ХІ Український гастроентерологічний тиждень: реалії, завдання та перспективи

Разом із зростанням рівня життя поступово змінюється культура харчування. Сучасний темп життя дуже швидкий, тому багато людей надають перевагу продуктам, на приготування яких не потрібно витрачати багато часу та зусиль. Звісно, це не найкращим чином впливає на органи травлення. Тому кількість захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) невпинно зростає, і так само швидко змінюються методики їх лікування. Дізнаватися всю актуальну інформацію у галузі гастроентерології лікарям допомагає ГО «Українська гастроентерологічна асоціація» (УГА), яка спільно з ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» організували науково-практичну конференцію «ХІ Український гастроентерологічний тиждень». Захід відбувся 3-4 жовтня в м. Одеса. На конференції були представлені звіти по роботі УГА, зміни в програмі самоосвіти лікарів, що мають відбутися в рамках реформи медичної освіти, а також новини щодо лікування та діагностики гастроентерологічних захворювань.

Конференцію розпочав президент УГА, заслужений діяч науки і техніки України, проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор Ігор Миколайович Скрипник, прочитавши свою доповідь «Інформація про роботу Української гастроентерологічної асоціації за 2018-2019 роки».

– Всього УГА нараховує 870 членів, для яких у грудні 2018 року було створено електронний реєстр. Також проводилося оновлення протоколів та адаптація їх до реалій української медицини. Протягом поточного року були проведені масштабні наукові заходи: науково-практична конференція «Від нових концепцій у гастроентерології до конкретного пацієнта», присвячена 75-річчю з дня народження доктора медичних наук, професора І.І. Дегтярьової; науково-практична конференція «Запальні та функціональні захворювання кишечнику»; ХХІ Національна школа гастроентерологів та гепатологів України; Всесвітній день здорового травлення, а також Х Український гастроентерологічний тиждень. УГА брала участь у громадських обговореннях проекту наказу «Деякі питання безперервного розвитку лікарів», активно співпрацювала з Європейською асоціацією гастроентерологів (UEG). Члени УГА прийняли участь у низці міжнародних заходів, зокрема у Всесвітньому конгресі гастроентерологів (21-24 вересня, м. Стамбул, Турція), у Міжнародному дні неалкогольного стеатогепатиту (12 червня), у Всесвітньому дні запальних захворювань кишечнику (19 травня). Також було оголошено першочергові завдання, які ставить перед собою УГА, та анонсовано VІІІ з’їзд асоціації, що відбудеться 24-25 вересня наступного року у м. Дніпро. До участі в заході запрошуються гастроентерологи, терапевти, сімейні лікарі, хірурги, педіатри та лікарі інших спеціальностей.

У медичній системі загалом та в галузі медичної освіти зокрема зараз відбуваються активні метаморфози та реформація. Так, з 2020 року має набути чинності новий наказ МОЗ України «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів». У своїй доповіді «Сучасні вимоги до атестації лікарів-гастроентерологів» завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України, доктор медичних наук, професор Наталія В’ячеславівна Харченко широко розкрила тему нових правил проходження циклів післядипломного навчання та вимог до самоосвіти лікарів.

Науковий співробітник відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України», кандидат медичних наук Яна Василівна Нікіфорова виступила з інформацією про роботу ради молодих вчених (Young Talent Group – ​YTG) УГА.

– Метою YTG є всебічне сприяння розвитку медицини, підвищення рівня обізнаності молодих науковців і клініцистів та підтримка їхніх наукових і професійних інтересів. Завдання YTG – ​поширення міжнародних зв’язків; встановлення контактів з науковими товариствами інших країн для обміну досвідом та спільної праці; ознайомлення молодих вчених та спеціалістів із досягненнями гастроентерології в Україні та світі; участь у міжнародних конференціях; своєчасне інформування молодих спеціалістів про можливість отримання грантів, участі в конкурсах, освітніх програмах та курсах; інформування української та міжнародної громадськості про свою діяльність. 3 травня у Відні (Австрія) відбулася перша зустріч представників YTG із 27 країн світу, де були розглянуті подальші перспективи розвитку гастроентерології. Також ми активно моніторимо європейські гранти та навчальні заходи. Зокрема, молоді українські науковці з УГА мали змогу взяти участь у майже 20 міжнародних конференціях, навчальних програмах та конкурсах на отримання грантів. Можливості та перспективи молодих вчених УГА наступні: отримання грантів на навчання за кордоном, участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах наукових робіт, участь у міжнародних конференціях з доповідями, навчання та підвищення кваліфікації, отримання порад молодими вченими.

