0 %

Гнійно-запальні ускладнення гострого тонзиліту: приклади з реальної клінічної практики

02.09.2019

Стаття у форматі PDF

Алгоритм клінічної діагностики та фармакотерапії

Вибір хірургічної тактики та подальшого лікування гнійно-запальних ускладнень ГТ залежить від конкретної клінічної ситуації, кваліфікації лікаря та можливостей лікувальної установи. Розглянемо приклади з реальної клінічної практики ведення пацієнтів з ускладненнями ГТ.


читайте також:

Гострий тонзиліт: сучасна лікувальна тактика при розвитку хірургічних ускладнень


Клінічний випадок 1

Хворий, 38 років, скаржиться на біль у правій половині глотки та вуха на боці ураження, утруднене відкривання рота та ковтання (може ковтати тільки рідку їжу), підвищення температури тіла до 38,9 °C, загальне нездужання.

В анамнезі, з ретроспективного аналізу амбулаторної карти: чотирі дні тому перед погіршенням стану захворів на катаральну ангіну, із приводу якої проконсультувався однократно в сімейного лікаря. Було призначено місцеве лікування (таблетки для розсмоктування, полоскання глотки теплими дезінфікуючими розчинами).

При об’єктивному огляді звертають на себе увагу утруднене відкривання рота, гугнявий голос. Під час орофарингоскопії визначаються набряк та гіперемія слизової оболонки глотки, інфільтрація тканин у правій навколомигдаликовій ділянці. Правий мигдалик зміщений до середини. Язичок різко набряклий і дещо зміщений у лівий бік. При пальпації визначаються збільшені ущільнені та болючі реґіонарні лімфовузли (підщелепні та верхні шийні) з правого боку.

Діагноз. Передньо-верхній ПТА справа.

Лікування. В умовах стаціонару проведено пункційну аспірацію гною з ПТА. Відразу призначено емпіричну АБТ (амоксициліна клавуланат) у поєднанні з протизапальними та знеболювальними засобами відповідно до чинних клінічних рекомендацій.

При огляді пацієнта на 3-тю добу після хірургічного лікування зазначено позитивну динаміку, нормалізацію температури тіла та відсутність інтоксикації, значне зменшення локального болю; на 7-му добу констатовано одужання.

Коментар експерта

Пацієнт декілька днів лікувався з приводу ГТ, але в цій клінічній ситуації було призначено терапію з недоведеною ефективністю (таблетки для розсмоктування, полоскання глотки дезінфікуючими розчинами), що стало одним із факторів прогресування запального процесу й розвитку ПТА.

 Ураховуючи, що пацієнт при погіршенні стану вчасно звернувся до отоларинголога, була можливість обмежитися малоінвазивним втручанням (пункційна аспірація) на тлі АБТ та патогенетичної терапії. Відповідно, така тактика виявилася очікувано ефективною.

У разі відсутності ефекту від малоінвазивного втручання й подальшого погіршення стану пацієнту було би запропоновано розтин і дренування абсцесу на тлі етіопатогенетичної терапії відповідно до чинних клінічних рекомендацій.

Клінічний випадок 2

Хвора, 24 роки, скаржиться на сильний біль у горлі зліва, через який неможливо проковтнути навіть рідку їжу. Тиждень тому перехворіла на ангіну, після якої декілька днів почувала себе майже здоровою, а напередодні стан різко погіршав, температура підвищилася до 39 °C, з’явилися вищенаведені скарги.

При об’єктивному огляді в пацієнтки зазначаються гугнявість голосу, рот відкривається на 2 поперечних пальці, голова нахилена у хворий бік, гіпертермія до 39,3 °C, порушення загального стану. Під час орофарингоскопії візуалізується яскрава гіперемія слизової оболонки ротоглотки; лівий мигдалик разом із передньою піднебінною дужкою та лівою половиною м’якого піднебіння гіперемовані, інфільтровані та зміщені до середини. Підщелепні лімфовузли при пальпації збільшені, болючі, ущільнені.

Остаточний діагноз. Передньо-верхній ПТА зліва.

Лікування. В умовах стаціонару проведено розтин і дренування ПТА. Відразу призначено АБТ (амоксициліну клавуланат), знеболювальні засоби відповідно до чинних клінічних рекомендацій.

При огляді пацієнтки на 2-гу добу після хірургічного лікування зазначено позитивну динаміку, нормалізацію температури тіла та показників периферичної крові, відсутність інтоксикації, значне зменшення локального болю; на 6-ту добу констатовано одужання.

Коментар експерта

При поступленні пацієнтки констатовано тяжкий перебіг захворювання. Використання малоінвазивного хірургічного втручання (пункційна аспірація гною з ПТА) у цьому випадку вважається недоцільним. Тому, з урахуванням клінічної ситуації, було проведено розтин абсцесу з дренуванням. 

Відповідно до чинних клінічних рекомендацій, у разі неефективності проведеного хірургічного лікування подальша тактика в подібній клінічній ситуації передбачає тонзилектомію.

Підготувала Наталія Позднякова

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 2 (47), 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

22.01.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Рекомендації Європейського респіраторного товариства (ERS) з ведення затяжного бактеріального бронхіту в дітей

Висновок ERS із проблеми затяжного бактеріального бронхіту (ЗББ) у дітей був сформульований цільовою групою експертів-клініцистів з Європи і Австралії. Результати систематичних оглядів, метааналізів та узагальнених даних окремих клінічних досліджень стали підґрунтям для прийняття відповідного консенсусу....

21.01.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Левофлоксацин у терапії загострення хронічного обструктивного захворювання легень

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – ​дуже поширена хвороба, яка характеризується стійкими респіраторними симптомами та обмеженням прохідності дихальних шляхів (ДШ) через патологічні зміни в них та/або альвеолах, спричинені впливом шкідливих часток і газів (Глобальна стратегія з діагностики, ведення та запобігання ХОЗЛ, GOLD). ...

21.01.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Современные аспекты применения ОМ‑85* для лечения и профилактики респираторных инфекций

Слизистые оболочки организма, в частности дыхательных путей (ДП) и желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), служат основными входными воротами для множества вирусных и бактериальных патогенов. Именно для защиты слизистых вследствие эволюции развились многочисленные физические, биохимические и иммунологические барьеры. ...

21.01.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Системне лікування антибіотиками дітей із риносинуситом

Антибактеріальна терапія (АБТ) риносинуситів у педіатричній практиці залишається гострою темою для дискусій, оскільки чинні гайдлайни базуються на дослідженнях, проведених до 2013 року. А останні опубліковані роботи свідчать про зміну мікробіологічного профілю захворювання, що змушує сумніватися в адекватності сучасних методів лікування. ...