«Звездные войны». Борис Тодуров vs Ульяна Супрун

06.02.2017

В действительности все выглядит иначе,

чем на самом деле.

Станислав Ежи Лец

Предыстория

Тодуров Б.М.

У. Супрун1 января генеральный директор ГУ «Институт сердца МЗ Украины» (далее – Институт сердца) Борис Михайлович ­Тодуров на своей странице в социальной сети Facebook выступил с резкой критикой работы Министерства здравоохранения (МЗ) Украины, а также и.  о. министра здраво­охранения Ульяны Супрун.

Он обвинил ведомство в «безответ­ственности заявлений, непродуманности решений, авантюризме в стратегии развития»; срыве закупок скоропомощных расходных материалов на 364 млн грн в рамках программы по лечению сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ); блокировании работы по открытию филиалов Института сердца в Донецкой и Луганской областях и программы имплантации механического сердца, представленной в ролике поздравления президента как лучшее достижение Украины в 2016 г. (напомним, в прошлом году данное вмешательство было выполнено 2 украинским пациентам.  – Прим. авт.); преднамеренном затягивании сроков обработки документации («Ни одно письмо, ни один официальный документ, который заходит в Минздрав от моего имени, не подписан. Все либо спускается в корзину, либо теряется, либо блокируется»).

3 января МЗ Украины разместило на сайте официальный ответ, в котором сообщалось, что по состоянию на 25 июля 2016 г. степень выполнения закупок за 2015 г. составляла приблизительно 50%, а в отношении закупок 2016 даже не был проведен подготовительный этап. Государственные закупки за средства 2016 г. по направлению «Сердечно-сосудистые заболевания» впервые будут осуществляться через международную организацию. 28 декабря прошлого года объявлен первый тендер (по состоянию на 3 января 2017 г.  – уже 5 из 6 тендеров).

В период с декабря 2015 по ноябрь 2016 года для ГУ «Институт сердца МЗ Украины» в соответствии с заявками были распределены и перераспределены медикаменты и медицинские изделия на общую сумму более 44 млн грн. В рамках бюджета 2016 по ССЗ учреждению выделены средства в объеме 50 млн грн (общая сумма для всех регионов страны – 357,2 млн грн).

«В бюджете на 2017 г. запланировано предоставление учреждению 141,6 млн грн на медикаменты (включая 10 млн дополнительных целевых средств, выделенных бюджетным комитетом ВР) и дополнительные 40 млн грн на приобретение оборудования (учитывая тот факт, что руководство Института сердца в августе 2016 г. в письме к руководству МЗ просило о дополнительных 16 млн грн). Со стороны МЗ делается все возможное, чтобы обеспечить непрерывную работу высокоспециализированных учреждений по оказанию кардиохирургической помощи. Прежде всего, чтобы пациенты получали медицинские изделия, в частности стенты, в государственных учреждениях, к которым относится и Институт сердца, БЕСПЛАТНО»,  – подчеркивается в официальном заявлении МЗ.

DSC_002311 января на сайте МЗ появилась дополненная информация касательно объема закупок 2015, которые поступили в медицинские учреждения в 2016 г.: всего было закуплено 7179 стентов (из них Институт сердца получил 1363 стента: 950 (100%) – по квоте и 413 – по перераспределению).

Публичный конфликт спровоцировал широкий резонанс в прессе, стал темой активных дискуссий на телевидении и баталий о том, на чьей стороне правда, в социальных сетях. Сторонники позиции Б. М. Тодурова обвиняли команду МЗ в непрофессионализме и бездеятельности. В то же время приверженцы Ульяны Супрун высказывали мнение, что нынешнее руководство МЗ не должно нести ответственность за срыв командой Александра Квиташвили закупок в 2015-2016 гг., а столь активная антиминистерская кампания объясняется внедрением механизмов закупок лекарств через международные организации, блокирующих существовавшие ранее коррупционные схемы.

