Сучасний стан стоматологічної допомоги в Україні

20.10.2017

Підвищення рівня стоматологічного здоров’я населення України та ефективності діяльності стоматологічної служби є основною метою реформування цієї галузі. Запровадження на засадах взаємодії первинної, вторинної та високоспеціалізованої стоматологічної допомоги, системи профілактики стоматологічних захворювань і диспансеризації населення, насамперед дітей і вагітних, створення єдиного стоматологічного простору можливе за умови співпраці стоматологічних закладів різних форм власності та медичних установ іншого профілю.

На сьогодні в Україні сформована потужна система закладів охорони здоров’я, що надають стоматологічну допомогу. Із часу проголошення незалежності України розвивається система надання стоматологічних послуг у приватних клініках. Потужний науково-педагогічний колектив спеціалістів стоматологічного профілю проводить підготовку та сприяє безперервному професійному розвитку лікарів-стоматологів. В Україні спостерігається достатній рівень забезпеченості фахівцями зазначеної спеціальності в усіх регіонах.

Кадрове забезпечення стоматологічної галузі

За даними ДЗ «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України» станом на 2016 рік у нашій державі (не враховуючи АР Крим та м. Севастополь) працювало 26 333 лікаря стоматологічного профілю. У закладах системи МОЗ України налічувалось 18 857 спеціалістів, в інших міністерствах та відомствах – 788. У приватному секторі надають стоматологічні послуги 6688 стоматологів. Таким чином, за чисельністю спеціалістів суттєво переважає державний сектор надання стоматологічної допомоги: 73,8 vs 26,2% у приватному сегменті. За кількістю лікарів та відвідувань пацієнтів стоматологія посідає друге місце серед усіх медичних спеціальностей (після терапевтичних).

Нині стоматологічну допомогу надають лікарі-стоматологи з вищою медичною освітою за шістьма спеціальностями (2222.2) згідно з Національним класифікатором професій України (Класифікатор професій ДК 003:2010 від 26.10.2016): лікар-стоматолог, лікар-стоматолог-ортопед, лікар-стоматолог-терапевт, лікар-стоматолог-ортодонт, лікар-стоматолог-хірург, лікар-стоматолог дитячий.

Забезпеченість лікарями-стоматологами (усі спеціальності) у 2015 р. становила 4,56 на 10 тис. населення, проте останніми роками спостерігається суттєве зниження зазначеного показника (для порівняння: у 2010 р. він становив 4,77). Найвищий рівень забезпеченості стоматологічними кадрами зафіксовано у 2013 р. (4,9 на 10 тис. населення). 2016 року забезпеченість спеціалістами стоматологічного профілю становила 4,45 на 10 тис. населення, лікарями-стоматологами – 3,37, стоматологами-ортопедами – 0,58, стоматологами-хірургами – 0,39, дитячими стоматологами – 0,23, ортодонтами – 0,11.

Укомплектованість посад стоматологічними кадрами варіювала в різних регіонах України. Найвищі показники реєструвались у Львівській (8,15 на 10 тис. населення), Івано-Франківській областях (7,57) та м. Києві (7,47), найнижчими вони залишаються в Запорізькій (2,6), Миколаївській (2,68), Херсонській (2,75) областях.

Викликає занепокоєння стан стоматологічної допомоги в сільській місцевості, оскільки в 370 сільських амбулаторіях у 2015 р. працювали лише 3115 лікарів-стоматологів (11,8%), що негативно впливає на стан здоров’я порожнини рота та призводить до підвищення показника потреби в протезуванні. Слід звернути увагу на низьку укомплектованість штатних стоматологічних посад фізичними особами в медичних закладах сільської місцевості, що становила 89,2% у 2015 р. Спостерігається тенденція до зниження цього показника: на 2000 рік – 95,7%, у 2005 р.– 89,5%, найвищий показник спостерігався у 2010 р.– 99%.

Протягом останніх десятиліть частка жінок, які працюють у медичній галузі, становить 60% від загальної кількості лікарів, у стоматологічній галузі цей показник перебуває на рівні 70,6%.

Варто зазначити, що частка лікарів пенсійного віку серед загальної кількості стоматологів, які надають стоматологічну допомогу в закладах охорони здоров’я, зросла з 10,29% у 2010 р. до 11,43%
у 2015-му. Разом з тим цей показник значно менший порівняно з таким у медичній галузі загалом (27%).

