0 %

Міжнародний форум із сучасних питань акушерства та гінекології: репродуктивне здоров’я жінки – ​запорука здорової нації

12.09.2018

26-27 квітня 2018 року за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, ВГО «Асоціація перинатологів України» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Міжнародний форум із сучасних питань акушерства та гінекології». Серед запрошених гостей – всесвітньо відомі лектори: професор відділення акушерства та гінекології медичного центру «Каплан» Ісаак Блікштейн (Ізраїль), завідувач кафедри акушерства та гінекології Негевського університету імені Бен-Гуріона, професор Ашер Баширі (Ізраїль), завідувач кафедри акушерства та гінекології Мальтійського університету, професор Марк Брінкат, професор Інституту клінічних досліджень, відділення акушерства та гінекології клініки при Каролінському університеті Соня Андерссон (Швеція), доцент кафедри акушерства та гінекології Каролінського інституту, провідний консультант клініки при Каролінському університеті, професор Міріам Минц (Швеція).

У рамках форуму проведено низку цікавих майстер-класів, присвячених проблемам поєднаної патології матки, аномальних маткових кровотеч, ви­користання класичної та рідинної цито­логії для скринінгу захво­рю­вань шийки мат­ки, оцін­ки передракових станів шийки ­матки та ін.

Старший науковий співробітник відді­лення онкогінекології Національного інсти­туту раку, кандидат медичних наук Наталія Федорівна Лигирда представила майстер-клас «2011 IFCPC номенклатура кольпоскопічних термінів. Роз’яснення щодо практичного застосування». Теми «Патологія матки та шийки: запитання та відповіді» та «Гормонотерапія та молочна залоза: робота із запереченнями» розглянуто у форматі круглого столу, під час якого кожний учасник мав змогу поставити запитання та подискутувати зі спікерами.

Про сучасну раціональну терапію за­пальних захворювань ­органів малого таза (ЗЗОМТ) розповів ­академік Академії наук вищої школи України, голова Дніпропет­ров­­­сь­кого обласного відділення Асоціації аку­ше­рів­­гінекологів України, президент клубу акушерів-гінекологів Дніпро­петровської області, голова Дніпропетров­ської асоціації перинато­логів, голова Дніпро­петровської облас­ної асоціації лікарів-­професіоналів України, завідувач кафедри ­акушерства і гінекології ДЗ «Дніпро­петров­ська медична академія МОЗ Ук­раїни», доктор медич­них наук, професор Валентин Олександрович Потапов. 

Поширеність ЗЗОМТ у жінок становить 13%, при цьому 80% пацієнток мають ­хронічний перебіг, 25% – ​рецидивуючий, у 18-85% із них – вони спричиняють непрохідність маткових труб (R.L. Sweet, R.S. Gibs, 2009). Найчастішими збудниками ЗЗОМТ у жінок є Staphylococcus (22%), Streptococcus (22%), Escherichia coli (22%) та Candida spp. (4%). Слід зазначити, що у 30% випадків ­захворювання за результатами бактеріального посіву склад мікрофлори піхви та цервікального каналу порівняно з ізолятами, отриманими з вогнища запалення, відрізняється.

Саме тому у разі виявлення у жінки ЗЗОМТ доцільно відразу, не чекаючи на результати посіву, призначати емпіричну антибактеріальну терапію, яка має включати препарати, які одночасно впливають на аеробну, ­анаеробну та атипову флору. Оптимальним у цьому аспекті є використання комбінованих протимікробних препаратів, які містять фтор­хінолони ІІІ покоління та похідні ­5-нітромідазолу.

Ще однією важливою ланкою лікування ЗЗОМТ є використання нестероїдних протизапальних препаратів із метою зменшення набряку, почервоніння та болю в уражених ділянках. Відомо, що мікроорганізми мають здатність утворювати біоплівки, у тому числі бактерії, які є збудниками захворювань урогенітального тракту.

Водно­час лактобактерії у складі нормальної мікро­флори руйнують ці біоплівки. Саме тому обов’язковим доповненням до раціонального лікування ЗЗОМТ є застосування пробіотиків, які містять ці мікроорганізми. Таким чином, проведення раціональної, етіологічно- та патогенетично обґрунтованої терапії дозволяє запобігти ускладненням та зберегти репродуктивне здоров’я жінки.

Особливу увагу було приділено новим моделям сучасної охорони здоров’я, зокрема концепції «4П», яка ґрунтується на таких принципах, як прогноз, профілактика, персоналізація та партнерство. Особ­ливе місце у цій концепції займає персоналізація –­ ­індивідуальний підхід до діагностики захворювання та лікування кожного конкретного пацієнта. 

