Раннє та помітне покращення стану нігтів, уражених оніхомікозом, при застосуванні препарату Оніхоцид® Емтрікс

10.10.2017

Оніхомікоз – грибкова інфекція, що уражає нігті на руках і ногах. У країнах Заходу розповсюдженість захворювання серед дорослих становить 2-14%, хоча в групі пацієнтів віком понад 70 років цей показник може сягати 50%. Частота оніхомікозу також є вищою в імуноскомпрометованих хворих, у дітей із синдромом Дауна і в пацієнтів із захворюваннями (як-от цукровий діабет), при яких зазнають патологічних змін периферичні судини. Оніхомікоз часто супроводжується болем і дискомфортом, погіршенням емоційного здоров’я і зовнішнього вигляду.

Оніхомікоз можна лікувати фармакологічно із застосуванням системних і топічних препаратів. Системні протигрибкові засоби, такі як тербінафін й ітраконазол, є доволі ефективними, проте слід зважати на їхні неприємні побічні ефекти, зокрема гастроінтестинальні розлади, шкірний висип і головний біль. Тяжкі побічні ефекти розвиваються менш ніж в 1% пацієнтів, проте їхній перелік може включати фатальну печінкову токсичність. Топічні препарати зазвичай вироб­ляються у формі лаків і містять такі протигрибкові агенти, як аморолфін, тіоконазол або циклопірокс 8%. Топічне нанесення забезпечує цільову доставку в інфіковані ділянки, що мінімізує ризик побічних ефектів, властивих системним засобам.

Оніхоцид® Емтрікс – медичний виріб для лікування оніхомікозу, що містить комбінацію пропіленгліколю, сечовини і молочної кислоти. Доцільність застосування розчинів сечовини та молочної кислоти в пропілен­гліколі вивчалася в дослідженні за участю 23 пацієнтів, які наносили досліджуваний засіб двічі на день протягом 2-6 міс. Розчин був ефективним у 21 пацієнта з 23. Ефективність і добра переносимість Оніхоциду Емтріксу були підтверджені в плацебо-контрольованому дослідженні за участю 493 пацієнтів з оніхомікозом. Після 26 тижнів лікування частота мікологічного одужання була значно вищою в групі Оніхоциду Емтріксу порівняно з відповідним показником у групі плацебо (27 vs 10%). Крім того, покращення стану відзначили більше половини пацієнтів, які застосовували Оніхоцид® Емтрікс, після 2 тиж лікування і 75% – після 8 тиж. З огляду на ці результати метою даного 8-тижневого дослідження було більш детально вивчити ранні клінічні ефекти Оніхоциду Емтріксу в пацієнтів з оніхомікозом.

Методи

Популяція дослідження

У дослідження включали чоловіків і жінок віком ≥18 років з клінічно діагностованим оніхомікозом, що уражає від 25 до 75% принаймні одного нігтя великого пальця руки або ноги. Критерії виключення – проксимальний піднігтьовий оніхомікоз чи інші стани, які змінюють нормальний вигляд нігтя; участь у будь-якому іншому дослідженні в попередні 4 міс; використання топічних протигрибкових препаратів на уражені нігті протягом останнього місяця або системної протигрибкової терапії у межах 3 міс до скринінгу; алергія на будь-які компоненти досліджуваного виробу. Дослідження проводилося в клініці Університету Сальгренска (м. Гетеборг, Швеція) і клініці Мьоллевагенс Хуслакаргруп (м. Мальмо, Швеція) після затвердження локальними комітетами з етики; всі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь.

Дизайн дослідження

Під час першого візиту до клінічного центру пацієнтам демонстрували, як наносити досліджуваний виріб. Оніхоцид® Емтрікс є прозорою безбарвною рідиною в пластиковій тубі об’ємом 10 мл із силіконовим крапельним наконечником, який забезпечує точну аплікацію на ніготь. Тонкий шар розчину наносили на всі ураженні нігті щодня перед сном. Цільовим для всіх подальших обстежень було обрано ніготь великого пальця руки або ноги. Після первинного візиту пацієнти поверталися через 2, 4 і 8 тиж від початку лікування для оцінки ефективності та безпеки досліджуваного виробу.

