Репродуктивне здоров’я в Україні: тенденції, досягнення, виклики та пріоритети

За матеріалами пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України та науково-практичної конференції з міжнародною участю

20-21 вересня 2018 року у м. Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної академії медичних наук (НАМН) України, Асоціації акушерів-гінекологів України, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України та Київської міської державної адміністрації відбулися пленум Асоціації акушерів-гінекологів України та науково-практична конференція з міжнародною участю «Репродуктивне здоров’я в Україні: тенденції, досягнення, виклики та пріоритети» (до 90-річчя академіка В.І. Грищенка).

Традиційно цей масштабний науковий форум збирає провідних вітчизняних та іноземних науковців і лікарів-практиків, які охоче діляться власним досвідом із колегами, демонструють свої досягнення, дискутують на актуальні теми акушерства та гінекології, шукають оптимальні шляхи для вирішення найбільш важливих проблем та висувають пропозиції щодо вдосконалення діагностики, лікування і профілактики захворювань жіночого населення.

У науково-практичній конференції взяли участь шановані в усьому світі вчені з Німеччини, Великобританії, Італії, Чехії, Словенії, Польщі, Латвії, які представили аудиторії нові стратегії ведення пацієнток із гінекологічною патологією та ускладненим перебігом вагітності, що ґрунтуються на даних доказової медицини, та проілюстрували їх показовими клінічними випадками.

У рамках науково-практичної конференції працювали кілька секцій, які охопили найбільш актуальні напрями вітчизняної і світової гінекології та акушерства: захворювання шийки матки, екстрагенітальну патологію, ендокринну гінекологію, пухлинні та передпухлинні захворювання, гінекологічну патологію у віковому аспекті, оперативну гінекологію, невідкладні стани в акушерстві, прикладні аспекти сучасних лікувальних стратегій в європейській гінекології та акушерстві, репродуктивне здоров’я жінки, основні аспекти перинатології та медицини плода.

 Напередодні конференції 19 жовтня 2018 р. на базі Центру симуляційних методів навчання (ЦЕСИМЕН) Національної медичної академії післядип­ломної освіти імені П.Л. Шупика проведено клінічний майстер-клас із використанням симуляційних технологій «Оперативні вагінальні пологи та дистонія плечиків».

Науковий форум вразив учасників своєю масштабніс­тю вже з перших хвилин. Перед тим, як члени президії зайняли свої почесні місця, відбулося грандіозне лазерне шоу, яке створило святкову атмосферу та додало нат­хнення та ентузіазму для інтенсивної дводенної роботи заради надважливої мети – ​збереження здоров’я нації.

Під час урочистого відкриття науково-­практичної конференції зі вступним словом виступив президент ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України», академік НАМН України, ректор Одеського національного ­медичного університету, доктор медичних наук, професор Валерій Миколайович Запорожан.

– Асоціація акушерів-гінекологів України – ​одна з найбільш активних громадських організацій у нашій державі, яка у своїй роботі завжди дотримується європейських стандартів. Цьому ми завдячуємо нашим іноземним колегам, адже співпраця з представниками світової медичної спільноти відкриває нові горизонти для вдосконалення вітчизняної медицини. Завдяки їх підтримці постійно проводяться наукові семінари, школи, конгреси, майстер-класи, на яких українські лікарі мають можливість отримати найактуальнішу інформацію, ознайомитися з інноваційними технологіями, підвищити свій професійний потенціал.

Знакова для усіх акушерів та гінекологів України подія приурочена до 90-річчя від дня народження видатної постаті вітчизняної медицини, академіка В.І. Грищенка. Варто наголосити, що усі досягнення та здобутки нинішніх вчених і лікарів-практиків на державному та міжнародному рівні «побудовані» на фундаменті, закладеному великими попередниками. Для багатьох акушерів-гінекологів, у тому числі учасників конференції, В.І. Грищенко був Вчителем і наставником, а його наукові праці та монографії і сьогодні не втрачають своєї актуальності. Період наукової діяльності Валентина Івановича та його батька Івана Івановича збігся зі стрімким розвитком акушерства та гінекології в Україні, а їхні відкриття та інновації стали відомими далеко за її межами.

