Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою — 2018: лікуватися ніколи не рано й ніколи не пізно

19.06.2018

Стаття у форматі PDF

8 травня 2018 року, м. Київ

1 травня 2018 року в багатьох країнах світу, у тому числі в Україні, пройшов Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою (БА). Захід, який ось уже 20 років поспіль проводиться в перший вівторок травня, організовано Глобальною ініціативою з астми (Global Initiative for Asthma, GINA, www.ginasthma.org) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з метою залучення уваги та підвищення обізнаності щодо БА серед пацієнтів і медичних працівників.  Тема Всесвітнього дня боротьби з астмою в цьому році – ​«Ніколи не рано, ніколи не пізно. Завжди є вдалий час для боротьби з бронхіальною астмою».

Це заклик до дії, до вжиття заходів з оцінки симптомів і забезпечення контролю астми – ​незалежно від того, в який період життя було помічено проблеми.

Сьогодні БА є одним з найбільш поширених хронічних захворювань. За оцінками ВООЗ, близько 235 мільйонів людей мають цей діагноз.

БА вражає людей будь-якого віку та є найпоширенішим хронічним захворюванням серед дітей: його симптоми виявлено в 14% світової дитячої популяції.

У 2015 році астма стала причиною близько 383 тисяч смертей у світі, i, якщо не буде вжито термінових заходів, за наступні 10 років число випадків смерті від наслідків БА зросте майже на 20%. Понад 80% випадків смерті, пов’язаних з астмою, реєструються в країнах з низьким і середньонизьким рівнем доходу, де відзначається недостатній рівень діагностики та лікування астми. Більшість летальних випадків відбувається серед людей похилого віку.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, станом на 2015 рік у країні зареєстровано близько 210 тис хворих на БА. Однак, за оцінкою фахівців, дані офіційної статистики не відображають реальної картини. У разі тяжкого перебігу та без адекватного лікування БА значуще знижує якість життя хворих, є частою причиною тимчасової втрати працездатності та інвалідизації й важким тягарем як для пацієнтів, так і для їхніх сімей.

Як показує практика останніх років, найбільш актуальним питанням у боротьбі з астмою та її впливом  на якість і тривалість життя залишається ефективний контроль БА. За наявності такого контролю люди, які страждають на астму, можуть вести повноцінне життя.

Ефективні лікарські засоби (ЛЗ) для терапії БА доступні і в Україні, у тому числі препарати виробництва компанії «ГлаксоСмітКляйн» (GSK), що є лідером фармацевтичної індустрії в респіраторному напрямі. Протиастматичні препарати компанії включено до системи реімбурсації в рамках національної державної програми «Доступні ліки».

Знання лікаря, особливо в умовах медичної науки, яка стрімко розвивається, безпосередньо впливають на ефективність ведення і терапії хворих на БА. Протягом останніх 10 років проведено безліч досліджень, розроблені нові підходи до терапії респіраторних захворювань, з’явилися дієві препарати нового покоління, які істотно полегшують симптоми хвороби й підвищують якість життя пацієнтів. У цих умовах доступ лікарів до актуальної інформації має особливо важливе значення, оскільки коректне та результативне застосування нових підходів до терапії вимагає відповідного сучасного рівня підготовки медиків.

На початку 2018 року розпочав роботу міжнародний інформаційно-освітній ресурс, створений за підтримки компанії GSK, – ​унікальна віртуальна наукова платформа RespiratoryWorld, завдяки якій у пульмонологів і лікарів загальної практики з усього світу, у тому числі й з України, з’явилася можливість безкоштовного дистанційного навчання та підвищення кваліфікації у сфері діагностики, ведення та терапії респіраторних захворювань.

На ресурсі зібрана найактуальніша інформація і представлений досвід провідних світових експертів-пульмонологів. Наукові сесії й навчальні курси, доступні на RespiratoryWorld, представлені кращими вченими, що спеціалізуються в респіраторному напрямі. Запуск платформи надасть спеціалістам ще більше інформації про останні дослідження, наукові відкриття та нові методики профілактики й лікування респіраторних захворювань. Отримувати нові знання та досвід можна абсолютно безкоштовно з будь-якої точки планети в будь-який зручний час, обираючи індивідуальний план навчання. Кількість учнівської аудиторії не обмежена, а тому новий ресурс дозволить підтримувати й підвищувати кваліфікацію всім лікарям, які прагнуть бути обізнаними з досягненнями сучасної медицини й отримувати інформацію від визнаних міжнародних експертів, але іноді обмежені в можливостях відвідувати очні лекції, симпозіуми та конференції.

RespiratoryWorld пропонує фахівцям можливість підключитися до конгресів і наукових сесій, послухати інтерв’ю як із закордонними фахівцями, так і з вітчизняними експертами. Крім того, на сайті можна знайти обговорення оглядів літератури, клінічних випадків, презентації міжнародних експертів, а також відео з українськими спікерами – ​співробітниками GSK. Уже в травні на платформі RespiratoryWorld у лікарів буде можливість підключатися до ефірів з конгресу Американського торакального суспільства, а у вересні – ​з конгресу Європейського респіраторного товариства. На даний момент платформа RespiratoryWorld вже підтримує чотири мови: англійську, російську, французьку та турецьку.