18 января на открытом заседании профильного Комитета высказать свою точку зрения касательно данного вопроса в присутствии журналистов и десятка телекамер получили возможность практические врачи, руководство МЗ Украины, представители общественных и пациентских организаций.

От диалога к компромиссу – шаг или пропасть?

Как известно, ССЗ – безусловный лидер в структуре заболеваемости и смертности в нашей стране, при этом обеспеченность населения кардиохирургической помощью остается крайне неудовлетворительной.

Как отметил Борис Михайлович Тодуров, при ежегодной потребности в 140 тыс. операций на сердце выполняется не более 30 тыс.; из необходимых 25 тыс. аортокоронарных шунтирований проводится около 4 тыс.; из 200 тыс. пациентов, нуждающихся в эндоваскулярных процедурах и вмешательствах, адекватную помощь удается оказать не более чем 30 тыс. Путем несложных арифметических расчетов установлено, что потребность населения в кардиохирургической помощи обеспечивается в среднем на 15-20% (а по некоторым направлениям – менее чем на 10%). Задержки с закупкой необходимых препаратов и расходных материалов в 2016 г. еще больше обострили и без того драматическую ситуацию.

«В 2016 г. в рамках государственной программы по лечению ССЗ для Института сердца предназначалось 50 млн (это почти половина нашего бюджета). За эти средства приобретаются стимуляторы, клапаны, оксигенаторы, наборы для коронарографии, стенты и др. И за каждой такой единицей – человеческая жизнь. В настоящее время в рамках закупок 2015 поставлено около 90% продукции, закупок 2016 – 0%. Замечу, что реальная потребность Института сердца составляет 750-800 млн грн в год, но МЗ постоянно «заворачивает» эти расчеты,  – сообщил Б. М. Тодуров.  – Сегодня критическая ситуация наблюдается не только в Институте сердца, но и в кардиохирургических учреждениях практически во всех регионах страны. Наши головы бесплатные, наши руки бесплатные, но как спасти пациента с пульсом 20, если нет стимулятора? Как лечить острый инфаркт миокарда при отсутствии стента и бактериальный эндокардит – в условиях дефицита клапанов? А такие пациенты регулярно доставляются в наш центр службой скорой помощи».

DSC_0011

Докладчик также акцентировал внимание на необходимости открытия филиалов Института сердца в Мариуполе и Северодонецке. Стоит отметить, что с разрешения МЗ уже функционируют 3 филиала учреждения. Например, в Житомирской областной клинической больнице выполнено свыше 150 операций на сердце. «В настоящее время жители подконтрольных территорий Луганской и Донецкой областей (а это почти 2 млн населения) фактически «отрезаны» от кардиохирургической помощи. Например, в Мариуполе, где проживают 500 тыс. человек (что сопоставимо с численностью населения 3 областных центров – Ужгорода, Ивано-Франковска и Тернополя), доступен только 1 частный ангиограф. Каждые 3 мес мы выезжаем туда в качестве волонтеров (двумя бригадами, с УЗИ-аппаратами), обследуем детей с пороками сердца, взрослых пациентов (в среднем 120-200 человек за 2 дня). То же самое и в Северодонецке. Для создания филиалов мы не просим у МЗ ни денег, ни иных материальных или кадровых ресурсов, ни дополнительных ставок – вообще ничего, кроме подписи одного из заместителей Ульяны Супрун. Хотя руководству МЗ предоставлены письма с просьбой разрешить открытие филиалов от начальников департаментов областных государственных администраций, группы депутатов во главе с Ириной Сысоенко, от Комитета ВР по вопросам национальной безопасности и обороны, от меня лично, до сих пор – а с момента моего обращения уже прошло 4 мес – дело так и не сдвинулось с мертвой точки», – резюмировал Борис Михайлович.

Вопреки ожиданиям присутствующих конструктивного диалога не получилось, соответствующие разъяснения так и не были озвучены сотрудниками МЗ. Ульяна Супрун подчеркнула, что предоставила исчерпывающие ответы на вопросы касательно международных закупок во время пресс-конференции в Кабинете Министров 18 января и в письме, адресованном секретариату Комитета, и, сославшись на отсутствие кворума (на заседании присутствовали 5 из 13 членов Комитета), вместе с заместителями покинула зал под удивленные возгласы публики.


