Нові аспекти реформування медичної освіти з офтальмології
Пріоритетом розвитку медичної освіти є впровадження в навчальний процес новітніх педагогічних досягнень. Сучасна медична освіта потребує постійного вдосконалення навчально-методичних підходів, внесення доповнень до навчальних програм відповідно до потреб практичної охорони здоров’я, модифікації методів викладання медичних дисциплін, запровадження нових курсів з медичної освіти, які враховують актуальні тенденції у європейській системі охорони здоров’я.
Основне завдання – перехід на активні форми навчання, що дозволяють готувати лікаря, який здатен швидко адаптуватися до умов, що змінюються, бачити проблеми і напрями розвитку медицини, розробляти і професійно приймати оптимальні рішення в нестандартних умовах.
Після того як у 2014 році набрав чинності Закон України «Про вищу освіту», в галузі вищої медичної та фармацевтичної освіти відбулося реформування нормативної бази навчального процесу. Відповідно до нових типових навчальних планів і програм, затверджених у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, необхідно було оновити або зовсім змінити робочі навчальні плани, впровадити нові форми робочих навчальних програм, переформатувати структуру викладання клінічних дисциплін, зокрема офтальмології.
Ми мали переглянути попередній досвід роботи та створити нові тематичні наповнення лекцій і практичних занять з дисципліни. Особливе місце в новому навчальному плані займає самостійна робота студентів, на яку відведено значно більшу кількість годин (60-80% загальних годин). Така форма навчання вимагала оновлення методичного забезпечення, розробки нових методичних рекомендацій для організації самостійної роботи студентів («робочий зошит»). Введення нових і зміна наповнення вже наявних методичних матеріалів обговорюються та затверджуються на методичних нарадах кафедр, циклових методичних засіданнях з профільних дисциплін, засіданнях опорної кафедри з офтальмології тощо.
Однією з новацій та досягнень є долучення університету до когорти вищих навчальних закладів, які надають освітні послуги відповідно до сучасних міжнародних стандартів якості освіти (ISO 9000:2008). Це сприяло перегляду підходів до організації роботи кафедри офтальмології, оптимізації її діяльності відповідно до вимог міжнародних стандартів. Відбулася зміна в організації своєчасної ліквідації академічної заборгованості студентами, проводиться анонімне анкетування, опитування студентів, викладачів, результати якого обговорюються на методичних засіданнях кафедри.
Також слід відзначити розробку методологічної стратегії викладання навчальних дисциплін на основі нових дидактичних та інформаційних технологій навчання; впровадження сучасних орієнтовних зразків методичного забезпечення кафедри з урахуванням вимог нових нормативно-правових документів щодо інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу.
Раціональне використання інформаційно-комунікаційних технологій є запорукою ефективності навчання. Підвищення інформаційної компетентності студента шляхом залучення до елективних курсів, сучасних онлайн-лекцій, майстер-класів і впровадження наскрізних програм з вивчення основ наукових досліджень, уміння користуватися сучасними базами даних лежить в основі процесу модернізації додипломної освіти.
На сучасному етапі серед професорсько-викладацького складу медичних університетів обговорюються питання викладу лекційного матеріалу. Особливу увагу приділяють викладанню за проблемним принципом. На виконання цих рекомендацій на нашій кафедрі запропоновано читати лекції за трьома основними проблемами, за рішенням Вченої ради нашого університету читання здійснюється за 1 аудиторну годину з використанням інтерактивних форм роботи.
Суть проблемного навчання полягає в тому, що студенту не пропонують готових знань. Матеріал подають у вигляді проблем (ситуаційних завдань, клінічної ситуації), які повинні зацікавити студента, при цьому зацікавленість може мати як змістовий, так і мотиваційний характер. Змістовний бік проблеми має спонукати студента до пошуку можливості розв’язати питання, окресленого на лекції, а мотиваційна складова дає впевненість у теоретичній та практичній значущості питання для його майбутньої професійної діяльності.
На кафедрі офтальмології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця також проводяться практичні заняття за методикою вивчення клінічної ситуації (кейсу). Особливістю цієї методики є те, що після обговорення клінічної ситуації студент зможе визначити багато причин втрати зору, вказати, які типи порушень існують і як лікар може розрізняти різноманітні ураження на підставі анамнезу й даних об’єктивного обстеження. Крім того, студент зможе трактувати зміни очного дна при різних захворюваннях, оцінити екстрену клінічну ситуацію та надати допомогу при гострих розладах зору. Метод вивчення дисципліни за допомогою клінічних кейсів дозволяє як інтерактивно залучити всіх студентів, так і проводити окремі заняття зі студентом за допомогою викладача-консультанта. Такому заняттю передують відповідна підготовча робота викладача і студента, ґрунтовне методичне забезпечення.
