Завдяки реімбурсації інсулінів 200 тисяч пацієнтів з діабетом можуть краще контролювати хворобу

28.10.2019

Стаття у форматі PDF

Київ, Україна – ​18 липня 2019 року. ​За два роки роботи система реімбурсації інсулінів стала значним позитивним зрушенням для майже 200 тисяч українців, які живуть із діабетом та потребують терапії препаратами інсуліну, та інших зацікавлених сторін.

Запроваджена модель реімбурсації надала переваги всім зацікавленим сторонам: пацієнти змогли отримувати адресну схему лікування, лікарі-ендокринологи – ​контролювати перебіг хвороби в пацієнтів, а розпорядники бюджетних коштів – ​запровадити прозору схему планування та витрачання бюджетних коштів на інсуліни.

Про результати роботи пілотного проекту йшлося на панельній дискусії «Реімбурсація інсулінів: досягнення чи виклик», організованій Міжнародною діабетичної асоціацією України, членом Міжнародної діабетичної асоціації (International Diabetes Federation). У заході взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України, міжнародні експерти, громадські організації та пацієнти з діабетом. Експерти прокоментували, у чому полягають переваги реімбурсації для лікарів, пацієнтів та держави.

«До 2017 року закупівля інсулінів здійснювалася на непрозорих тендерах за паперовими списками пацієнтів. Це призводило до того, що мільйони гривень витрачалися на тисячі неіснуючих пацієнтів. Завдяки запровадженню електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, і держава, і місцева влада мають надійні дані для ефективного планування бюджетного фінансування в кожному регіоні. Цього року державним бюджетом передбачено 841 млн грн на відшкодування інсулінів, кожна область і навіть окреме місто чи громада завдяки електронному реєстру можуть заздалегідь планувати кошти на додаткове фінансування цієї потреби з місцевих бюджетів», – ​прокоментував заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський.

Згідно з даними МОЗ України, станом на 1 липня 2019 р. 195 623 людини хоча би один раз отримували інсуліни.

Ірина Кондрацька, експертка МОЗ за напрямом «Ендокринологія», доцент кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, зазначила:

– Перевага системи реімбурсації полягає в тому, що фінансування йде тільки на реально існуючих пацієнтів, які отримують інсулін за електронним рецептом. Для пацієнтів це є однозначно важливим досягненням, адже дозволяє відстежувати кількість пацієнтів, які звернулися до лікаря-ендокринолога, та об’єм отриманого ними препарату, і в результаті – ​стан глікемічного контролю діабету та кількість ускладнень при захворюванні. До позитивних аспектів системи реімбурсації належить також мобільність, адже пацієнт не прив’язаний до місця реєстрації і може в будь-якому місті звернутися до лікаря-ендокринолога, який призначить інсулін, і отримати свої ліки в тій аптеці, де найзручніше це зробити.

Звичайно, є велике поле для вдосконалення системи реімбурсації. Зокрема, внесення даних до електронного реєстру має бути регулярним та повним. Було б добре запровадити індикатори якості надання медичної допомоги. Також для своєчасного виявлення цукрового діабету в Україні необхідно проводити регулярні скринінги рівня глюкози крові та забезпечувати хворих, що приймають інсулін, тест-смужками для самоконтролю.

Попри позитивні результати, процес втілення моделі реімбурсації в Україні потребує подальшого доопрацювання. Про це, зокрема, сказала професор Шехназ Караденіз, президент організації International Diabetes Federation в Європі:

– Завдяки представникам International Diabetes Federation в Україні ми маємо можливість стежити за тим, що відбувається в країні з діабетом. Україна, на жаль, має таку ж високу поширеність діабету, як і в Європі. І що важливіше, більш ніж 40% людей із діабетом не діагностовані, що призводить до захворювання очей, нирок та інших ускладнень.

Я твердо вірю, що Україна зробила важливий крок у боротьбі з діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів. Доступ до необхідних медикаментів дозволить ефективно лікувати пацієнтів, контролювати перебіг захворювання і знижувати ризик серйозних ускладнень у довгостроковій перспективі.

Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому система відшкодування буде охоплювати все більше пацієнтів із діабетом, що питання забезпечення хворих глюкометрами, тест-смужками також будуть вирішені.