Факты и комментарии: прямая речь

Удастся ли «реанимировать» отечественную медицину? Кто должен нести ответственность за сложившуюся ситуацию касательно международных закупок? Возможен ли продуктивный диалог между медицинской общественностью и МЗ (кстати, единственным ведомством, руководитель которого до сих пор официально не назначен Кабинетом Министров)? И есть ли претенденты, выразившие согласие возглавить этот пост? Об этом мы спросили первых лиц страны.


Сысоенко

Ирина Владимировна Сысоенко, заместитель главы Комитета ВР по вопросам здравоохранения, народный депутат («Самопомич»):

– Заседание Комитета не состоялось по причине отсутствия кворума. То, что из Комитета пытаются сделать площадку для разборок, в корне неправильно. Назначение Ульяны Супрун – инициатива президента, она как и. о. министра входит в состав правительства. Я считаю, что ответственность за ситуацию, сложившуюся в МЗ, целиком и полностью должен нести премьер-министр. Хотелось бы, чтобы платформой для дискуссий были заседания правительства, а не Комитета, задача которого – разрабатывать и обсуждать законы для органов исполнительной власти. Если будут приняты соответствующие законы, то, независимо от того, кто возглавит министерство (Ульяна Супрун или другой человек), он обязан будет их исполнять.

Пока нет адекватной законодательной базы, объектом для битья становится тот или иной министр. А результат для людей не меняется. Это самое плохое.

Мусий Олег

Олег Степанович Мусій, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я, народний депутат, безпартійний:

– Те, що відбулося сьогодні, «Квіташвілі. Дубль‑2». Уляна Супрун продовжує політику Олександра Квіташвілі зі знищення української медицини. Сьо­годнішнє засідання – яскравий приклад небажання розмовляти та співпрацювати з народними депутатами, ігнорування законодавчої гілки влади. Як можна очікувати дій щодо українського народу, коли не беруться до уваги навіть вимоги членів Комітету? Уявіть, за кого Уляна Супрун та її команда вважає українських людей, якщо навіть народні депутати для неї – ніхто і ніщо. Вона просто встає і йде, коментує діяльність Комітету, не надавши можливості висловитися народним депутатам. Це ганьба. Вона чомусь думає, що МОЗ – це ЦРУ. Якщо в неї є досвід роботи там, це не означає, що можна застосовувати його до українських реалій. МОЗ не «закрита» організація, а доступ до інформації обмежується. На мої депутатські звернення в. о. міністра не надає диплом, на запити Комітету – контракти (з міжнародними організаціями щодо закупівель, з клініками на лікування за кордоном.  – Прим. авт.). Це не лише виглядає смішно, це трагедія. Люди в Україні помирають через нездар, які керують МОЗ.

Хочу зазначити, що подання у ВР про затвердження кандидатури міністра – це компетенція прем’єра. Комітет розглядатиме запропоновані кандидатури на цю посаду. Я можу назвати з десяток потенційних претендентів: Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетров­ської лікарні ім. І. І. Мечнікова, який рятує наших бійців та має досвід управлінської діяльності; Ігор Ващенюк, начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА; Віктор Лисак, начальник департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА; Ігор Македонський, колишній начальник департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА. Це як мінімум. Є безліч професіоналів, здатних врятувати ситуацію.

Богомолец

Ольга Вадимівна Богомолець, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я, народний депутат («Блок Петра Порошенка»):

– Бюджет охорони здоров’я на 2017 р. – фікція. Потреба Інституту серця на 2016 р.  – 750 млн грн, а його квота – лише 50 млн грн. Інші медичні заклади теж не озвучують реальну необхідність, а змушені погоджуватися на те, що дадуть. Усі цифри, вказані в бюджеті 2017 (на фінансування онкології, лікування кардіоваскулярних захворювань та ін.), є фіктивними. Це зауваження не до МОЗ, а до ідеології країни в цілому. Я би дуже хотіла, щоб нам вдалося змінити цю хибну традицію.