Видатні іноземні науковці щороку проявляють великий інтерес до пленуму та науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України, охоче долучаються до їх проведення для того, щоб поділитися з колегами останніми новинами та сучасними досягненнями в акушерстві та гінекології, медицині плода та організації охорони здоров’я матерів та дітей. Для української медичної спільноти велика зацікавленість зарубіжних колег є свідченням високого рівня організації наукового форуму.

Під час урочистої частини заходу відбулося нагородження видатних вчених, які присвятили життя науці та активно поширюють свій науковий доробок серед лікарів-практиків. За активну співпрацю з Асоціацією акушерів-гінекологів України, навчання українських спеціалістів, представлення інтересів асоціації на міжнародному рівні сертифікат почесного міжнародного члена президії Асоціації акушерів-гінекологів України вручено голові комітету з питань здоров’я жінок та прав людини Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO), директору школи спеціалізації гінекології та акушерства Університету Турину, члену міжнародної ради Асоціації акушерів-гінекологів України, професору Chiara Benedetto (м. Турин, Італія) та міжнародному консультанту з питань жіночого здоров’я, першому генеральному директору FIGO (2007-2016 рр.), професору Hamid Rushwan.

До привітання учасників кон­ференції також приєднався почесний міжнародний член президії ­Асо­ціації акушерів-гінекологів України, голова постійної комісії з акредитації навчальних закладів Європейської ради та колегії акушерства і гінеко­логії (EBCOG), професор Juriy Wladimiroff. 

Іноземні колеги у своїх виступах неодноразово відзначали високий рівень організації пленуму та науково-практичної конференції, а також висловлювали подяку за теплий прийом у м. Києві.

На важливій місії лікарів акушерів-гінекологів у збереженні здоров’я нації у своєму вступному слові наголосила голова комітету Верховної Ради України з питань охорони ­здоров’я, доктор медичних наук, професор Ольга Вадимівна Богомолець.

– Найцінніший скарб нашої держави – ​це людський потенціал. На жаль, з кожним роком чисельність населення України зменшується на 200 тис. осіб. Тому пріоритетним напрямом державної політики є збереження здоров’я та життя її громадян. Сучасним лікарям випало працювати у буремні для України часи, коли на її території безупинно ведуться бойові дії, а реформування медицини перебуває на початковому етапі.

Проте зміни нинішнього стану системи охорони здоров’я неможливі без її глобальної модернізації. Ключовим аспектом реформування медичної галузі є впровадження загальнообов’язкового державного медичного

страхування. За таких умов кожен українець матиме гарантії на отримання якісної медичної допомоги.

Завдяки знанням та досвіду акушерів-гінекологів народжуються нові покоління українських громадян, а отже, їх віддана праця певною мірою впливає на майбутнє держави. Тому важливим завданням для них, так само як і для лікарів будь-якої спеціальності, є безперервне навчання та постійне вдосконалення професійної майстерності. Наукові заходи такого масштабу – ​чудова можливість для вітчизняних лікарів здобути безцінні знання, які допоможуть вивести медицину в Україні на новий рівень.

Безперечно, в українській медицині ще існує безліч проблем, які потребують пошуку ефективних шляхів їх вирішення. Проте є зворотний, позитивний, бік медалі, який демонструє ті кроки, які зроблено на шляху покращення системи охорони здоров’я в нашій державі. 

Саме на цих здобутках акцентувала увагу у своєму виступі директор депар­таменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, доктор медичних наук, професор Валентина Григорівна Гінзбург.

– Для кожного лікаря акушера-гінеколога головним пріоритетом його наукової та практичної діяльності є охорона здоров’я матерів та дітей. Саме цю мету поставили перед собою органи державного управління та місцевого самоврядування м. Києва. Минулого року для родопомічних закладів придбано обладнання на суму 135 млн грн., яке є необхідним для впровадження скринінгу глухоти у новонароджених та ретинопатій у недоношених дітей для подальшої оперативної корекції.

