0 %

Епідеміологія мозкового інсульту в Броварському районі Київської області

22.06.2018

Актуальними проблемами медичної спільноти в другій декаді ХХІ століття є високий рівень захворюваності та смертності від судинно-мозкових захворювань, зростання інвалідності серед популяції після перенесеного інсульту. Мозкові інсульти (МІ) посідають друге місце серед причин смертності й перше – ​серед причин стійкої втрати працездатності в усіх країнах світу. В Україні протягом перших 30 днів від початку інсульту помирають 30-40% пацієнтів, а впродовж року – близько 67% [4, 9, 11, 18]. У європейських країнах ці показники в декілька разів нижчі – ​10-17 і 28-35% відповідно, що свідчить про вчасне та якісне надання медичної допомоги в гострому періоді й ефективну вторинну профілактику [11, 13, 14].

Наразі в різних регіонах України виявлено істотну неоднорідність смертності від цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ): різниця між найбільшим (472,1) і найменшим (64,6) показником становить 407,5 (630%).

Також між величиною витрат на сферу охорони здоров’я та смертністю від ЦВЗ встановлена зворотна сильна високо­значуща кореляція. У свою чергу, величина витрат на охорону здоров’я залежить від валового внут­рішнього продукту.

За прогнозами фахівців, до 2020 р. смертність від ЦВЗ в Україні становитиме 217-225 випадків на 100 тис. населення [7, 11, 15, 16, 30, 31].

Проблема інсульту полягає не лише у високій смертності, а й у його наслідках. Так, в Україні близько 22% осіб після інсульту стають інвалідами й лише 10-20% повертаються до праці [31, 32]. У Києві у 2016 р. летальність від ішемічного інсульту становила 15,70%, від геморагічного – ​39,74%. Водночас останніми роками летальність при ішемічному інсульті прогресивно знижується (у 2015 р. – ​15,80%, у 2014 р. – ​15,95%), при геморагічному – ​все ще утримується на високому рівні (у 2015 р. – ​37,56%, у 2014 р. – ​41,52%) [33].

У 2014 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила дев’ять глобальних цілей боротьби з інсультом, які передбачають боротьбу з артеріальною гіпертензією (АГ), зловживанням алкоголем, надмірним споживанням кухонної солі, курінням, ожирінням, гіподинамією, стресом, а також широкий доступ населення до діагностики та лікування серцево-судинних захворювань [47]. Доведено, що провідними чинниками ризику розвитку інсульту є поведінкові та метаболічні фактори. В Україні вони значно поширені, що призводить до значних медико-­соціальних втрат і економічних збитків [24, 32, 37, 40, 41].

За останні 10 років у Київській області загалом і в Броварському районі зокрема спостерігається тенденція до зростання поширеності ЦВЗ. Отож для поліпшення якості надання допомоги при інсультах було проведено дослідження хворих на МІ [11, 26-28].

Мета роботи: дослідити епідеміологію інсульту в Броварському районі Київської області за останні 10 років (2007-2016 рр.), узагальнити статистичні дані епідеміології інсульту та зіставити їх зі світовими й регіональними даними Київської області та України. Для вирішення цих питань і з метою поліпшення якості надання допомоги хворим у Київській області, м. Бровари та Броварському районі продовжено епідеміологічне дослідження хворих на інсульт.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проводили на базі ангіо­неврологічного відділення Броварської центральної районної лікарні (далі – ​БЦРЛ) Київської області на 85 ліжок, із них 45 – ​для хворих на інсульт із 2008 р. Вивчали всі випадки інсульту у хворих, госпіталізованих у відділення за 10 років – ​у період із 2007 по 2016 р. У дослідження були залучені пацієнти, стан яких відповідав діагностичним критеріям інсульту (клінічний синдром, що характеризується раптово виник­лими скаргами, вогнищевим та/або загально­мозковим неврологічним дефіцитом, який розвивається внаслідок церебральної ішемії чи геморагії та зберігається понад 24 год або призводить до смерті) [1, 2, 7, 9, 22, 36].

