Школа жіночого здоров’я «Акушерство. Невиношування вагітності»

16.11.2018

5-6 жовтня у м. Києві розпочала роботу друга частина науково-практичного модуля Школи жіночого здоров’я – ​«Акушерство. Невиношування вагітності». Школа жіночого здоров’я уже набула статусу традиційної зустрічі кращих спеціалістів у галузі акушерства та гінекології, потужної платформи обміну практичним досвідом, обговорення прогресивних тенденцій в акушерстві та гінекології, нових міжнародних рекомендацій.

Науковими керівниками заходу були заступник директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук і завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Ісаакович Медведь.

Характерною ознакою Школи жіночого здоров’я стала участь у ній, окрім акушерів-гінекологів, кращих вітчизняних експертів – ​спеціалістів із суміжних галузей медицини. Зокрема, на заході були присутні член правління Української асоціації репродуктивної медицини, доктор медичних наук, професор Олександр Михайлович Феськов; директор Клініки репродуктивної медицини ім. академіка В.І. Грищенка, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Микола Григорович Грищенко; професор кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук Галина Анатоліївна Анохіна; професор кафедри променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти Інеса Миколаївна Сафонова; член правління Асоціації неонатологів України, професор кафедри педіатрії № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Дмитро Олександрович Добрянський та ін. Крім вітчизняних експертів, знаних в Україні та за її межами, в рамках науково-практичного модуля свої доповіді представили й іноземні гості – ​професори Asher Bashiri (Ізраїль) та Kris Poppe (Бельгія).

Проведення науково-практичної конференції «Школа жіночого здоров’я «Акушерство. Невиношування вагітності» збіглося із важливим для кожного спікера й учасника святом – ​Всесвітнім днем учителя. Для того щоб залишатись професіоналом, кожен лікар зобов’язаний постійно вдосконалювати свої практичні навички, здобувати нові знання.

Усіма досягненнями, кожним врятованим життям лікарі завдячують насамперед своїм наставникам: шкільним учителям та університетським викладачам, які спрямували молодий потенціал у правильне русло, медичним та науковим наставникам, разом із якими відточувалася майстерність спеціаліста, та тим видатним ученим, чиї наукові праці стали настільними книгами юних та уже досвідчених медиків.

Тому перед початком роботи конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять видатних постатей українського акушерства та гінекології, котрих уже немає серед нас.

Із вітальним словом перед учасниками заходу виступив професор Володимир Ісаакович Медведь.

– За підтримки ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і ­гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», зокрема за ініціативи члена-кореспондента НАМН України, професора Т.Ф. Татарчук, щорічно проводяться семінари та конференції, присвячені темі вагітності високого ризику. Невиношування вагітності – ​це актуальна проблема сучасного акушерства.

За ініціативи Євро­пейського фонду з догляду за новонародженими (European Foundation for the Care of Newborn Infants) 17 листопада визнано Міжнародним днем недоношених дітей. Саме в цей день до невиношування вагітності як до глобальної проблеми людства привертають увагу не тільки медичної спільноти, а й усього суспільства.

Згідно зі статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2010 р., у світі передчасно народжуються 15 млн дітей, що у середньому становить 7,5% пологів (6,2-11,9%). Ці 7,5% пологів зумовлюють ­69-83% перинатальних втрат. Щороку у світі помирає понад 1 млн недоношених малюків. У недоношених ­дітей, які вижили, ймовірність розвитку захворювань (у тому числі інвалідизуючих) у 10 разів вища, а ризик дворазової госпіталізації протягом першого року життя досягає 95%.

Так, від хвороби гіалінових мембран на 2-му дні життя помер недоношений син президента США Джона Кеннеді – ​Патрік Кеннеді. Він народився 7 серпня 1963 р. на 35-му тижні вагітності з масою тіла 2110 г. Незважаючи на те, що це сталося в одній із найрозвинутіших країн світу в авторитетній і заможній сім’ї, врятувати малюка не вдалося.

Згідно з результатами дослідження, у якому вивчали частоту летальних випадків і рівень захворюваності серед недоношених дітей (n=4446), прослідковується чітка кореляція цих показників із терміном народження дитини. Так, при народженні дитини на 22-му тижні вагітності показник летальності становив 95%, захворюваності – ​98%; на 23-му тижні частота летальних випадків зни­жувалася до 74%, а рівень захворюваності – ​до 84%; на 24-му тижні вагітності летальність становила 44%, захворюваність – ​57%; на 25-му тижні вагітності – ​22 і 38% відповідно (J.E. Tyson, 2008).

