Острый коронарный синдром со стойкой элевацией сегмента ST
Пример коррекции антиагрегантной терапии после развития фибрилляции предсердий
Фибрилляция предсердий (ФП), по данным разных исследований, осложняет от 6 до 28% инфарктов миокарда (ИМ), часто ассоциируется с тяжелым поражением левого желудочка и развитием сердечной недостаточности [1, 2]. Пароксизмы аритмии могут начаться в любой момент, длиться от нескольких минут до часов и даже суток, как правило, повторяются. ФП не несет прямой угрозы жизни, как желудочковые нарушения ритма, и легко переносится у пациентов со стабильной гемодинамикой. Однако, согласно данным двух систематических обзоров, развитие ФП у лиц с острым ИМ (ОИМ) является предиктором смерти от всех причин независимо от тактики лечения и частоты рецидивирования [1, 3]. Кроме того, хорошо известно, что ФП – самостоятельный фактор риска кардиоэмболических инсультов и нецеребральных эмболий, а это напрямую влияет на прогноз больных. Появление ФП у пациента с острым коронарным синдромом (ОКС) всегда требует переоценки рисков и коррекции антикоагулянтной и антиагрегантной терапии, что демонстрирует следующий клинический случай.
Спецвипуск «Клінічні випадки та сценарії у невідкладній кардіології», вересень 2019 р
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Торакалгія – симптом, пов’язаний із захворюваннями хребта. Проте біль у грудній клітці може зустрічатися за багатьох інших захворювань, тому лікарям загальної практики важливо проводити ретельну диференційну діагностику цього патологічного стану та своєчасно визначати, в яких випадках торакалгії необхідна консультація невролога. В березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста». Слово мала завідувачка кафедри неврології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олена Леонідівна Товажнянська з доповіддю «Торакалгія. Коли потрібен невролог»....
Рівень ліпопротеїну (a) >50 мг/дл спостерігається в ≈20-25% населення і пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1]. Ліпопротеїн (a) задіяний в атерогенезі та судинному запаленні, а також може відігравати певну роль у тромбозі через антифібринолітичну дію і взаємодію із тромбоцитами [2, 3]. Дієта та фізична активність не впливають на рівень ліпопротеїну (a); специфічної терапії для його зниження також не існує. Підвищений ризик ССЗ, пов’язаний з ліпопротеїном (а), залишається навіть у пацієнтів, які приймають статини [4]. Саме тому існує критична потреба в терапії для зниження цього ризику, особливо в первинній профілактиці. ...
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....