Інсульт: ​шляхи подолання проблеми світового масштабу

26.02.2020

Починаючи із 2006 р., 29 жовтня у всьому світі відзначають день боротьби з інсультом. Метою заходів є заклик до активних дій, спрямованих на зниження частоти цієї судинної катастрофи. Ще у 2004 р. Всесвітня організації охорони здоров’я (ВООЗ) назвала інсульт глобальною епідемією. Наприкінці жовтня 2019 р. Всесвітня організація боротьби з інсультом (WSO) оголосила про запуск амбітної глобальної стратегічної програми, метою якої є скорочення частоти випадків інсульту вдвічі.

Інсульт – ​стан, за якого внаслідок порушення кровопостачання в головному мозку відбувається пошкодження або загибель нервових клітин з одночасним ураженням тканини мозку і розладом його функцій. Причиною цієї судинної катастрофи є закупорка артерії або вилив крові через розрив стінки судини (відповідно, ішемічний або геморагічний інсульт). Серед факторів, які можуть спровокувати інсульт, – ​підвищений артеріальний тиск (АТ), рівень холестерину, цукровий діабет, ожиріння, гіподинамія, куріння та надмірне вживання алкоголю.

Інсульт є однією з головних причин смерті та інвалідизації у світі. За даними ВООЗ, через інсульт щороку помирають 6,7 млн осіб, причому якщо раніше він траплявся переважно у пацієнтів віком від 55‑60 років, то нині близько третини випадків припадають на осіб працездатного віку (30‑40 років). Загалом інсульт стрімко «молодшає» – ​епізод цієї судинної катастрофи зафіксований навіть у дворічної дитини.

Незважаючи на заходи, спрямовані на зниження частоти серцево-судинних захворювань і смертності від інсульту, тягар хвороби залишається високим. Про це, зокрема, свідчать статистичні дані за 2019 р., опубліковані в журналі Circulation, які надали Американська асоціація серця (AHA), Національний центр дослідження серця, легенів і крові США (NHLBI) та інші організації, що є головним джерелом для моніторингу поширеності інсульту й інших серцево-судинних патологій, а також оцінки витрат, пов’язаних з їхнім лікуванням:

  • інсульт є третьою за частотою причиною смерті у США;
  • більш ніж 140 тис. американців щорічно помирають від інсульту;
  • загальна поширеність інсульту серед жителів США віком від 20 років становить приблизно 2,5%;
  • щороку в США інсульт трапляється майже у 800 тис. осіб, причому близько 200 тис. зазнають повторного епізоду;
  • за прогнозами, до 2030 р. частота інсульту серед осіб віком ≥18 років у США підвищиться на 3,4 млн, що становитиме 3,9% дорослого населення (це свідчить про зростання поширеності на 20,5% порівняно з 2012 р.);
  • зі старінням населення США прогнозується зростання поширеності інсульту, особливо серед жінок літнього віку;
  • за даними AHA, у середньому що 40 секунд у когось в США стається інсульт, а що 4 хвилини хтось від нього помирає.

В Україні проблема інсульту, як, зокрема, інших серцево-судинних захворювань, є надзвичайно гострою – ​вони призводять до 67% усіх смертей. За цим показником, на жаль, наша країна лишається одним із європейських лідерів. Дані Міністерства охорони здоров’я України свідчать, що інсульт щороку діагностують у більш ніж 140 тис. наших співвітчизників (понад третину з них становлять особи працездатного віку); 30‑40% пацієнтів помирають за перші 30 днів і до 50% – ​упродовж року від початку хвороби; 20‑40% осіб, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності).

Природно, що у всьому світі величезного значення у розв’язанні проблеми судинних катастроф набувають профілактичні заходи, які можуть запобігти виникненню інсульту, та методи реабілітації тих осіб, в яких він вже розвинувся.

«Інсульт може трапитися у будь-кого, у будь-який час і в будь-якому місці. Сьогодні інсульт є провідною причиною інвалідності у світі та другою за частотою причиною смерті, але майже всім випадкам інсульту можна запобігти», – ​цими словами відкривається сторінка сайту WSO, присвячена всесвітній кампанії, метою якої є боротьба з інсультом та його профілактика. «Don’t Be The One» («Не залишайся самотнім») – ​під таким гаслом 29 жовтня 2019 р. розпочато цей масштабний захід.

Програма кампанії, розроблена міжнародною мережею провідних клініцистів та дослідників, ґрунтується на надійних доказах ефективності заходів профілактики інсульту та серцево-судинних захворювань. Вона надає дорожню карту для урядів та систем охорони здоров’я, в якій вказано, що основні зусилля щодо запобігання цій судинній катастрофі слід зосередити на популяціях із низьким та середнім ризиком.

