Готуємося до сезону ГРВІ: ефективна профілактика респіраторних інфекцій у групах ризику

Стаття у форматі PDF

Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) – найпоширеніші інфекційні хвороби, що уражають представників усіх вікових груп. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку на ГРІ  хворіє третина глобальної популяції. Особливої уваги потребують пацієнти  з хронічною патологією ЛОР-органів і респіраторного тракту.

Експерти ВООЗ відзначають, що захворюваність на ГРІ останніми роками демонструє тенденцію до збільшення. У міжпандемічні періоди у світовому масштабі в середньому до 1 млрд населення хворіє на ГРІ вірусної етіології (гострі респіраторні вірусні інфекції – ГРВІ), при цьому в 3-5 млн осіб мають місце тяжкі форми інфекції; загалом ГРВІ є причиною 300-500 тис. летальних наслідків. В Україні щорічно в 10-14 млн мешканців реєструються ГРІ, частка останніх становить 25-30% у загальній структурі захворюваності та близько 75-90% у структурі інфекційної патології. За прогнозами експертів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, в епідемічному сезоні 2017-2018 рр. на грип та ГРВІ захворіють 7 млн осіб, що на 14% більше за показник минулого року. До того ж очікується, що цього року територією нашої країни циркулюватиме новий штам вірусу грипу Мічиган, який раніше у нас не спостерігався. Цей штам є досить агресивним і може призводити до важких ускладнень і навіть летальних випадків. Враховуючи прогнози щодо підвищення захворюваності на ГРВІ в поточному епідсезоні, а також щодо морозної погоди взимку та на початку весни, жителям України і лікарям слід бути готовими до хвилі респіраторних інфекцій.

ГРВІ становлять небезпеку насамперед через ризик бактеріальних ускладнень (бронхіт, синусит, пневмонія та ін.). До того ж ГРВІ розвиваються переважно в групах ризику (діти, особи похилого віку) і в пацієнтів з хронічною патологією дихальних шляхів. У дослідженні В. Х. Фазилова, І. Г. Ситникова і спів­авт. (2016) показано, що бактеріальні ускладнення і потреба в антибіотикотерапії збільшуються пропорційно віку пацієнтів, тяжкості захворювання, термінам звернення до лікаря і початку лікування. В. А. Булгакова, А. А. Поромова і співавт. (2017) у своїй роботі продемонстрували, що частота розвитку ускладнень ГРВІ була вищою в осіб раннього і похилого віку, пацієнтів з патологією ендокринної системи, розладами з боку органів дихання. Отже, представники груп ризику ускладнень ГРВІ мають заздалегідь подбати про те, щоб убезпечити себе від респіраторної інфекції.

Одним з профілактичних засобів, який може застосовуватися для профілактики розвитку ГРІ, є Альтабор (ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»). Цей вітчизняний препарат містить екст­ракт суплідь вільхи сірої (Alnus incana) та вільхи клейкої (Alnus glutinosa). У супліддях вільхи клейкої і сірої міститься до 34% дубильних речовин, у тому числі до 20% елаготанінів, що обумовлюють фармакологічну активність настоїв і відварів із шишок вільхи при запальних і виразкових ушкодженнях слизових оболонок. Досвід народної медицини, а також дані літератури обґрунтовують доцільність створення на основі елаготанінів із суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої препарату, призначеного для профілактики та лікування ГРІ. Найціннішою складовою екстракту суплідь вільхи клейкої та вільхи сірої є суміш елаготанінів моно- й олігомерного походження (на основі фенолокислот елагової, галової, дилактона валонієвої кислоти). Похідні елагової кислоти (елаготаніни) – біологічно активні сполуки, що мають широкий спектр фармакологічних ефектів, у тому числі противірусний, антибактеріальний, протизапальний та антиоксидантний.

Елаготаніни є дубильними речовинами, в яких кислоти (гексагідроксидифенова, хебулова, хебулонова, хебулагова та ін.), що біогенетично пов’язані з елаговою кислотою, з’єднані ефірним зв’язком із цукровими залишками. Традиційно речовини з дубильними і в’яжучими властивостями застосовуються в лікуванні стоматологічних і шкірних захворювань, хвороб шлунково-кишкового тракту. Разом із тим різноспрямована біологічна активність дозволяє використовувати їх і в терапії інфекційно-запальних процесів дихальних шляхів, а саме тонзилітів, тонзилофарингітів, ларингітів та ін.

Противірусна дія елаготанінів полягає в здатності зв’язувати вірусні білки, заважаючи проникненню вірусу до клітини та його розмноженню. Окрім цього, елаготаніни стабілізують мембрану клітини. Вони повільно гідролізуються в травному тракті кишковою мікрофлорою та реалізують системний вплив – індукують синтез інтерферону. Ці поліфенольні сполуки пригнічують активність нейрамінідази вірусу грипу, а також вірус-специфічної тимідинкінази вірусу герпесу, завдяки чому припиняється синтез вірусної ДНК.

Антибактеріальний ефект елаготанінів зумовлений зв’язуванням з мікробними білками або полісахаридами. Ці зв’язки нерідко виявляються незворотними та пояснюють бактерицидний і бактеріостатичний ефект елаготанінів стосовно широкого спектра грампозитивних (золотистий стафілокок, сінна паличка) та грамнегативних (кишкова паличка, синьогнійна паличка, протей, клебсієла) мікроорганізмів.

Протизапальная дія елаготанінів реалізується через місцеве звуження судин та зниження їхньої проникності, зменшення больових відчуттів. Іншою важливою характеристикою цих біологічно активних речовин є антиоксидантна дія, пов’язана з нейтралізацією активних форм кисню, факторів ініціації перекисного окислення ліпідів.