Оцінка ефективності

Цільовий ніготь фотографували стандартизованим шляхом за допомогою цифрової камери і штатива; останній був обладнаний спалахом для забезпечення однакових умов освітлення. Під час фотографування витримували однакову відстань між камерою і нігтем, і в усіх пацієнтів фотографували один і той же ніготь. Фотозйомку проводили до призначення досліджуваного виробу, потім через 2, 4 і 8 тиж лікування. Пацієнти оцінювали вигляд цільового нігтя порівняно з вихідним станом, а також ефективність лікування за 4-бальною шкалою GAS (1 – немає покращення; 2 – деяке покращення; 3 – суттєве покращення; 4 – дуже суттєве покращення). Крім того, пацієнтів запитували, чи відчувають вони, що цільовий ніготь став більш м’яким, менш потовщеним або ламким і чи покращився його колір.

Оцінка безпеки

Потенційні небажані події реєстрували від початку лікування до завершення дослідження. Під час кожного візиту дослідники запитували пацієнтів, чи мали вони будь-які проблеми зі здоров’ям з моменту останнього візиту. Небажані події, про які повідомлялось, оцінювали за тяжкістю і можливим зв’язком з досліджуваним виробом.

Статистичний аналіз

Щоб отримати 65 пацієнтів, дані яких потім будуть доступні для аналізу, в дослідження планували включити 70 пацієнтів. З урахуванням розміру вибірки (n=65) двосторонній довірчий інтервал (ДІ) для частки пацієнтів, які досягли принаймні деякого покращення вигляду цільового нігтя (≥2 балів за GAS) після 8 тиж лікування, був розширений з очікуваних 0,05 до 0,12.

Первинною кінцевою точкою було покращення вигляду цільового нігтя через 8 тиж порівняно з вихідним станом. Також визначали частку пацієнтів з оцінкою ≥2 балів за GAS після 2 і 4 тиж та окремі параметри нігтя після 2, 4 і 8 тиж лікування. Усі показники, що характеризують ефективність, представляли у вигляді точкових оцінок з двосторонніми 95% ДІ, які вираховували за методом Клоппера-Пірсона. Комплаєнс визначали як відсоток максимального використання Оніхоциду Емтріксу.

В аналіз безпеки включали всіх рандомізованих пацієнтів, які хоча б один раз використали досліджуваний виріб. PP-популяція (від per protocol) складалася з пацієнтів з комплаєнсом щонайменше 80%, у яких не спостерігалося суттєвих відхилень від протоколу і була оцінена первинна кінцева точка. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програмного забезпечення SAS вер. 9.2 (SAS Institute Inc., США).

Результати

Пацієнти

У дослідженні взяли участь 75 пацієнтів, з них 72 завершили спостереження. Середній вік пацієнтів становив 60 років, чоловіків було 63,5%. Три пацієнти достроково припинили дослідження: один – через недотримання протоколу і два – оскільки не з’явилися на заключне обстеження. Усі пацієнти мали ураження нігтя великого пальця руки та/або ноги, 22 (29,7%) – супутнє ураження шкіри рук або ніг унаслідок грибкової інфекції. Загальна прихильність пацієнтів до лікування становила 99,45±2,3%.

Ефективність




Частка пацієнтів, які відзначили покращення цільо­вого нігтя через 8 тиж порівняно з вихідним показником, дорівнювала 91,8% (67/73 пацієнтів; 95% ДІ 83,0-96,9) (табл. 1). Після 2 тиж лікування частка пацієнтів з покращенням становила 76,7% (56/73); після 4 тиж цей показник підвищився до 87,7% (64/73). Упродовж періоду терапії кількість пацієнтів, які відмітили суттєве або дуже суттєве покращення вигляду цільового нігтя, підвищилася з 9 (12,4%) після 2 тиж до 38 (52,0%) після 8 тиж лікування (табл. 2).



