Кабометикс® (кабозантиніб) зареєстрований в Україні

11.12.2018

Стаття у форматі PDF

Наказом МОЗ України від 05.06.2018 № 1071 «Про державну реєстрацію (­перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів» був зареєстрований інноваційний протипухлинний препарат Кабометикс® (кабозантиніб; таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20, 40 та 60 мг № 28 у блістерах та № 30 у пляшках).
 

Кабозантиніб – ​низькомолекулярний інгібітор тирозинкіназ. Препарат пригнічує множинні рецепторні ­тирозинкінази, які беруть участь у процесах росту пухлини та ангіогенезу, патологічної зміни кісткової тканини, розвитку стійкості пухлини до лікарських засобів і метастазування. У результаті оцінки інгібуючої ­активності стосовно різних кіназ кабозантиніб був визначений як інгібітор рецепторів фактора росту гепатоцитів (МЕТ) та фактора росту ендотелію судин (VEGF). Крім того, кабозантиніб інгібує інші тирозинкінази, включаючи GAS6-рецептор (AXL), RET, ROS1, TYRO3, MER, рецептор фактора ­стовбурових клітин (КІТ), TRKB, ­Fms-подібну тирозинкіназу‑3 (FLT3) та ТІЕ‑2. У широкому діапазоні доклінічних моделей пухлини ­кабозантиніб дозозалежно пригнічував ріст пухлини, викликав регресува­ння пухлини та/або запобігав мета­стазуванню.

Кабометикс® показаний для лікування розповсюдженої нирковоклітинної карциноми (НКК) у дорослих пацієнтів після попереднього лікування засобами, які впливають на VEGF. Препарат застосовується перорально, рекомендована доза становить 60 мг 1 раз на добу. У разі необхідності дозу можна зменшити до 40 мг, а потім до 20 мг на добу. Лікування слід продовжувати до початку прогресування захворювання або появи неприйнятної токсичності.

Ефективність і безпеку кабозантинібу в лікуванні НКК вивчали у двох рандомізованих дослідженнях III фази.

У дослідженні CABOSUN пацієнтів з розповсюдженою НКК (n=658), які раніше отримали принаймні одну лінію антиангіогенної терапії, рандомізували на дві групи для прийому кабозантинібу 60 мг або еверолімусу 10 мг щодня до прогресування захворювання або розвитку неприйнятної токсичності.

Середня тривалість лікування становила 7,6 міс для кабозантинібу та 4,4 міс для еверолімусу. Результати показали статистично значуще покращення ­виживаності без прогресування (7,4 vs 3,8 міс), загальної виживаності (21,4 vs 16,5 міс) та частоти об’єктивної відповіді (17 vs 3%) в групі кабозантинібу. Порівняно з еверолімусом кабозантиніб зменшував ризик прогресування або смерті на 42% (р<0,0001).

У дослідженні CABOSUN раніше не лікованих пацієнтів з розповсюдженою НКК (n=157) рандомізували для прийому кабозантинібу (60 мг щоденно) або сунітинібу (50 мг щоденно, 4 тижні лікування – ​2 тижні перерви) до прогресування захворювання або розвитку неприйнятної токсичності. Кабозантиніб значно покращував виживаність без прогресування (8,6 міс проти 5,3 міс для сунітинібу), загальну виживаність (зменшення ризику смерті на 20%) та частоту об’єктивної відповіді (20 vs 9%).

Література

  1. Наказ МОЗ України від 05.06.2018 № 1071 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів». http://moz.gov.ua.
  2. Choueiri T.K. et al. Cabozantinib versus Everolimus in Advanced Renal-Cell Carcinoma. N Engl J Med. 2015; 373: 1814-1823.
  3. Choueiri T.K. et al. Cabozantinib versus sunitinib as initial therapy for metastatic renal cell carcinoma of intermediate or poor risk (Alliance A031203 CABOSUN randomised trial): Progression-free survival by independent review and overall survival update. Eur J Cancer. 2018 May; 94: 115-125.

Підготував Олексій Терещенко

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (55), жовтень 2018 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Онкологія та гематологія Гепатоцелюлярна карцинома

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....

19.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Рак шийки матки. Сучасні рекомендації щодо скринінгу

Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...