0 %

Проблема «дизайнерських» наркотиків в Україні

22.06.2018

Останніми роками, незважаючи на проведення лікувально-профілактичних заходів, зростають темпи вживання наркотичних засобів дітьми та підлітками. У динаміці наркотизації дітей і підлітків за роками спостерігається нерівномірна картина як у цілому по Україні, так і в різних регіонах країни. Так, за даними епідеміологів і власного моніторингу, вперше пробують наркотики близько 30% дітей, підлітків та молоді. Тільки серед учнів 9-11-х класів частка дівчат і хлопців, які часто вживають алкоголь, становить 15-17% [1].

Водночас встановлено, що 25% молодих людей віком до 24 років мають досвід уживання наркотичних речовин, а вік молоді, коли вона вперше пробує наркотики, зменшився до 15-16 років [2]. Фахівці наголошують, що темпи зростання вживання неповнолітніми психоактивних речовин (ПАР) сьогодні значно випереджають такі в дорослого населення. Проте «доросла» наркоманія загалом формується в підлітковому середовищі, а самі підлітки є групою підвищеного ризику нар­котизації [3].

За останні десять років спостерігається зменшення облікової кількос­ті «чистих» форм наркотизації, тобто осіб, які зло­вживають лише алкоголем, опіоїдами, стимуляторами чи транквілізаторами. Це можна пояснити пере­розподілом структури наркотизації в бік змішаних форм – ​одночасного комбінування чи послідовного вживання алкоголю з таблетками, алкоголю й нікотину, алкоголю та продуктів канабісу, амфетамінів та алкоголю чи вживання лікарських і нелікарських замінників із психо­активними властивостями.

До останніх належать енергізуючі добавки для бодибілдингу, енергетичні напої, що містять алкоголь, синтетичні канабі­міметики, кустарно виготовлені суміші з ПАР – ​міксти [1, 4].

У країнах Європи та, зокрема, в Україні активно зацікавилися так званими спайсами наприкінці минулого століття. Так, за даними експертів Все­світньої організації охорони здоров’я, кількість осіб, які пробували препарати коноплі хоча б один раз на рік, у 2006-2007 рр. становила 165,6 млн, або 2,6% від загальної чисельності населення планети.

«Дизайнерський» наркотик (designer drug) – ​синтетичний аналог наркотичного засобу, обіг якого обмежений або заборонений законом. Він був створений для того, щоб оминати закони, котрі забороняли застосування наркотичних речовин. У вітчизняній літературі широко використовують саме цей термін (дослівний переклад з англійської). Його ще називають «конструкторським» наркотиком, оскільки design можна перекласти як «проектувати, розробляти, конструювати». Ця назва підкреслює штучність препаратів, а також їхню відмінність від відомих наркотичних засобів. В англомовній літературі щодо цих груп препаратів часто вживають термін «нові ПАР» (new psychoactive substances) [5, 6].

Наразі у класифікації «дизайнерських» наркотиків виокремлюють 10 великих груп:

1) похідні фенілетиламіну;

2) синтетичні катінони;

3) синтетичні канабіноїди (або канабі­міметики);

4) синтетичні опіо­їди;

5) синтетичні похідні кокаїну; ­

6) ­похідні лізергінової кислоти;

7) синтетичні похідні триптаміну;

8) похідні ­фенциклідину (­блокатори NMDA-рецепторів);

9) похідні піперазину;

10) агоністи ГАМКА/В-­рецепторів та їх похідні [7]. До найпоширеніших належать синтетичні канабіноїди (спайси) та синтетичні катінони (солі).

! Великою проблемою є швидке й неконтрольоване розповсюдження цих речовин у молодіжних субкультурах і складність визначення реальної епідемічної ситуації щодо них [8-10].

За даними останнього спостереження І.П. Рущенка та С.С. Сердюка, у 2016 р. 25,4% молоді м. Харкова мали досвід уживання наркотиків. Більшість із цієї групи зізналися в обмеженій кількості спроб, а не регулярному споживанні. Частка регулярних споживачів наркотиків серед молоді перевищує 1,5% [9]. За ступенем поширеності багато років перше місце зі значним відривом посідають препарати коноп­лі; друге – ​чифір (6,2%); третє й четверте місця посіли так звані дизайнерські нар­котики – ​«cпайс» (5,8%) та «сіль» (3,7%); на п’ятому місці – ​ЛСД (3,2%) [9].