При цьому суттєво зменшується кількість студентів вищих медичних навчальних закладів (ВМНЗ), що здобувають освіту за фахом «Стоматологія». 2016 року у 18 ВМНЗ завершили навчання за вказаною спеціальністю 1555 студентів, з них 55 осіб навчались за бюджетні кошти, а 1500 – за кошти юридичних та фізичних осіб. Кількість осіб, що навчалися за бюджетні кошти, у 2016 р. становила лише 4%. Приміром, у 2012 р. ВМНЗ закінчили 2337 осіб, з них 75 – за рахунок бюджетних коштів, а 2262 – коштом юридичних та фізичних осіб. Отже, спостерігається чітка тенденція до скорочення як обсягів прийому на навчання, так і частки випускників стоматологічних факультетів.

Молодші спеціалісти з медичною освітою за фахом «Стоматологія», «Ортопедична стоматологія»

У 2016 р. в Україні працювало 1363 зубних лікаря. Стоматологічну допомогу в закладах охорони здоров’я МОЗ України надавали 976 зубних лікарів, у приватних клініках – 387 фахівців.

Підготовка цих спеціалістів у медичних училищах, коледжах не проводиться протягом останніх десяти років. Натомість з 2006 р. готують зубних гігієністів на базах тих медичних училищ, що проводили підготовку зубних лікарів (наказ МОЗ України від 20.06.2006 № 407 «Про затвердження та введення навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю 5.110106 «Стоматологія» (кваліфікація – гігієніст зубний).

Скорочується кількість зубних техніків, що працюють у стоматології: у 2015 р. налічувалося 5037 фахівців (у бюджетних установах – 741, у госпрозрахункових – 3792, у приватних клініках – 504), а 2016 року – 4692 особи (у бюджетних установах – 695, у госпрозрахункових – 3506, у приватних клініках – 491).

У 2014 р. навчальними закладами було підготовлено 259 молодших спеціалістів за фахом «Стоматологія» (109 осіб – за бюджетною формою навчання, 150 – за контрактом) та 959 молодших спеціалістів за спеціальністю «Ортопедична стоматологія» (299 осіб – за бюджетною формою навчання, 660 – за контрактом).

Для отримання кваліфікації «Медична сестра зі стоматології» такі молодші спеціалісти з медичною освітою, як медичні сестри, фельдшери, акушерки, проходять відповідну спеціалізацію протягом 1,5 місяця в закладах післядипломної освіти.

Лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я, що надають стоматологічну допомогу

В Україні 2015 року стоматологічну допомогу надавали 1843 заклади охорони здоров’я, з них: 197 самостійних стоматологічних поліклінік (149 стоматологічних поліклінік для дорослих, 21 поліклініка для дітей, 6 стоматологічних поліклінік ВМНЗ та НДІ, 21 госпрозрахункова поліклініка), 1646 лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), у структурі яких є стоматологічні відділення або кабінети (центральні районні лікарні, районні лікарні, дільничні лікарні, сільські амбулаторії), та 116 ЛПЗ, що мають госпрозрахункові відділення.

У 2016 р. кількість стоматологічних закладів скоротилася до 1763: 197 – самостійні стоматологічні поліклініки, 1566 – ЛПЗ зі стоматологічними відділеннями чи кабінетами.

Ліжковий фонд у ЛПЗ МОЗ України у 2015 р. становив 1233 ліжка стоматологічного профілю для дорослих та 131 ліжко для дітей. 2016 року кількість ліжок стоматологічного профілю для дорослих скоротилась до 1213 (забезпеченість – 0,29 на 10 тис. населення), проте аналогічний показник зріс до 139 для дітей (забезпеченість – 0,18 на 10 тис. населення). Середнє число днів зайнятості ліжка стоматологічного профілю становило 317 у 2016 р. для дорослого населення та 281 день – для дитячого. Спостерігається зменшення середньої тривалості перебування хворого в стаціонарі: з 8,89 дня у 2015 р. до 8,82 у 2016-му для дорослого населення і до 5,44 дня для дитячого контингенту.

2016 року зареєстровано 3734 приватні стоматологічні клініки (кабінети), що надають стоматологічні послуги мешканцям України.

