Афоризми великих – спресована мудрість і досвід століть, натхнення для сучасних сімейних лікарів

Часто дивує, наскільки досвід минулого є сучасним, наскільки спресована у висловах великих філософів і лікарів давніх часів мудрість залишається актуальною і по сьогодні. Мабуть, у це важко повірити, але принципові медичні поради, пропозиції та гасла щодо профілактичної спрямованості медицини, які озвучують сучасні працівники охорони здоров’я, було сформульовано понад 2000 років тому Гіппократом у п’ятому столітті до нашої ери та його наступниками – у Середньовіччі.

Спосіб та якість життя, попри розвиток цивілізації, залишаються у незмінному взаємозв’язку, доводячи актуальність тверджень про вплив минулого на майбутнє або те, що нове – це добре забуте старе.

Хвороби завжди переслідували людину, руйнуючи якість її життя або спричиняючи смерть. З медичної точки зору нескладно з’ясувати, якою мірою захворювання порушує якість життя. Слід оцінювати наявність больового синдрому, обмеження функціональних можливостей органів і систем організму, розлади сну, стан живлення тощо.

На додипломному етапі навчання лікарів первинної медико-санітарної допомоги акценти ставляться на профілактичній, амбулаторній лікувальній і реабілітаційній роботі, яка має на меті саме підтримку якості життя людини. Однак першочерговим завданням сімейного лікаря є переконання у відсутності ознак хвороби, яка створює ризик для життя й вимагає цілодобового контролю. Ось чому серед професійних здібностей медичних працівників особливе місце займають організаторські – вміння влаштувати допомогу у кожному окремому випадку та здійснювати спостереження за всіма пацієнтами із зони своєї відповідальності.

На сторінках першого номера журналу «Біб­ліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри» за 2017 рік, на прикладі організації допологового ведення вагітних жінок нами висвітлювалась сутність диспансерного методу організації медичної допомоги.

У даній статті пропонується розглянути профілактично-лікувальні можливості збереження або відновлення якості існування людини під впливом здорового способу життя виключно за рецептами Великих лікарів, починаючи від Гіппократа – давньогрецького лікаря, якого прийнято називати батьком медицини.

Повний, майже дослівний збіг деяких рекомендацій, що у сучасному світі зветься плагіатом, у даному випадку має інше пояснення. На нашу думку, більшість лікарських наукових висновків та філософських тверджень за змістом є аксіомами, як математичне 2×2=4, й знаходиться поза часом та географічним походженням.

Тематично відібраний нижче текст, сподіваємося, є добре відомим і цікавим не тільки для медиків. Особливо повчального значення йому надає авторство та більш ніж поважний вік. Як кажуть – перевірено часом.

Далі в тексті спеціальними маркерами позначатимемо авторство наведених настанов:

♦ – Гіппократ (роки життя 460-370 рр. до нашої ери)

♦♦ – Клавдій Гален (130-200 рр.)

≈ – Авіценна (Ібн Сіна) (980-1037 рр.)

► – Арнольд з Віланови (1240-1311 рр.)

• – Парацельс з Гогенгейма (1493-1541 рр.)

Організаційно-філософські та психологічні настанови

♦ Частина хвороб походить тільки від способу життя.

♦♦ Важливо вміти розпізнавати те, що може завдати організму шкоди. Природа завжди передбачає наслідки.

≈ Тривога, гнів і печаль, сором впливають на свідомість і розум, пригнічуючи людину, виснажуючи її життєві сили.

► Помірне й розсудливе життя зберігає здоров’я.

•   Природа терпляча. Вона пробачає багато того, що людина за нерозумінням робить на шкоду своєму здоров’ю. Але у природи терпіння не безмежне.
♦ Будь-яка надмірність суперечить природі. Будь-яке ­збудження і сильний прояв почуттів – небезпечні. У всьому важливий повільний перехід. У різному віці емоції сприймаються по-різному: у юні роки усе приємне – приємніше, у похилому усе неприємне – неприємніше.

Будь-які раптові зміни небезпечні й шкідливі. Страх і печаль, що надовго опанували людиною, схиляють до хвороб.