Розвиток клінічного мислення на основі ситуаційних завдань (клінічних кейсів) підвищує мотивацію й активність студентів у навчанні. Робота в групі за методикою клінічного кейсу є мотивованою та пізнавальною. Діяльність студентів під час такої організації навчального процесу сприяє формуванню загальних і професійних компетенцій.
Відпрацювання та формування професійних компетенцій у майбутнього лікаря базується на постійному вдосконаленні практичних вмінь і навичок. Особливу увагу ми приділяємо формуванню практичних навичок з офтальмології в студента. Переглянуто перелік практичних навичок, що сприятиме формуванню компетенцій лікаря загальної практики: візометрія, периметрія, визначення ВОТ, офтальмоскопія, інтерпретація результатів дослідження, визначення офтальмоскопічної картини залежно від розвитку патологічного процесу (гіпертонічна ретинопатія, діабетична ретинопатія, набряк диску зорового нерва, тромбоз ЦВС).
Одним із завершальних етапів навчальної діяльності студента, який теж зазнав змін, є оцінювання. За змістом необхідно визначити рівень сформованості вмінь і навичок, визначених в ОКХ та відображених навчальною програмою з відповідної дисципліни. Об’єктивізація оцінки здійснюється відповідно до двох критеріїв – системи ЄКТС та традиційної шкали. Дослідження методів оцінювання різних форм навчання в нашому університеті, поточний і підсумковий контроль, а також оцінки з дисципліни мали наслідком розробку методів стандартизації оцінювання «Регламент складання ПМК», «Регламент відпрацювання практичних занять» на всіх кафедрах університету.
Обов’язковими вимогами до форми проведення підсумкового контролю стали стандартизація та регламентація цього процесу. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, можливість аналізу та статистичну достовірність оцінок. Тому при оцінюванні, особливо щодо підсумкового модульного контролю, необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованій письмовій роботі, структурованому за процедурою контролю практичних навичок – та регламентувати форми навчання і їх оцінювання.
Уся наша діяльність спрямована на покращення якості та умов навчання, розкриття можливостей як студентів, так і викладачів, адже лише спільними зусиллями, з чітким усвідомленням нашої загальної мети, ми зможемо конструктивно та якісно збудувати найкращу систему освіти в медичній галузі.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (424), лютий 2018 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Як відомо, біль у спині ускладнює рух і чинить негативний вплив на якість життя та психічне благополуччя людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від болю в нижній частині спини страждають близько 619 млн людей у всьому світі, і за прогнозом, до 2050 року переважно через збільшення чисельності населення та його старіння кількість таких випадків може зрости до 843 млн (WHO, 2020). Попри проведення численних досліджень причини дорсалгій досі лишаються суперечливими, а результат лікування – здебільшого незадовільним....
Полінейропатії – це захворювання всього організму з реалізацією патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи як множинного ураження периферичних нервів із порушенням їх функції. Більшість полінейропатій є хронічними станами, що значно порушують якість життя пацієнтів. Це зумовлює актуальність пошуку ефективних підходів до лікування цих захворювань....
Головний біль (ГБ) як один із найчастіших неврологічних розладів є причиною стану, що характеризується порушенням повсякденної життєдіяльності людини. Поширеність цефалгій і значний їх вплив на якість життя свідчать про важливість проблеми діагностування та лікування ГБ. За даними Глобального дослідження тяжкості хвороб, оновленими 2019 р., ГБ посідає третє місце (після інсульту та деменції) серед неврологічних причин за загальним тягарем захворювань (виміряним роками життя з поправкою на інвалідність [DALY]) (WHO, 2014). При цьому лише незначна кількість осіб із ГБ у всьому світі проходять відповідну діагностику та отримують адекватне лікування....
Біль є однією з найчастіших причин звернення по медичну допомогу. На хронічний біль, який чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я, страждають щонайменше четверо з п’яти хворих із хронічною патологією спинного мозку. Основними типами болю, на який скаржаться такі пацієнти, є ноцицептивний і нейропатичний (у 49 і 56% випадків відповідно) (Felix et al., 2021). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді директорки Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом, д.мед.н., професорки Наталії Костянтинівни Свиридової, присвяченої особливостям ведення хворих із ноцицептивним і нейропатичним болем у практиці сімейного лікаря, яку вона представила у лютому цього року під час Науково-практичної конференції «Дискусійний клуб сімейного лікаря»....