За результатами, отриманими В.В. Лелевич та В.Г. Вінницькою, встановлено, що серед осіб до 18 років, які перебувають під диспансерним наглядом у лікарів-наркологів, 42,8% уживають синтетичні канабіноїди, котрі входять до складу так званих спайсів [10]. Згідно з даними М.В. Прилуцької та співавт., поширеність споживання нових ПАР у Республіці Казахстан становить 8,8%. Залежність від нових ПАР зареєстровано в 38,6% випадків. Абсолютна більшість пацієнтів уживають нові ПАР удруге, найчастіше – ​з метою заміщення інших препаратів (38,8%) [11].

Погіршенню реальної (на відміну від формальної, що статистично враховується) епідеміологічної ситуації зі вживанням ПАР серед дітей і підлітків сприяє парадоксальна розбіжність швидкості протилежних подій, а саме: непропорційно високі темпи вкидання на ринки збуту нових психо­активних субстанцій із наркогенним потенціалом та їх масове поширення в субпопуляціях дитячо-підліткового й молодіжного населення порівняно зі значно тривалішим за часом законодавчим утіленням у життя заборони на легальну реалізацію в суспільстві цих потенційно небезпечних синтетичних препаратів [12-15].

У результаті через невідповідність швидкостей синтезу та впровадження нових субстанцій у середовище споживачів і термінів формування державою заборонних заходів щодо їх реалізації виникла ситуація, за якої катастрофічно затягується й так майже безуспішна війна зі спайсами [8]. Розглянемо докладніше дію основних представників «дизайнерських» наркотиків.

Спайси

За результатами багатьох досліджень з’ясовано, що всі курильні суміші міс­тять синтетичні канабіноїди, які є агоністами наявних у центральній нервовій системі канабіноїдних рецепторів [16]. Синтетичні канабіноїди є протилежністю природного тетрагідроканабінолу.

І саме через це залежність доза – ​ефект не має верхньої межі: збільшення дози посилює ефект, часто без будь-яких обмежень. Саме ця обставина призводить до пере­дозування й тяжкої інтоксикації при вживанні спайсів [16]. У клінічній картині гострого отруєння синтетичними канабіноїдами відзначаються симптоми, характерні для отруєння канабісом: відчуття спокою, розслаб­лення, блаженства, зростання апетиту, стан марення, втрата рівноваги, порушення активності й концентрації.

Вони з’являються раніше та ­тривають довше, ніж при вживанні класичних канабіноїдів. Провідними клінічними проявами отруєнь також є: порушення когнітивних функцій, виражені психотичні явища, неврологічні порушення – ​судомний синдром, гостра церебральна та серцево-судинна недостатність [17].

Навіть короткочасне вживання синтетичних канабіноїдів нерідко супроводжується формуванням психозів.

Клінічна значущість спайсів полягає в їхній здатності спричиняти «шизоформні» психози, що можна розглядати як маніфестацію ендогенного процесу (шизофренії) [18, 19]. Н.А. Александрова відзначає ­складність диференційної діагностики психозів при вживанні «дизайнерських» наркотиків із психотичними станами органічної та шизо­френоподібної структури [20].

Можна виділити ще одну особ­ливість психотичних розладів, які розвиваються на тлі вживання сучасних синтетичних ПАР. Психопатологічні феномени можуть зберігатися після безпосередньої дії ПАР. Це відрізняє подібні стани від класичних психозів при інтоксикаціях і може бути зумовлено швидким виведенням речовини та її метаболітів [21].

В.Д. Менделевич акцентує на новій проблемі, що виникла в сучасній психіатричній дійсності у зв’язку з можливою роллю деяких наркотиків у етіопатогенезі шизофренії. Проб­лема «характеризується збільшенням загальної кількості споживачів нар­котиків і зростанням поширеності психопатологічних розладів». Однак питання психічної коморбідності при епізодичному вживанні й систематичному зловживанні деякими ПАР (окрім алкоголю) практично не ви­вчені, особливо це стосується нових «дизайнерських» наркотиків і випадків сп’яніння спайсами [22].

Тож постає питання про психотичні розлади в пацієнтів, які не є залежними, але експериментують із нар­котиками й у яких «виявляються абортивна чи розгорнута шизофрено­формна симп­томатика, частіше – ​гост­ра, рідше – ​пролонгована». Автор справедливо вказує на збільшення випадків діагностичних помилок у наркологічній практиці та ставить питання про «діагностичний бар’єр», що виникає у психіатрів і наркологів.

