Толстанов, НМАПО ім. П. Л. Шупика; Костянтин Надутий, керівник напряму менеджменту УАСМ) було розглянуло цілу низку важливих питань менеджменту ПМСД та СМ, фінансування та матеріально-технічного забезпечення цієї сфери, ефективної співпраці центрів ПМСД з органами місцевого самоврядування і територіальними громадами, післядипломної підготовки менеджерів охорони здоров’я.

У ході дискусій у залі, а також у кулуарах конференції озвучувалися різні позиції делегатів щодо ходу реформ у сфері ПМД. Серед дискусійних були, зокрема, такі: поліклініка чи команда з декількох спеціалістів; педіатр чи сімейний лікар у веденні дітей; чи стане панацеєю подушний принцип фінансування; керівник центру ПМСД – базовий сімейний лікар чи підготовлений менеджер; кого має обирати пацієнт – лікаря чи амбулаторію; чи можна підмінити введенням доказових скринінгів чинну, можливо, й недосконалу, але випробувану часом і українськими реаліями систему ­динамічного спостереження за населенням (диспансеризацію) та ін.

Вважаємо, істина має народжуватися не лише в дискусіях, а після системного обговорення, низки громадських слухань із залученням спеціалістів СМ, науковців, менеджерів медичної сфери, народних депутатів і самих пацієнтів, представників громадянського суспільства.
Вивчаючи закордонний досвід, нам слід уважно звертати увагу не лише на позитивні аспекти, а й на наявні дискусійні питання і недоліки, а також на різні соціально-економічні та правові умови, що часто є головними факторами успішності чи неуспішності впровадження будь-якого проекту. Нам треба мати повагу до власного, часто болючого, але заснованого на наших матеріальних і ментальних особливостях досвіду у медичній сфері. У практичній медицині позитивна багаторічна емпірика часто не потребує доказів. Навіть у точних науках деякі поняття сприймають як аксіому. Запроваджувати нове слід виважено, лише тоді воно матиме підтримку громадськості.

Постерна сесія, що відбувалася в рамках заходу, стала майданчиком для спілкування науковців і прак­тиків за фахом ЗПСМ, представників багатьох регіонів України. Молоді вчені ТДМУ достойно представили наш учбовий заклад на цьому представниць­кому форумі.

Під час конференції відбулося чергове засідання правління УАСМ, на якому було заслухано звіти керівників усіх напрямів УАСМ, ухвалено зміни до статуту УАСМ, а також резолюцію, яка містить важливі рішення для подальшого ефективного впровадження СМ. Будемо сподіватися, що наполеглива робота УАСМ з лобіювання інтересів системи ПМСД на засадах СМ буде успішною, незважаючи на неефективність влади, бюрократичні перепони, корумпованих чиновників, байдужість суспільства, відсутність реального правового захисту працівників і т. ін. Лише колективна енергія активних членів спільноти СМ зможе забезпечити досягнення нашої мети – надання доступної фахової максимально наближеної первинної медичної допомоги кожному українцю.

 

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (399), січень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

22.11.2020 Терапія та сімейна медицина Прихована депресія у пацієнтів соматичного профілю

Пацієнти із прихованою депресією мають численні скарги соматичного характеру, такі як біль різної локалізації (головний, серцевий, м’язовий), безсоння, розлади травлення, астенія. При цьому вони не визнають наявності проблем в емоційній сфері. Вчасні виявлення та терапія прихованих депресивних станів є необхідною умовою успішного лікування таких хворих. Як розгледіти депресію за соматичними симптомами та що робити далі розповів учасникам науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до кардіо-неврологічних проблем» (28 травня 2020 року) завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професор Олег Созонтович Чабан....

18.11.2020 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина COVID-19. Симптоми коронавірусної хвороби. Пам'ятка

...

15.11.2020 Терапія та сімейна медицина Ілля Мечников – Людина Світу

Починаючи із середини ХХ ст. і донині у світовому науковому співтоваристві дедалі помітнішим стає зростання зацікавленості життєписом визначних особистостей, що в сучасній літературі визначається як «біографічний бум», або «біографічний поворот». Дотримуючись тенденцій, ми поставили собі за мету розповісти про Іллю Ілліча Мечникова (1845-1916 рр.) – лауреата Нобелівської премії 1908 р., видатного мікробіолога, ембріолога, засновника порівняльної патології запалення та наукової геронтології....

14.11.2020 Терапія та сімейна медицина Метеочутливість – це не міф, або Як подолати залежність від змін атмосферних умов

Метеочутливість, або метеопатія (від грецького meteora – «небесні явища» та pathos – «біль», «страждання») – це феномен погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних (погодних) умов (температури й вологості повітря, атмосферного тиску, швидкості вітру, опадів, геомагнітної активності, електричного поля атмосфери тощо) [1]. Метеочутливість мають близько 30% людства, а в деяких групах підвищеного ризику (наприклад, люди старшого віку, вагітні та жінки в менопаузі, пацієнти з хронічними захворюваннями) ця частка може сягати 50-85% [2]....