0 %

Сучасні погляди на проблеми неправильного харчування та перспективи їх вирішення

03.06.2019

Обмін речовин є одним із найважливіших процесів для підтримання життєдіяльності й гомеостазу організму. Захворювання, пов’язані з порушеннями обміну речовин, такі як гіперліпідемія, діабет та ожиріння, стали надзвичайно поширеними. Метаболічні порушення при ожирінні призводять до розвитку низки хвороб, а саме: захворювань серцево-судинної системи (артеріальної гіпертонії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інсульту), інсулінозалежного цукрового діабету, захворювань опорно-рухового апарату (остеохондрозу хребта й обмінно-дистрофічного поліартриту), хвороб гепатобіліарної системи (дискінезії жовчного міхура, хронічного холециститу, жовчнокам’яної хвороби), пухлин різних локалізацій, зокрема раку легенів, раку грудної залози, раку тіла матки й яєчників, у жінок також спостерігається порушення оваріально-менструального циклу, дисліпідемія (W. Van Dorp et al., 2013; M. Eichholzer et al., 2013; M. Janghorbani et al., 2012; J. Jiang et al., 2013; D.H. Jung et al., 2014; E. Ntikoudi et al., 2013; H. Takahashi et al., 2013; K.K. Ward et al., 2013). Ожиріння зменшує тривалість життя на 3-5, а інколи, при тяжких формах, на 15 років (W. Yang et al., 2007).

На сьогодні ожиріння набуває характеру епідемії: близько 1,7 млрд осіб на планеті мають надмірну масу тіла. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала ожиріння глобальною епідемією та взяла його під свій контроль (T.L. Visscher et al., 2001; J.S. Flier, 2004). В етіології ожиріння має значення не лише збільшення споживання енергії з їжею, але й безконтрольне використання харчових добавок, а саме підсилювача смаку глутамату натрію (Е621). Важко знайти консерви, напівфабрикати або готові продукти, вироблені промисловим шляхом, які не містили б глутамат натрію. При цьому допустимі норми можуть бути значно перевищені, що викликає розвиток багатьох захворювань стравоходу. Дослідження довели, що ця добавка може стати причиною істотного збільшення маси тіла (T.M. Falalieieva et al., 2010).

За останніми даними ВООЗ, здоров’я людини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% – ​від генетичних особливостей і на 60% – ​від збалансованого харчування. Німецькі вчені склали рейтинг країн із найвищим рівнем смертності через серцево-судинні захворювання, пов’язані з неправильним харчуванням. Україна, на жаль, посіла в ньому перше місце. В 2016 році смертність в Україні від серцево-судинних захворювань, викликаних неправильним харчуванням, склала 349 осіб на 100 тис. населення, йдеться у результатах дослідження Єнського університету імені Фрідріха Шиллера, що опубліковані в журналі European Journal of Epidemiology (T. Meier et al., 2019).

Вчені проводили дослідження на замовлення ВООЗ, де проаналізували дані 51 країни європейського регіону (разом з Туреччиною, Ізраїлем, а також пострадянськими державами, які географічно розташовані в Азії) за період з 1990 по 2016 рік та встановили, що рівень смертності в Україні через неправильне харчування склав 38,2% від усіх смертей. Це найвищий показник серед країн Східної Європи та четвертий – серед усіх досліджених країн. Гірша картина тільки в Узбекистані, Туркменістані та Киргизстані. А слідом за Україною йдуть Молдова, Азербайджан, Білорусь, Таджикистан, Казахстан, Росія та Грузія. З п’ятнадцяти колишніх радянських республік у першу двадцятку потрапили чотирнадцять. Автори дослідження пояснили, що українці вживають в їжу недостатню кількість цільнозернових продуктів, горіхів, насіння, овочів, фруктів, бобових, омега‑3 жирних кислот, але багато солі. Найкраще, за даними вчених, харчуються мешканці Іспанії, Ізраїлю та Франції: у цих країнах від серцево-судинних хвороб, що розвинулися внаслідок нездорового харчування, помирає 43-46 осіб на 100 тис. (T. Meier et al., 2019).

