ХIX Сідельниковські читання: традиції та досвід вітчизняної педіатрії

20-22 вересня 2017 року в м. Полтаві за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Асоціації педіатрів України, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА та ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» відбулася XIX Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», добре відома всім вітчизняним педіатрам як Сідельниковські читання. Цей захід є традиційним щорічним вшануванням пам’яті видатного українського вченого, члена-кореспондента НАН, НАМН України, професора Віктора Михайловича Сідельникова, який виховав цілу плеяду вчених-педіатрів. Цього року для участі у Сідельниковських читаннях зібралися понад тисячу дитячих та сімейних лікарів України, а протягом трьох днів роботи конференції було заслухано 103 наукові доповіді провідних вчених-педіатрів та ­лікарів-клініцистів щодо важливих питань організації охорони здоров’я дітей нашої країни. Про актуальність розглянутих проблем свідчили активне обговорення та численні запитання від дитячих лікарів-практиків.

Наукова програма XIX Сідельниковських читань включала широке коло актуальних питань діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених соматичних та інфекційних захворювань у дітей, а також такі гострі проблеми сучасної педіатрії, як імунопрофілактика, запобігання поліпрагмазії, стримування антибіотикорезистентності, раціональна фармакотерапія на засадах доказової медицини та ін. За безпосередньої участі заві­дувачів та викладачів кафедр педіатрії з багатьох регіонів України відбулося обговорення питань подальшого розвитку вітчизняної педіатричної освіти та науки. Окремі секційні та пленарні засідання було присвячено інноваціям у педіатричній практиці, а також актуальним питанням дитячої кардіоревматології. Розвитку саме цього напряму педіатрії присвятив життя Віктор Михайлович Сідельников.

Роботу науково-практичної конференції розпочали з урочистих виступів членів президії. З вітальним словом звернувся до присутніх заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Юрій Васильович Курилко. У своїй промові він ­зауважив, що саме у дні Сідельниковських читань тра­диційно зустрічаються багато колег – учнів Віктора Михай­ловича Сідельникова, адже видатний вчений виховав цілу плеяду науковців та висококваліфікованих лікарів, створивши власну педіатричну школу. Учасники заходу підвищують свій професійний рівень, що допоможе їм більш ефективно лікувати маленьких пацієнтів. Окрім цього, Сідельниковські читання – це унікальна можливість особисто поспілкуватися з провідними вченими та обмінятися власним клінічним досвідом із колегами.

Член-кореспондент НАМН України, завідувач кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Петрович Волосовець привітав учасників конференції з початком її роботи, нагадавши, що вже у наступному, 2018 році, у м. Харкові заплановано провести ювілейні XX Сідельниковські читання. В усі попередні роки їх проведення запам’яталося присутнім теплими спогадами, пов’язаними з постаттю Віктора Михайловича Сідельни­кова, а також дружньою колегіальною атмосферою під час обговорення найбільш важливих питань клінічної педіатрії та фахової освіти дитячих лікарів. Доповідач висловив впевненість у тому, що покращенню роботи системи охорони здоров’я дітей сприятиме поновлення окремої освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у переліку освітньо-наукових спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2017 року № 53. «Нашій конференції слід підтримати Ініціативу Президента України щодо якісної та доступної медицини у сільській місцевості, яку проголошено 11 вересня 2017 р. під час наради у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця, особливо це стосується надання медичної допомоги дитячому населенню,  – закликав учасників заходу О.П. Волосовець. – Потрібно запропонувати розробку та обговорення Державної програми «Здоров’я дітей – старт на все життя», яка б сконцентрувала зусилля держави, суспільства, територіальних громад, батьків, науковців, освітян, працівників сфери охорони здоров’я на розробці насамперед профілактичних системних підходів, включаючи антенатальну охорону плода задля збереження здоров’я майбутніх поколінь. Особливий пріоритет необхідно надати забезпеченню та реалізації Програми імунопрофілактики».

Академік НАМН України, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Віталій Григорович Майданник зазначив, що кожен із численних учнів В.М. Сідельникова з глибокою вдячністю згадує про свій досвід навчання і подальшої наукової співпраці з цим видатним вченим. Доповідач розповів про те, що Віктор Михайлович був усебічно обізнаною, цікавою людиною. Як для клініциста для нього завжди мало важливе значення висококваліфіковане всебічне обстеження, а також коле­гіальне обговорення історії хвороби кожного конкретного пацієнта. Наостанок В.Г. Майданник наголосив, що В.М. Сідель­ников здійснив без перебільшення величезний внесок у розвиток педіатрії, написавши велику кількість монографій, підручників та наукових статей за результатами власних досліджень, які і сьогодні є актуальними.