Член-кореспондент НАМН України, пре­зидент ВГО «Асо­ці­ація гінекологів-­ендо­кри­нологів України», за­ступ­ник директора з ­наукової роботи, заві­дувач відділення ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», ­доктор медичних наук, про­фесор Тетяна Феофанівна Татарчук розповіла про ведення пацієнток з аномальними матковими кровотечами (АМК), яке засноване на принципі «4П». У 40-70% жінок, котрі скаржаться на значні виділення під час менструації, при об’єктивній оцінці виявляють, що їхня крововтрата не перевищує норму. З іншого боку, близько 40% жінок із менорагією вважають перебіг менструацій нормальним.

Для того щоб зрозуміти, чи дійсно жінка страждає від АМК, лікар має з’ясувати, чи впливають менструації на її щоденну активність, як ­часто вона змінює гігієнічні засоби вночі, чи виділяються під час менструації великі згустки, чи супроводжуються менструації слабкістю, підвищеною втомлюваністю, задишкою та чи встановлювали пацієнтці раніше діаг­ноз «анемія». У разі виявлення цих ознак лікарю будь-якого профілю слід запідозрити АМК та направити жінку на додаткове об­стеження чи консультацію до відповідного фахівця.

АМК поділяють на гострі та хронічні. Важливим є визначення інтервалу між ними, їх регулярності, тривалості та об’єму крововтрати. У разі наявності АМК її слід класифікувати за сучасною шкалою етіологічних факторів PALM-COEIN: поліп (polyp), аденоміоз (adenomyosis), лейоміома (leiomyoma), злоякісні новоутворення (malignancy), а також коагулопатичні (coagulopathy), овуляторні (ovulatory dysfunction), ендометріальні (endometrial), ятрогенні (iatrogenic) та некласифіковані (not otherwise classified) кровотечі.

Персоніфікований підхід до лікування пацієнток із АМК має враховувати: вік жінки, характер перебігу АМК (гостра чи хронічна), класифікацію за PALM-COEIN, фертильні плани жінки, прийом нею медикаментів, які, ймовірно, впливають на патогенез захворювання.

Таким чином, своєчасне виявлення та діагностика АМК дозволяють визначити оптимальну тактику лікування та запобігти низці ускладнень, які негативно позначаються не лише на репродуктивному здоров’ї жінки, а й на якості її життя.

Онкологічні захворювання займають одне з провідних місць серед причин смертності населення в Україні та у світі. На превеликий жаль, за темпами поширення онкологічної патології наша країна посідає 2-ге місце в Європі. 

Свою доповідь завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Олексій Олексійович Ковальов присвятив скринінгу та методам профілактики раку молочної залози (РМЗ). У структурі причин смертності від онкологічних захворювань у жінок частка РМЗ становить 22%.

Серед факторів ризику розвитку ­захворювання – контрольовані (зловжи­вання алкоголем, ожиріння, безпліддя, замісна гормональна терапія, часте проведення рентгенологічних досліджень органів грудної клітки, нераціональне харчування, адинамія, ожиріння) та неконтрольовані (старіння, обтяжений сімейний анамнез, менархе до 12 років, менопауза після 55 років, мутація гена BRCA 1/2). 

Згідно з європейськими рекомендаціями з боротьби з онкологічними захворюваннями, усім чоловікам старше 50 років необхідно проводити скринінг колоректального раку, жінкам старше 28 років – ​раку шийки матки та жінкам старше 50 років – ​РМЗ. Поряд із такими традиційними методами раннього виявлення РМЗ, як мамографія та ультра­звукове обстеження молочних залоз, у жінок із груп високого ризику також можна використовувати 3D-томосинтез та магнітно-­резонансну томографію.

Наразі розробляються такі новітні скринінгові технології, як SmartBra та iBreastExam, які є надзвичайно чутливими до змін кровотоку в молочній залозі, що дозволяє виявити новоутворення навіть дуже малих розмірів. У пацієнток з обтяженим сімейним анамнезом слід визначати наявність мутації гена BRCA, яка корелює з розвитком захворювання.

 

Це дослідження необхідно проводити у тих жінок, у сім’ї яких є >3 випадків РМЗ чи раку яєчників, >1 випадку РМЗ чи раку яєчників у віці до 50 років, за одночасної наявності РМЗ та раку яєчників та при РМЗ у ранньому віці. Профілактика злоякісних новоутворень полягає насамперед в усуненні контрольованих факторів ризику. Зниженню ризику розвитку РМЗ сприяють: настання першої вагітності до 30 років, грудне вигодовування, раціо­нальне харчування та адекватна фізична активність.

У рамках форуму розглянуто широкий спектр актуальних питань акушерства та гінекології стосовно діагностики, профілактики та раціонального патогенетично обґрунтованого лікування захворювань репродуктивних органів, ведення вагітності та пологів високого ризику, корекції ускладнень вагітності та інших аспектів збереження здоров’я жінки та плода. Окрім цього, висвітлено міждисциплінарні питання. 