Характер харчування населення в наші дні викликає серйозну стурбованість: збільшення споживання продуктів фаст-фуду, що супроводжується зниженням у раціоні частки овочів, фруктів, молочних і кисломолочних продуктів, негативно позначається на стані здоров’я. Дійсно, за останні 10 років випадки діагностування захворювань стравоходу серед дітей та дорослих почастішали. В 2011 р. в Україні було зареєстровано 7 089 010 людей з гастроентерологічною патологією; показник на 100 тис. дорослого населення – ​18 956,3. Станом на кінець 2011 р. на диспансерному обліку перебувало 5 028 034 пацієнтів з захворюваннями органів травлення, тобто 70,9% від загальної кількості зареєстрованих. З 2006 р. показник поширеності гастроентерологічних захворювань збільшився на 11,2% (Ю.М. Степанов, І.Ю. Скирда, 2013). Значна частина лікарів пов’язують це, передусім, зі зміною характеру харчування – ​режиму та якості дієти, у зв’язку з чим не лише розвиваються гастроентерологічні та метаболічні порушення, зокрема ожиріння, але й виникають дисбіотичні розлади.

Протягом останнього десятиліття було проведено декілька наукових досліджень з метою вивчення ролі мікрофлори у процесах метаболізму макроорганізму.  F. Backhed і співавт. були піонерами у вивченні ролі мікрофлори товстої кишки в регуляції обміну речовин (F. Backhed et al., 2004). Ця публікація стала поштовхом для подальших досліджень у цій сфері. У 2010 р. було проведено дослідження, в якому порівнювали мікрофлору кишечнику дітей, що проживають у Буркіна-Фасо та харчуються переважно продуктами, багатими на харчові волокна, з мікрофлорою кишечнику дітей, що мешкають в Італії. Використання методу секвентування генів 16S рибосомальної РНК і біохімічного аналізу дозволило виявити суттєві відмінності у складі інтестинальної мікрофлори та рівні коротколанцюгових жирних кислот між цими двома групами дітей. У дітей з Буркіна-Фасо переважали мікроорганізми роду Bacteroides spp., у дітей з Італії – ​Firmicutes (C. De Filippo et al., 2010). Це свідчить про перебудову мікробіоценозу організму залежно від географічного розташування та характеру харчування.

Подальші дослідження показали, що мікрофлора кишечнику змінюється у людей з надмірною масою тіла, а мікробіоценоз кишки можна вважати екологічним чинником, який модулює розвиток ожиріння (R. Burcelin et al., 2009). Вчені виявили, що тривала дієта з високим вмістом жирів спричиняє істотну зміну складу мікрофлори товстої кишки у мишей. Частка Bifidobacterium i Lactobacillus, які поліпшують бар’єрну функцію слизової оболонки кишки, знижується, а Firmicutes і Proteobacteria, продуктами метаболізму яких є багато токсичних речовин, – збільшується (H. Takahashi et al., 2013). В іншому дослідженні порівнювали мікробіоценоз мишей із недостатньою масою тіла і мишей із генетично детермінованим ожирінням. Обидві групи тварин утримувались на однаковій вуглеводній дієті. Згідно з даними дослідження, у мишей з ожирінням відзначали зменшення кількості бактерій роду Bacteroides spp. на 50% та пропорційне збільшення кількості бактерій роду Firmicutes spp. Також у мишей з ожирінням виявляли мікроорганізми домену Archaea spp. (вид Methanobrevibacter smithii), що мають здатність прискорювати процес ферментації полісахаридів і продукують метан (B.S. Samuel et al., 2006). Калорійність фекалій мишей з ожирінням була вищою, ніж у мишей з недостатньою масою тіла, що свідчить про підвищену утилізацію калорій з їжі. Такі результати досліджень дають підстави припустити, що зміни мікрофлори можуть бути етіопатогенетичним чинником за умови ожиріння.