Наукову програму конференції розпочато з доповіді, яку підготувала група авторів під керівництвом академіка НАМН України, директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», президента Асоціації педіатрів України, доктора медичних наук, професора Юрія Геннадійовича Антипкіна та яку представив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча пульмонологія», керівник наукової групи з проблем алергії та імунореабілітації дітей відділення захворювань органів дихання і респіраторних алергозів у дітей ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Володимир Федорович Лапшин. Його виступ було присвячено такій актуальній клінічній проблемі, як рецидивуючий бронхіт у дітей. Це захворювання бронхів з повторними епізодами гострого бронхіту не менше ніж 2-3 рази на рік протягом 1-2 років на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій без приступів бронхообструкції. Гострі бронхіти найчастіше зустрічаються у дітей віком старше 2 років, при цьому 2-3% з них потребують стаціонарного лікування; друга хвиля захворюваності припадає на підлітковий вік, коли на гострі бронхіти хворіє від 1/5 до 1/3 всіх ­дітей. Такі дані, отримані українськими вченими, порівнянні зі статистичними даними загальнонаціональних досліджень, проведених у США, згідно з якими 18% дітей у віці до 15 років зверталися за медичною допомогою через захворювання бронхів.

Рецидивуючий гострий бронхіт є важливою проблемою педіатрії та дитячої пульмонології. Згідно з сучасними уявленнями, рецидивуючий бронхіт розглядається як мульти­факторне екозалежне захворювання, ключовою патогенетичною ланкою якого є рецидивуюче запалення слизової оболонки бронхіального дерева, зумовлене зниженням загальної імунологічної резистентності організму та активності місцевих факторів захисту, перед­усім порушенням мукоциліарного транспорту. Що стосується основних ­вимог до патогенетичного лікування бронхіту, то вони включають евакуацію бронхіального секрету, ліквідацію бронхоспазму (в тому числі прихованого), усунення запального процесу, а також боротьбу з вірусами і бактеріями. Якщо гострий бронхіт фактично не потребує антибактеріальної терапії, то при рецидивую­чому бронхіті у деяких випадках вона може бути показана, особливо у дітей молодшого віку. Призначення при цій патології муколітичної терапії є консенсусною рекомендацією як зарубіжних, так і українських лікарів.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Педіатрія», завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова у своїй програмній доповіді наголосила на важливому значенні адекватного споживання дітьми харчових волокон, які зараз розглядаються як істотний фізіологічний компонент підтримання здоров’я та профілактики різноманітних захворювань. Вона нагадала учасникам конференції, що в 2016 р. Україна у складі 193 країн-­учасниць ООН долучилася до програми «Цілі сталого розвитку тисячоліття», реалізувати яку заплановано протягом найближчих 15 років. У рамках цієї програми було визначено 17 глобальних цілей, одна з яких (третя у переліку) стосується медицини і полягає у підтриманні здоров’я і, у такий спосіб, благополуччя людства. Необхідною складовою збереження здоров’я і здорового способу життя, як зауважила Г.В. Бекетова, є забезпечення оптимального харчування. Проте останніми роками у світі спостерігається чітка тенденція до неадекватного за кількісним та якісним складом харчування дитячого населення і, зокрема, до істотного дефіциту в раціоні дітей харчових волокон. Водночас існують переконливі докази, що за умови щоденного нормованого вживання харчових волокон знижується ризик розвитку багатьох соціально-значущих захворювань, у тому числі серцево-­судинної патології, ожиріння та цукрового діабету 2 типу.

***

Наступні, XX Сідельниковські читання, заплановано провести 19-21 вересня 2018 року в м. Харкові. Заздалегідь запрошуємо наших читачів узяти участь у цьому ювілейному заході. Переконані, що кожен лікар – його учасник – матиме змогу підвищити свій професійний рівень та отримати дійсно важливу з практичної точки зору наукову інформацію.

Фото автора та організаторів конференції

(http://conference-sidelnikov.org.ua/)