При обговоренні теми недоношеності варто зупинитися на фінансовому аспекті проблеми. Безумовно, ціну здоров’я дитини виміряти неможливо. Проте американські колеги порівняли вартість термінових і передчасних пологів. Виявилося, що фінансові витрати у першому випадку є у 10 разів меншими.

Отже, наведені статистичні дані із різних джерел обґрунтовують високу актуальність проблеми невиношу­вання вагітності, що передбачає розроблення та широке впровадження ефективних методів профілактики передчасного народження дітей. Сьогодні до втручань щодо запобігання невиношуванню вагітності із доведеною ефективністю належать припинення куріння, лікування препаратами прогестерону і цервікальний серкляж (таргетна інтервенція), зменшення кількості перенесень кількох ембріонів при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій, зменшення кількості індукцій пологів за немедичними показаннями, скринінг і лікування вагінальних інфекцій (Chang et al., 2013).

Для кращого сприйняття інформації науково-практичний модуль «Акушерство. Невиношування вагітності» був розділений на 4 блоки, кожен із яких присвячувався основним аспектам проблеми. Перший блок стосувався предикції передчасних пологів, а саме – ​лабораторним та інструментальним маркерам, ключовим факторам ризику та ролі генетичних чинників ризику невиношування вагітності.

Другий блок наукового модуля присвячувався запобіганню патологічним станам, асоційованим із невиношуванням вагітності, та їх лікуванню. Спікери детально висвітлили значення застосування прогестинів як таргетного втручання для запобігання невиношуванню вагітності, накладення шва на шийку матки та цервікального песарія, можливості токолізу.

Запрошені експерти з різних медичних галузей у рамках третього та четвертого блоків модуля обговорювали особливі клінічні умови невиношування вагітності: допоміжні репродуктивні технології, анемія, інфекції, які передаються статевим шляхом, дисфункція щитоподібної залози.

Уже традиційним форматом обговорення актуальних питань діагностики й лікування акушерської та гінекологічної патології у рамках Школи жіночого здоров’я є клінічні дуети. Погляди різних спеціалістів на одну і ту саму проблему розширюють межі її сприйняття, відкривають інші сторони та нові можливості діагностики, лікування та профілактики. Міждисциплінарний підхід стає все ­актуальнішим напрямом у медицині, він дає можливість налагодити тісний взаємозв’язок між фахівцями і забезпечити індивідуальний підхід до ведення кожної пацієнтки.

Про лабораторні предиктори невиношування вагітності у форматі клініко-лабораторного консиліуму говорили ­професор Тетяна Феофанівна Татарчук і керівник клінічного напрямку лабораторії «Сінево» Ольга Василівна Рикова. Т.Ф. Татарчук наголосила на тому, що згідно з рекомен­даціями Американської асоціації репродуктивної меди­цини (American Society for Reproductive Medicine, ASRM) за 2013 р., звичне невиношування вагітності є патологією, що відрізняється від безпліддя і характеризується втратою двох клінічних (підтверджених за допомогою ультразвукового чи гістологічного дослідження) вагітностей.

У рекомендаціях Європейської асоціації репродуктології людини та ембріології (European Society of Human Reproduction and Embryology, ESHRE) за 2018 р. зазначено, що втрата вагітності – ​це спонтанна загибель плода до того, як він стане життєздатним. Це поняття включає всі випадки загибелі плода від зачаття до 24-го тижня вагітності. У зв’язку із тим, що проблема невиношування вагітності досягла великих масштабів, у рекомендаціях ESHRE (2018) йдеться про потребу зміни поведінки щодо здоров’я.

Перший пункт цих рекомендацій передбачає обізнаність жінок щодо рівня і факторів ризику втрати вагітності у різні вікові періоди (найнижчим є ризик втрати вагітності у 20-35 років, після 40 років він різко зростає). Стрес також спричиняє ризик втрати вагітності. Проте пари повинні бути проінформовані про відсутність на сьогодні переконливих доказів того, що стрес є прямою причиною втрати вагітності.

Сьогодні відома велика кількість причин невиношування вагітності. Раннє виявлення предиктивних маркерів цих патологічних станів дозволить провести їх прицільну корекцію та запобігти передчасним пологам. О.В. Рикова детально зупинилась на діагностиці антифосфоліпідного синдрому, дисфункції щитоподібної залози, генетичних аномалій, імунологічних, метаболічних та ендокринних розладів, інфекційних захворювань.