Виражені мембраностабілізуюча й аналгезуюча активність препарату важливі при лікуванні ГРВІ та грипу, ­що супроводжуються запаленням і болем.

Зазначені клінічні ефекти Альтабору підтверджено в клінічних дослідженнях. Так, на базі Вінницького націо­нального медичного університету ім. М. І. Пирогова вивчали ефективність Альтабору в комплексному лікуванні хворих на герпетичну інфекцію порожнини рота (Попова О. І., 2013). У дослідження було включено 38 хворих віком 14-17 років з герпетичним стоматитом. Усім учасникам проводили загальне клінічне обстеження. Діагноз герпетичного стоматиту ґрунтувався на клінічних й анамнестичних даних, підтверджувався лабораторно в усіх пацієнтів молекулярно-біологічним методом. За схемою лікування всі хворі були розподілені на 2 групи: основну (n=21) та контрольну (n=17). Учасники контрольної групи в комплексній терапії як противірусний препарат застосовували ацикловір перорально по 0,2 г 5 р/добу протягом 5-7 днів. Пацієнти основної групи як противірусний засіб використовували Альтабор по 2 таблетки 3 р/добу упродовж 7 днів. За рекомендаціями дослідників Альтабор слід було повільно розсмоктувати.

У контрольній групі тривалість синдрому інтоксикації становила 4,00±0,22 доби, після чого розпочинався період висипань, що тривав 4,35±0,52 доби. Під час періоду епітелізації (6,59±0,61 доби) зникали симптоми загальної інтоксикації, нормалізувався стан слизової оболонки порожнини рота. Часові рамки загальних клінічних проявів охоплювали 14,94±1,17 доби. В основній групі тривалість синдрому інтоксикації перебувала в межах 3,05±0,43 доби, після чого реєструвався період висипань тривалістю 3,86±0,35 доби. Під час епітелізації (6,33±0,67 доби) нормалізувався стан слизової оболонки порожнини рота. Загальна тривалість хвороби становила 13,24±1,28 доби. Таким чином, застосування Альтабору сприяло статистично достовірному скороченню тривалості захворювання на 1,7 доби в порівнянні з відповідним показником в групі контролю.

Інше дослідження властивостей Альтабору було виконано на базі Націо­нального фармацевтичного університету (м. Харків) В. Є. Добровою і співавт. (2013). Дослідниками був проведений аналіз ефективності Альтабору при лікуванні грипу та ГРВІ на підставі оцінки показників, що характеризують загальний стан пацієнта, таких як термін одужання до 7 діб або більше; частота розвитку ускладнень; призначення антибактеріальних засобів; клінічні прояви (закладеність носа, першіння і біль у горлі, кашель, біль у м’язах, втома, голов­ний біль, лихоманка, озноб, нежить). Для дослідження можливого впливу цього лікарського засобу на імунну систему людини було вирішено включити в аналіз другорядну змінну, яка визначалася за показниками імунологічного аналізу крові (імуноглобуліни A, M, G, лізоцим, інтерферони α і γ). До участі в дослідженні було залучено 180 осіб з проявами грипу або ГРВІ. Усі пацієнти були розподілені на 2 групи: у 1-й (n=89) для лікування використовувалися засоби базисної терапії; у 2-й (n=91) базисна терапія доповнювалася препаратом Альтабор, таблетки по 20 мг. Альтабор приймали по 2 таблетки 4 р/добу. За результатами лікування з’ясувалося, що включення препарату Альтабор у комплексну схему терапії грипу та ГРВІ позитивно впливає на динаміку всіх показників імунологічного аналізу крові, натомість на тлі використання лише базисних лікарських засобів різниця між цими показниками до та після лікування є статистично незначущою.

Багатоцентрове дослідження ефективності Альтабору в профілактиці грипу та ГРВІ в осіб з груп високого ризику (працівники лікувальних та учбових закладів тощо) було проведено в Києві та Харкові в епідемічному сезоні 2009-2010 рр. (Зупанець І. А. і спів­авт., 2013). У спостереженні взяли участь 187 осіб віком від 18 до 65 років без симптомів ГРВІ на момент включення, які отримували Альтабор у дозі 40 мг (2 таблетки) тричі на день упродовж тижня. Призначення препарату Альтабор сприяло зниженню ризику розвитку грипу та ГРВІ. Не­ефективним профілактичний прийом Альтабору виявився лише у 2 (1,07%) учасників. Побічні дії, зареєстровані в дослідженні (головний біль, запаморочення, першіння в горлі), були слабко виражені і не потребували лікування. Після закінчення прийому препарату всі небажані явища зникли; за результатами роботи переносимість препарату була оцінена як хороша.

Ці клінічні дані дозволяють рекомендувати Альтабор для профілактики та лікування грипу і ГРВІ, особливо в осіб груп ризику. Враховуючи різновекторний терапевтичний ефект, цей препарат може застосовуватися в комплексному лікуванні запальних процесів ротоглотки (тонзиліту, тонзилофарингіту). Єдиним протипоказанням для використання зазначеного засобу є індивідуальна чутливість до його компонентів.

Альтабор призначають дітям від 14 років і дорослим у дозі 2 таблетки тричі на добу (їх рекомендують розсмоктувати). Тривалість лікування становить 7 днів.

Таким чином, профілактика ГРВІ та грипу вкрай актуальна в групах ризику та серед осіб з хронічними захворюваннями ЛОР-органів і дихальних шляхів. Альтабор має широку терапевтичну дію, запобігає розвитку вірусної інфекції та ускладнень, включно з бактеріальними. Препарат характеризується хорошим профілем безпеки, оскільки на відміну від синтетичних медикаментів не впливає на ниркову ти печінкову функції.

Підготувала Марія Маковецька

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23 (420), грудень 2017 р.