♦ Спокій і порядок зберігають здоров’я. Міри дотримуйся у всьому – в праці та насолодах, в радості та смутку. Не давай волю пристрастям. Подружній обов’язок виконуй не надмірно. Постарайся ніколи не гніватися. Керуй почуттями. Не будуй нездійсненних планів. Порівнюй свої сили і можливості. Не давай турботам себе поглинути. Не збирай на серці образи. Не журись і не засмучуйся.

• Пристрасті, хибні бажання, безлад у думках, хвороблива уява, страх, меланхолія, гнів, заздрість та печаль викликають хвороби.

♦ Неробство є джерелом усіх вад. Де немає неробства, там немає зла. Зніженість тіла веде до хвороб. Працюй щоденно. Уникай ліні, старанно працюй – це забезпечить тобі хороше травлення і міцний сон.

♦ Хвороба завжди походить або від надлишку, або від нестатку, тобто від порушення рівноваги. Люди, звиклі багато працювати, навіть якщо вони слабкі або старі, легше переносять важку працю, ніж не звиклі до роботи сильні і молоді. Якщо людина втомлюється без причини, без надмірної роботи – це передвіщає хворобу. Розлади, що походять від перевтоми, лікуються спокоєм, а ті, що походять від неробства, виліковуються працею.

Гігієнічні аспекти здорового способу життя

≈ Основи здоров’я закладаються з дитинства. Новонароджена дитина з перших днів життя повинна знаходитися у ­кімнаті з ­повітрям помірної температури – не холодним і не гарячим, ­обов’язково чистим. Різке світло шкідливе для дитини, але кімната має бути достатньо освітленою і просторою. Купати дитину треба в теплій, не гарячій воді.

► Загартовуй тіло. Кожен ранок умивайся холодною водою. Чисть зуби уранці і ввечері. Частіше приймай ванну.

≈ Купання у холодній воді протипоказане дітям і людям похилого віку. Юнакам воно надає бадьорості. Обмивання обличчя холодною водою збільшує сили, що ослабли від сердечної туги, допомагає при непритомності. Лазня сприяє очищенню шкіри, позбавленню від токсичних надлишків. Регулярна лазня і масаж сприяють зміцненню природних сил організму. Після лазні слід побоюватися холодних напоїв, остудити тіло і особ­ливо голову.

♦ Треба оберігати тіло і від перегрівання, і від переохолодження. Ванни взимку треба приймати рідше, а влітку – частіше.

≈ Для здоров’я шкідливо як переохолодження, так і перегрівання. Бережися від охолодження. Одягайся завжди по погоді.
Не носи вузького і тісного одягу. Фізичні вправи і рух сприяють зміцненню м’язів і сухожиль, а це, в свою чергу, зміцнює увесь організм.

Намагайся не перебувати в одному і тому ж положенні. Кілька разів на день розминай члени. Чим більше ходиш, тим краще маєш здоров’я. Можна відкласти все, окрім уранішньої і вечірньої прогулянки.

♦ Взимку прогулянка має бути швидкою, влітку – повільною.

≈ Перед початком фізичних вправ тіло має бути чистим. Після закінчення теж обов’язкове обмивання. Намагайся якомога довше бути на свіжому повітрі. Хороше повітря – це таке повітря, в якому немає ніяких домішок: видимих, таких як пил і дим, або невидимих, уловлюваних на запах. Дихай повними грудьми. Уникай всякого смороду і кіптяви. Покої провітрюй частіше.
Найголовнішим для збереження здоров’я є заняття фізичними вправами, режим їжі та сну.

Харчування як складова здорового способу життя

Розлади травлення певною мірою характеризують і спосіб, і якість життя. Більш відомі висловлювання щодо здорового харчування належать Авіценні (Ібн Сіна) та Арнольду з Віланови, автору «Салернського кодексу здоров’я», але розпочнемо зі слів Гіппократа.