Що стосується сьогоднішнього обговорення, на жаль, я не побачила конструктиву і бажання співпрацювати з боку МОЗ.

Шурма И

Ігор Михайлович Шурма, член Комітету ВР з питань охорони здоров’я, народний депутат («Опозиційний блок»):

– Звідки береться корупція в закладах охорони здоров’я? Поясню. Якщо людина знаходиться між життям та смертю, а закупівля медикаментів на державному рівні не проведена, що вона робитиме? Платитиме гроші. І заручником ситуації стає лікар – зі своїми мізками, зі своїми руками. Він виконує роботу, але повинен відшукати шляхи, як і де купити витратний матеріал. А пацієнти змушені витрачати на лікування десятки тисяч.

Сьогоднішня дискусія не є персоналізованою суперечкою між Б. М. Тодуровим та Уляною Супрун. Проблема полягає в тому, що держава в особі МОЗ, незважаючи на прийняті закони щодо міжнародних закупівель, не забезпечила проведення тендерів, постачання медикаментів і квотний розподіл по установах. У 2016 р. було отримано матеріали, закуплені за кошти 2015 р., показник за закупівлями 2016 р.  – 0! Запитайте в МОЗ, чи зібрані ними заявки на 2017 р., тендери яких слід проводити в першому півріччі поточного року? Відповідь очевидна.

Якби ми перебували в США, то юристи проаналізу­вали би кожну смерть, зафіксували причини летальних наслідків, встановили, від чого помер пацієнт – через те, що в хірурга дві лівих руки, чи через відсутність стентів, дефіцит медикаментів.

Парадоксальність ситуації полягає і в тому, що організація Crown Agents, яка «завалила» закупівлі, повторно обрана МОЗ як постачальник. Жодних висновків не зроблено. У договорах із міжнародними організаціями знову не вказані чіткі терміни поставок 2016.

Це проблема не МОЗ, а Кабміну. Допоки ми наділятимемо МОЗ функціями Міністерства торгівлі, зокрема щодо здійснення закупівель, нічого доброго не вийде.

Березюк

Олег Романович Березюк, член Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, народний депутат («Самопоміч»):

– Складається враження, що наша медицина була така файна – і раптом вчора чи сьогодні перетворилася на жах. Насправді проблема лежить у двох майже паралельних площинах. Реальні і дуже складні речі, які описує шанований мною кардіохірург Б. М. Тодуров, – це площина виконавчої роботи. Безумовно, в якійсь її частині МОЗ недопрацювало.

Та існує й інша площина, яку особисто я вважаю значно серйознішою. Нинішній склад МОЗ спробував зробити певні кроки щодо реформи медицини, надав доступні пояснення. Крім того, несподівано для багатьох фарм­керівників, що лобіюють власні інтереси, запрацював механізм референтного ціноутворення. Очікується, що протягом січня-лютого ціни можуть зменшитися до середньоринкових показників Центральної Європи. Ось причина – втрачаються мільярди на тих закупівлях, які раніше здійснювалися українськими компаніями.

Я особисто хочу допомогти пані Уляні та Борису Михайловичу знайти порозуміння в цій надзвичайній ситуації. Коли я відвідую Умань, Скадовськ, Херсон, то запитую у фахівців, скільки чоловіків працездатного віку померло від інфарктів. І це катастрофічне число! Люди гинуть, тому що не доїхали до кардіохірургічного центру, через відсутність подібних послуг.

Ми повинні сприяти тому, щоб медична реформа, яка декларується протягом останніх 25 років, нарешті запрацювала, щоб ситуація із закупівлями нормалізувалася. Все інше – «мишача метушня», покликана приховати корупційні схеми.