! На відміну від канабіноїдів рослинного походження (препаратів коноплі), дія сумішей для куріння на людський організм, особливо на мозок, у декілька (від 5 до 10) разів сильніша. Практично від­разу після їх уживання можуть виникати потужні галюцинації, що здатні призвести до трагічних на­слідків.

Наприклад, у споживачів виникає бажання кинутися під колеса автомобіля чи вистрибнути з вікна багато­поверхівки [23, 24]. Виникнення психотичних порушень найчастіше пов’язують із:

1) підвищенням концентрації дофаміну;

2) активацією канабіноїдних СВ1-рецепторів;

3) активацією 5-HT2A-рецепторів;

4) активним антагонізмом щодо NMDA-рецепторів;

5) активацією кю-опіоїдних рецепторів. Діти, підлітки й особи, котрі страждають на різні психічні розлади, – ​найбільш уразливі перед новими загрозами поширення «дизайнерських» наркотичних засобів [25].

Солі

Під цією вуличною назвою ховаються синтетичні аналоги катінону – ​алкалоїду з психоактивними властивостями, який міститься в листі ката (Catha edulis) – ​вічнозеленого чагарника, що поширений у країнах ­Східної Африки й Аравійського півострова. Катінон та його похідні – ​мефедрон (mephedrone), метедрон (methedrone), метилон (methylone), меткатінон (methcathinone) тощо – ​перешкоджають зворотному захопленню норадреналіну й дофаміну в синаптичній щілині, що в результаті призводить до зростання концентрації останніх і, як наслідок, до розвитку стимулюючого та ейфоризуючого ефектів [16].

Клінічна картина сп’яніння схожа на сп’яніння від амфетаміну чи кокаїну, але триває довше [26]. Най­поширенішими побічними діями синтетичних катінонів є кардіоваскулярні, психіатричні й нев­рологічні синдроми та симптоми. Найхарактернішим симптомом є збудження, котре розвивається від помірного до тяжкого психозу, що потребує медикаментозної седації [26, 27]. Введення малих доз синтетичних катінонів викликає ейфорію й підвищує пильність, але при високих дозах або хронічному застосуванні можуть виникнути серйозні побічні ефекти, такі як галюцинації, блідість, гіпертермія й тахікардія.

Повторне застосування синтетичних катінонів пов’язане з параноєю та галюцинаціями, а в деяких хворих розвивається «збуджений делірій», синдром із симптомами екстремального збудження та насильницької поведінки [28]. Вживання синтетичних катінонів може призводити до смерті внаслідок класичного серотонінового синдрому. Відсутність сис­тематичних клінічних досліджень як у тваринній, так і в людській моделі не дає змоги ефективно прижиттєво діагностувати отруєння цими речовинами з метою запобігання серйозній загрозі для споживачів наркотиків [29].

Серед основних мотивів уживання «дизайнерських» наркотиків нами встановлено:

  •  прагнення особи задовольнити природну потребу в радості, веселощах, досягти стану ейфорії, бути в доброму настрої;
  •  відсутність навичок розумно та змістовно організувати проведення вільного часу;
  •  прагнення молоді до само­ствердження, самовираження, наслідування в стереотипах поведінки, а також прагнення підвищити свій соціальний статус у групі;
  •  вживання з метою регулювання свого психо­фізичного стану: отримати певне задоволення, відчути ефект впливу на організм (зняти нервове напруження, відчуття втоми, морально-психологічну незадоволеність), хоча б на деякий час відійти від повсякденних проблем, від реальності з її турботами й переживаннями.

Подолати проблему зростання поширеності «дизайнерських» наркотиків допоможе запровадження комплексу медико-педагогічно-соціальних заходів, який ґрунтуватиметься на засадах психо­гігієни та психопрофілактики, з одного боку, й контролю за поширенням ПАР – ​з іншого.

Оскільки формування адиктивної поведінки та її кінцевого результату – ​нар­котичної залежності відбувається під дією певних чинників, то профілактика вживання ПАР має бути ­спрямована на зменшення їхньої дії. Зазвичай виділяють такі чинники:

– біологічні (спадкова обтяженість психічними чи наркологічними захворюваннями; стани хронічного стресу);

– соціальні (дисфункціональна родина, соціальна невлаштованість, відсутність роботи, низька кваліфікація; значна поширеність уживання ПАР у місцевос­ті);

– культуральні (пропаганда в засобах масової інформації, зокрема електронних, стилю життя, пов’язаного зі вживанням ПАР, кампанії щодо легалізації наркотиків; неадекватна молодіжна політика; відсутність реальної програми дозвілля, зайнятості неповнолітніх; відсутність культури психологічної допомоги та стигматизація);

– психологічні (інфантилізм, висока навіюваність, аномальні риси характеру, низька толерантність до стресу; психічні захворювання).