♦ Людина живе завдяки живленню – це їжа, питво і повітря. Велика частина хвороб походить від того, що ми споживаємо. Голод ослабляє, знесилює і вбиває людину. Важка їжа руйнує організм людини. Тому треба шукати середину. Якщо людина голодує, їй потрібно менше працювати. Тіло, виснажене довготривалим недоїданням, треба відновлювати повільно. Якщо організм не очищений, то будь-яке живлення шкодить йому.

♦♦ Найкорисніше для шлунка – це його повне очищення хоча б один раз на місяць.

≈ Очищення організму досягається як спорожнюванням, так і блюванням.

• Тварини не п’ють і не їдять те, що для них шкідливо. Людина позбавлена такого інстинкту. Вона часто поглинає те, що стає причиною хвороби. Тому її організму потрібен відпочинок, щоб видалити отрути і шкідливі речовини.

≈ Поживні компоненти змінюють стан тіла людини своєю якістю і кількістю. Легка їжа краще зберігає здоров’я, але дає менше сили і міцності. Важка їжа швидше зношує організм, але дає більше сили. Треба спочатку вживати рідку їжу, що перетравлюється швидко, а потім тверду, яка перетравлюється повільніше. Люди, які багато працюють або займаються вправами, легше засвоюють важку їжу. Літні люди не можуть споживати стільки їжі, скільки їм було потрібно в молоді роки.

♦ Люди похилого віку легше переносять голодування. Молоді – важче. Але складніше всього це дається дітям. Вони знаходяться у періоді зростання, і тому їм потрібно більше їжі. Особливо це стосується дітей, які багато рухаються.

≈ Переїдання для дитини так само шкідливе, як і для дорослого. Природний період годування жіночим молоком – два роки.
Їсти треба частіше, але поменше. Не можна доверху наповнювати шлунок. Шкода дуже смачної їжі полягає в тому, що людина зазвичай з’їдає її більше, ніж необхідно. Не можна їсти дуже довго, проводячи за столом по декілька годин. Надмірна їжа викликає погане травлення і закупорку травного тракту. Огрядність і надмірна худорлявість – ознаки неправильного харчування.

► За столом знай міру. Не перевантажуй шлунок. Задовольняйся малим. Їж прості страви.

♦ Їжу можна приймати тільки тоді, коли з шлунка вийде неперетравлена.

► Ніколи не їж, не відчуваючи голоду і не переконавшись, що твій шлунок вже порожній.

≈ Неспання посилює апетит і голод. Зменшення апетиту і його безпричинне збільшення провіщає хворобу. Хіть, обжерливість і пияцтво однаково згубні.

► Людина повинна за реакцією шлунка визначити, яка комбінація продуктів викликає у неї небажані наслідки, і потім уникати таких сполучень.

≈ Їсти треба стільки, щоб не частішав пульс, а дихання не ставало прискореним. Кількість їжі має бути такою, щоб людина не відчувала тяжкість, бурчання, а також здуття у животі.

► Не тримай у собі вітри. Випускай їх при першій же нагоді, переконавшись у пристойності моменту.

≈ Якщо сталося так, що людина з’їла занадто багато, то їй наступного дня треба поголодувати, а також обов’язково здійснити тривалу прогулянку.

Терпіти голод нетривалий час – корисно. Терпіти спрагу завжди шкідливо. Без води неможливі процеси живлення. Вода сприяє течії поживних речовин, їх розм’якшенню і засвоєнню.

♦ Рідка їжа корисніша, оскільки вона легше засвоюється.

≈ Воду треба намагатися пити не залпом, а маленькими ковтками. Шкідливо пити воду натщесерце після фізичних вправ і після лазні.

♦ Треба уникати вживання стоячих вод, бо це причина багатьох хвороб.

► Пий тільки чисту джерельну воду.

≈ Найкраща вода – це вода джерельна, але не з усіх джерел, а тих, які виходять з-під чистого грунту. Стояча вода має погані властивості.

Кип’ятінням можна поліпшити воду. Також можна покращити її відстоюванням, переливаючи з посудини в посудину і позбавляючи осаду. Водопровідна вода, яка протікає по свинцевих трубах, шкідлива для організму, слід уникати її вживання. Застосування поганої води приводить до утворення каменів у нирках і сечовому міхурі.