До аналізу були включені як первинні (що розвинулися вперше в житті), так і повторні випадки інсульту. Критерієм відмінності первинного інсульту від повторного МІ став час, що минув від початку його розвитку. Згідно із загально­прийнятими рекомендаціями інсульт, який виник пізніше ніж через 28 днів після першого інсульту, вважали повторним. На початку реєстр МІ в БЦРЛ почали створювати на паперових носіях (1991-2007 рр.), потім було розроблено та впроваджено елект­ронний реєстр МІ за схемою й ­первинною програмою «SPSS 21.0» на базі Microsoft Office Excel, що дало змогу виконувати обчислення, аналі­зувати й візуалізувати дані в електронних таблицях, графіках, діаграмах. Для вивчення захворюваності, смертнос­ті, летальності та факторів ризику розвитку інсульту застосовували епідеміологічний метод.

Це сукупність методичних прийомів, які ґрунтуються на аналізі розподілу захворювань у просторі та часі, призначених для виявлення проблем профілактики, причин і факторів ризику розвитку патології з метою обґрунтування заходів щодо профілактики захворювань. Для прагматичного ретроспективного епідеміологічного дослідження використовували спеціально розроб­лену реєстраційну картку для кожного випадку МІ, котру заповнював лікар-­невропатолог на підставі анамнезу, медичної документації, результатів нев­рологічного огляду хворого.

До карт­ки вносили інформацію про судинні фактори ризику інсульту, демографічні показники, дані щодо супутньої патології, обставини й терміни госпіталізації пацієнтів – ​відповідно до вимог Уніфікованих клінічних протоколів надання допомоги при ішемічному, геморагічному інсульті й субарахноїдальному крововиливі (обсяг обстежень, план лікування та профілактичні заходи) [19-21]. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою програми «Excel, statgraphics (version 2.1)».

Результати та їх обговорення

Дослідження охопило 5818 осіб віком від 18 до 85 років і старше (табл.). У дослідження були залучені пацієнти, стан яких відповідав діагностичним критеріям інсульту. Кількісні ознаки, що мали нормальний розподіл, описували середніми значеннями (М) і середньо­квадратичними відхиленнями (SD). Оцінку статистичної значущості отриманих результатів визначали з граничним ризиком похибки не більш як 5% (р<0,05).

Діагноз інсульту встановлювали за критеріями ВООЗ на підставі ретельного неврологічного огляду та/або результатів проведення нейровізуалізації – ​спіральної комп’ютерної томо­графії, магнітно-резонансної томо­графії головного мозку. Загалом нейро­візуалізацію проведено у 2198 (78,4%) чоловіків і 2550 (85%) жінок. Сукупно частка випадків, коли виконували нейровізуалізацію в перші години, становила 81,6%.

На підставі даних електронного реєстру інсульту за 2007-2016 рр. нами встановлено, що в Бровар­ському районі спостерігається тенденція до щорічного зростання захворюваності на інсульти, вона перебуває на високому рівні: 27,4-44,1 на 10 тис. дорослого населення та є вищою за середній показник у Київській області, м. Києві та Україні (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка захворюваності на інсульт у Броварському районі порівняно із середніми показниками в Київській області та Україні в період 2007-2016 рр.

У структурі інсультів переважав ішемічний підтип (90,1-91,2%). Питома вага геморагічних інсультів у 2006 р. становила 9,6%, у 2007 р. – ​8,8%, у 2008 р. – ​9,9%, у 2009 р. – ​8,8%. Захворюваність на ішемічний інсульт зареєстровано на рівні 2,22-2,76 на 1000 населення, що в 10 разів перевищує захворюваність на геморагічний інсульт (0,23-0,30). Захворюваність достовірно збільшується з віком (p=0,002).

Під час аналізу гендерної та вікової залежності встановлено, що жінки хворіють рідше за чоловіків у віці до 60 років, однак після 60 років ситуація змінюється (рис. 2).

У 1590 (72%) пацієнтів інсульт діагностовано вперше в житті. Ішемічний інсульт діагностовано у 4994 (85,8%) хворих, геморагічний – ​у 531 (9,1%), змішаний інсульт (наявність ішемічного та геморагічного осередку інсульту одночасно) – ​у 62 (1,0%), геморагічну трансформацію ділянки інфаркту мозку виявлено у 82 (0,1%) випадках, неуточнений характер інсульту – ​у 115 (1,9%) хворих.

Частка хворих на геморагічний інсульт була максимальною серед чоловіків похилого та старечого віку. Випадки змішаного інсульту чи геморагічної трансформації вогнища інфарк­ту реєстрували переважно в пацієнтів похилого та старечого віку обох статей. Динаміку захворюваності на різни типи інсульту показано на рисунку 3.