Висловлюю подяку Міністерству охорони здоров’я України, лікарям, медичним експертам, пацієнтам, профільним організаціям за зусилля, спрямовані на підвищення якості менеджменту діабету в Україні. IDF Europe завжди у вашому розпорядженні й готові для подальшої спільної роботи заради пацієнтів.

Наприкінці дискусії Шехназ Караденіз, президент організації International Diabetes Federation в Європі, спільно з президентом Міжнародної діабетичної асоціації України Людмилою Петренко вручили спеціальну відзнаку МОЗ України за покращання системи забезпечення ліками пацієнтів із цукровим діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів та електронного рєєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 2 (46) 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

28.07.2020 Педіатрія Ендокринологія Новітні аспекти дитячої ендокринології

Саморозвиток лікарів не має перерв і карантинів. Саме тому з початком пандемії COVID-19 навчання медиків перейшло в онлайн-режим. У травні цього року саме в такому форматі пройшла ХІІ конференція з міжнародною участю «Сучасна дитяча ендокринологія», організована Українським науково-практичним центром ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України та Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація дитячих ендокринологів України». ...

27.07.2020 Ендокринологія Мукополісахаридоз І типу – ​ рідкісна причина затримки росту в дітей

29 травня педіатри, ендокринологи та лікарі суміжних спеціальностей отримали можливість поглибити свої знання в області дитячої ендокринології, узявши участь у конференції «Сучасна дитяча ендокринологія», яка відбулася в уже звичному для більшості онлайн-форматі. Цей захід, добре відомий медичній спільноті, відбувається вже 12-й раз поспіль і залучає не лише вітчизняних, але й іноземних спікерів. Усі доповідачі акцентували увагу на практичних аспектах діагностики та лікування найбільш поширених ендокринних захворювань, базуючися на найновітніших рекомендаціях міжнародних спілок та результатах контрольованих клінічних досліджень. Темою однієї з доповідей, яку було представлено увазі учасників конференції завідувачем кафедри госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету, доктором медичних наук, професором Геннадієм Олександровичем Леженко, став мукополісахаридоз (МПС) – ​рідкісне генетичне захворювання і часто недооцінювана причина затримки росту в дітей....

26.07.2020 Ендокринологія Застосування гормону росту у віковому аспекті

10-12 червня відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога». Цей науково-освітній проект ось уже котрий рік поспіль надає своїм учасникам якісно новий рівень освіти. Мультидисциплінарний підхід та ефективна інтерактивна модель презентацій на прикладі конкретних клінічних випадків дають можливість учасникам заходу не лише ознайомитися з досвідом колег-ендокринологів і лікарів із суміжних областей медицини, але й впроваджувати його у свою клінічну практику. Представлені увазі слухачів доповіді охопили широкий спектр тем, зокрема патологію гіпофізу, щитоподібної та паращитоподібних залоз, проблеми жіночого та чоловічого репродуктивного здоров’я, адже спікерами були не лише ендокринологи, але й цитологи, хірурги та андрологи. Завідувачка відділення дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), старша наукова співробітниця, доцент кафедри ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Наталя ­Андріївна Спринчук присвятила свою доповідь практичним аспектам застосування гормону росту (ГР) в різні вікові періоди. ...

26.07.2020 Ендокринологія Неалкогольний стеатогепатит –  ​міждисциплінарна проблема

3-5 квітня відбулась онлайн-трансляція І Міжнародного конгресу «Від народження до зрілості: міждисциплінарний підхід у збереженні здоров’я людини». Організаторами виступили Громадська організація «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів» і Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ). У заході взяли участь провідні українські спеціалісти та представники європейської медицини з Іспанії, Словенії, Польщі. Темами доповідей стали: первинна медична допомога в системі охорони здоров’я; особливості дитячого віку в практиці сімейного лікаря та педіатра; профілактика та лікування серцево-судинної, отоларингологічної, пульмонологічної та гастроентерологічної патологій. Окремо були розглянуті питання діагностики та лікування захворювань печінки. У рамках робочої програми конгресу відбувся круглий стіл, на якому обговорювалася ситуація з пандемією COVID‑19, а саме: дії лікаря згідно зі світовими рекомендаціями та психосоматичні аспекти в період «коронавірусного стресу». У цьому огляді ми знайомимо читачів з виступом, який було присвячено одній із тем робочої програми конгресу. Професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ, Україна), доктор медичних наук, професор Л.Л. Пінський розповів про сучасні методи діагностики й лікування неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). ...