Об’єднуючись у пошуках ранньої діагностики раку шлунка – рятуємо життя

   назад до форуму   

Рак органів травної системи, зокрема шлунка та кишечника, залишається актуальною проблемою системи охорони здоров’я. Східна Європа, включаючи нашу країну, є регіоном із високим ризиком розвитку цих захворювань. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 10 років Україна входить у першу десятку в списку з 49 країн за рівнем захворюваності на рак шлунка, посідаючи в різні роки 8-9-те місце. Щорічно у нашій країні реєструють 16-17 тис. нових випадків раку шлунка, з них у 82-84% хворих патологію досі виявляють у запущених стадіях Т3-Т4 з украй несприятливим прогнозом. Територіями з найбільшим ризиком розвитку онкологічних захворювань цієї локалізації в Україні є Київ, а також центральні та південно-східні області.

Водночас за останні десятиліття намітився істотний прорив у нашому розумінні розв’язання цієї проблеми. Сьогодні відомі фактори, що сприяють формуванню вказаних вище злоякісних новоутворень: інфекція Helicobacter pylori (H. pylori), перед­ракові зміни слизової оболонки шлунка та кишечника тощо. Тому Міжна­родне агентство з дослідження раку (Inter­national Agency for Research on Cancer – ​IARC) рекомендує впроваджувати стратегії профілактики раку шлунка та кишечника на підставі результатів попередніх добре спланованих клінічних досліджень у цій галузі.

У таких країнах, як Японія та Південна Корея, на постійній основі діють загальнонаціональні програми скринінгу раку шлунка. У Японії навіть сьогодні як метод скринінгу рекомендовано рентгенографію. У Кореї з цією метою паралельно з рентгенографією використовують верхню ендоскопію. Однак за межами Азії для осіб, які не мають ніяких проявів цього захворювання, ні рентгенографію, ні ендоскопію застосувати для скринінгу не можна через відсутність рентабельності, технічні відмінності (очікується більш низьке виявлення випадків захворювання у зв’язку з різною якістю обладнання) та ймовірний низький комплаєнс до цих методів. Усе це має важливе значення для ефективності програм скринінгу. Поліп­шення економічної ефективності скринінгу є пріори­тетним для Європейського парламенту, включаючи Європейську програму наукових досліджень Horizon 2020.

Учасники Міжнародного форуму з профілактики раку шлунка

Відомо, що інфекція H. pylori є провідним фактором ризику раку шлунка (канцероген І класу); поширеність цієї інфекції доволі висока. У країнах Заходу виявлення передракових уражень (атрофії, кишкової метаплазії та дисплазії) з подальшим спостереженням таких осіб очікувано лежить у основі ефективної профілактики раку шлунка. У Євро­пейських клінічних настановах IARC зазначено такі стратегії спостереження. Вва­жають, що непрямим свідченням наявності передракових уражень може бути певний вміст пепсиногенів у крові (Agreus et al., 2012).

Новітні міжнародні настанови для запобігання раку шлунка в загальній популяції рекомендують ерадикацію інфекції H. pylori. Проте жодна країна не може застосувати цю стратегію, оскільки лікування з використанням антибіотиків буде причиною побічних ефектів і сприятиме розвитку резистентності цієї та інших ­бактерій до антибіотиків. Отже, IARC ­рекомендує впроваджувати превентивні стратегії щодо розвитку раку шлунка.

Учасники форуму отримали можливість особисто поспілкуватися з провідними європейськими дослідниками інфекції H. pylori – професором Марцисом Лея (перший зліва) та професором Петером Мальфертайнером (третій зліва)

Латвійський університет спільно з IARC вже декілька років проводить багатоцентрове популяційне дослід­ження щодо раку шлунка та кишечника – ​GISTAR (Leja et al., 2014). У дослідженні беруть участь жителі Латвії та інших країн віком від 40 до 64 років. Нині у проект GISTAR вже включено понад 6 тис. респондентів, набір пацієнтів у дослідження триває. Проводиться оцінка поширеності та властивостей H. pylori в ­різних регіонах, вивчається рівень її резистентності до окремих антибіотиків, здійснюється спостереження в динаміці впливу ерадикації H. pylori на морфоло­гічний стан слизової оболонки шлунка, можливість вико­ристання визначення рівня пепсиногенів як маркерів раннього раку шлунка. Отже, наші колеги з Латвії зробили певні кроки в напрямі скринінгу раку шлунка. Своїм досвідом вони поділилися на Між­народному форумі з профілактики раку шлунка, організованому Інститутом клі­нічної та профілактичної медицини Лат­війського університету та проведеному з 19 по 23 лютого 2018 р. у м. Рига (Латвійська Республіка).