Враховуючи розвиток дисбіозу при ожирінні, в сучасній науковій літературі активно дискутується питання щодо впливу пробіотиків на жировий обмін та ожиріння (E. Angelakis et al., 2012; S.P. Jung et al., 2013; R. Luoto et al., 2012). Було встановлено, що додавання пребіотика олігофруктози до дієти з високим вмістом жирів сприяло відновленню рівня біфідобактерій, усуненню ендотоксемії та зменшенню частоти розвитку ожиріння. Ці результати дозволяють припустити, що підвищення рівня біфідобактерій може зменшити проникність кишечнику та знизити рівень циркулюючого ендотоксину. Крім того, при зростанні кількості біфідобактерій збільшується чутливість до глюкози, посилюється секреція інсуліну, знижується приріст маси тіла й продукція прозапальних медіаторів (Y. Kadooka et al., 2010; P.D. Cani et al., 2007; F. Fak et al., 2012). Також у роботах останніх років були встановлені позитивні ефекти пробіотичних бактерій на розвиток ожиріння. Так, застосування Lactobacillus gasseri SBT2055 та Lactobacillus paracasei SS paracasei F19 попереджувало розвиток дієт-індукованого ожиріння (R. Luoto et al., 2010; F. Fak et al., 2012).

Беручи до уваги наведений огляд літератури, пошук перспективних пробіотичних штамів та їх композицій для профілактики та лікування ожиріння й надмірної маси тіла є актуальним завданням для наукової спільноти. Разом з цим зростає потреба у фахівцях, які могли б займатися проблемами, що пов’язані з неправильним харчуванням. У Навчально-науковому центрі (ННЦ) «Інститут біології та медицини» Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка за безпосередньої ініціативи директора інституту та підтримки ректора вже четвертий рік поспіль здійснюється підготовка студентів за освітніми програмами «Лабораторна діагностика» та «Дієтологія» в рамках спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування».

Стрімкий розвиток спеціальності, попит на фахівців, які не лише мають диплом одного з найпрестижніших закладів вищої освіти України, фундаментальну підготовку та навички практичної діяльності, але й самі є зразком здорового способу життя (оскільки майбутня професія зобов’язує), стимулювали нас шукати нові форми роботи зі студентами.

За ініціативи кафедри біомедицини ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Тараса Шевченка та за активної участі студентства 1 лютого 2019 року стартував медико-соціальний проект «Здоровим бути модно!». Фундатором і керівником проекту виступила доцент кафедри фундаментальної медицини, кандидат медичних наук Наталія Володимирівна Молочек.

Актуальність цього проекту не викликає жодних сумнівів, адже ВООЗ назвала ожиріння неінфекційною епідемією, а за даними досліджень Єнського університету імені Фрідріха Шиллера, як було зазначено вище, Україна очолила список країн із високою смертністю внаслідок неправильного харчування.

Проект спрямований на розв’язання двох важливих завдань. Перше – ​це здобуття студентами-дієтологами навичок практичної роботи під безпосереднім керівництвом практикуючих лікарів-клініцистів. Друге – ​оздоровлення самих учасників проекту, якими стали 60 відібраних організаторами студентів (50% з них мають зайву вагу). На учасників проекту чекають повна лабораторна діагностика та обстеження; консультація лікарів (гастроентеролога-дієтолога, ендокринолога, психолога); призначення коригуючого лікування та безкоштовне надання лікарських препаратів європейської якості; модифікація фізичної активності та оздоровлення. Студенти пройдуть 3-місячний курс за індивідуально підібраною програмою харчування, розробленою лікарем гастроентерологом-дієтологом та (під його керівництвом) студентами-дієтологами. Основним коригуючим препаратом з метою оздоровлення мікробіому обрано синбіотики. Вони представлені препаратами комбінованого складу – пробіотиків і пребіотиків. Результатом їх взаємодії є нормалізація складу мікрофлори, підвищення її захисних властивостей, у тому числі імунітету, пригнічення дії патогенних мікроорганізмів (K.R. Pandey et al., 2015).

Головною медико-соціальною метою проекту «Здоровим бути модно!» є популяризація здорового способу життя та раціонального харчування серед студентської молоді. Ми переконані, що проект, реалізація якого робить перші кроки, буде еволюціонувати, розвиватися, доповнюватися новими формами діяльності, а співробітники інституту та наша талановита й небайдужа студентська молодь докладуть максимум зусиль для його розбудови. Про результати ми обов’язково повідомимо.