Також протягом першого пленарного засідання професор Ігор Миколайович Скрипник оголосив результати конкурсу молодих вчених. А директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», доктор медичних наук, професор Юрій Миронович Степанов оголосив результати отримання національного гранта за 2018 р. на дослідження мікробіоти, а також умови участі в конкурсі на отримання гранта на 2020 р.

Кожне захворювання має чітко визначені стандарти лікування. У світі вже розроблені рекомендації як для окремих нозологічних одиниць, так і для певних симптомів. На жаль, в Україні процес стандартизації надання медичної допомоги населенню не завершений. Багато наявних протоколів та наказів МОЗ щодо лікування є застарілими і потребують оновлення. УГА бере активну участь у розробці нових рекомендацій, адаптованих до української медичної системи. 

З доповіддю «Інформація щодо підготовки надання протоколів медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту» виступила президент українського клубу панкреатологів, доктор медичних наук, професор Наталія Борисівна Губергріц (Донецький національний медичний університет, м. Лиман).

– У серпні цього року UEG опубліковала узагальнений протокол з діагностики та лікування хронічного панкреатиту. В його розробці, окрім членів UEG, брали участь лікарі та вчені Каролінського інституту (Швеція), Шведської гастроентерологічної асоціації, Німецького товариства гастроентерологів та Європейського клубу панкреатологів. Над протоколом працювали представники товариств гастроентерологів, UEG та асоціації абдомінальної радіології з багатьох країн Європи. Загалом було складено 101 рекомендацію, які охопили 12 тем, пов’язаних з клінічним веденням хронічного панкреатиту, а саме: етіологія, інструментальна діагностика за допомогою методів візуалізації, діагностика зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, хірургічне та медикаментозне лікування, ендоскопічна терапія, лікування псевдокіст, зменшення болю при панкреатиті, харчування та мальнутриція, цукровий діабет, природний перебіг захворювання та якість життя пацієнтів з цією патологією. На основі системи оцінки під час розробки рекомендацій 70 з них були класифіковані як сильні, а голосування показало високу погодженість з 99 рекомендаціями.

Ці рекомендації є надзвичайно корисними та зручними у використанні й стануть у нагоді гастроентерологам, терапевтам, хірургам, ендоскопістам. Адже уніфікація надання медичної допомоги, яка базується на доказовій медицині, допомагає ефективніше лікувати пацієнтів.

Головний науковий співробітник Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України, доктор медичних наук, професор Сергій Михайлович Ткач представив доповідь «Клінічні рекомендації УГА по веденню синдрому подразненого кишечнику».

– Синдром подразненого кишечнику (СПК) є розповсюдженою патологією, яка зустрічається в усіх країнах світу. Його поширеність у загальній популяції становить 11%, хоча спостерігається виражена варіабельність між країнами та регіонами. У жінок СПК зустрічається приблизно в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. У половини пацієнтів маніфестації відбуваються до 35 років.

Постінфекційний СПК розвивається у 8-31% пацієнтів, які перенесли гострий інфекційний гастроентерит, що приблизно в 7 разів частіше, ніж у людей, у яких не було кишкових інфекцій. У пацієнтів, які перенесли важкий гастроентерит, спричинений бактеріями, найпростішими або паразитами, та яких лікували антибіотиками, а також у жінок з психопатологією (депресія, неспокій, соматичні розлади, неврози) ризик розвитку цієї патології значно вищий.