Потреба мешканців України в стоматологічній допомозі

В Україні опрацьовуються питання щодо розробки та імплементації нових ефективних підходів і методів здійснення диспансерного огляду населення України шляхом проведення регулярних професійних оглядів порожнини рота. Впроваджуються сучасні системи раннього виявлення основних стоматологічних хвороб, злоякісних новоутворень, диспансерного нагляду за групами підвищеного ризику розвитку раку порожнини рота.

В Україні функціонує система щорічного планового огляду мешканців. У 2016 р. лікарями-стоматологами в державних закладах охорони здоров’я стоматологічного профілю планово оглянуто 11 093 602 особи, що становить 26% до загальної кількості населення України. Серед оглянутих пацієнтів потребували стоматологічної допомоги/санації 50,9%, з них: 52,7% – дорослі, 48,4% – діти віком до 17 років.

За результатами аналізу щорічних звітів, що надаються лікарями-стоматологами до МОЗ, найбільш висока потреба в лікуванні зареєстрована в дорослого населення Закарпатської (76,5%) та Львівської (70%) областей. Висока потреба в лікуванні хвороб порожнини рота спостерігається в мешканців Чернігівської (66,4%), Тернопільської (60,9%) та Івано-Франківської (60,9%) областей (рис. 1). Аналіз статистичних даних за 2006-2016 рр. свідчить про тенденцію до збільшення потреби в стоматологічній допомозі в цих областях.

Рис. 1. Кількість оглянутих пацієнтів віком ≥18 років, що потребували стоматологічної допомоги (%, 2016)

Слід зазначити, що протягом останніх десяти років у Херсонській (27,5%), Харківській (38,3%), Сумській (40,8%), Кіровоградській (43,7%), Дніпропетровській (44,3%) областях спостерігалась тенденція до зменшення потреби в стоматологічній допомозі, що може бути пов’язано з впровадженням ефективних систем профілактики та організацією надання стоматологічної допомоги.

Високий рівень забезпеченості стоматологами, застосування нових високоефективних технологій лікування зубів та хвороб порожнини рота зумовив суттєве зменшення потреби в лікуванні в м. Києві (з 80,7 до 53,9% у дорослого населення).

У Полтавській, Одеській, Миколаївській, Київській та Вінницькій областях кожна друга особа, що звернулася до лікаря-стоматолога, потребувала санації порожнини рота.

За результатами професійних оглядів порожнини рота дітей (до 17 років включно) необхідність здійснення санації спостерігалася в 48,4% випадків: майже в кожної другої дитини виявлено показання для лікування в стоматолога (рис. 2). Найбільш висока потреба в лікуванні зареєстрована в дитячого контингенту Закарпатської (74,4%), Львівської (67,3%), Івано-Франківської (57,4%), Хмельницької (57,4%), Чернівецької (57,4%) областей.

Рис. 2. Кількість оглянутих пацієнтів віком ≤17 років, що потребували стоматологічної допомоги (%, 2016)

Як засвідчили результати професійного огляду, кожна третя дитина в Харківській (28,6%), Херсонській (34,4%), Сумській (34,5%), Полтавській (34,7%) областях потребувала санації порожнини рота.

Таким чином, залишається актуальною проблема збереження здоров’я порожнини рота та надання стоматологічної допомоги українцям.

Розвиток системи надання стоматологічної допомоги

Протягом останніх років у практичну стоматологію впроваджуються медичні стандарти, засновані на принципах доказової медицини. Науково-педагогічні кадри забезпечують інформаційну підтримку нових технологій шляхом проведення науково-практичних конференцій, тематичних симпозіумів, друку інформаційних листів, методичних розробок.

Стоматологічні поліклініки ВМНЗ надають високоспеціалізовану медичну допомогу та відіграють роль консультативно-діагностичних центрів, запроваджені механізми надання пацієнтам спеціалізованої медичної допомоги за направленнями лікаря.

Протягом 2016 року кількість відвідувань спеціалістів стоматологічного профілю (лікарі-стоматологи та зубні лікарі), що працюють у державних закладах, становила 37 135 499 (26 618 697 візитів здійснено дорослим населенням України (≥18 років), 10 516 802 – дитячим контингентом). Загалом упродовж 2016 року на 1 посаду лікаря стоматологічного профілю, що працював у закладах охорони здоров’я МОЗ України, припадало 2469,8 відвідування.