Гройсман

Владимир Борисович Гройсман, Премьер-министр Украины:

– Наша главная задача – преодолеть любые коррупционные схемы в системе здравоохранения. И новая команда во главе с и. о. министра Ульяной Супрун как раз и является абсолютно не коррумпированной. Это дает нам шанс вывести систему из того состояния, в котором она традиционно находилась. Реформа международных закупок – оправданный и антикоррупционный шаг. Задача заключается в том, чтобы приобрести как можно более качественные и дешевые лекарства, увеличить их количество и передать на места в больницы, помочь каждому украинскому пациенту. Если бы оставили старую коррумпированную систему, то 20, 30, 40% средств «расползалось» бы по карманам коррупционеров и дельцов, имеющих отношение к такому фармацевтическому распределению.

 


Немного статистики. Ежегодно в Украине регистрируется приблизительно 50 000 инфарктов. При этом 60% больных не получают медицинскую помощь вовремя, а уровень летальности при данном заболевании составляет 30%.

Каждый знает, что в нашей стране уже давно нет бесплатной медицины. В стоимость, к примеру, кардиохирургического вмешательства в Институте сердца, по словам Б. М. Тодурова, включены расходы на медикаменты, инструментарий, аппаратуру, дезинфекцию помещений, стерилизацию, стирку белья, фильтрацию воздуха в операционных – этот список можно продолжать. И мизерного государственного финансирования едва хватает на то, чтобы покрыть 10% от реальной потребности учреждения.

Конечно, в условиях военного конфликта, тотального хронического недофинансирования системы здравоохранения, непрекращающегося «конвейера» министров, а также и.  о. министров бюрократические издержки в отношении закупок медицинской продукции и «прейскурант» на услуги вполне закономерны и объяснимы.

Но становится ли от этого легче пациентам, которые хотят только одного – чтобы их сердце продолжало биться?..

P.  S. На вопрос журналистов, что он будет делать дальше, Б. М. Тодуров ответил: «Спасать людей. Сегодня у меня уже было 4 операции, после заседания Комитета запланировано еще 2. Это наша работа, которую необходимо выполнять, несмотря ни на что».

 

Подготовила Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (399), січень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

22.11.2020 Терапія та сімейна медицина Прихована депресія у пацієнтів соматичного профілю

Пацієнти із прихованою депресією мають численні скарги соматичного характеру, такі як біль різної локалізації (головний, серцевий, м’язовий), безсоння, розлади травлення, астенія. При цьому вони не визнають наявності проблем в емоційній сфері. Вчасні виявлення та терапія прихованих депресивних станів є необхідною умовою успішного лікування таких хворих. Як розгледіти депресію за соматичними симптомами та що робити далі розповів учасникам науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до кардіо-неврологічних проблем» (28 травня 2020 року) завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професор Олег Созонтович Чабан....

18.11.2020 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина COVID-19. Симптоми коронавірусної хвороби. Пам'ятка

...

15.11.2020 Терапія та сімейна медицина Ілля Мечников – Людина Світу

Починаючи із середини ХХ ст. і донині у світовому науковому співтоваристві дедалі помітнішим стає зростання зацікавленості життєписом визначних особистостей, що в сучасній літературі визначається як «біографічний бум», або «біографічний поворот». Дотримуючись тенденцій, ми поставили собі за мету розповісти про Іллю Ілліча Мечникова (1845-1916 рр.) – лауреата Нобелівської премії 1908 р., видатного мікробіолога, ембріолога, засновника порівняльної патології запалення та наукової геронтології....

14.11.2020 Терапія та сімейна медицина Метеочутливість – це не міф, або Як подолати залежність від змін атмосферних умов

Метеочутливість, або метеопатія (від грецького meteora – «небесні явища» та pathos – «біль», «страждання») – це феномен погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних (погодних) умов (температури й вологості повітря, атмосферного тиску, швидкості вітру, опадів, геомагнітної активності, електричного поля атмосфери тощо) [1]. Метеочутливість мають близько 30% людства, а в деяких групах підвищеного ризику (наприклад, люди старшого віку, вагітні та жінки в менопаузі, пацієнти з хронічними захворюваннями) ця частка може сягати 50-85% [2]....