Біологічно активні поліпептиди для покращення пам’яті, концентрації та уваги

Стаття у форматі PDF

За даними нейропсихологічних досліджень, порушення пам’яті або когнітивних функцій зазвичай є наслідком стресу, перевтоми та недосипання, а також вікових змін, починаючи вже з 40 років. Розлади когнітивного функціонування (когнітивне зниження) є поширеним явищем серед осіб середнього та літнього віку. Саме здатність до навчання та показники пам’яті, важливі для повсякденного життя, помітно знижуються у процесі природного старіння організму (Youngjohn et al., 1991; Crook, Larrabce, 1992). 

Здебільшого порушення пам’яті розпочинаються зі скарг на короткострокові епізоди її втрати та відчуття зменшення здатності отримувати нову інформацію. Порушення здатності фіксувати факт взаємодії з середовищем (зовнішнім або внутрішнім), зберігати її у вигляді досвіду та використовувати надалі вважають однією з невід’ємних складових когнітивних порушень. Вплив на функцію пам’яті дійсно перетворюється на глобальну та складно розв’язувану проблему. 

Відповідно до результатів дослідження, в осіб віком від 30 до 70 років продуктивність пам’яті зменшується приблизно на 50% (Youngjohn et al., 1991). Зниження когнітивних функцій у поєднанні з порушенням пам’яті асоціюється з помітними морфологічними та структурними нейродегенеративними змінами (Hulette et al., 1998; Weiss, 1998; Gottfries, 1992; O’Brien, 1992), а також зі специфічним нейрохімічним дефіцитом (McEntee, Crook, 1990, 1991, 1992, 1993).

Одним із фармакологічних засобів, ефективність якого продемонстровано в дослідженнях для корекції порушень пам’яті, концентрації та уваги, є Мемопрув (MemoProve). Мемопрув – перша у світі запатентована біологічно активна суміш пептидів (N-PEP-12) для перорального використання. Нейропептиди у складі Мемопруву імітують чинники росту нервів, які важливі для нормального функціонування мозку. В опублікованих дослідженнях ці нейропептиди демонструють мультимодальний ефект: нейропротекція – захищають нервові клітини і нейронну мережу від патологічних процесів, що призводять до погіршення когнітивних функцій; нейропластичність – стимулюють утворення та зміцнення міжнейронних з’єднань для поліпшення когнітивних функцій (пам’яті, уваги і концентрації) та пришвидшують відновлення нейронних мереж. Мемопрув розроблений компанією «ЕВЕР Фарма» (Унтерах, Австрія).

Результати клінічних досліджень засвідчили безпеку N-PEP-12 (Мемопрув), а також довели його ефективність щодо поліпшення пам’яті та уваги у здорових добровольців середнього та літнього віку

У відкритому дослідженні впливу Мемопруву при одноразовому дозуванні було доведено, що електрофізіологічні ефекти в головному мозку сприяли підвищенню пильності та уваги. Також зафіксовано клінічний вплив сполуки на показники пам’яті (Alvarez, 2005). 

Особи, які приймали Мемопрув, мали значно кращі результати тестів на відтворення слів та відстрочене їх репродукування, порівняно з тими, хто отримував плацебо. Таке поліпшення показників психометричних тестів супроводжувалося значним зниженням в учасників, які отримували Мемопрув, ознак клінічних симптомів, визначених за допомогою геріатричної шкали клінічної оцінки (SCAG). 

