І.В. Сисоєнко: «Маємо вчитися там, де найкращий результат, повертатися додому і працювати, щоб досягти успіху в нашій державі»

08.10.2017

Ізраїль – країна, якій попри війну, теракти, фінансову підтримку переважно оборонної галузі й жорстку економію коштів вдалося створити одну з найбільш ефективних і дієвих систем охорони здоров’я у світі та стати потужним центром медичного туризму. Про дива, які під силу ізраїльським фахівцям, складають легенди.

У липні з метою обміну досвідом щодо формування законодавчого базису, принципів менеджменту в системі охорони здоров’я та розвитку реабілітаційних технологій Ізраїль відвідала Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я.

Екстрена медична допомога: чіткість і системність – понад усе!

У рамках візиту І. В. Сисоєнко ознайомилася з роботою служби екстреної медичної допомоги. За словами пані Ірини, ця служба працює «як годинник». Діяльність чітко структуровано, буквально по секундах, що дозволяє уникнути затримок і втрати дорогоцінного часу: одразу після доставки пацієнта транспортують у відповідний блок, за допомогою пересувної апаратури йому виконують необхідні діагностичні процедури і т. ін. Надзвичайну увагу приділяють захисту здоров’я та життя як хворих, так і персоналу закладу. За дотриманням правопорядку в лікарні слідкують охоронці, до того ж зазвичай поблизу медичних установ розташовані відділи поліції.

Проблему непрофільних/необґрунтованих викликів бригади екстреної медичної допомоги, вкрай актуальну для України, в Ізраїлі вирішують за допомогою фінансових важелів: пацієнт оплачує такі послуги з власної кишені (вартість – близько 250-300 євро). Саме тому за відсутності загрози життю й потреби у невідкладному втручанні пацієнти здебільшого самостійно звертаються в приймальне відділення, доправляючись туди на власному авто або на таксі.

Здобутки у сфері реабілітації: закономірність, а не щасливий випадок

Під час візиту І. В. Сисоєнко також ознайомилася з роботою реабілітаційного центру «Левінштейн» – одного з лідерів галузі та піонерів у впровадженні новітніх технологій. «Місце другого народження», «шанс повернутися до життя», «дім надії» – так називають заклад пацієнти, які отримують тут лікування. Серед них – постраждалі під час військових операцій, відомі актори, телеведучі, спортсмени, звичайні люди.

Довідка «ЗУ»

«Левінштейн» (Loewenstein), найбільший в Ізраїлі автономний реабілітаційний центр (наразі в ньому 300 ліжок, най­ближчим часом очікується, що їхня кількість зросте до 450), був заснований у 1958 р. Заклад розташований у м. Раанана, у 20 хвилинах їзди на північ від Тель-Авіва.

У центрі проходять відновлювальне лікування дорослі та діти віком від 3 років, які постраждали в результаті цивільних і військових аварій, стихійних лих, терористичних актів; жертви дорожньо-транспортних пригод; люди з обмеженими можливостями; особи з інвалідністю внаслідок хірургічних втручань (ампутації кінцівок), інсульту, хвороби Паркінсона, розсіяного склерозу, черепно-мозкових травм, пухлин і т. ін. (у т. ч. хворі, які перебувають у стані коми). Результативність реабілітації після черепно-мозкових травм (повернення до свідомості) – 80%, це один із найвищих показників у світі.

У центрі працюють 630 співробітників і 180 волонтерів.

Нещодавно «Левінштейн» отримав міжнародну акредитацію JCI, набравши 99,2 бала зі 100 можливих.

Філософія центру – «Максимум руху, максимум незалежності і соціальна адаптація».

Технологічне оснащення закладу вражає. Серед процедурних кабінетів – тренажерна зала, оснащена 5 модулями, які працюють за програмою Mindfit, призначеною для розвитку когнітивних навичок; роботизований тренажерний комплекс «Локомат»; кімната мультисенсорної стимуляції «Снузлін»; комп’ютерна програма Head Controlled Mouse (дає можливість працювати з комп’ютером особам з паралічем верхніх кінцівок за рахунок рухів шиї); лабораторія ерготерапії з унікальними пристроями, серед яких і розробки пацієнтів; музична студія; учбовий автомобіль. Навіть доріжки для прогулянок мають лікувальне призначення: вони створені ландшафтними дизайнерами «за рецептом» медиків – гладенькі та покриті гравієм, з підйомами та спусками чітко визначеної довжини і ширини, щоб хворі опановували навички пересування різними поверхнями. До харчування підхід теж максимально персоналізований: дієту призначають з урахуванням захворювання, індивідуальної переносимості (цукру, глютену тощо), здатності ковтати, уподобань і звичок пацієнта.