Геморагічна трансформація інфаркту

В Україні співвідношення геморагічних та ішемічних інсультів у різних регіонах становить 1:3-1:4. За нашими даними, в Броварському районі за 10 років це співвідношення залишається на рівні 1:6, тоді як у розвинених країнах – ​1:7-1:8.

Результати аналізу факторів ризику розвитку інсультів серед населення Броварського району показали, що найбільш значущим фактором ризику МІ була АГ в анамнезі (85% пацієнтів). Її мали однаково часто пацієнти обох статей усіх вікових груп. Зауважимо, що антигіпертензивні препарати отримували лише 45% учасників дослідження. На другому місці за значущістю – ​дисциркуляторна енце­фалопатія (ДЕП), транзиторні ішемічні атаки (ТІА) та лакунарні інфаркти мозку; на третьому – ​атеросклеротичне ураження судин, у тому числі мозкових; на четвертому – ​ішемічна хвороба серця (ІХС), стено­кардія, порушення ритму серця, вади серця тощо.

Фібриляцію передсердь (ФП) значно частіше виявляли в жінок старечого та похилого віку, ніж у чоловіків цієї вікової групи. Цукровий діабет (ЦД) і дисліпопротеїнемію діагностували однаково часто як у чоловіків, так і в жінок усіх вікових груп, за винятком пацієнтів молодого віку та довго­жителів, серед яких були зареєстровані поодинокі випадки.

Тривале куріння посіло восьме місце серед факторів ризику МІ. Цей фактор поширений серед чоловіків усіх вікових груп; порівняно з жінками різниця показників статистично значуща. Частка осіб, які курять, із віком поступово зменшувалася. Серед обстежених довгожителів таких не виявлено жодного. Вплив гострого стресу чи загострення хронічного стресу найчастіше відзначали в пацієнтів середнього віку, переважно в чоловіків; із віком вплив стресових чинників слабшав (рис. 4).


Наслідки інсульту та динаміку смертності представлено на рисунках 5, 6.

Рис. 5. Відсоток хворих із різними наслідками (померлі, залежні (Rankin – 3-6) або незалежні (Rankin – 0-2) від оточуючих) у різні інтервали часу після першого інсульту

Отже, інсульт залишається однією з найчастіших причин непрацездатнос­ті, інвалідності та смертності в Україні. Це підтверджують результати й нашого епідеміологічного дослідження. Зазначимо, що МІ – ​це не локальний цереб­ральний процес, а системна патологія серцево-судинної системи з ураженням головного мозку, порушенням коронарного й периферичного кровообігу, які залежать один від одного.

Рис. 6. Динаміка смертності внаслідок інсульту в Броварському районі порівняно із середніми показниками в Україні в період 2007-2016 рр.

Жоден із варіантів МІ чи хронічного порушення мозкового кровообігу не виникає у здорової людини. Це завжди наслідок ускладнень наявних у людини захворювань. Ось чому своєчасне проведення заходів із профілактики, рання та своєчасна діагностика факторів ризику інсульту є запорукою збереження здоров’я українців.

Список літератури знаходиться в редакції.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (45) червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

25.09.2018 Неврологія Настанови щодо лікування перинатальної депресії антидепресантами: міжнародний огляд

Депресія є поширеним психічним захворюванням та однією з провідних причин непрацездатності в усьому світі (WHO, 2017). У країнах з високим рівнем доходу до 15% населення протягом життя переносять щонайменше один значний епізод депресії (Kessler, Bromet, 2013; Kruijshaar et al., 2005). ...

10.07.2018 Неврологія Синдром хронической усталости: патогенез и диагностика

Синдром хронической усталости (СХУ) (Chronic fatigue syndrome – CFS), или миалгический энцефаломиелит,  – заболевание, характеризующееся когнитивными и вегетативными расстройствами, миалгией, артралгией, головной болью, нарушением сна, который не восстановливает силы, болью в горле и лимфатических узлах, повышенной чувствительностью к шуму и свету, с длительностью симптомов как минимум 6 месяцев [1-3]....

09.07.2018 Неврологія Поведінкові розлади при деменції

17-18 травня в м. Харкові відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська психіатрія: практика, освіта, дослідження». ...

09.07.2018 Неврологія Постинсультные когнитивные нарушения: факторы риска, механизмы развития, лечение

Мозговые инсульты (МИ) из-за высокой распространенности и тяжелых последствий для здоровья населения представляют важнейшую медицинскую и социальную проблему. ...