D. Volc еt al. (2005) провели відкрите дослідження, в якому оцінювали ефекти Мемопруву в його одноразовому добовому дозуванні 90 мг протягом 28 днів. Досліджувана популяція налічувала чоловіків і жінок віком від 40 років, які відповідали критеріям порушення пам’яті. Ефекти Мемопруву на когнітивні функції визначали за допомогою опитувальника самооцінки, застосованого на початку спостереження та наприкінці дослідження. Всі учасники завершили випробування, а отримані щодо них дані були використані для відповідного аналізу. Середній вік досліджуваних осіб становив 59,3 року (діапазон від 40 до 83), серед них: 75% – це жінки, 25% – чоловіки. Між учасниками дослідження чоловічої та жіночої статі не виявлено очевидних відмінностей за вихідними даними, а також за показниками ефективності. У таблиці 1 наведено порівняння загального показника опитувальника самооцінки до та після лікування, а також оцінку окремих симптомів, таких як пам’ять, концентрація уваги, здатність до навчання та загальне самопочуття. Після прийому Мемопруву значуще поліпшення спостерігали за показником пам’яті (р<0,05). Щодо загального значення (p=0,054), а також параметра загального самопочуття (p=0,08) фіксували статистичну тенденцію до покращення зі значущими граничними результатами. Поліпшення в інших доменах мало менш виражений характер і не досягло статистичної значущості. Максимальний ефект спостерігали для показника пам’яті (відмінність приблизно на 2,6 бала порівняно з вихідним рівнем), що зумовило його зміну на 8% через місяць лікування. Під час цього дослідження не зареєстровано побічних явищ. Указаний результат підтверджений загальним клінічним оглядом пацієнтів наприкінці спостереження, який не надав жодних доказів наявності побічних ефектів під час прийому Мемопруву.

Такі результати свідчать, що здорові особи літнього віку відчули суб’єктивне поліпшення продуктивності пам’яті вже після місяця застосування Мемопруву. 

Дані дослідження підтвердили, що Мемопрув безпечний і добре переноситься, а також є перспективним засобом для лікування дефіциту пам’яті

Слід зауважити, що достовірне поліпшення продуктивності пам’яті на момент завершення дослідження спостерігали навіть за відносно невеликого розміру вибірки й тривалості лікування (30 днів). Результати цього відкритого випробування повною мірою узгоджуються з даними більш ранніх подвійних сліпих клінічних досліджень (Crook et al., 2005; Alvarez et al., 2005). Згідно з ними, в осіб, які приймали Мемопрув протягом місяця, результати оцінювання пам’яті були кращими порівняно з тими, хто отримував плацебо.

D. Volc еt al. (2005) звернули увагу, що Мемопрув, за даними суб’єктивного оцінювання, сприяє поліпшенню продуктивності пам’яті. 

Зафіксовано поліпшення рівня продуктивності пам’яті, що свідчить про вплив Мемопруву на когнітивні функції як клінічно значущий

Більшість осіб мали бажання продовжити приймання Мемопруву, оскільки відчували, що вказаний засіб допомагав їм підтримувати та поліпшувати розумові здібності. Крім того, покращення продуктивності пам’яті було відмічене не лише учасниками дослідження, але підтверджене належними клінічними даними. Вони стали більш обережними та уважними, коли повернулися для оцінювання ефективності в кінці періоду дослідження. Це було очевидним на клінічному рівні та підтверджено лікарем-куратором. Отже, Мемопрув є сполукою, що ефективно сприяє як суб’єктивному, так і об’єктивному поліпшенню продуктивності пам’яті.

