Зустрічайте новинку: Пробіз kids для малюків

03.07.2018

Стаття у форматі PDF

Мікробіом людини протягом останніх десятиліть перебуває у центрі уваги провідних науковців сучасності. Накопичені дані підтверджують безсумнівну важливу роль мікроорганізмів у життєдіяльності людського організму. Зокрема, мікрофлору кишечнику сьогодні розглядають як повноцінний орган, який володіє унікальною ферментативною та метаболічною активністю. У шлунково-кишковому тракті людини містяться понад 500 видів мікроорганізмів (бактерій, вірусів, найпростіших, грибів), які створюють складні взаємозв’язки з різними системами макроорганізму. Неможливо не згадати про імуномодулювальні властивості кишкової мікрофлори. Цей аспект є особливо важливим для новонароджених, які, потрапляючи в позаутробне середовище, переповнене різними патогенами, потребують максимального захисту.

Нещодавні наукові дослідження підтвердили, що ­кишкова мікрофлора плода починає формуватися ще в утробі матері. Під час проходження дитини пологовими шляхами відбувається колонізація її організму мікроорганізмами нормальної вагінальної флори матері.

У ­малюків, які були народжені у результаті кесаревого розтину, основні характеристики мікробіому кишечнику відрізняються від таких у дітей, що народилися шляхом вагінальних пологів.

На видове розмаїття мікрофлори також впливає термін народження: у дітей, народжених у результаті термінових пологів, спостерігається більше розмаїття мікроорганізмів за рахунок Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus. Поступово кількісний і якісний склад кишкового мікробіому змінюється. Цьому сприяють генетичні фактори, особливості харчу­вання малюка (грудне молоко, суміші), стан шлунково-­кишкового тракту й особливості навколишнього середовища, в якому перебуває дитина. Тобто мікрофлора кишечнику є динамічною системою, яка адаптована до потреб самого організму і забезпечує становлення індивідуальної форми симбіозу.

Все частіше в науковій літературі досліджується зв’язок кишечнику та головного мозку людини. Встановлено, що ці органи в період ембріогенезу є однаково чутливими до деяких гормоноактивних протеїнів. Крім того, всі процеси, які відбуваються в головному мозку ­(гіпоксія, ­надмірна стимуляція), неодмінно впливають на функціонування шлунково-кишкового тракту та стан його мікробіому.

Встановлено також зворотний вплив кишкової ­мікрофлори на формування та розвиток центральної нервової системи. Тому порушення становлення нормального кількісного та якісного складу мікробіому кишеч­нику в ранньому віці супроводжуються не тільки кишковими, а й метаболічними та імунними розладами (S.M. O’Mahonyab et al., 2017). Отже, не перебільшенням є той факт, що від стану мікрофлори кишечнику залежить імунітет дитини, а також темпи її росту та розвитку.

Зважаючи на сказане вище, великим потенціалом у становленні та нормальному функціонуванні мікробіоти ­кишечнику, а значить – ​і організму дитини, володіють пробіотичні засоби. Сьогодні пробіотична концепція перебуває у центрі уваги світової медичної спільноти.

Щорічно у рамках авторитетних конференцій і з’їздів цій темі присвячуються доповіді провідних міжнародних спікерів, створено спеціалізовані асоціації (зокрема, International Scientific Association for Probiotics and Prebiotic – ​ISAPP; FAO/WHO Working Group), які займаються винятково вивченням можливостей застосування пробіотичних продуктів.

Корекція кишкової мікрофлори є важливим аспектом лікування багатьох захворювань. Застосування пробіотичних засобів також виправдане для профілактики виникнення дисбактеріозу на фоні антибіотикотерапії чи деяких патологічних станів. Сьогодні фармацевтичний ринок пропонує широкий асортимент засобів, які містять різні штами пробіотичних бактерій. Проте при виборі оптимального засобу необхідно враховувати його відповідність вимогам FAO/WHO: антагоністична активність пробіотичних штамів проти патогенних та умовно-­патогенних мікроорганізмів, стабільність складу протягом зазначеного терміну зберігання, інертність засобу щодо власної мікрофлори кишечнику, нетоксичність і ­непатогенність, відсутність побічних ефектів, стійкість у кишковому середовищі, наявність генетичного паспорта як підтвердження генетичної стабільності. Цим критеріям відповідає унікальний штам Bacillus clausii (B. clausii).

B. clausii – ​це грампозитивна аеробна споротворна бактерія, яка протягом останніх 5 десятиліть широко використовується як пробіотичний штам. Вперше засоби зі вмістом спор B. clausii були представлені у 1958 р. на фармацевтичному ринку Італії.

За цей час у багатьох дослідженнях продемонстровано високу ефективність і безпечність застосування B. clausii в педіатричній практиці.

Так, результати багатоцентрового рандомізованого відкритого клінічного дослідження, метою якого було вивчення ефективності B. clausii в профілактиці антибіотикасоційованої діареї у дітей, підтвердили достовірне зниження частоти випорожнень у дітей, комплексна терапія у яких включала цей пробіотик (R.V. Destura, 2013).

Позитивна дія штаму B. clausii у складі допоміжної терапії при гострій діареї у дітей підтверджена результатами ще одного багатоцентрового дослідження, проведеного в Індії за участю 131 дитини. Всі пацієнти були розділені на дві групи. Дітям 1-ї (основної) групи проводили ­пероральну регідратацію, а також призначали препарати цинку та пробіотики зі вмістом B. clausii (2×109 КУО).

