Бібліотека онколога

Цитоморфологічні особливості перехідноклітинного раку сечового міхура: методичні рекомендації / Нац. ін-т раку, Укр. центр наук. мед. інформації та патент.-​ліценз. роботи; уклад.: Л.С. Болгова [та ін.]. – ​Київ, 2017. – 20 с.: іл.

Наразі в Україні метод цитологічного дослідження сечі не застосовується як скринінговий тест для пацієнтів із груп ризику та для моніторингу в процесі лікування й визначення рецидиву раку сечового міхура. Дані літератури свідчать про наявність досліджень, присвячених цитоморфологічним ознакам раку сечового міхура. Але в них недостатньо висвітлені розмірні параметри пухлинних клітин, що мають особливе діагностичне значення при цій нозологічній формі. Цікавим є те, що до перших клінічних симптомів – ​гематурії, дизуричних розладів – ​у сечі вже можуть бути виявлені ракові клітини.

Інновація методичних рекомендацій полягає у визначенні особливостей розмірних параметрів пухлинних клітин раку сечового міхура, що сприятиме уточненню цитоморфології цього захворювання й підвищенню ефективності його цитологічної діагностики, а також може вважатися скринінговим тестом та важливим показником контролю ефективності лікування.

Методичні рекомендації призначені для лікарів, які проводять цитологічну діагностику, патологоанатомів, урологів, онкологів, терапевтів.

Маркін Л.Б. Інструментальні методи обстеження гінекологічних хворих / Л.Б. Маркін, Т.В. Фартушок, О.О. Коритко. – ​Львів: ЗУКЦ, 2017. – 392 с.: іл.

Результати епідеміологічних досліджень свідчать про те, що кожна четверта жінка має патологію шийки матки, при цьому у 20% невагітних і 40% вагітних діагностується наявність передракового стану шийки матки. В останні десятиліття значно зросла патологія ендо- та міометрію запального й гормонального характеру. У виданні можна знайти інформацію про сучасні інструментальні методи обстеження гінекологічних хворих; наведено показання, протипоказання, опис набору інструментів і техніки проведення, а також ускладнення, пов’язані з тими чи іншими інструментальними методами обстеження гінекологічних хворих.

Особливу увагу приділено техніці проведення кожного з інструментальних методів обстеження гінекологічних хворих.

Автори сподіваються, що робота зацікавить лікарів акушерів-­гінекологів, інтернів, студентів старших курсів вищих медичних навчальних закладів, курсантів та аспірантів.

Паліативна та хоспісна допомога: підручник / Ю.В. Вороненко [та ін.]; ред.: Ю.В. Вороненко, Ю.І. Губський; Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика. – ​Вінниця: Нова Книга, 2017. – 392 с.: табл., іл.

Підручник містить систематизоване викладення курсу паліативної та хоспісної допомоги, включаючи питання організації й надання госпітальної та амбулаторної допомоги паліативним пацієнтам у світі та в Україні. Висвітлено сучасні підходи і кращий міжнародний і національний досвід надання паліативної та хоспісної медичної допомоги інкурабельним хворим з онкологічними, серцево-судинними та іншими хронічними неінфекційними захворюваннями, а також пацієнтам у термінальних стадіях ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу. Розглядаються особливості надання паліативної та хоспісної допомоги в спеціалізованих стаціонарах, а також сімейними лікарями в амбулаторних умовах.
Підручник складений для студентів вищих медичних навчальних закладів і буде також використаний у системі післядипломної освіти інтернів та підвищення кваліфікації лікарів загальної практики – ​сімейних лікарів, онкологів, терапевтів, геріатрів, педіатрів та лікарів інших спеціальностей закладів охорони здоров’я.

Рыбаков С.И. Транспланта­ционные методы лечения недостаточности коры надпочечников: монография / С.И. Рыбаков, Р.М. Сичинава. – ​Харьков: Права людини, 2017. – 184 с.: табл., ил.

В клинической практике наблюдается значительный рост числа случаев недостаточности коркового вещества надпочечных желез – ​как первичной, так и вторичной. Помимо болезни Аддисона, хронический гипокортицизм развивается при ряде аутоиммунных, опухолевых, инфекционных, паразитарных, инфильтративных заболеваний надпочечников, в результате некоторых генетически обусловленных нарушений гормоногенеза, после нейрохирургических вмешательств или облучения гипофиза, при некоторых гипоталамо-гипофизарных заболеваниях, длительных истощающих соматических заболеваниях.

Особую категорию представляют собой больные, полностью лишенные адренокортикальной ткани в результате тотальной адреналэктомии по поводу болезни Иценко – ​Кушинга, опухолей надпочечников, некоторых гормонозависимых опухолей яичников, молочной железы, злокачественных форм гипертонии и т.д.

Существующие методы лечения гипокортицизма синтетическими глюко- и минералокортикоидными гормонами не всегда эффективны и сопровождаются частыми осложнениями. Предложен новый метод лечения хронической недостаточности коры надпочечников путем трансплантации органных и клеточных культур надпочечников человеческого плода и новорожденных поросят. В результате трансплантации наблюдается клиническая компенсация гипокортицизма длительностью до 6-9 мес, сопровождающаяся возможностью значительного снижения объемов заместительной терапии кортикостероидами. Параллельно происходит улучшение показателей гормональной обеспеченности организма в виде нормализации уровней гормонов в крови и моче. Метод прост для выполнения, воспроизводим, не сопровождается осложнениями.