Також протягом 8 тиж збільшувалася частка пацієнтів, які відзначали, що цільовий ніготь ставав менш потовщеним (з 32,9% через 2 тиж до 75,3% через 8 тиж), менш ламким (з 15,1 до 45,2%), більш м’яким (з 35,6 до 71,2%) і мав менш змінений колір (з 60,3 до 67,1% відповідно) (табл. 3). Після 8 тиж лікування зафіксовано видиме покращення стану нігтів як у пацієнтів з початково помірною інтенсивністю інфекції (рис. 1), так і у хворих з початково тяжкою інфекцією (рис. 2). Протягом періоду лікування видимі ознаки грибкової інфекції регресували, нігті в цілому набували більш однорідного вигляду і гладкості.




Безпека і переносимість

У 8 (10,8%) пацієнтів спостерігалося 9 небажаних подій. Жодна з них не була розцінена як пов’язана із застосуванням досліджуваного виробу. Сім подій були легкими, дві мали середній ступінь тяжкості. Найчастішою небажаною подією була ринорея (n=4).

Обговорення

Це 8-тижневе дослідження було сплановане для оцінки ранніх клінічних ефектів лікування Оніхоцидом Емтріксом у пацієнтів з оніхомікозом. Ефективність оцінювали за покращенням вигляду зміненого нігтя порівняно з вихідним станом. Для визначення будь-яких змін у вигляді нігтів з регулярними інтервалами виконували фотографування за стандартизованою технікою. Уже після 2 тиж лікування частка пацієнтів з видимим покращенням цільового нігтя становила 76,7%, а після 8 тиж терапії цей показник підвищився до 91,8% (первинна кінцева точка). З продовженням лікування відбувався регрес типових ознак грибкової нігтьової інфекції: зокрема, поверхня нігтя ставала більш м’якою, а колір – менш зміненим.

Під час оцінки стану нігтя (потовщення, зміна кольо­ру, ламкість, м’якість) більшість пацієнтів відзначали покращення після 2, 4 і 8 тиж лікування порівняно з початковим станом. Ці дані підтверджують результати попереднього дослідження, в якому майже половина хворих (151/304) відмітили принаймні деяке покращення вже після 2 тиж лікування.

Наукова література містить обмежену інформацію стосовно прихильності до лікування пацієнтів з оніхомікозом, і цей показник зазвичай оцінювався в дослі­дженнях засобів для перорального прийому. В одному з досліджень було визначено, що важливими парамет­рами, які визначають прихильність пацієнтів до пероральної терапії оніхомікозу, є тривалість лікування, кількість препаратів і частота їхнього прийому. Автори іншого дослідження дійшли висновку, що головними причинами низького комплаєнсу були побічні ефекти, фінансові обмеження пацієнтів і передчасне відчуття, що покращення їхнього стану означає одужання.

У проведеному дослідженні лікування Оніхоцидом Емтріксом супроводжувалося дуже низькою частотою небажаних подій, до того ж досліджуваний виріб необхідно було наносити лише раз на добу. Отримані результати переконливо свідчать, що більшість пацієнтів були дуже задоволені ранніми позитивними змінами, і це сприяло досягненню майже 100% прихильності до лікування.

Оніхоцид® Емтрікс дуже добре переносився; жодна з небажаних подій не була пов’язана з лікуванням. Раніше у 24-тижневому подвійному сліпому плацебо-конт­рольованому дослідженні зазначеного медичного виробу подразнення шкіри або біль у навколонігтьовій ділянці спостерігалися лише у 22 (6,4%) пацієнтів; при цьому Оніхоцид® Емтрікс наносився крапельно, що підвищувало імовірність контакту розчину зі шкірою навколо нігтя. Крім того, перші 4 тиж лікування цільовий ніготь закривали хірургічним пластиром, що могло посилювати подразнення шкіри. Натомість аплікатор, застосований у представленому в цій статті дослідженні, складався з туби із силіконовим наконечником, який забезпечував більш точне нанесення розчину, що мінімізувало ризик подразнення чи болю в навколонігтьовій ділянці шкіри. Фотографії свідчили, що в деяких випадках ніготь ставав більш тьмяним, проте це не відобразилось на статистиці небажаних подій, оскільки пацієнти на вбачали в цьому проблеми.