Патогенез СПК є мультифакторіальним, однак ключову роль відіграє порушення взаємозв’язку «кишечник – ​головний мозок. Обов’язковим елементом цього зв’язку є кишкова мікробіота (КМ), кількісні та якісні порушення якої, зокрема синдром надмірного бактеріального росту, мають прямий вплив на патогенез СПК. Активація імунної системи, викликана кишковим дисбіозом, особливостями харчування, стресом та ендогенними факторами, призводить до посилення проникності кишкового бар’єру, індукуючи моторно-сенсорну дисфункцію ШКТ. Дизмоторні порушення та вісцеральна гіперчутливість є типовими, але неспецифічними особливостями СПК. Психосоціальні фактори і супутні психопатологічні розлади мають значний вплив на перебіг захворювання, вираженість симптомів і результати лікування. Різноманітні дієтичні фактори, зокрема споживання оліго-, ді- та моносахаридів і поліолів (FODMAPs), які погано абсорбуються і легко ферментуються, також значно впливають на симптоматику та тяжкість її проявів у пацієнтів.

За відсутності надійних тестів діагностика СПК базується на клінічних симптомах, відомих як IV Римські критерії (2016). До них належить рецидивуючий абдомінальний біль не рідше 1 разу на тиждень протягом останніх 3 місяців, асоційований з двома чи більше критеріями – пов’язаний з дефекацією, зі зміною частоти випорожнень чи зі зміною їх консистенції. Слід пам’ятати про фактори ризику органічної патології і тривожні симптоми при СПК: вік старше 50 років; сімейний анамнез, в якому присутній колоректальний рак, целіакія, запальні захворювання кишечнику; нещодавнє лікування антибіотиками; перебування в районах, ендемічних за інфекційними чи паразитарними хворобами; коротка тривалість симптоматики; наявність нічних симптомів; втрата маси тіла; лихоманка; кровотеча із ШКТ або наявність крові у калі; новоутворення в черевній порожнині; асцит; анемія; лейкоцитоз. Діагностична колоноскопія при СПК призначається лише в певних випадках, у першу чергу за наявності цих тривожних симптомів.

Поділ СПК на субтипи базується на консистенції випорожнень (згідно з Бристольською шкалою). Таким чином, виділяють 4 основні субтипи: СПК із запором, з діареєю, змішаний і той, що не класифікується.

Що стосується ведення пацієнтів з СПК, то воно включає фармакологічні і нефармакологічні аспекти. До нефармакологічних належать: фізичні вправи та психотерапія, дієта з великим вмістом харчових волокон. Медикаменти, що підходять для всіх субтипів СПК: препарати на основі м’яти перцевої, спазмолітики, а також трициклічні антидепресанти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, пробіотичні штами або їх комбінації, які показали свою ефективність при цій патології в клінічних дослідженнях. При СПК без запору також використовують рифаксимін, при змішаному субтипі – ​макроголи (препарати поліетиленгліколю), при діареї – ​лоперамід. Останнім часом як новий метод у терапії СПК досліджується трансплантація фекальної мікробіоти. Проте на сьогодні немає достатньої кількості клінічних даних щодо його ефективності.

Професор Ігор Миколайович Скрипник виступив із доповіддю «СПК-контроль. Оцінка факторів ризику, профілю пацієнтів і сучасних підходів до лікування синдрому подразненого кишечнику в Україні».

