Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

5 вересня розпочався новий сезон роботи Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітет). Окрім організаційних моментів (обговорення плану роботи на вересень 2017 року – січень 2018 року та пропозицій до порядку денного сьомої сесії ВР України VIII скликання), народними депутатами розглядалося чимало важливих питань.

Заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко запропонувала провести круглі столи, присвячені проблемам травматизму (27 вересня) та дитячої смертності (1 листопада), і наполягла на включенні до плану роботи та першочерговому розгляді законопроекту № 6634 «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини».

Міжнародні закупівлі: віртуальна економія чи реальний дефіцит ліків?

Неабиякий резонанс серед присутніх викликала новина про схвалення Кабінетом Міністрів України (КМУ) Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі – Концепція; розпорядження КМУ від 23.08.2017 р. № 582-р), що регламентує створення державної закупівельної організації у 2017 р. Реалізацію Концепції за підтримки міжнародних організацій передбачається здійснити до 2019 року.

«Щодо Концепції реформування механізму публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів: на відміну від тендерних процедур, які проводилися раніше, нині закупівлями займаються 3 міжнародні організації. Це забезпечило колосальну економію державних коштів (мільйони доларів на закупівлі коронарних стентів, вакцин та ін.). Проте очевидно, що в майбутньому міжнародні закупівлі повинні здійснюватися державною організацією. Необхідність створення такого органу є беззаперечною; процес покроково описано в Концепції. Це наша спільна справа, тому запрошую членів Комітету до участі в засіданнях профільної робочої групи. Ви завжди є бажаними гостями», – прокоментував заступник міністра охорони здоров’я Олександр Володимирович Лінчевський.

Чимало положень Концепції викликало різку критику з боку членів Комітету. «Планувалося, що державну закупівельну організацію буде створено, аби позбавити Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) невластивих йому функцій. Проте згідно із затвердженим документом «закупівельна організація утворюється за рішенням МОЗ та підпорядковується йому», а «на етапі утворення та початковому етапі діяльності закупівельної організації джерелами її фінансування можуть бути благодійні внески та інші джерела, не заборонені законодавством», – процитував член Комітету Ігор Михайлович Шурма.

«Я неодноразово брав участь у зустрічах робочих груп з міжнародних закупівель, де міжнародні агенції просили позбавити їх цієї функції і зазначали, що вони погодилися надати Україні лише тимчасову допомогу. Відповідно до Концепції всі лікарські препарати повинні ­закуповуватися державною закупівельною організацією. На мій погляд, це категорично неправильно. Як показує практика, більш життєздатною є стратегія, коли більшу частину ліків заклади закуповують самостійно. Закупівельна організація може займатися стратегічно важливими засобами (вакцини та ін.). Варто пам’ятати: виводячи закупівлі за межі ­України, ми робимо вітчизняний фармацевтичний ринок менш привабливим для виробників, створюємо ризики щодо скорочення асортименту і підвищення вартості ліків», – доповнив колегу член Комітету Олексій ­Миколайович Кириченко.

Наразі ситуацію з поставками ліків, закуплених міжнародними організаціями, оцінюють як критичну.

«Вже кілька тижнів мій телефон гарячий від текстових повідомлень, я щодня займаюся пошуком сироваток від правця, їх перерозподілом між областями. Наприклад, зараз у критичному стані в реанімації медичних закладів Хмельницького перебувають 2 дитини. Депутати-мажоритарники транспортують туди ліки власноруч. Вакцин, дифтерійного анатоксину – у лікарнях нічого немає. Рівень смертності від ботулізму протягом останніх місяців зріс утричі. Про яку віртуальну економію йде мова? Це просто підміна понять, економія на життях людей», – резюмувала голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець.

За словами І. М. Шурми, поставки за минулий рік здій­с­­-нено лише на 50%, за поточний – ще не розпочато. «МОЗ внесено до номенклатури препарати, якими не лікують онкологію в дітей; засоби, що не відповідають поданим регіонами заявкам; ліки, які не рекомендовані ВООЗ до застосування та не випускаються жодним (!) виробником, що свідчить про неефективне управління державними коштами. До того ж ПРООН отримує 5% від суми закупівель щорічно, Crown Agents – 5,5%, ЮНІСЕФ – 4-5%, що також варто брати до уваги».

Відповідаючи на питання про термін оприлюднення переліку молекул для закупівель – 2017, О. В. Лінчевський повідомив: «Номенклатура затверджується відповідними групами при МОЗ, регулярно переглядається і змінюється. Те, чим лікувати пацієнта, визначає лікар, дані збираються профільними департаментами і надсилаються до МОЗ. Завдяки експертному середовищу міністерство має змогу змінювати номенклатуру відповідно до міжнародних протоколів лікування та з огляду на останні наукові дані. Наприклад, нещодавно внесено корективи до переліку засобів для терапії гепатитів. Є протоколи, які змінюються кілька разів на рік».