Таким чином, результати проведеного дослідження підтверджують раніше отримані дані про швидке покращення стану нігтів після нанесення Оніхоциду Емтріксу; видимі позитивні ефекти спостерігалися вже через 2 тиж лікування і в подальшому посилювалися. Застосування цього топічного розчину також забезпечило високий комплаєнс завдяки відмінному профілю переносимості і нанесенню один раз на добу.

Список літератури знаходиться в редакції.

Faergemann J., Gullstrand S., Rensfeldt K. Early and Visible Improvements after Application of K101 in the Appearance of Nails Discoloured and Deformed by Onychomycosis. Journal of Cosmetics, Dermatological Sciences and Applications, 2011; 1: 59-63.

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

08.01.2024 Дерматологія Онкологія та гематологія Злоякісна меланома шкіри

Щорічна захворюваність на злоякісну меланому шкіри (МШ) коливається в межах від 3-5 на 100 тисяч населення (країни Середземномор’я) до 12-35 на 100 тисяч (північні країни), тоді як в Австралії та Новій Зеландії може сягати 50 на 100 тисяч населення. Захворюваність на меланому постійно зростає впродовж останніх 40 років з тенденцією до стабілізації смертності, окрім чоловіків похилого віку. ...

30.11.2023 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Сульфатіазол срібла в лікуванні опіків: клінічний випадок

Пов’язки із препаратами на основі срібла є однією з основних груп засобів, що застосовуються під час лікування інфікованих ран і ран із високим ризиком інфікування, в т. ч. опікових. Іони срібла каталізують окислення генетичного матеріалу бактеріальної клітини, що є основним механізмом їхньої бактеріостатичної та бактерицидної дії на грампозитивні й грамнегативні бактерії, а також фунгіцидного ефекту. Широкий вибір препаратів срібла, доступних на сьогодні, надає можливість підібрати засіб відповідно до потреб і вподобань пацієнта. В рекомендаціях Асоціації з науково обґрунтованого лікування ран (2020) згадуються засоби на основі іонного, металевого та нанокристалічного срібла, а також сульфату срібла й інших його солей....

30.11.2023 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Мистецтво топічної терапії у дерматології

Під час розгляду принципів терапії дерматологічних хворих зазвичай мається на увазі системне та зовнішнє лікування. Саме так і за таким порядком ми відзначили напрями підходу до курації хворих на дерматози з огляду на ухвалений у нас принцип послідовності терапії. Але! В європейських стандартах лікування, європейських монографіях і довідниках спочатку щодо терапії захворювань шкіри надається опис топічної терапії, а вже потім висвітлюються сучасні напрями системного підходу....

20.11.2023 Дерматологія Роль антисептиків у лікуванні атопічного дерматиту

Атопічний дерматит (АД) – ​це хронічне рецидивувальне запальне захворювання шкіри, яке зазвичай розвивається в ранньому дитинстві. За даними Міжнародного дослідження астми та алергій у дитинстві (ISAAC), загальносвітова поширеність АД становить від 2 до 20% (Odhiambo J.A. et al., 2009; Flohr C., 2011; Williams H. et al., 2008). Тяжкий АД корелює із погіршенням загального здоров’я, розладами сну та збільшенням використання ресурсів системи охорони здоров’я, а також асоціюється із численними хронічними хворобами (бронхіальною астмою, харчовими алергіями та ін.) (Silverberg J.I., Simpson E.L., 2013; Cox H. et al., 2011)....