Особливу небезпеку становить пізнє звертання, зокрема підлітків, по кваліфіковану медичну допомогу при виникненні проблем зі вживанням ПАР. Найчастіше люди бояться звертатися по допомогу до психіатрів і наркологів через упередження щодо психіатрії.

Це можна пояснити непо­інформованістю людей і відсутністю розуміння того, як функціонує система надання психіатричної та наркологічної допомоги. Крім того, завдяки засобам масової інформації в населення активно формується негативний образ лікаря-психіатра та психіатрії як науки.

Профілактика вживання «дизайнерських» ПАР у навчальних закладах, серед іншого, має передбачати вдосконалення інформаційної системи з поширення знань серед населення, розміщення в засобах масової інформації соціальної реклами, проведення інформаційно-просвітницької та культурно-дозвільної діяльності, спрямованої на неприйняття вживання ПАР.

На нашу думку, програма профілактики має бути реалізована в декілька етапів.

Перший етап передбачає публікації в засобах масової інформації та в соціальних мережах на сторінках лідерів думок інформації профілактичної спрямованості про небезпечність «дизайнерських» наркотиків.

Другий етап – ​діагностика поширеності й тяжкості залежності в групах студентів (академічних групах по 10-12 осіб) за допомогою спеціально розробленого опитувальника.

Третій етап (після обробки результатів опитування) – ​неперсоналізований розбір у малих групах (10-12 осіб) основних мотивів уживання «дизайнерських» нар­котиків із подальшим формуванням адекватних форм ставлення до проб­леми (відмова від ­уживання, стійке негативне ставлення до залежностей, формування усвідомлення ризику таких форм поведінки, як уживання ПАР, зок­рема «дизай­нерських» наркотиків, усвідомлення цінності здорового способу життя). Основним критерієм успішності проходження третього етапу є сформоване особисте адекватне ставлення до проб­леми залежності.

Четвертий етап – ​з-поміж студентів, які успішно завершили третій етап у малих групах, відбирають охочих брати участь у профілактичних заходах. Протягом цього етапу триває робота в малих групах зі студентами-учасниками профілактичних заходів, під час яких вони діляться власним досвідом, збагачуючи свої знання.