Пологові будинки оснащено сучасними ультразвуковими апаратами експертного класу, дихальними апаратами для підтримання адекватної вентиляції легень у дітей, народжених із критично низькою масою тіла. Щороку виділяються кошти на закупівлю лікарських засобів. Наступним кроком на шляху покращення медичної допомоги стане оснащення пологових будинків обладнанням для фетальної хірургії.

Учасників конференції також привітали академік НАМН України, директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Юрій Геннадійович Антипкін (він наголосив на важливості ­профілактики захворювань репродуктивної системи у жінок як ефективного шляху зниження загальної ­захворюваності у нашій країні), президент-засновник ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Борис Михайлович Венцківський та член правління Євро­пейської мережі інтернів та молодих лікарів акушерів-­гінекологів (ENTOG) Dr. Jure Klanjscek.

Цьогорічний пленум акушерів-гінекологів України присвячений 90-річчю від дня народження основоположника репродуктивної медицини в Україні академіка Валентина Івановича Грищенка. Перед початком пленарних засідань відбувся показ біографічного короткометражного фільму про видатного вченого, який уві­йшов в історію вітчизняної науки як інноватор та засновник української школи репродуктології.

Валентин Іванович Грищенко народився 27 листопада 1928 року у м. Харкові у сім’ї видатного українського лікаря акушера-гінеколога, професора Івана Івановича Грищенка.

У 1951 р. В.І. Грищенко із відзнакою закінчив лікувальний факультет Харківського медичного інституту, потім вступив до клінічної ординатури відділення акушерства та гінекології Харківського науково-дослідницького інституту охорони дитинства і материнства ім. Н.К. Крупської. Педагогічна діяльність професора розпочалась у 1956 р. на кафедрі акушерства та гінекології Харківського медичного інститут, яку В.І. Грищенко у 1968 р. очолив. У 1954 р. Валентин Іванович захистив кандидатську, а у 1964 р. – ​докторську дисертацію.

У 1979 р. В.І. Грищенко став членом-кореспондентом, а у 1988 р. – ​академіком Націо­нальної академії наук (НАН) України. Протягом 18 років Валентин Іванович був про­ректором з наукової роботи Харківського національного медичного університету, а починаючи з 1983 р. – ​дирек­тором  Інституту проблем кріо­біології та кріомедицини НАН України.

Коло наукових інтересів молодого та перспективного вченого було досить широким. Свій нелегкий, проте надзвичайно цікавий та відзначений революційними відкриттями шлях вчений розпочав із вивчення скоротливої функції матки при пологах. Частина праць вченого присвячена ролі епіфізу в регуляції фізіологічних та патологічних процесів у жіночому організмі, деяким аспектам перинатології.

Та найбільш відомі в Україні та за її межами праці вченого стосуються впливу низьких температур на організм, органи, тканини, клітини та субклітинні структури, а також характеру дії різних кріопротекторів, швидкості охолодження, процесів кристалізації кріоконсервованих об’єктів. 

Значним досягненням В.І. Грищенка стала організація виїзних акушерсько-реанімаційних бригад. Завдяки їх роботі істотно знизився рівень материнської смертності. 

Сьогодні на базі Інституту проблем кріобіології та кріо­медицини НАН України функціонує кріобанк ембріональних клітин, тканин та донорської сперми, який вперше створив в Україні В.І. Грищенко. Валентин Іванович був одним із засновників наукового напряму біології та медицини стовбурових клітин.

На кафедрі кріо­біології ЮНЕСКО, яку заснував та довгий час очолював В.І. Грищенко, створена та успішно реалізується програма з розроблення методів виділення кріоконсервованих клітин і тканин, які містять стовбурові клітини та їх похідні. Під пильним керівництвом видатного вченого за допомогою біотехнологій створено сертифіковані кріоконсервовані препарати плаценти та засобів із клітин дорослого організму і культивованих клітин.