Кількість відвідувань приватних стоматологічних закладів у 2016 р. становила 6 258 155 (5 862 120 візитів здійснено пацієнтами ≥18 років, 396 035 – дитячим контингентом). На 1 посаду лікаря приватної клініки припадало 837,5 відвідування. Навантаження на лікаря державного закладу майже в 3 рази більше, ніж таке на лікаря приватної клініки (рис. 3).

Загалом протягом 2016 року в Україні зареєстровано 43 393 654 відвідування спеціалістів стоматологічного профілю (лікарі-стоматологи та зубні лікарі): на державні установи припадає 83,15% усіх відвідувань, на приватні заклади стоматологічного профілю – 16,85% (рис. 4).

За 2016 рік проведено санацію порожнини рота 11 515 129 українцям, з них лікарями-стоматологами державних закладів охорони здоров’я – 9 709 061 особі (84,32% від усіх санованих), лікарями приватних закладів стоматологічного профілю – 1 806 068 особам (15,69% від усіх санованих).

У 2016 р. проліковано 25 579 440 зубів із приводу карієсу. У державних закладах охорони здоров’я проведено лікування 20 768 959 зубів (у т. ч. у дітей – 5 472 512; 81,2% від усіх пролікованих зубів), у приватних закладах стоматологічного профілю – 4 810 481 (18,8%).

Проліковано 6 562 198 зубів з ускладненим карієсом: 4 997 295 зубів (76,16%) – у державних закладах охорони здоров’я, 1 564 903 (23,84%) – у приватних. Частка пролікованих зубів з ускладненим карієсом до всіх пролікованих зубів у населення України становить 25,65%.

У дітей протягом 2016 року проліковано 6 956 191 зуб: 5 749 102 зуби з приводу карієсу (5 472 512 у державних закладах та 276 590 в приватних) та 1 207 089 зубів з ускладненим карієсом (1 127 034 та 80 055 у державних та приватних закладах відповідно). Частка пролікованих зубів з ускладненим карієсом до всіх зубів, пролікованих із приводу карієсу в пацієнтів дитячого віку, становить 17,35%.

У закладах охорони здоров’я МОЗ України проведено лікування 94,87% зубів у дитячого контингенту; лише 5,13% маленьких пацієнтів отримували допомогу в приватних закладах.

Поширеність патології слизової оболонки порожнини рота серед мешканців України становить 96,9 випадку на 10 тис. населення. Діти та підлітки страждають на ці захворювання частіше
(151,2 випадку на 10 тис. населення). До закладів стоматологічного профілю у 2016 р. звернулися 524 587 пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота, у т. ч. 115 094 особи до 18 років. Проведено лікування слизової оболонки порожнини рота 412 801 (78,7%) пацієнту в державних закладах охорони здоров’я, 111 786 (21,3%) хворим – у приватних установах стоматологічного профілю.

Для ефективної організації стоматологічної допомоги населенню України необхідно передбачити в реформуванні низку заходів, а саме: визначення та затвердження у встановленому порядку гарантованого державою рівня безоплатної стоматологічної допомоги; розробку та затвердження стандартів надання всіх видів стоматологічної допомоги ЛПЗ різних форм власності; поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я стоматологічним обладнанням, устаткуванням та матеріалами лікувально-профілактичного призначення; проведення наукових досліджень з питань профілактики та лікування стоматологічних захворювань тощо.

Таким чином, для підвищення ефективності запровадження державної і регіональних програм у стоматологічній галузі, їх координації та моніторингу необхідно підготувати та затвердити цілу низку законодавчих документів, спрямованих на покращення системи організаційно-правових та фінансових моделей діяльності стоматологічних закладів, побудову системи управління стоматологічною службою України. Проведення організаційно-економічної перебудови в підгалузі системи охорони здоров’я – стоматології – має на меті наблизити організаційні принципи роботи до таких у розвинених європейських країнах. Це, у свою чергу, дасть можливість покращити показники стоматологічної захворюваності, посилити профілактичну спрямованість, зберігаючи при цьому принцип доступності до основних видів стоматологічної допомоги.

 

Список літератури знаходиться в редакції.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...