►.Вживаючи м’ясо, запивай його хорошим вином. Червоні вина сприяють силі крові. Червоні вина можуть кріпити стілець. Солодкі білі вина дуже поживні. Не зловживай вином і настоянками. Стеж, щоб вино було в міру міцним, прозорим і ароматним. Міцні вина розводь водою. Пити нерозбавлене вино спрадавна вважалося ознакою варварства. (Чудове гасло всіх сучасних виробників і торговців алкогольними напоями!) Якщо вживаєш міцний напій – в першу чергу пам’ятай про міру. Старе пиво непридатне до вживання. Пиво викликає надмірне сечовипускання. Довготривале вживання пива повнить.

≈ Дуже шкідливо для шлунка вживати вино після їжі. Надмірне споживання спиртних напоїв псує печінку і мозок, послабляє нерви. Сп’яніння буває корисним, якщо воно трапляється раз на місяць і не більше. Тоді воно полегшує душевні сили і дає розрядку.

► Хліб їж добре пропечений, м’який і пористий, але не гарячий і не солоний. Хліб треба пекти з найкращого борошна. Хліб з борошна тонкого помелу повнить. Хліб з борошна грубого помелу покращує роботу шлунка. Сіль покращує смак, але, вживана понад міру, пригнічує здоров’я, шкідлива для зору і суглобів.

Часник очищує організм. Цибуля корисна флегматикам, а холерикам – шкідлива. Цибуля сприяє зміцненню волосся. Цибулю, розтерту з медом, прикладають до ран від собачих укусів. Солоне, гостре і гірке гарячить кров, кріпить шлунок. Перець сприяє хорошому травленню. Гірчиця має властивість зігрівати.

≈ Зіпсований апетит, підтримуваний гострими приправами, завдає дуже великої шкоди шлунку.

► Кропив’яне сім’я з медом допомагає від кольок у животі. Шафран бадьорить і очищає печінку. М’яке, жирне і солодке заспокоюють.
Їж добре приготовану, зігріту їжу. Усе смажене краще замінити вареним. Супи та каші сприяють роботі шлунку. М’ясо вживай у міру. Воно дає тілесну міць і сили, але доставляє і багато праці шлунку. Свинина дуже поживна, але важка для шлунка. Телятина – найкраще м’ясо. М’ясо дичини – тетерука, перепелиці і куріпки – дуже корисне для здоров’я.

► Куряче м’ясо легко перетравлюється шлунком. Річкову рибу намагайся частіше споживати. Курячі яйця їж сирими або ­звареними не круто. Найкорисніше молоко – козяче. Молоко і сир – найкращі з продуктів. Кисле молоко очищує шлунок.

Стиглі вишні покращують якість крові. Ріпа очищує шлунок, виводить вітри і сечу. Сливи послаблюють шлунок. М’ята виганяє з організму глистів. Шавлія зміцнює нерви і допомагає від тремтіння в руках і від лихоманки. Рута прояснює зір, загострює розум.

≈ Зазвичай кожній порі року відповідає й різна їжа, яка повинна відповідати і потребам організму. Навесні скороти споживання їжі.

♦ Влітку треба вживати більше рідини.

► Влітку потрібна більш рідка їжа. Також влітку будь особливо помірним і намагайся їсти менше м’яса. Восени будь розбірливий і уважний щодо плодів.

♦ Зимою краще їсти більше, а влітку – менше.

≈ Взимку треба живитися більше ситною їжею і довше спати.

► Після їжі не забувай прополоскати рот. На ніч намагайся їсти якомога менше. Давай відпочити шлунку – вчасно пости. Дієти і розпорядку дня дотримуйся неухильно. Не спи відразу після їжі.

≈ Дуже шкідливо спати з переповненим шлунком.

Сон та його розлади

Безсоння – зразок причинно-наслідкових зв’язків між способом та якістю життя. У статті «Хворі на інсомнію в практиці сімейних лікарів» другого номеру за 2015 рік «Бібліотеки сімейного лікаря та сімейної медсестри» були розглянуті деякі погляди на проблему. Але чи втрачають актуальність знання стародавніх лікарів?