– СПК-контроль – ​це дослідження, яке проводилося в 164 центрах в Україні. Метою його було подальше вивчення епідеміології, етіології та патогенезу СПК, взаємозв’язку розвитку захворювання з факторами ризику, отримання більшої кількості інформації щодо лікування, яке застосовується в Україні. До основних оціночних критеріїв належали: оцінка взаємозв’язку СПК із факторами ризику та супутніми захворюваннями; якість життя пацієнтів; фактори, що визначають підхід до лікування. До другорядних належала оцінка інших епідеміологічних даних у популяції пацієнтів, які страждають на цю патологію. Критеріями включення в дослідження були: амбулаторні та стаціонарні пацієнти з верифікованим діагнозом СПК згідно з IV Римськими критеріями; наявність скарг з приводу цієї патології, при цьому біль в животі повинен бути не менше 5 балів за візуально-аналоговою шкалою; чоловіки та жінки віком від 18 до 60 років включно; інформована згода пацієнтів. У дослідження не включали пацієнтів з гострим коронарним синдромом та гострим порушенням мозкового кровообігу, з хірургічними абдомінальними втручаннями протягом 1 року; онкологічними захворюваннями будь-якої локалізації; захворюваннями кишечнику, крім СПК; зміною звички палити протягом 1 місяця до початку дослідження; з вагітністю та грудним вигодовуванням; наявністю алергії; з алкоголізмом, психічними захворюваннями; наявністю активного туберкульозу, гепатиту та таких, які вживали наркотики. Всього у дослідженні взяли участь 1870 осіб. Було встановлено, що серед пацієнтів із СПК переважають жінки – ​61%, середній вік пацієнтів складає 42,7±11,9 років. Основними факторами ризику є стрес (84%), низька фізична активність (49,1%), тютюнокуріння (29,4%). СПК з діареєю зустрічається у 37% хворих, із запором – ​25%, зі змішаним субтипом – ​19%, некласифікований СПК – ​19%. Встановлено значне переважання тривожних розладів у пацієнтів з діареєю та депресії у пацієнтів із запором. Лікарі призначають при СПК пробіотики з метою зменшення симптомів (81,2%), забезпечення комплексної терапії (64,2%), відновлення мікрофлори (59,2%). На фоні лікування Bifidobacterium infantis 35624 протягом 8 тижнів найбільш виражена позитивна динаміка редукції симптомів встановлена у пацієнтів з діареєю, особливо за критеріями інтенсивності болю та кількості днів, протягом яких були скарги на самопочуття. У пацієнтів з діареєю виявлено також максимальне покращення якості життя, зокрема за шкалами фізичної та соціальної активності оцінки стану здоров’я. Нормалізація характеру та частоти випорожнень на фоні зниження інтенсивності болю та метеоризму спостерігалися у пацієнтів незалежно від субтипу СПК.

СПК – ​це мультифакторіальна патологія, яка зустрічається доволі часто та може суттєво погіршувати якість життя людини. Водночас є дуже багато підходів до діагностики та лікування цього захворювання. Знання алгоритмів ведення пацієнтів з СПК та постійне їхнє вдосконалення допомагають лікарям обирати оптимальну тактику для кожного пацієнта, що позитивно впливає як на перебіг захворювання, так і на якість життя людини.

Індустріалізація та урбанізація невпинно вносять зміни в харчову поведінку людей: змінюється якість продуктів, темп та частота прийомів їжі, до того ж більшим стає вплив стресових ситуацій. Це все впливає на здоров’я загалом та на стан органів травлення зокрема. Не дивно, що кількість захворювань ШКТ з року в рік невпинно зростає. Водночас вдосконалюються методики діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Вище перераховані фактори ставлять все нові виклики перед лікарями та пацієнтами. Саме тому медикам так критично необхідно оновлювати свої знання. У цьому їм допомагають різноманітні з’їзди, симпозіуми, науково-практичні конференції. Але є певні заходи, які стають особливими для медичної спільноти. Саме до таких належить традиційна науково-практична конференція «ХІ український гастроентерологічний тиждень», на якій були детально розглянуті найновіші міжнародні та українські рекомендації з діагностики та лікування захворювань ШКТ, реалії та перспективи подальшого розвитку гастроентерології в Україні. Цікаву для себе інформацію, окрім гастроентерологів, також почули терапевти, педіатри, сімейні лікарі, хірурги, ендоскопісти. Проведення та відвідування заходів такого формату є чудовою традицією для лікарів з усієї країни.

Підготувала Роксоляна Денисюк

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 4 (54), 2019 р.