В.І. Грищенко – ​автор понад тисячі наукових праць, кількасот авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Валентин Іванович був редактором розділу «Акушерство та гінекологія» Великої медичної енциклопедії, членом редакційної колегії журналу «Акушерство та гінекологія», «Педіатрія, акушерство та гінекологія», головним редактором журналу «Проблеми кріобіології», членом редколегії журналу Cryobiology, Cryoletters, головою Наукового товариства з кріобіології та кріомедицини України.

Професор виховав 33 доктора та 129 кандидатів медичних та біологічних наук, які продовжують розвивати вітчизняну науку. За вагомий внесок у вітчизняну та світову науку вченого відзначили низкою нагород: Державною премією УРСР, СРСР, України в галузі науки і техніки, премією ім. В.Ф. Снєгірьова АМН СРСР, премією АН України ім. О.О. Богомольця, орденом «Знак Пошани», орденом «За заслуги» III ступеня, орденом «За заслуги» II ступеня, ювілейною медаллю «За доблесну працю», золотою медаллю Польської академії медичних наук, удостоєний звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

У 2010 р. Міжнародне товариство кріобіологів нагородило академіка В.І. Грищенка почесною медаллю ім. Люйе (Basile Luyet) та удостоїло звання Cryofellow як одного з найкращих кріобіологів світу.

Проблемам репродукції людини Валентин Іванович присвятив 30 років життя. Він першим в Україні почав використовувати допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) – метод штучної інсемінації донорською спермою, метод екстракорпорального запліднення та інші – для лікування безпліддя.

У результаті багаторічних спроб, експериментів та клінічних досліджень, які проводилися за ініціативи В.І. Грищенка, команда спеціалістів зрештою досягла довгоочікуваної цілі – ​у 1991 році вперше в Україні народилась дівчинка, зачаття якої відбулося in vitro. 

Валентин Іванович створив перший у нашій країні Центр репродукції людини «Імплант» у м. Харкові, який сьогодні названий на честь свого засновника, нині – ​Клініка репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка.

Складно переоцінити внесок академіка В.І. Грищенка у вітчизняну та світову науку. Він заклав фундамент сучасної репродуктології, відкрив нові, на той час неймовірні та майже фантастичні, горизонти у галузі ДРТ. Своє життя видатний науковець присвятив таїнству зачаття нового життя – ​найбільшого дива у світі.

Та не менш важливою місією Валентина Івановича було передати сучасним медикам дух самовідданого служіння справі збереження здоров’я людини та вірності високим ідеалам медичного працівника, без якого неможливий розвиток науки.

Найтепліші слова про видатну постать медичної науки, вимогливого до себе та колег професіонала, людину великої душі та люблячого батька висловила донька академіка, завідувач кафедри перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ольга Валентинівна Грищенко: «Крім того, що Валентин Іванович був фундатором репродуктології в Україні, він був чудовим хірургом, брався за найскладніші клінічні випадки, які інші лікарі вважали безнадійними.

Я висловлюю подяку від імені усіх учнів-послідовників В.І. Грищенка за те, що він зумів передати свої знання та вміння наступним поколінням, які продовжують активно працювати задля прогресу науки та медицини».

Про досягнення репродуктивної ­медицини в Україні у своїй вступній лекції розповів президент Української асоціації репродуктивної медицини, завідувач кафедри аку­шерства та гінекології факультету післядипломної освіти Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олександр Михайлович Юзько.

– Вітчизняна репродуктивна медицина своїми здобутками певною мірою завдячує вдалому старту наукової діяльності академіка В.І. Грищенка. Враховуючи негативну динаміку народжуваності в Україні, сьогодні репродуктивна медицина є, як ніколи, актуальною.

Рівень народжуваності в Україні є вищим тільки порівняно з двома країнами – ​Польщею та Німеччиною. В інших країнах (Ізраїлі, США, Індії, Єгипті, Казахстані, Білорусі, Росії, Бразилії, Велико­британії) рівень народжуваності є значно вищим. Протягом останніх років демографічна ситуація у нашій країні істотно погіршилась.

