Гідне поповнення НАМН України
У суспільних викликах є періоди, коли час нових необхідних наукових кроків потужно ущільнюється. Цим вимогам відповідають останні загальні збори Національної академії медичних наук (НАМН) України, що відбулися 30-31 травня.
З основною доповіддю виступив президент НАМН України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк. Він розповів про результати діяльності закладу у 2016 р. і перспективи розвитку наукових досліджень. Підсумкам роботи клінічного та теоретичного відділень НАМН України та успіхам і проблемам у вітчизняній медичній науці загалом були присвячені доповіді віце-президентів НАМН України, академіків Дмитра Заболотного, Володимира Коваленка та Миколи Тронька.
Проте центральною подією заходу стали вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України на вакантні місця (відповідно до оголошень, опублікованих у газеті «Голос України» від 20.01.2016 № 9 (6263) та від 21.04.2016 № 73 (6327).
Відповідно до статуту НАМН України право висувати кандидатів у дійсні члени (академіки) НАМН України мають вчені ради наукових установ, атестованих відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», вищих навчальних закладів (університетів та академій), дійсні члени (академіки) НАМН України. Усього на отримання відповідних звань претендувало 48 осіб.
Оскільки вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України відбуваються у два етапи (на загальних зборах відділень НАМН України, а потім – на сесії загальних зборів НАМН України), 30 травня, на загальних зборах відділення теоретичної і профілактичної та окремо клінічної медицини, заслухали всіх кандидатів, а 31 травня, на сесії загальних зборів НАМН України, затвердили результати таємного голосування.
Тож лави закладу поповнилися новими академіками:
Анатолієм Руденком (хірургія коронарних судин); Василем Лазоришинцем (дитяча серцево-судинна хірургія); Олександром Лоскутовим (травматологія і ортопедія); Димитрієм Базикою (радіаційна медицина, радіаційна безпека); Олександром Яворовським (токсикологія, хімічна безпека); Михайлом Андрейчиним (військова епідеміологія, інфекційні хвороби); Борисом Зіменковським (фармацевтична хімія, синтез нових біологічно активних речовин).
Членами-кореспондентами НАМН України обрані: Ігор Хоменко (військова хірургія); Валерій Бойко та Олександр Усенко (загальна та невідкладна хірургія); Сергій Страфун (травматологія і ортопедія); Фелікс Глумчер (анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія); Володимир Гаврисюк (фтизіатрія і пульмонологія); Михайло Ничитайло (медицина невідкладних станів); Дмитро Дячук (терапія, профілактика неінфекційних захворювань); Єлизавета Шунько (неонатологія); Тамара Задорожна (патологічна анатомія); Людмила Дзяк (психофізіологія); Вікторія Задорожна (епідеміологія інфекційних хвороб); Юрій Караченцев (хірургічна ендокринологія); Анжела Басанець (екологічно та виробничо обумовлені захворювання); Ігор Лурін (науково-медичне забезпечення збройних сил та правоохоронних органів).
Підготували Юрій Віленський та Ірина Степанова
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (407), травень 2017 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Антибіотикорезистентність (АБР) визнано загрозою для глобального здоров’я, яка щороку спричиняє мільйони смертей в усьому світі. Невідповідне та надмірне використання антибіотиків (АБ) зумовлює підвищення стійкості мікробних збудників і негативно впливає на ефективність цих дуже важливих лікарських засобів. Завдяки Глобальному плану дій щодо АБР Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) працює над поліпшенням нагляду за резистентністю до протимікробних препаратів і скороченням нераціонального використання АБ. ...
Медичні інформаційні кампанії спрямовані на поширення важливих знань про охорону здоров’я серед населення. З урахуванням потреб і інтересів понад семи мільярдів людей у світі міжнародні організації шукають способи етичного обміну важливими відомостями, без упередженості та несправедливості. Обізнаність у сфері охорони здоров’я має вирішальне значення для кожного, оскільки хвороби та інфекції можуть вразити будь-кого в будь-який час. Таким чином, важливо поширювати відомості про охорону здоров’я за допомогою зрозумілих кожному усних, письмових і візуальних засобів. Ця інформація має сприяти соціальному здоров’ю і не містити дискримінаційного контенту. Заходи з підвищення обізнаності про здоров’я допомагають пацієнтам ліпше розуміти стан свого здоров’я, а також можливі варіанти та методи лікування. Кампанія з підвищення обізнаності відрізняється від маркетингу товарів для здоров’я, оскільки не спонукає купувати той чи інший продукт, а намагається сприяти свідомішому ставленню до свого здоров’я. Глобальні дні громадського здоров’я пропонують великі можливості для підвищення обізнаності та розуміння проблем здоров’я і мобілізації підтримки дій від місцевої громади до міжнародної спільноти. ...
24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. За даними Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), у 2023 році в Україні 98 773 пацієнти мали встановлений діагноз туберкульозу (ТБ), 22 379 пацієнтам діагноз ТБ було встановлено вперше. ...
У Львові 13-15 грудня 2023 року відбувся міжнародний медичний форум (ММФ) «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи», присвячений 150-річчю Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), 125-річчю Лікарської комісії НТШ (ЛК НТШ), а також 25-річчю кафедри та центру клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На заключному засіданні після обговорення учасниками заходу були прийняті положення резолюції ММФ....