Література

  1. Хобзей М.К. Психічні та поведінкові розлади внаслідок уживання алкоголю й інших психоактивних речовин в Україні. Стан нар­кологічної допомоги населенню України: інформаційно-аналітичний огляд за 1990-2010 рр. / М.К. Хобзей, О.М. Колядкова, О.М. Зінченко. – ​К.; Харків: Плеяда, 2011. – ​138 с.
  2. Клименко Т.В. Социально-демографические и клинические характеристики лиц призывного возраста, злоупотребляющих алкоголем и наркотиками / Т.В. Клименко, А.А. Козлов, В.В. Истомина, Л.Ю. Беспалова // Наркология. – ​2013. – ​№ 7. – ​С. 57-61.
  3. Чернобровкина Т.В. Клиническая лабораторная диагностика медико-биологических последствий наркотизации у детей и подростков в условиях амбулаторного наблюдения: рук. для врачей наркол. диспансеров / Т.В. Чернобровкина, М.В. Ибрагимова. – ​Харьков: Плеяда, 2010. – ​148 с.
  4. Шаповалова В.О. Організаційно-правові та моральні аспекти вивчення проблеми поширеності наркоманії (на прикладі канабісу) в сучасному суспільстві у світлі духовної спадщини православної церкви / В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов, С.М. Негрецький // Український вісник психоневрології. – ​2010. – ​Т. 18, № 2. – ​С. 97-101.
  5. Pharmacological profile of methylphenidate-based designer drugs / D. Luethi, P.J. Kaeser, S.D. Brandt et al. // Neuropharmacology. – ​2017. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2017.08.020.
  6. Baths salts, spice, and related designer drugs: the science behind the headlines / M.H. Baumann, E. Solis, L.R. Watterson et al. // Journal of Neuroscience. – ​2014. – ​Т. 34, № 46. – ​С. 15150-15158.
  7. Асадуллин А.Р. Систематизация синтетических «дизайнерских» наркотических средств и новых потенциально опасных химических веществ / А.Р.  Асадуллин, С.Б. Лисовская, Э.А. Ахметова // Наркология. – ​2017. – ​Т. 16, № 3. – ​С. 94-100.
  8. Кривда Г.Ф. Аналіз проблеми судово-медичної діагностики отруєння синтетичними наркотичними засобами / Г.Ф. Кривда, Д.О. Уманський, Я.О. Панчев // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. – ​2015. – ​Т. 15, № 3. – ​2 (51). – ​С. 325-327.
  9. Рущенко І.П. Моніторинг адиктивної поведінки харківської молоді: концептуалізація даних емпіричних спостережень / І.П. Рущенко, О.О. Сердюк // Український соціум. – ​2016. – ​№ 4. – ​С. 42-56.
  10. Лелевич В.В. Наркопотребление среди несовершеннолетних в республике Беларусь / В.В. Лелевич, А.Г. Виницкая // Детская психиатрическая служба: состояние и перс­пективы развития: сборник материалов ­Республиканской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 50-летию детской психиатрической службы Гродненской области, 19-20 октября 2017 г. [Гродно] / Министерство здраво­охранения Республики Беларусь, Учреждение образования «Гродненский государственный медицинский университет» [редкол.: В.А. Снежицкий, С.Б. Вольф, В.А. Карпюк (отв. ред.)]. – ​Гродно, 2017. – ​С. 37-40.
  11. Прилуцкая М.В. Оценка распространенности употребления новых психоактивных веществ среди пациентов наркологического профиля / М.В. Прилуцкая, Д.Е. Аяганова, Р.С. Кулиев // Медицина и экология. – ​2017. – ​№ 1 (82). – ​С. 89-95.
  12. Кривенков А.Н. Синдром зависимости от каннабиноидов на патологически измененной почве у подростков / А.Н. Кривенков, Е.В. Аносова // Наркология. – ​2013. – ​Т. 12, № 5. – ​С. 49-55.
  13. Synthetic cannabinoids: epidemiology, pharmacodynamics, and clinical implications / M.S. Castaneto, D.A. Gorelick, N.A. Desrosiers et al. // Drug and alcohol dependence. – ​2014. – ​№ 144. – ​С. 12-41.
  14. HIV incidence among people who inject drugs (pwids) in Ukraine: results from a clustered randomised trial / R.E. Booth, J.M. Davis, S. Dvoryak et al. // The Lancet. HIV. – ​2016. – ​Т. 3, № 10. – ​С. e482-489.
  15. Severe toxicity following synthetic cannabinoid ingestion / J. Lapoint, L.P. James, C.L. Moran et al. // Clinical Toxicology (Philadelphia, Pa.). – ​2011. – ​Т. 49, № 8. – ​С. 760-764.
  16. Мрыхин В.В. Дизайнерские наркотики: краткая история, попытка систематизации на примере «спайсов» и «солей» (обзор) / В.В. Мрыхин, А.В. Анцыборов // Интерактивная наука. – ​2017. – ​№ 11. – ​С. 36-39.
  17. Яцинюк Б.Б. Клиника, диагностика острых отравлений синтетическими каннабиноидами и особенности патогенетической терапии пострадавших / Б.Б. Яцинюк, Н.А. Волкова // Здравоохранение Югры: Опыт и Инновации. – ​2016. – ​№ 1 (6). – ​С. 28-44.
  18. Дубатова И.В. Клиническая значимость и особенности психических расстройств у потребителей «дизайнерских наркотиков» / И.В. Дубатова, А.В. Сафроненко // Уральский медицинский журнал. – ​2017. – ​№ 5 (149). – ​С. 104-108.
  19. Дубатова И.В. Анализ клинических проявлений и особенности терапии психотических расстройств у потребителей дизайнерских наркотиков / И.В. Дубатова, И.В. Стоякин, К.А. Карнаух, А.В. Сафроненко // Главный врач Юга России. – ​2018. – ​№ 1 (59). – ​С. ­52-56.
  20. Александрова Н.А. Клинические и судебно-психиатрические аспекты органического расстройства личности в подростковом возрасте, ассоциированного с употреблением «дизайнерских» наркотиков / Н.А. Александрова // Российский психиатрический журнал. – ​2017. – ​№ 5. – ​С. 59-67.
  21. Клинико-динамические особенности интоксикационных психозов, вызванных употреблением современных синтетических психоактивных веществ / Н.А. Афанасьева, М.А. Березовская, Т.В. Коробицина [та ін.] // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. – ​2017. – ​№ 3 (96). – ​С. 78-83.
  22. Менделевич В.Д. Психотические расстройства в результате употребления наркотиков: современное состояние проблемы / В.Д. Менделевич // Наркология. – ​2014. – ​№ 7. – ​С. ­93-100.
  23. О биологической активности аллостерических модуляторов каннабиноидных рецепторов первого подтипа / А.И. Головко, Л.В. Леонтьева, В.А. Башарин [та ін.] // Наркология. – ​2014. – ​Т. 13, № 8. – ​С. 83-93.
  24. The american psychiatric publishing textbook of substance abuse treatment / ed. M. Galanter, ed. H.D. Kleber. – ​Washington, DC: American Psychiatric Pub., 2008. – ​752 p.
  25. Мрыхин В.В. Психиатрические аспекты употребления дизайнерских наркотиков и новых психоактивных веществ / В.В. Мрыхин, А.В. Анцыборов // Интерактивная наука. – ​2017. – ​№ 12. – ​С. 64-74.
  26. Weinstein A.M. Synthetic cathinone and cannabinoid designer drugs pose a major risk for public health / A.M. Weinstein, P. Rosca, L. Fattore, E.D. London // Frontiers in Psychiatry. – ​2017. – ​№ 8. – ​С. 156.
  27. Synthetic cathinones and cannabinoids are new psychoactive substances (review) / A.V. Larchenko, M.A. Suvorov, V.I. Andryukhin [та ін.] // Sovremennye tehnologii v medicine. – ​2017. – ​Т. 9, № 1. – ​С. 185.
  28. John М.Е. Bath salts abuse leading to new-onset psychosis and potential for violence / М.Е. John, C. Thomas-Rozea, D. Hahn // Clinical Schizophrenia & Related Psychoses. – ​2017. – ​Т. 11, № 2. – ​С. 120-124.
  29. Synthetic cathinones related fatalities: an update / S. Zaami, R. Giorgetti, S. Pichini [та ін.] // European Review for Medical and Pharmacological Sciences. – ​2018. – ​Т. 22, № 1. – ​С. 268-274.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (45) червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