Література

  1. Степанов Ю.М., Скирда І.Ю. Гастроентерологічна допомога населенню України: основні показники здоров’я та ресурсне забезпечення у 2011 р. // Гастроентерологія. – 2013. – Т. 46, № 1. – С. 8-11.
  2. Angelakis E., Bastelica D., Amara A.B. et al. An evaluation of the effects of lactobacillus ingluviei on body weight, the intestinal microbiome and metabolism in mice // Microbial pathogenesis. – 2012. – Vol. 52, N. 1. – P. 61-8.
  3. Backhed F., Ding H., Wang T. et al. The gut microbiota as an environmental factor that regulates fat storage // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. – 2004. – Vol. 101, N. 44. – P. 15718-23.
  4. Burcelin R., Luche E., Serino M., Amar J. The gut microbiota ecology: a new opportunity for the treatment of metabolic diseases? // Frontiers in bioscience (Landmark edition). – 2009. – ​Vol. 14. – ​P. 5107-17.
  5. Cani P.D., Amar J., Iglesias M.A. et al. Metabolic endotoxemia initiates obesity and insulin resistance // Diabetes. – 2007. – ​Vol. 56, N. 7. – ​P. 1761-72.
  6. De Filippo C., Cavalieri D., Paola M.Di et al. Impact of diet in shaping gut microbiota revealed by a comparative study in children from Europe and rural Africa // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. – 2010. – ​Vol. 107, N. 33. – ​P. 14691-6.
  7. Dorp W. Van, Blijdorp K., Laven J.S.E. et al. Decreased ovarian function is associated with obesity in very longterm female survivors of childhood cancer // European journal of endocrinology / European Federation of Endocrine Societies. – 2013. – ​Vol. 168, N. 6. – ​P. 905-12.
  8. Eichholzer M., Huang D.J., Modlasiak A. et al. Impact of body mass index on prognostically relevant breast cancer tumor characteristics // Breast care (Basel, Switzerland). – 2013. – ​Vol. 8, N. 3. – ​P. 192-8.
  9. Fak F., Backhed F. Lactobacillus reuteri prevents diet-induced obesity, but not atherosclerosis, in a strain dependent fashion in apoe-/-mice // PloS one. – 2012. – ​Vol. 7, N. 10. – ​P. e46837.
  10. Falalieieva T.M., Kukhars’ky V.M., Berehova T.V. Effect of long-term monosodium glutamate administration on structure and functional state of the stomach and body weight in rats // Fiziolohichnyї zhurnal (Kyiv, Ukraine: 1994). – 2010. – ​Vol. 56, N. 4. – ​P. 102-110.
  11. Flier J.S. Obesity wars: molecular progress confronts an expanding epidemic // Cell. – 2004. – ​Vol. 116, N. 2. – ​P. 337-50.
  12. Janghorbani M., Momeni F., Dehghani M. Hip circumference, height and risk of type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis // Obesity reviews: an official journal of the International Association for the Study of Obesity. – 2012. – ​Vol. 13, N. 12. – ​P. 1172-81.
  13. Jiang J., Ahn J., Huang W.-Y., Hayes R.B. Association of obesity with cardiovascular disease mortality in the pictorial // Preventive medicine. – 2013. – ​Vol. 57, N. 1. – ​P. 60-4.
  14. Jung D.-H., Kim J.-Y., Kim J.-K. et al. Relative contribution of obesity and serum adiponectin to the development of hypertension // Diabetes research and clinical practice. – 2014. – ​Vol. 103, N. 1. – ​P. 51-6.
  15. Jung S.-P., Lee K.-M. Effect of lactobacillus gasseri bnr17 on overweight and obese adults: a randomized, double-blind clinical trial // J Korean Med Sci. – 2010. – ​Vol. 25(12). – ​P. 1784-91.
  16. Kadooka Y., Sato M., Imaizumi K. et al. Regulation of abdominal adiposity by probiotics (lactobacillus gasseri sbt2055) in adults with obese tendencies in a randomized controlled trial // European journal of clinical nutrition. – 2010. – ​Vol. 64, N. 6. – ​P. 636-43.
  17. Kang J.-​H. Lee K.-M., Kang J.-H. Effect of Lactobacillus gasseri BNR17 on Overweight and Obese Adults: A Randomized, Double-Blind Clinical Trial // Korean journal of family medicine. – 2013. – ​Vol. 34, N. 2. – ​P. 80-9.
  18. Luoto R., Kalliomaki M., Laitinen K., Isolauri E. The impact of perinatal probiotic intervention on the development of overweight and obesity: follow-up study from birth to 10 years // International journal of obesity (2005). – 2010. – ​Vol. 34, N. 10. – ​P. 1531-7.
  19. Luoto R., Laitinen K., Nermes M., Isolauri E. Impact of maternal probiotic-supplemented dietary counseling during pregnancy on colostrum adiponectin concentration: a prospective, randomized, placebo-controlled study / R. Luoto // Early human development. – 2012. – ​Vol. 88, N. 6. – ​P. 339-44.
  20. Meier T., Grafe K., Senn F. et al. Cardiovascular mortality attributable to dietary risk factors in 51 countries in the WHO European Region from 1990 to 2016: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study European Journal of Epidemiology January 2019. – ​Vol. 34, Issue 1. – ​P. 37-55.
  21. Ntikoudi E., Kiagia M., Boura P., Syrigos K.N. Hormones of adipose tissue and their biologic role in lung cancer // Cancer treatment reviews. – 2013. – ​Vol. 40, N. 1. – ​P. 22-30.
  22. Pandey K.R., Naik S.R., Vakil B.V. Probiotics, prebiotics and synbiotics-a review // J Food Sci Technol. – 2015. – ​Vol. 52 (12). – ​P. 7577-87.
  23. Samuel B.S., Gordon J.I. A humanized gnotobiotic mouse model of host-archaeal-bacterial mutualism // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. – 2006. – ​Vol. 103, N. 26. – ​P. 10011-6.
  24. Takahashi H., Hosono K., Endo H., Nakajima A. Colon epithelial proliferation and carcinogenesis in diet-induced obesity // Journal of gastroenterology and hepatology. – 2013. – ​Vol. 28, Supp l 4. – ​P. 41-7.
  25. Visscher T.L., Seidell J.C. The public health impact of obesity // Annual review of public health. – 2001. – ​Vol. 22. – ​P. 355-75.
  26. Ward K.K., Roncancio A.M., Shah N.R. et al. The risk of uterine malignancy is linearly associated with body mass index in a cohort of us women // American journal of obstetrics and gynecology. – 2013. – ​Vol. 209, N. 6. – ​P. 579.e1-5.
  27. Yang W., Kelly T., He J. Genetic epidemiology of obesity // Epidemiologic reviews. – 2007. – ​Vol. 29. – ​P. 49-61.