Материал может быть полезен врачам-эндокринологам, трансплантологам, пульмонологам, гематологам, ортопедам, научным работникам.

Сучасна цитоморфологічна диференційна діагностика аденокарциноми, мезотеліоми та реактивного мезотелію: методичні рекомендації / Нац. ін-т раку, Укр. центр наук. мед. інформації та патент.-ліценз. роботи; уклад.: Л.С. Болгова [та ін.]. – ​Київ: КІМ, 2017. – 22 с.: іл.

Цитологічна діагностика плевральних та перитонеальних ексудатів залишається одним зі складних питань у клінічній онкології, що потребує додаткових досліджень з викорис­танням сучасних ­морфологічних методів.

У методичних рекомендаціях подана найбільш раціональна панель моноклональних антитіл проти клону епітеліального антигена, раково-ембріонального антигена, цитокератину 5/6, епітеліально-мембранного антигена, ядерного білка, представника родини транскрипційних факторів, протеїну пухлини Вільмса 1. Визначені цитоморфологічні ознаки клітин аденокарциноми, мезотеліоми та реактивного мезотелію узагальнені у вигляді таблиці та дають змогу ідентифікувати ці хвороби на всіх етапах обстеження пацієнта.

За допомогою методу визначення морфофункціональних типів ядерцевих організаторів можна диференціювати доброякісний та злоякісний характер ураження мезотеліальних оболонок.

Методичні рекомендації призначені для лікарів, які здійснюють цитологічні дослідження, патологоанатомів, онкологів, науковців.

Алгоритми хірургічного лікування хворих на колоректальний рак із ­синхронним метастатичним уражен­ням печінки: методичні ­рекомендації / Нац. ін-т раку, Укр. центр наук. мед. інформації та патент.-ліценз. роботи; уклад.: О.О. Колеснік [та ін.]. – ​Київ: Логос, 2017. – 29 с.: табл., іл.

Незважаючи на успіхи системної терапії, хірургічне лікування синхронного метастатичного ураження печінки при колоректальному раку залишається найефективнішим методом, що достовірно подовжує життя таких пацієнтів. Наразі існують рекомендації провідних міжнародних онкологічних організацій з визначення тактики лікування цих хворих: NICE 2014, BSG 2008, SSAT 2014, ESMO 2014, SIGN 2011, NCCNv2  2015. Однак відсутній консенсус щодо персоніфікованого вибору опти­мального хірургічного алгоритму резекції первинної ­пухлини товстої кишки та резекції печінки із синхронними метастазами.

Крім того, більшість метааналізів і досліджень кореляційного зв’язку незалежних прогностичних маркерів перебігу захворювання й ускладнень хірургічного лікування хворих на колоректальний рак із синхронним метастатичним ураженням печінки є гете­рогенними щодо критеріїв варіантів ­мультидисциплінарного лікування хворих.

За допомогою порівняння ефективності одномоментних і двох­етапних резекцій первинної пухлини товстого кишечника та печінки, визначення показань до виконання великих та малих резекцій печінки в умовах одномоментної хірургічної тактики, обґрунтування доцільності врахування маркерів несприятливого прогнозу виживаності удосконалено алгоритм хірургічного лікування хворих на колоректальний рак із синхронним метастатичним ураженням печінки.

Методичні рекомендації призначені для онкологів та онко­хірургів, що працюють у спеціалізованих центрах України.

Янковский Д.С. Микробиом: монография / Д.С. Янковский, В.П. Широбоков, Г.С. Дымент. – ​Киев, 2017. – 640 с.: іл., табл.

В монографии рассмотрены различные стороны жизнедеятельности уникального микробного сообщества планеты как доминирующего звена биосферы и среды обитания других организмов, в том числе человека. Приведен анализ современных достижений в области из­учения микробиома человека. Рассмотрены современные представления о составе и функциях симбиотической микробиоты человека и ее роли в поддержании здоровья. Большое внимание уделено первичному формированию микробиома и его изменениям в онтогенезе. Исследование роли микробиома в развитии рака сегодня находится в начальной стадии. Однако результаты проведенных исследований уже позволяют сделать вывод о том, что микробиом в зависимости от его состояния может способствовать или противодействовать канцерогенезу.

Дана характеристика средств, используемых для профилактики нарушений микробиома и его восстановления при различных формах патологии. 

Возрастает интерес к результатам исследований противоопухолевой активности пробиотиков. Предполагаемая роль пробиотиков в профилактике злокачественных опухолей, особенно вызванных биологическими агентами, является весьма актуальным вопросом как с теоретической, так и с практической точки зрения. Такой способ профилактики может оказаться достаточно эффективным и привести к существенному снижению заболеваемости, инвалидизации и смертности от ­онкологических заболеваний.

Приведены результаты многолетних исследований авторов в области разработки средств пробиотического воздействия на основе пробиотических микроорганизмов и глинистых ­сорбентов.

Широкий спектр тем, рассматриваемых в книге, будет представлять интерес как для специалистов в области наук, связанных с изучением микробного мира и вопросов эволюции биосферы, так и для тех, кто занимается реализацией практических мероприятий, в том числе направленных на улучшение здоровья человека.