Розробки колективу в різних областях медичної реабілітології відомі, без перебільшення, усій медичній спільноті. Створена ерготерапевтами закладу Система діагностики когнітивних порушень після ушкоджень мозку LOTCA (Loewenstein Occupational Therapy Cognitive Assessment) використовується в більшості провідних світових центрів; Шкала функціональної оцінки хворих з ушкодженнями спинного мозку SCIM (Spinal Cord Independence Measure) визнана найкращою системою оцінки функціонального стану хворих у сфері спінальної реабілітації, а Шкала комунікації з пацієнтами, які демонструють мінімальну реакцію, є унікальним інструментом оцінки потенційної можливості реабілітації осіб у вегетативному стані або в стані мінімальної свідомості.

Фахівці центру «Левінштейн» переконують: те, що для хірургів, ортопедів, неврологів, – фінал, для реабілітологів – лише початок. Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма відновлення за участю мультидисциплінарної команди. Це лікарі, медичні сестри, фізіо- й ерготерапевти, спеціалісти з терапії працею, логопеди, психологи, соціальні працівники.

За допомогою співробітників центру хворі долають непростий шлях – від повної безпорадності до можливості знову тримати виделку, самостійно підніматися, стояти, ходити, говорити, грати в теніс і навіть брати участь у марафонських забігах. Зазвичай на це потрібні тижні або місяці, іноді – роки, та в більшості випадків центр «Левінштейн» пацієнти покидають самостійно, без сторонньої допомоги. Наприклад, показник відновлення здатності рухатися за наявності спінальних травм тут становить 95%.

«ЗУ»-цитатник

Неможливо зрозуміти Ізраїль, не ознайомившись з особливостями функціонування важливих закладів, до яких, без­умовно, відноситься і клініка «Левінштейн». Я не впевнений, що ще десь у світі є подібний інститут чи заклад з порятунку людей, для яких це останній шанс: вони не мають надії, віри в майбутнє, проте через деякий час, всупереч усім прогнозам, стають на ноги, починають говорити і ходити. Це наче відродження із мертвих.

Одна річ – врятувати пораненого солдата, постраждалого з тяжкою травмою, інша – подарувати їм високу якість життя. Від імені всього народу і від щирого серця хочу подякувати співробітникам центру «Левінштейн» – лікарям і медичним сестрам, які віддані своїй роботі і повертають хворих до життя!

Шимон Перес, політичний діяч,
президент Ізраїлю 2007-2014 рр., колишній пацієнт центру

Особливістю клініки є мультидисциплінарний підхід: під час консиліуму присутні як лікарі, так і медичні сестри, кожен має можливість висловити власну думку щодо стратегії лікування. Усі рішення приймаються колегіально й обговорюються, а не виконуються в наказовому порядку. Це передбачає певні особливості обміну досвідом: щоб опанувати нюанси реабілітаційного процесу, недостатньо знань і навичок лише лікаря, на навчання до Ізраїлю має приїхати команда спеціалістів, у тому числі медичні сестри.

«Левінштейн» – ще й відомий академічний центр. У партнерстві з Тель-Авівським університетом, іншими вищими навчальними закладами на його базі здійснюють навчання та професійний тренінг студентів (майбутніх реабілітологів); регулярно проводять курси підвищення кваліфікації; організовують тематичні семінари та конгреси.

«Потреба в реабілітації перевищує наявну пропозицію, тому передача технологій, навчання медичних працівників є однією з форм взаємодії фахівців «Левінштейну» з представниками інших держав. Наразі узгоджено план партнерства установи з українськими фахівцями. Зокрема, відбулася телефонна розмова за участю співробітників цент­ру «Левінштейн» і представників Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування і відновлення працездатності (м. Харків). Ізраїльські експерти відповідали на дискусійні запитання, надали фахові поради українським лікарям. Також вдалося досягти домовленості про подальше навчання наших медиків експертами з Ізраїлю, – зазначила І. В. Сисоєнко. – Ми маємо вчитися там, де найкращий результат, повертатися додому і працювати, щоб досягти успіху в нашій державі. Безсумнівно, необхідно здобувати знання, переймати досвід й опановувати новітні технології (особливо в тих сферах, де Україна ще не досягла успіху), «привозити» їх додому й імплементувати у вітчизняну практику задля кращого майбутнього пацієнтів. Я докладатиму максимум зусиль, аби якнайшвидше створити заклад відповідного рівня й можливостей у нашій країні».

 

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (412-413), серпень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...