Для лікування пацієнтів 2-ї (контрольної) групи застосовували препарати цинку та пероральну регідратацію. У результаті встановлено, що тривалість діареї у пацієнтів ­основної групи була достовірно менша, ніж у пацієнтів контрольної групи (22,64 та 47,05 год відповідно; L. Keya et al., 2015).

З моменту появи пробіотиків зі вмістом B. clausii велику кількість наукових робіт було присвячено підтвердженню переваг цього пробіотичного штаму, зокрема високої ­стійкості до дії шлункового соку, жовчних кислот, антибактеріальних препаратів, доведеної протимікробної та імуномодулювальної дії. Завдяки повністю розшифрованому геному еталонного штаму B. clausii відомі всі можливі механізми позитивного впливу бактерії та доведений високий профіль його безпечності.

Дані доказової медицини підтверджують необхідність підтримки нормальної мікрофлори кишечнику дитини для забезпечення імунного захисту з перших днів її життя. Саме це завдання стало поштовхом до створення компанією «Органосін» нового продукту – ​Пробіз kids.

Унікальна дитяча форма – ​порошок для приготування суспензії для перорального застосування із вмістом спор B. clausii – ​не має аналогів в Україні. У 5 мл суспензії Пробіз kids містяться 2×109 КУО спор B. clausii.

Викорис­тання суспензії рекомендоване для корекції порушень мікрофлори кишечнику внаслідок лікування антибіотиками чи хіміотерапевтичними засобами, при необхідності покращення травлення, у випадках діареї, запорів, здуття живота, з метою поліпшення синтезу та засвоєння вітамінів, особливо групи В, та підвищення імунітету.

Пробіз kids у формі порошку для приготування суспензії перед застосуванням необхідно розвести кип’яченою водою кімнатної температури та ретельно струсити для отримання однорідної суспензії. Готову суспензію зі ­спорами B. clausii можна додавати до різних напоїв (­молока, чаю, фруктових соків). Пробіз kids можна застосовувати у дітей із 28-го дня від народження, проте, враховуючи форму випуску, рекомендується вживати з 3 років по 5 мл 1-2 рази на добу. Ще однією перевагою ­суспензії є хороші органолептичні властивості.

Банановий смак та аромат підвищують прихильність малюка до прийому Пробіз kids.

Для найменших дітей рекомендується Пробіз kids у ­міні-флаконах по 5мл. Вміст флакона вже готовий до вживання, він не має смаку та запаху, така форма є зручною, адже дозволяє відкривати флакон навіть однією рукою. Рекомендується застосовувати у дітей з ­28-го дня від народження до 3 років по 1 міні-флакону 1-2 рази на добу.

Таким чином, виведення на фармацевтичний ринок України Пробіз kids, який містить високоефективний стійкий пробіотичний штам B. clausii, – ​це чудова новина для кожного педіатра, адже застосування суспензії забезпечує сприятливі умови для нормального функціонування кишечнику та підтримання імунного захисту організму малюка з перших днів життя.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (45), червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

08.07.2020 Педіатрія Роль пробіотиків у лікуванні дітей раннього віку з діарейним синдромом

Діарея інфекційної природи нині є одним із найпоширеніших захворювань у світі, що за частотою поступається лише гострим запальним респіраторним захворюванням. Провідне місце серед етіологічних чинників інфекційної діареї (ІД) у дітей в усьому світі займають віруси, на які припадає близько 70-80% усіх випадків ІД, на бактерії – 7-10% . За останні роки кількість випадків змішаних вірусно-бактеріальних діарей [1, 2] збільшилася до 15-17%....

27.05.2020 Гастроентерологія Педіатрія Менеджмент екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – це стан, що характеризується зниженням секреції ферментів та/або бікарбонатів підшлунковою залозою (ПЗ), а це призводить до мальабсорбції нутрієнтів [1, 2]. Незважаючи на те що ПЗ має чималий фізіологічний резерв, зниження секреції на <10% супроводжується появою характерних симптомів: хронічної діареї, стеатореї, недостатнього набору маси тіла [3-6]. Симптоми ЕНПЗ не завжди можуть бути розпізнаними, що ускладнює діагностику патології. Негативний вплив ЕНПЗ на здоров’я та самопочуття людини зумовлений мальдигестією та мальабсорбцією макро-, мікроелементів і жиророзчинних вітамінів (ЖРВ)....

27.05.2020 Педіатрія Ключові аспекти дитячої нутриціології: оновлені алгоритми та сучасні рекомендації

16 квітня 2020 року за підтримки ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання дитячої нутриціології», на якій було розглянуто ключові аспекти ведення дітей раннього віку з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ожирінням, алергічними реакціями та патологією печінки. Також новою та цікавою для слухачів була тема, присвячена грудному вигодовуванню в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, адже досліджень у цьому напрямку поки що немає....

27.05.2020 Кардіологія Педіатрія Порушення ритму і провідності серця (закінчення)

Під аритмією розуміють серцевий ритм, що відрізняється від нормального синусового ритму частотою, регулярністю і джерелом, а також порушенням зв’язку або послідовності між активацією передсердь і шлуночків. Порушення ритму серця, як правило, обумовлені різними захворюваннями, але також можуть виникнути самостійно. Це пов’язане, в основному, з наявністю кола re-entry (додаткові передсердно-шлуночкові шляхи проведення, тріпотіння передсердь), а також з чутливістю клітин-водіїв ритму, які можуть знаходитися у різних відділах серця, до адренергічних впливів....