05.02.2019 Неврологія Психіатрія Лікування тривожних розладів: фокус на венлафаксин

Тривожні розлади є найпоширенішим видом психічних розладів і пов’язані з високим тягарем захворюваності. Специфічні (ізольовані) фобії, поширеність яких протягом року становить 10,3%, є найбільш розповсюдженим видом тривожних розладів, хоча особи, які страждають на це захворювання, рідко звертаються по медичну допомогу. Наступними за частотою є панічний розлад з агорафобією (ПРА) чи без неї з поширеністю 6,0%, соціальний тривожний розлад (СТР, соціальна фобія; 2,7%) і генералізований тривожний розлад (ГТР; 2,2%). Тривожні розлади в 1,5-2 рази частіше діагностуються в жінок, ніж у чоловіків....

28.01.2019 Неврологія Психіатрія Каверноми: фокус на покращення якості життя пацієнтів

Учасники щорічної науково-практичної конференції обговорювали досягнення і здобутки галузі, а також шляхи вирішення актуальних проблем вітчизняної неврології....

29.12.2018 Психіатрія Что вызывает психоз? Общий обзор протективных факторов и факторов риска

Психотические расстройства, такие как шизофрения, относятся к числу ведущих причин инвалидности в мире [1]. Среднее значение заболеваемости составляет 31,7 на 100 тыс. человеко-лет в Англии [2] и 1,1% у населения США за 12-месячный период наблюдения [3]. Несмотря на многолетние исследования, этиология этих расстройств остается неопределенной [4]....

29.12.2018 Психіатрія Молодь і психічне здоров’я у світі, що змінюється

Щорічно 10 жовтня за ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначається День психічного здоров’я. Головна мета цього заходу – ​підвищити рівень громадської освіти в зазначеній сфері, а також популяризація профілактики психічних розладів, зниження стигматизації, сприяння організації належного лікування та догляду людей, які страждають на розлади психіки та поведінки. Цьогоріч тема дня – молодь і психічне здоров’я у світі, що змінюється....