«Про яке експертне середовище говорять представники МОЗ? 20 липня було скасовано інститут головних позаштатних спеціалістів, які визначали стратегію розвитку кожного напряму. Скажімо, ніхто з онкологів зараз не задіяний ні у формуванні номенклатури, ні в заслуховуванні серйозних питань. Виходить, що якісь умовні фахівці приймають відповідальні рішення, а відповідальність за це несе МОЗ. Я категорично не підтримую створення державної закупівельної організації в запропонованому Концепцією форматі. МОЗ потрібно передати функцію закупівель незалежній агенції і забезпечувати лише контроль процесу. Доки реформи і закупівлі об’єднуватимуться «під одним дахом», ми не зможемо рухатися далі», – поділився міркуваннями член Комітету Костянтин Володимирович Яриніч.

Учасники засідання підтримали пропозицію визнати Концепцію незадовільною через ознаки корупційності, адресувати офіційного листа В. Б. Гройсману і провести тематичний брифінг за участю членів Комітету.

Крім того, заслухано звернення О. С. Мусія та І. М. Шурми стосовно необхідності розгляду на найближчому засіданні Комітету результатів аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання бюджетних коштів, виділених у 2015-2016 рр. та першому півріччі 2017 року МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій (включаючи акт перевірки), і законопроекту № 6367 (передбачає скасування процедури закупівель фармацевтичної продукції через міжнародні організації).

Трансплантація в Україні: чи вдасться зрушити справу з мертвої точки?

Про стан підготовки проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (р. № 2386а‑1) до другого читання доповів О. М. ­Кириченко.

МОЗ підтримало останню версію цього законопроекту, проте необхідні зустрічі експертів та професійні консультації щодо обговорення моделі фінансування системи трансплантації (у проекті пропонується т. зв. іспанська модель, коли існує окреме Агентство з трансплантації, яке отримує кошти з бюджету і самостійно їх розподіляє); функціонування Центру управління трансплантацією; нюансів забору трупного матеріалу.

До уваги молодих фахівців

На необхідності розгляду на найближчому засіданні Комітету питання про працевлаштування випускників вищих медичних навчальних закладів, підготовка яких ­здійснювалась за державним замовленням, та направлення від Комітету запитів, що стосуються зазначеної проблеми, до міністерств юстиції, освіти і науки, МОЗ наголосив К. В. Яриніч.

Нагадаємо, що минулого року було затверджено Закон України № 1662 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», який скасовує необхідність обов’язкового відпрацювання для випускників медичних вузів після завершення на­вчання за рахунок коштів державного бюджету. Проте підзаконні нормативно-правові акти, чинні на сьогодні, перешкоджають реалізації положень цього закону і ускладнюють вільне працевлаштування.

У фокусі – лікування за кордоном

Заступник голови Комітету Тетяна Анатоліївна Донець зазначила, що вже понад 3 місяці не може отримати від МОЗ відповідь на 4 запити, зокрема щодо:

• ефективності виконання МОЗ програми «Лікування громадян України за кордоном»;

• стану забезпечення лікарськими засобами, імунобіологічними препаратами та медичними виробами, які закуповуються із залученням спеціалізованих міжнародних організацій;

• позаштатних радників, консультантів МОЗ та його посадових осіб;

• робочих груп МОЗ.

«Ситуації, коли МОЗ оплачує лікування людей, а вони не їдуть до закордонного медичного закладу, – не рідкість. Подібний випадок зафіксовано у 2015 р.: було переведено кошти на лікування 20 осіб у лікарні м. Мінськ (Білорусь), проте 9 пацієнтів за допомогою так і не звернулися. Відповідно до даних, наведених у звіті МОЗ за 2016 р., минулого року використали лише половину цієї суми (тобто решта коштів, а це майже півмільйона гривень, «зависла»). Близько 200 тис. грн залишилося на рахунках однієї з італійських клінік. При цьому відсутній звіт МОЗ щодо витрат за 2017 р.», – висловила занепокоєння Т. А. Донець.

Член Комітету Сергій Петрович Мельничук нагадав, що в серпні на реалізацію програми «Лікування громадян України за кордоном» з бюджету додатково виділено 186 млн грн, однак цієї суми недостатньо, аби задовольнити існуючі потреби (станом на 5.09.2017 – 420 млн грн). Тому потрібно невідкладно сформувати перелік хворих, які потребують лікування, чітко визначити необхідну суму і звернутися до уряду.

На засіданні були присутні представники громадських організацій. Деякі з них тримали в руках фото важкохворих пацієнтів, що наразі перебувають у черзі на лікування за кордоном (яку вже охрестили «чергою за життям») і чекають на порятунок.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.