♦ Як і зумовлено природою, вдень треба не спати, а вночі спати. Сон і безсоння понад міру – погана ознака.

≈ Нерегулярність сну руйнує здоров’я людини. Сон і спокій, неспання, їх правильне чергування робить величезний вплив на здоров’я.

Сон дозволяє людині відновити душевні сили після вияву гніву та печалі, нервових розладів. Найкращий сон – це глибокий сон. Тривожний, нервовий, переривчастий сон не можна назвати здоровим сном. Надмірний сон породжує млявість, занепад душевних сил, тупість мозку. Полуденний сон нехай буде коротким і легким. Спати треба у такому положенні, щоб голова була вища за ноги. Спати треба трохи на лівій стороні, а більшу частину ночі – на правій. Намагайтеся кілька разів за ніч міняти положення тіла, усе це сприяє травленню.

Недосипання, крім усього іншого, шкідливе для здоров’я. Порушення сну впливає на мозок і може привести до божевілля. З дитячих років треба стежити за душевними проявами дитини, оберігаючи її від сильного гніву, печалі і безсоння. Сон – найкращий лікар.

♦ Якщо сон полегшує стан хворого, це означає, що хвороба виліковна. Якщо сон його не полегшує – хвороба смертельна.
Останнє твердження Гіппократа достатньо категоричне та може налякати. Пропонуємо власне тлумачення цього прогностично негативного спостереження з позиції грецької міфології. Коли бог сновидінь Морфей та його батько бог сну Гіпнос не здатні допомогти, тоді до справи стає батьків брат-близнюк Танатос – бог смерті.

Це нагода повторити, що пацієнти із захворюваннями, які створюють загрозу життю, потребують цілодобового спостереження та лікування, отже, не належать до компетентності лікарів амбулаторної ланки.

З іншого боку, більшість людей, що страждають на інсомнію, не потребують стаціонарного лікування.
На завершення наведемо ще одну сумну констатацію від Гіппократа: «Хворі часто порушують приписи лікаря. Люди, занурені у вир невігластва, нехтуючи порадами лікаря, безсилі навіть перед легкими хворобами». Невже подібне явище не зникло за тисячі років розвитку цивілізації?!

В такому випадку доречно пригадати наступне визначення – здатність сприймати інформацію і користуватися нею зветься інтелектом. Коли ж виконання лікарських призначень ускладнене через нестачу коштів, варто прислуховуватися до підказок з глибини віків – в який спосіб зберігати здоров’я та змінювати своє життя на краще. Ці знання завжди були найбільшою цінністю.

Пропонуємо сімейним лікарям створити для своїх пацієнтів пам’ятки-шпаргалки із найбільш доречними в конкретних обставинах рекомендаціями, аби змусити задуматися, можливо, засоромитися чи посміхнутися з того, що стародавнім людям було відомо, а нами забуто.

Нарешті, на розраду для тих, хто переповнений претензіями до медиків-фармацевтів, цитуємо Парацельса з Гогенгейма, вихідця із середовища алхіміків, засновника «хімічної медицини»: «Природа – найкращий лікар, а лікарі-шарлатани й аптекарі – її вороги».

В умовах кризи та реформування медичної галузі традиційний вислів «Хворобу легше попередити, ніж лікувати» набуває не медичного чи медико-соціального, а економічного змісту, що лякає. В наш час варто говорити, що «хвороби дешевше попереджати». Лікарям важко пропонувати людству нові слова, аби доводити персональну відповідальність кожної особи та алгоритм дій у питаннях збереження власного здоров’я та здоров’я своїх дітей.

Саме тому такими актуальними вищенаведеними настановами великих варто скористатись у щоденній практиці, даючи поради як для себе і членів своєї сім’ї, так і для пацієнтів, членів їх сімей, а також студентів, інтернів і молодих лікарів. Нехай джерело муд­рості століть не виснажується, передається з покоління у покоління, примножується новим досвідом.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (431), травень 2018 р.