«Розробку та запуск платформи RespiratoryWorld ми розцінюємо як один із кроків у реалізації місії компанії GSK – ​допомагати людям робити більше, почуватися краще і жити довше. Створення єдиної бази з актуальною і передовою інформацією в респіраторній області й трансляція найбільш значущих подій медичної спільноти за допомогою цифрових каналів комунікації – ​логічне рішення в умовах динамічного розвитку цифрових технологій і появи нових медичних розробок, – ​коментує впровадження інформаційно-освітньої ініціативи Алєна Ліхавєц, генеральний директор GSK ­«Фармасьютікалс Україна». – ​Даний ресурс розширює межі в отриманні фахівцями охорони здоров’я корисної для професійної діяльності інформації в доступній і зручній формі, допомагає лікарям краще лікувати пацієнтів і сприяє розвитку охорони здоров’я в цілому».

На думку Міжнародної групи з надання допомоги при респіраторних захворюваннях у первинній ланці, серед ключових причин відсутності ­контролю БА перше місце посідає низька ­прихильність до ­лікування. За визначенням ВООЗ «прихильність» – ​це ступінь зміни поведінки людини, тобто прийом ліків, дотримання дієти, зміна способу життя відповідно до рекомендацій лікарів. ВООЗ зазначає, що відносини між пацієнтом і лікарем мають бути партнерськими.

Зазвичай виділяють багато причин низької прихильності пацієнтів до лікування, серед ключових – ​недостатній рівень розуміння хвороби та знань про переваги прийому препаратів, складність техніки інгаляції, вартість лікарських засобів тощо. До основних заходів профілактики низької прихильності пацієнта до лікування належать: технічні (спрощення режиму, застосування пацієнт-орієнтованих типів інгаляторів); поведінкові (застосування допоміжних засобів для нагадувань); освітні (забезпечення знань пацієнта про захворювання та його лікування); соціальні (інформування суспільства), а також побудова міцних і довірчих стосунків між лікарем та пацієнтом.

GSK – ​один із світових лідерів фармацевтичної індустрії, який здійснює наукові дослідження в галузі фармацевтики й охорони здоров’я, орієнтує свою діяльність на поліпшення якості життя людей, допомагаючи їм робити більше, почуватися краще та жити довше.

Як лідер фармацевтичної індустрії в респіраторному напрямі, компанія GSK вже понад 45 років допомагає людям, які страждають на астму, забезпечуючи їх високоякісними інноваційними ЛЗ більш як в 170 країнах світу. Компанія приділяє велику увагу науково-дослідницькій діяльності для кращого розуміння причин захворюваності на БА і розробки інноваційних методів терапії захворювання.

Поряд із цим компанія підтримує державні й неурядові ініціативи та соціальні програми по всьому світі, спрямовані на поліпшення якості життя хворих на БА всіх ступенів тяжкості. Також GSK організовує та бере участь в інформаційних кампаніях, орієнтованих на формування в пацієнтів з астмою більш глибокого розуміння реалій життя із захворюванням і підвищення обізнаності щодо способів контролю та ефективної терапії.

В Україні у 2004 році стартувала соціальна програма GSK «Оранж Кард», у рамках якої пацієнтам з БА надається персональна знижка на препарат GSK. Завдяки цій ініціативі пацієнти, які страждають на бронхообструктивні захворювання, отримали доступ до ефективних ЛЗ для базисної терапії БА нарівні з громадянами інших країн світу. За програмою працюють 3200 аптек по всій країні (20% аптек України). Довгостроковий проект «Оранж Кард» є втіленням місії компанії GSK давати людям більше можливостей почувати себе краще та жити довше.

У 2018 році компанія GSK продовжує працювати в напрямі розширення доступу українців до ефективних ЛЗ для терапії БА.

Протиастматичні препарати GSK включено до системи реімбурсації в рамках національної державної програми «Доступні ліки», яка розпочалася 1 квітня 2017 року. Згідно з програмою пацієнти з БА зможуть придбати препарати GSK, призначені лікарем, з незначною доплатою в аптеках, які приєдналися до ініціативи уряду. Це дозволить  громадянам України, насамперед соціально незахищеним їх категоріям, продовжувати лікування навіть в умовах економічної нестабільності.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 2 (43), травень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

13.03.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність застосування натурального комплексу на основі респіраторного пробіотика Lactobacillus helveticus MiMlh5 і гіалуронової кислоти при хронічному фарингіті та хронічному тонзиліті

Хворі на хронічний фарингіт (ХФ) і хронічний тонзиліт (ХТ) складають вагому частку пацієнтів у щоденній практиці оториноларингологів та лікарів сімейної медицини в усьому світі. Симптоми ХФ і ХТ досить суттєво впливають на якість життя хворих (дискомфорт, відчуття стороннього тіла в глотці, сухий кашель від подразнення в горлі, неприємний запах із рота), змушують пацієнтів звертатися до спеціалістів у галузі патології верхніх дихальних шляхів, гастроентерологів, психотерапевтів, психологів....

06.03.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Цинабсин у лікуванні пацієнтів із гострим та хронічним риносинуситом

Пацієнти з риносинуситами (РС) складають ≈30% усіх хворих оториноларингологічного профілю, причому їхня кількість продовжує зростати через тенденцію до ослаблення місцевого та системного імунітету популяції світу, збільшення кількості випадків алергічних реакцій та наростання резистентності мікроорганізмів. Основними клінічними ознаками РС є утруднене носове дихання, виділення з носа та головний біль, які значно знижують якість життя пацієнтів. Окрім того, РС може спричиняти орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення, погіршувати функцію нижніх відділів дихальної системи та несприятливо впливати на стан серцево-судинної системи....

20.02.2024 Алергія та імунологія Обґрунтування застосування фіксованої комбінації інтраназального кортикостероїда мометазону та антигістамінного засобу олапатадину в терапії у пацієнтів з алергічним ринітом різного ступеня тяжкості

Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – ​від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....