Остаточна тактика ведення, обстеження та лікування має ґрунтуватись на всіх відомих факторах підвищення ризику невиношування вагітності, враховувати вік жінки та її партнера, особистий і сімейний анамнез, емоційний стан пари, а також технічні та фінансові можливості. Незважаючи на наявні сучасні методи діагностики, більш ніж у половині випадків істинну причину патології встановити не вдається, що зумовлює потребу постійного пошуку нових методів дослідження та лікування.

Про повторну втрату вагітності та сучасні підходи до лікування пацієнток із такою патологією відповідно до нових міжнародних рекомендацій і протоколів розповів професор Asher Bashiri (Ізраїль). У своїй доповіді іноземний спікер акцентував увагу на останніх рекомендаціях ESHRE (2018), зокрема на діагностичних аспектах предикторів звичного невиношування вагітності та методах його лікування.

Таким чином, одним із важливих питань сучасного акушерства є вагітність високого ризику. Ця тема об’єднує великий перелік патологічних станів, тому у рамках науково-практичного модуля обговорювалася проблема невиношування вагітності як одна з найбільш наболілих проблем сучасності.

Значне підвищення частоти передчасних пологів зумовлене зміною способу життя сучасної жінки: підвищення соціальної, політичної ролі в суспільстві, контрольована фертильність, внаслідок чого збільшується кількість пологів у пізньому віці, стрес, куріння, «нездоровий» спосіб життя, обтяжений сімейний анамнез тощо.

У зв’язку зі збільшенням впливу негативних факторів на організм жінки акушерам-гінекологам необхідно зосередити увагу на методах, які б мінімізували дію цих чинників та їх наслідки для здоров’я матері та майбутніх поколінь. Однією з важливих умов запобігання невиношуванню вагітності є інформованість з цього приводу жінки та її партнера.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія» № 3 (31), жовтень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

28.07.2020 Акушерство/гінекологія Можливості застосування міо-інозитолу в репродуктивній медицині

Фахівці у сфері репродуктології відмічають наступні сучасні тенденції: вагітність настає в більш пізньому віці, зростає кількість жінок репродуктивного віку з надмірною масою тіла, інсулінорезистентністю, тромбофілією, які потребують проведення спеціальної прегравідарної підготовки й, за необхідності, процедури екстракорпорального запліднення. 7 квітня в режимі онлайн-конференції відбувся виступ професора кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського національного медичного університету, доктора медичних наук Олени Миколаївни Носенко, під час якого вона ознайомила слухачів із сучасними можливостями використання міо-інозитолу в репродуктивній медицині. Інозитол являє собою циклічний поліол, вітаміноподібну речовину, яка має 9 стереоізомерів. Добова потреба організму в інозитолі складає від 4 до 8 г. 75% добової потреби інозитолу виробляється ендогенно. Із продуктами харчування людина отримує 1‑2 г цієї речовини щоденно. ...

28.07.2020 Акушерство/гінекологія Легкі форми гіперандрогенії у жінок: можливі ризики для здоров’я та оптимальні підходи до лікування

Гіперандрогенія є поширеним ендокринним розладом у жінок репродуктивного віку та ключовим проявом синдрому полікістозу яєчників. Актуальність проблеми надлишку андрогенів пов’язана не лише з негативним впливом на жіночу фертильність, а і з високим ризиком розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету 2-го типу, дисліпідемії та серцево-судинних захворювань. Вчасна корекція ендокринних та метаболічних порушень, зокрема комплексами D-кіро-інозитолу, має вирішальне значення для ефективного лікування та профілактики зазначених ускладнень у пацієнток даного профілю. ...

25.07.2020 Акушерство/гінекологія Вплив ендокринних порушень на реалізацію репродуктивної функції жінки: яка допомога можлива?

Пристосовуючись до сучасного темпу життя, репродуктивна медицина дедалі більше почала зосереджуватися на питаннях впливу стресових факторів і метаболічних змін на жіноче здоров’я. Адже саме стрес, порушення нутритивного статусу й гормонального фону призводять до розвитку ендокринних захворювань, репродуктивних розладів та проліферативних процесів. Саме цій проблематиці була присвячена ІІ Міжнародна школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології (USGRE), що відбулася 3-4 квітня в онлайн-форматі...

25.07.2020 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Рак і вагітність

Рак у період вагітності хоча і є рідкісним випадком, та, як показали деякі епідеміологічні дослідження, його частота в останні роки зростає. Зокрема у данському реєстрі зафіксовано збільшення частки раку, пов’язаного з вагітністю, з 5,4 (n=572) до 8,3% (n=1052) протягом 30 років. Найпоширенішими пухлинами є меланома, рак шийки матки та грудної залози [1]. Підвищення захворюваності на рак у період вагітності не можна пояснити лише збільшенням материнського віку....