T.H. Crook еt al. (2005) провели дослідження для встановлення ефективності застосування N-PEP‑12 (Мемопрув) із метою поліпшення пам’яті та інших когнітивних функцій у здорових осіб із порушеннями процесів запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. До аналізованої популяції входили учасники чоловічої та жіночої статі віком від 50 років, у яких спостерігалися як суб’єктивні, так і об’єктивні ознаки втрати пам’яті. Це дослідження являло собою рандомізоване подвійне сліпе порівняння ефективності N-PEP‑12 і плацебо. Оцінку когнітивних функцій виконували перед початком лікування та через 30 днів поспіль. Первинною кінцевою точкою був показник за пунктом пам’яті шкали оцінювання тяжкості хвороби Альцгеймера (ADAS-cog), а вторинними – ​результати короткого тесту на визначення рівня когнітивного функціонування (SKT), тесту на викреслювання чисел, тесту на запам’ятовування чисел (WAIS), тесту на швидкість мовлення й показники шкал клінічної оцінки. Дослідження проводили в паралельних групах, у межах якого порівнювали ефективність N-PEP‑12 (Мемопрув) у добовому дозуванні 90 мг одноразово та плацебо. Усі учасники були рандомізовані у співвідношенні 2:1 для отримання Мемопруву і плацебо протягом 30 днів відповідно. Оцінку когнітивних функцій і клінічне оцінювання виконували на початку дослідження й після завершення прийому Мемопруву. Побічні ефекти визначали за повідомленнями про небажані явища й показниками життєво важливих функцій. Усі учасники завершили дослідження. Між групами не спостерігали суттєвих відмінностей за відповідними демографічними змінними чи вихідними результатами тестів (табл. 2). Не зафіксовано жодних відмінностей між групами дослідження за ростом, масою тіла й показниками життєво важливих функцій. 

У таблиці 3 представлено дані порівняння двох груп лікування за первинною й вторинними кінцевими точками. В усіх випадках наведені середні значення, скориговані на будь-які відмінності у вихідних результатах у різних групах. Стосовно первинної кінцевої точки, ​показника за пунктом пам’яті шкали ADAS-cog С, спостерігали значущу різницю (p<0,01) на користь Мемопруву (рис. 1). Щодо вторинних кінцевих точок, то за результатами виконання тесту SKT виявлено значущу різницю (p<0,01) на користь Мемопруву (рис. 2). Під час проведення тесту на запам’ятовування чисел виявлено тенденцію на користь Мемопруву, хоча розбіжність даних була незначною. Не встановлено жодних відмінностей за результатами тесту на швидкість мовлення або тесту на викреслювання чисел. Значущу різницю (p<0,01) на користь Мемопруву відзначали як за загальним показником, так і значенням щодо пункту загального враження за шкалою SCAG. 

Величини когнітивних ефектів, які спостерігали у  цьому дослідженні, свідчать про те, що різниця між групою, у якій особи приймали N-PEP-12 (Мемопрув), і тими, хто отримував плацебо, у первинній кінцевій точці, показнику домену пам’яті шкали ADAS-cog С становила 1,6 бала. Суттєві відмінності виявлено за пунктами «погіршення оперативної пам’яті» та «порушення інформованості мозку». Щодо побічних ефектів, то між групами Мемопруву і плацебо значущих відмінностей за цим показником не зафіксовано. 

Результати дослідження, яке увійшло до Кокранівського центрального реєстру контрольованих випробувань, демонструють, що застосування Мемопруву може бути безпечним і перспективним для поліпшення пам’яті у здорових літніх осіб, які зазнали «природної» втрати пам’яті, зумовленої віковим чинником.

В осіб, які протягом місяця приймали Мемопрув, спостерігали поліпшення результатів об’єктивної та суб’єктивної оцінки пам’яті порівняно із групою плацебо. Результати випробувань, проведених у порівнянних популяціях, здебільшого мали негативний характер, а об’єктивні зміни не супроводжувалися суб’єктивним поліпшенням, окрім ​дослідження T.H. Crook et al. (1991). Учасники досягали кращих показників у нейропсихологічних тестах, проте не відчували поліпшення, яке не фіксували й лікарі. До речі, у дослідженні виявлено значущі відмінності між групами, навіть при відносно невеликій вибірці, а період лікування становив 30 днів.

Таким чином, Мемопрув як перша біологічна активна суміш поліпептидів природного походження для перорального прийому по 1 таблетці на добу протягом не менш ніж один місяць є безпечною та має доведену клінічну ефективність для поліпшення пам’яті, навчання, концентрації та прийняття щоденних рішень, відновлюючи у такий спосіб належну здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати та переробляти зовнішню інформацію.

Підготувала Ірина Сидоренко

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (49) червень 2019 р.