0 %

Неінфекційні хвороби: актуальні проблеми, профілактика, лікування

20.06.2019

За матеріалами наукового симпозіуму з міжнародною участю, присвяченого Дню науки, 16 травня, м. Харків

Поширення неінфекційних захворювань (НІЗ) викликає глибоку занепокоєність світової спільноти. НІЗ, представлені головним чином серцево-судинними, онкологічними, хронічними респіраторними захворюваннями та цукровим діабетом (ЦД), спричиняють ⅔ випадків смертей у світі. До цього призводять насамперед такі фактори ризику, як куріння, зловживання алкоголем, нездоровий режим харчування й недостатня фізична активність. Окрім того, негативний безпосередній вплив на поширеність НІЗ мають соціальні фактори: низька якість життя, брак освіти, стрімка урбанізація та постаріння населення, а також соціально-економічні, гендерні, політичні, поведінкові й екологічні детермінанти здоров’я.

Питання профілактики та медикаментозної терапії НІЗ обговорювали на заході, організованому ГО «Українська асоціація профілактичної медицини» разом із НАМН України, ДУ «Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України» (далі – Інститут), департаментом охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації. У роботі симпозіуму взяли участь понад 100 науковців і лікарів різних спеціальностей: терапевти, кардіологи, ревматологи, сімейні лікарі Харківщини.

Із доповіддю «Корекція ліпідних порушень у профілактиці серцево-судинних ускладнень ЦД» виступив завідувач відділу ішемічної хвороби серця і метаболічних порушень Інституту, доктор медичних наук Сергій Андрійович Серік. Доповідач ознайомив слухачів із результатами останніх досліджень щодо ризику фатальних і нефатальних серцево-судинних подій у хворих на ЦД порівняно з групою хворих без ЦД. Наведено основні фактори ризику інфаркту міокарда й ішемічної хвороби серця в пацієнтів із ЦД. У європейських рекомендаціях 2016 року вказано, що зниження рівня ліпідів крові – ключовий механізм зменшення ризику при ЦД 1 та 2 типів.

Виділені групи хворих, яким рекомендовано прийом гіполіпідемічних препаратів, переважно статинів. Проаналізована доцільність призначення статинів, їх дозування при різних видах терапії. У разі призначення цих препаратів слід брати до уваги вираженість ускладнень ЦД. За відсутності бажаного ефекту від статинів можлива комбінація з іншими препаратами, котрі як монотерапія не використовуються. Озвучено переваги та недоліки інших груп гіполіпідемічних препаратів. Наведено результати досліджень нових груп лікарських засобів.

С. А. Серік зазначив, до якого рівня слід знижувати кількість ліпідів крові та при яких значеннях проводити корекцію дози. Поки що нижній рівень ліпопротеїнів низької щільності невизначений, але якщо він <0,65 ммоль/л, то доцільно зменшити інтенсивність гіполіпідемічної терапії, оскільки її віддалений результат за цих умов невідомий.

Завідувач відділу комплексного зниження ризику хронічних НІЗ Інституту, доктор медичних наук Ганна Сергіївна Ісаєва охарактеризувала фактори, котрі впливають на ефективність профілактики серцево-судинних захворювань. Вона підкреслила, що важливим є навчання хворих. В обізнаних із питань свого захворювання пацієнтів спостерігається кращий ефект від гіпотензивної терапії, швидше нормалізується рівень цукру крові, підвищується прихильність до лікування та здорового способу життя.

Доповідач ознайомила з основними принципами навчання в школах здоров’я. У науковому відділі Інституту протягом року проводилося дослідження ефективності навчання пацієнтів за участю 178 осіб. На початку дослідження було проведено фізикальне, лабораторне й інструментальне обстеження хворих. Складено план спостереження, визначена тематика занять. Розроблено щоденник пацієнта, де відзначалися призначення, дані обстежень, корекція лікування. Сформовано групи спостереження за нозологіями, видом навчання (групове, індивідуальне). Встановлено, що статистично значуще зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зменшення ваги тіла, скорочення кількості серцево-судинних подій відбулося тільки в групі індивідуального навчання.