За останнє десятиліття чисельність населення в Україні знизилась на 9% (у тому числі жіночого населення – ​на 6%). Значно зменшилась і кількість пологів, тому сьогодні кожна вагітність – ​на вагу золота.  З огляду на українські реалії ДРТ стали необхідними та незамінними.

Сьогодні в Україні немає статистичних даних про кількість жінок, які завагітніли та народили дітей природним шляхом, проте ми володіє­мо точною інформацією про тих жінок, які відчули щастя материнства завдяки ДРТ.

Слід зауважити, що в Україні галузь ДРТ має належне законодавче забезпечення, яке представлено цілою низкою законів та наказом МОЗ України, в якому все чітко прописано. Згідно з даними Національного реєстру, починаючи з 1999 р. динаміка кількості циклів ДРТ в Україні стабільно позитивна і в середньому становить 25 тис. циклів за 1 рік. Здавалося б, цей показник є досить високим, але реальну ситуацію щодо стану репродуктивної медицини відображає кількість циклів ДРТ на 1 млн населення держави.

За цим показником (470 циклів) Україна майже удвічі відстає від найближчого сусіда Австрії та у 6 разів від лідера цього рейтингу – ​Данії, де виконується 2726 циклів ДРТ протягом року (A.P. Ferraretti, 2012). Клініки репродукції людини в Україні мають можливість провести величезну кількість циклів ДРТ. Проте фінансовий тягар за їх реалізацію повністю лягає на плечі пацієнток. Для покращення ситуації державі необхідно переглянути свою позицію щодо підтримки галузі лікування безпліддя за допомогою методів ДРТ.

Глобальною проблемою державного масштабу є ігнорування українцями факту безпліддя, через це статистичні дані щодо рівня безпліддя в Україні не відповідають реальній ситуації. Згідно із статистичними даними МОЗ України, кількість безплідних жінок та чоловіків становить 0,12%, у той час як у США – ​13,25%.

Значуща відмінність показників у різних країнах демонструє неадекватне сприйняття українцями такої серйозної медико-соціальної проблеми, як безпліддя. Та, незважаючи на низький рівень усвідомлення українцями реального стану речей, в Європейському реєстрі рівнів вагітності (%) за застосуванням ДТР у 2015 р. Україна має один із найкращих показників.

За нашими даними, в Україні починаючи з 1999 р. зареєстровано 54 739 дітей, народжених у матерів після застосування ДРТ.
Якщо поринути у світову історію репродуктивної медицини, то першим та революційним досягненням стало народження у 1978 р. першої дитини «з пробірки» у природному циклі завдяки двом вченим Р. Едвардсу та Р. Стептоу, а вже у 1981 р. У. Говард та Дж. Джонс представили методику IVF (англ. іn vitro fertilization – ​запліднення іn vitro) за допомогою hMG (англ. human menopausal gonadotropin – ​менопаузальний гонадотропін людини).

Засновником української школи репродуктології був академік В.І. Грищенко, котрий зміг створити штучні умови, в яких відбулося запліднення. І нарешті у березні 1991 року у м. Харкові народилася дівчинка Катя – ​перша в Україні дитина «з пробірки». Уся наукова спільнота завдячує Валентину Івановичу, адже його інноваційні ідеї та далекоглядність дали поштовх розвитку перспективного напряму науки – ​репродуктології.

На пленарних та секційних засіданнях виступи доповідачів одразу захоплювали аудиторію своїми сміливими та унікальними ідеями. Розглянуті у рамках конференції проблеми є актуальними як для лікарів-практиків, так і для авторитетних науковців. А запрошені гості з провідних європейських клінік продемонстрували новітні досягнення та прогресивні методики лікування гінекологічної патології.

Після інтенсивної роботи учасники конференції, доповідачі та іноземні гості були запрошені на дружню вечерю, під час якої мали змогу поспілкуватися, обговорити прослухані виступи, обмінятися враженнями та насолодитися захопливою культурною та музичною програмою.

Підготувала Ілона Цюпа 

Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія» № 3 (31), жовтень 2018 р.