Під час форуму керівник GISTAR професор Марціс Лея розкрив мету цього ­дослідження, реалізовані досягнення та плани на майбутнє. Представник IARC Джин Йонг Парк (Jin Young Park) висві­т­лила ­принципи роботи агентства, світові питання щодо проблеми раку шлунка та міжнародну роль проекту GISTAR. У свою чергу, Нурбек Ігісінов, директор Центрально­азіатського онкологічного інституту (Central Asian Cancer Isntitute, м. Астана, Казахстан), та Айварс Фомінс, заступник голови думи м. Алуксне (Латвія), представили позитивний досвід реалізації проекту GISTAR. Ефективності застосування результатів дослідження були також присвячені доповіді Яка Янссена (Jaak Janssens), представника Європейської організації профілактики раку, та Сергія Піманова, професора Вітебського державного медичного університету (Республіка Білорусь). Це дало можливість учасникам форуму – ​провідним європейським експертам, представникам країн із високим рівнем захворюваності на злоякісні новоутворення шлунка (Білорусь, Україна, Казахстан, Киргизстан), а також представникам міжнародних професійних організацій і спілок пацієнтів – ​обговорити питання скринінгу та ранньої діагностики раку шлунка. Протягом тижня були розглянуті різні актуальні питання, пов’язані з дослідженнями щодо профілактики онкологічних захворювань шлунка та товстої кишки. Живий контакт, невимушене спілкування учасників дали можливість ознайомитися з принципами дослідження та досвідом Латвії, обговорити розширення дослідження GISTAR в Україні.

Для регіонів нашої країни від участі в дослідженні можна очікувати істотні переваги та здобутки. Досвід країн – ​учасників проекту свідчить про підвищення рівня уваги суспільства до питань здоров’я, отримання додаткових можливостей забезпечити якісне обслуговування охорони здоров’я населення. Пацієнти отримають інформацію про ті звички, які впливають на здоров’я в регіоні, а місцеві медичні працівники матимуть змогу підвищити кваліфікацію.

Під час дискусії

Дослід­ження GISTAR спрямоване на зни­ження рівня смертності, в тому числі серед працездатного населення. Участь у цьому проекті забезпечить залучення Ук­ра­їни у міжнародні дослідження і дозволить отримати необхідну інформацію та досвід щодо профілактики та своєчасної діагностики злоякісних новоутворень. Інформація про поширеність передракових уражень в Ук­раїні, яку буде надано, дозволить поліпшити планування необхідних ресурсів системи охорони здоров’я в країні.

В Україні теж можливо досягти зниження смертності унаслідок раку шлунка та ки­шеч­ника шляхом контролю відомих факторів ризику і ранньої діагностики на підставі міжнародного досвіду та з урахуванням локальних особливостей.

***

У межах міжнародної співпраці декан факультету медичних технологій, діаг­ностики та реабілітації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, професор Марина Борисівна Щер­биніна та доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики Вікторія Мико­лаївна Гладун виступили з доповідями на міжнародному форумі з вив­чення заходів щодо запобігання розвитку пухлин травної системи, який був організований Інститутом клінічної та профілактичної медицини Латвійського університету (м. Рига, Латвійська Республіка).

Стратегічною метою участі у форумі професора М.Б. Щербиніної стала інтеграція Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у міжнародну академічну спільноту та сприяння співпраці між ним та зарубіжними навчальними та науково-дослідними закладами, а також закладами охорони здоров’я. Особлива увага була приділена обговоренню майбутніх можливостей співпраці із закордонними партнерами в межах проекту GISTAR.

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1 (47), березень 2018 р.