Зазначено, що в усьому світі хворі не дотримуються режиму лікування. Причинами цього є недостатня обізнаність пацієнтів, брак мотивації, призначення кількох медикаментів, відсутність швидкого ефекту від терапії. Також пацієнти припиняють лікування після покращання стану. Вирішенню цієї проблеми сприятимуть призначення комбінованих препаратів, одноразовий добовий прийом, усвідомлення хворим своїх досягнень, відповідальності за своє здоров’я, емоційний контакт із лікарем.

Деяким питанням артеріальної гіпертензії (АГ), асоційованої з метаболічним синдромом (МС), була присвячена доповідь старшого наукового співробітника відділу комплексного зниження ризику хронічних НІЗ Інституту, кандидата медичних наук Лариси Аркадіївни Рєзнік. Вона привернула увагу до проблеми інсулінорезистентності (ІР), наступною за нею гіперінсулінемії та механізму розвитку в цих умовах АГ. Сучасне поняття ІР не зводиться до параметрів, які характеризують тільки метаболізм вуглеводів, а передбачає також зміни обміну жирів, білків, функції клітин ендотелію, експресії генів тощо. АГ часто є одним із перших клінічних проявів МС. Водночас досі активно обговорюється взаємозв’язок АГ, ІР і гіперінсулінемії при МС. На розвиток АГ при ІР комплексно впливають гіперінсулінемія та супутні метаболічні порушення. У розвитку ІР важливе значення мають генетичний і набутий компоненти.

Поширеність ЦД, ІР і пов’язаної з ними дисліпідемії нині набула ознак пандемії. Це пов’язують із тим, що сучасні умови життя не відповідають тим, за яких формувався еволюційний відбір. Можливості сучасної генетичної діагностики дають змогу виявляти поліморфізм генів, відповідальний за те чи інше порушення обміну речовин. У процесі еволюції гени змінювалися, ці зміни закріплювалися в популяції. На сьогодні відомо 127 генів, носійство яких пов’язують із розвитком метаболічних порушень. Поняття «економного» генотипу включає всі види генів, які забезпечують позитивний енергетичний баланс: власне «економний» генотип – забезпечує низьку швидкість метаболізму; гіперфагічний генотип – регулює апетит, схильність до переїдання; генотип, який відповідає за низьку фізичну активність; генотип, який уповільнює окислення ліпідів; генотип, який сприяє накопиченню ліпідів адипоцитами.

Отже, генетичне тестування дає змогу виявити генні порушення в іще здорової людини (первинна профілактика), призначити індивідуальну терапію та рекомендувати немедикаментозну профілактику й корекцію факторів ризику. Генотипування вже використовується у спортсменів із метою відбору найбільш талановитих, стійких до фізичного навантаження, дає можливість коригувати програму тренувань і спрямовувати до занять конкретними видами спорту.

Завідувач кафедри клінічної неврології, психіатрії та наркології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, доктор медичних наук, професор Тамара Сергіївна Міщенко зупинилася на питаннях профілактики цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ). За 25 років їх поширеність збільшилася на 68%, майже 12% у структурі загальної смертності припадає на ЦВЗ. На 25% зросла поширеність гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) у молодому віці й на 73% – інвалідизація населення з цієї причини. З огляду на статистичні дані, важливою є профілактика інсульту. Вона поділяється на немедикаментозну (режим харчування, невживання тютюну й алкоголю, адекватне фізичне навантаження) та медикаментозну.

Важлива роль у доповіді відведена стресу. Якщо позитивний стрес тренує захисні можливості організму, то негативний призводить до порушення функції органів і систем. Факторів стресу велика кількість – як у соціальному середовищі людини, так і в довкіллі (перенаселення міст, транспортне перевантаження, природні катаклізми тощо). Усе це може впливати на фізичний і психологічний стан людини. На сьогодні відомо близько 100 стрес-індукованих хвороб, і їх кількість збільшилася втричі за останні роки. Від захворювань, зумовлених стресом, у Європі щорічно помирає близько 1 млн осіб. Доведено зв’язок стресу та ЦВЗ через активацію певних відділів мозку; як наслідок – розвиток вазоконстрикції, активація тромбоцитів, порушення серцевого ритму, ендотеліальна дисфункція.