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 2 (52), травень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

Гострі кишкові інфекції: коли слід призначати протимікробний засіб? 17.07.2019 Гастроентерологія Гострі кишкові інфекції: коли слід призначати протимікробний засіб?

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група, яка об’єднує великий перелік різних за етіологічним чинником інфекційних захворювань з фекально-оральним механізмом передачі, що характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту (ШКТ), загальною інтоксикацією та зневодненням організму....

20.06.2019 Гастроентерологія Инфекция Helicobacter pylori с позиции доказательной медицины

Хеликобактерная инфекция – это широко распространенное, зачастую пожизненное состояние. Число инфицированных за последние 30 лет осталось неизменным или даже увеличилось из-за роста населения, реинфицирования либо возобновления симптомов после неудачной эрадикационной терапии. Менее обеспеченные слои населения имеют повышенный риск инфицирования H. pylori, поскольку более скученные жилищные условия способствуют внутрисемейной передаче возбудителя. Также инфекция передается ятрогенно, через эндоскопическую аппаратуру....

19.06.2019 Гастроентерологія Сучасні аспекти діагностики і лікування гепатопанкреатичних захворювань

Вивчення нових патогенетичних механізмів кардинально змінило розуміння проблеми гепатопанкреатичних захворювань, дозволило встановити їх вплив на інші органи та системи, захворюваність і смертність і на підставі цього сформулювати нові концепції лікування, що ґрунтуються на доказах....