Президент ГО «Асо­­ціація анестезіологів Ук­ра­їни», професор ка­­фед­ри анестезіології та ­інтенсивної терапії Націо­­­наль­ного медичного ­університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук Сергій Олександрович Дубров розповів про профілактику венозного тромбоемболізму (ВТЕ) в акушерській практиці. Відомо, що серед причин материнської смертності одне з провідних місць займає тромбоемболія легеневої артерії. Ступінь ризику розвитку ВТЕ у вагітних оцінюють за шкалою ризиків Schoenbeck, розробленою у 2011 році.

Ця шкала включає такі показники: вік >35 років, маса тіла >120 кг, епізод ВТЕ у родичів першого та другого ступеня спорідненості, попередній неакушерський спровокований епізод ВТЕ, попередній акушерський епізод ВТЕ, епізод ВТЕ на фоні прийому оральних контрацептивів, дефіцит антитромбіну, протеїнів С та S, мутація фактора V Лейден, мутація протромбіну та наявність антифосфоліпідних антитіл. Кожен із цих пунктів оцінюють у балах – ​від 0,5 до 3 балів.

Тромбопрофілактику проводять, якщо сума балів за шкалою Schoenbeck перевищує 1 бал. Якщо результат оцінки становить 1-1,5 бала, то тромбопрофілактику проводять протягом 6 тижнів після пологів; 2-2,5 бала – ​з 28-го тижня до пологів та протягом 6 тижнів після пологів; 3 бали – ​з I триместру вагітності до 6-го тижня післяпологового періоду. При хірургічних втручаннях під час вагітності та в післяполого­вому періоді, а також у випадках пери­операційної інфекції тромбопрофілактика передбачає призначення ліжкового режиму, аж до відновлення повноцінної рухливості.

Прове­дення тромбопрофілактики також рекомендується після виконання кесаревого розтину у всіх випадках, окрім планового кесаревого розтину у пацієнток із низьким ризиком розвитку ВТЕ. У жінок із високим ризиком її тривалість має становити щонайменше 6 тижнів. Для профілактики ВТЕ використовують низькомолекулярні гепарини, анти­агреганти, а також механічну тромбопро­філактику із використанням компресійних панчіх.

Завершальним етапом міжнародного ­форуму став сателітний симпозіум, на якому свої доповіді представили завідувач кафедри акушерства та гінекології Негевського університету імені Бен-Гуріона, професор Ашер Баширі (Ізраїль) – ​«Звичне невиношування вагіт­ності» та завідувач кафедри фармакології Національного ­медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко – ​«Клініко-фармако­ло­гічні аспекти гестагенотерапії невиношування вагітності». Під час подальшої дискусії у режимі телемосту висловити свою думку та поставити запитання мали можливість не лише присутні в залі, а й учасники зі Львова, Одеси, Дніпра, Харкова та інших міст України.

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Міжнародний форум із сучасних питань акушерства та гінекології» – ​це не тільки змістовні доповіді, майстер-­класи та дискусії, насамперед це обмін досвідом із вітчизняними та зарубіжними колегами, можливість дізнатися про найновіші технології та методики збереження репродуктивного здоров’я жінки для подальшого застосування здобутих знань у клінічній практиці.

Форум становить інтерес не тільки для акушерів-­гінекологів, адже корисну інформацію мають змогу отримати також сімейні лікарі, ендокринологи, мамологи, онкологи та лікарі інших спеціальностей. Актуальність програмних питань доводить, що проведення заходів такого рівня є надзвичайно важливим для медичної спільноти України.

Підготувала Роксоляна Щеглюк

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (30), червень 2018 р.

 

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

08.10.2018 Терапія та сімейна медицина Риносинусити у дітей: практичний алгоритм діагностики та лікування

22 вересня 2018 року в м. Львові відбулася VII Українсько-польська конференція ЄВРОЛОР‑2018, присвячена питанням дитячої оториноларингології. ...

08.10.2018 Терапія та сімейна медицина Практический подход к дифференциальной диагностике тромбоцитопений

Тромбоцитопения (от греч. thrombos – сгусток, kytos – клетка, penia – недостаток, бедность) – это состояние, характеризующееся уменьшением количества тромбоцитов в периферической крови ниже 150×109/л [1]....

08.10.2018 Терапія та сімейна медицина История развития гигиены в Украине: роль и традиции украинских медиков

«Ломать не строить» – так гласит народная мудрость. Это может показаться банальным, но то, с какой легкостью в нашей стране уничтожается то, что нарабатывалось веками и успешно работало десятилетиями, не поддается никакой логике. ...

08.10.2018 Терапія та сімейна медицина Артеріальна гіпертензія: діагностика, немедикаментозні заходи

У статті проаналізовані актуальні аспекти доцільності впровадження в практику викладання дисципліни «загальна практика – сімейна медицина» на етапі додипломної освіти загальних положень європейських клінічних протоколів первинної медичної допомоги (Фінляндія) щодо артеріальної гіпертензії (АГ), алгоритмів клініко-лабораторної та інструментальної діагностики, немедикаментозних заходів ведення хворого на АГ....