Відомо, що магній відіграє значну роль у процесах регуляції діяльності головного мозку: при його дефіциті розвиваються депресії, порушення метаболізму, з’являються больові відчуття, м’язові скорочення. При хронічному стресі на тлі дефіциту магнію спостерігається зниження працездатності, синдром хронічної втоми, значно підвищується ризик серцево-судинних подій. У таких випадках потрібна корекція рівня магнію, а в подальшому – профілактика гіпомагніємії. Також у разі стресу рекомендована зміна звичайної поведінки. Це основні принципи первинної профілактики. Вторинна профілактика судинних подій необхідна, коли порушення мозкового кровообігу вже відбулося. До обов’язкових заходів належать корекція факторів ризику, прийом статинів і препаратів, які запобігають згортанню крові. Крім того, експерти Американської асоціації серця й Американської асоціації інсульту наголошують на збільшенні фізичної активності в обсягах, рекомендованих лікарем, і постійному контролі рівня артеріального тиску.

Професор висвітлила також питання вибору антитромбоцитарного препарату залежно від типу ГПМК. Визначено строки призначення цієї терапії від початку події. При дообстеженні пацієнта з ГПМК і виявленні ураження судин, які забезпечують мозковий кровообіг, вирішується питання щодо проведення хірургічних втручань. За умови дотримання всіх вищевказаних рекомендацій ризик повторних інсультів і розвитку нейрокогнітивних порушень зменшується на 50%.

До участі в науковому симпозіумі приєдналася Anna Markovska (Anglia Ruskin University, Велика Британія). У своєму виступі вона розповіла про аналіз медичної документації з доказової медицини в Україні. Також у рамках заходу відбувся майстер-клас «Профілактика больових відчуттів при артрозі колінного суглоба за допомогою методу тейпування суглобів». Усі виступи супроводжувалися активною дискусією й питаннями. Робота симпозіуму завершилася прийняттям резолюції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (455), травень 2019 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

17.07.2019 Терапія та сімейна медицина Механизмы статинассоциированных побочных эффектов

Многолетний клинический опыт использования статинов показал, что степень снижения ХС и ХС ЛПНП в значительной мере зависит от конкретного типа применяемого статина и дозы лекарственного средства. В современных рекомендациях постоянно подчеркивается, что частота назначений статинов лицам, имеющим показания к их использованию, далека от идеальной. Поэтому перед назначением статинов и в процессе лечения необходимо оценить возможные риски у каждого конкретного пациента на основании лабораторных тестов....

16.07.2019 Терапія та сімейна медицина Науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефлексотерапія в Україні: фундатор та послідовники»

Останній день травня 2019 року був відзначений важливою подією – проведенням науково-практичної конференції з міжнародною участю «Рефлексотерапія в Україні: фундатор та послідовники», присвяченої пам’яті члена-кореспондента Академії медичних наук України, професора Євгенії Леонідівни Мачерет, 90 років від дня народження якої минуло 4 червня....

16.07.2019 Терапія та сімейна медицина Досвід закордонних колег у розвитку первинної медичної допомоги

Захід зібрав понад тисячу лікарів з усіх куточків нашої країни. Головною метою учасників було ознайомитися з досвідом роботи сімейних лікарів в інших державах задля вдосконалення національної медичної служби....

16.07.2019 Терапія та сімейна медицина На повний голос про наболіле: «реформа» – куди вона тримає шлях?!

Почну зі звернення до колег. Якщо промовчимо, то суспільство та його представники, здоров’я яких ми покликані охороняти, нас не виправдають і тим більше не пробачать нам мовчання. А що скажуть нащадки?.. Тому ще і ще (уже вкотре) заявимо на повний голос: неприпустимо приховувати, що нинішні перетворення, беззастережно нав’язані нам Міністерством охорони здоров’я України , яке очолює прийшлий новатор, є не істинною науково обґрунтованою медичною реформою, а лжереформою....