Програма передбачає:

  • спрощення доступу до профілактичного лікування інсульту;
  • підготовку відповідного медичного персоналу;
  • поліпшення обізнаності громадськості, зокрема за рахунок розвитку мобільних технологій, що допомагають визначати фактори ризику розвитку інсульту та змінювати відповідним чином спосіб життя людей.

Дослідження, мета якого – довести ефективність стратегії WSO та доцільність її впровадження в інших країнах, заплановано розпочати у Бразилії за сприяння Міністерства охорони здоров’я цієї країни та лікарні Moinhos de Vento у м. Порту-Алегрі.

За словами президента WSO, професора Майкла Брайніна (Michael Brainin), останній аналіз даних демонструє, що кожен четвертий має ризик розвитку інсульту протягом життя, хоча лише 10 років тому він загрожував одному з шести. До того ж інсульт є руйнівним захворюванням і основною причиною втрати працездатності та смерті в усьому світі. Пан Брайнін наголосив, що важливо діяти терміново і зосереджувати свої зусилля там, де можна досягти найбільшої ефективності в запобіганні інсульту. 

Також професор зауважив, що необхідно діяти на всіх рівнях, зокрема вимагати від урядів відповідної політики щодо подолання таких факторів інсульту, як нездорова їжа, вживання алкоголю та тютюну, а також забезпечення доступності проведення скринінгу і профілактичних процедур. На додачу, слід доносити до населення інформацію, яка допоможе зрозуміти масштаби ризику і спонукатиме до заходів запобігання інсульту.

Метою заходів, проведених у Всесвітній день боротьби з інсультом 29 жовтня 2019 р., стало підвищення поінформованості громадськості про інсульт за допомогою розгорнутої кампанії в соціальних мережах. Зокрема, на сайті WSO (www.world-stroke.org) розміщено безліч матеріалів, які допоможуть клініцистам інформувати пацієнтів щодо факторів ризику розвитку інсульту та способів їхньому запобіганню, розпізнавання симптомів інсульту та необхідних дій у ситуації, коли кожна хвилина є критичною для збереження життя й працездатності людини (таблиця, рисунок). Зокрема, там можна знайти роз’яснення щодо користування «ризикометром інсульту» – ​мобільним додатком, за допомогою якого будь-хто може обчислити власний ризик інсульту та отримати конкретні поради для його зниження.

Рисунок. Загальні відомості про інсульт

Надзвичайно важливо, щоб кожен був поінформований щодо симптомів інсульту. Розпізнати, чи він стався, можна за допомогою простих прийомів. Слід попросити пацієнта:

  • усміхнутися – ​при інсульті усмішка може бути «кривою» (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);
  • заговорити – ​при інсульті вимова буває нечіткою, або ж мова взагалі незрозуміла;
  • підняти одночасно обидві руки – ​якщо пацієнт може підняти лише одну руку або піднімає руки на неоднакову висоту, це також свідчить на користь інсульту;
  • при інсульті часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба та кінцівках;
  • у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем.

За таких симптомів, особливо якщо їм передувало підвищення АТ, необхідно якомога швидше доставити пацієнта до медичного закладу та почати надавати йому кваліфіковану медичну допомогу. У межах проведення Всесвітнього дня боротьби з інсультом в Україні 2019 р. на одній зі станцій столичного метрополітену було проведено своєрідний майстер-клас у формі медичного перформансу: актори в образах найвідоміших українських письменників наочно демонстрували, який вигляд та особливості поведінки притаманні людині, коли в неї стався інсульт. Окрім того, було надано поради щодо способів запобігання інсульту.

Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні невтішна – за цим показником ми посідаємо перше місце в Європі й друге у світі. Понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Серед них частка смертей від інсульту – ​понад чверть. У більшості випадків інсульт трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою у чоловіків і жінок. Але останніми роками різні дослідження фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей – ​від 2,5 до 13% усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу.

Інсульти забирають життя, а серед тих, хто виживає, 75% страждають на частковий параліч, порушення мови, ковтання, зору. Усе це, окрім страждань хворих та їхніх близьких, зумовлює чималий економічний тягар як для країни загалом, так і для кожної родини, яку не оминуло це лихо. Адже пацієнтові, який переніс інсульт, необхідні високовартісне лікування та курс реабілітації. А реабілітаційних центрів, де хворих дійсно ставлять на ноги після інсульту, заново навчаючи вставати, ходити, розмовляти, в Україні, на жаль, дуже мало. Крім проведення тромболітичної терапії (вартість якої в середньому становить 30 тис. грн), пацієнтові необхідні щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерготерапевтом, логопедом; також практично всі потребують допомоги психотерапевта (нерідко психологічна допомога необхідна і близьким постраждалого). Вартість такого курсу лікування значно вища за фінансові можливості пересічної української родини.

Головним фактором ризику розвитку інсульту вважається неконтрольована артеріальна гіпертензія. На жаль, безліч наших співгромадян не перевіряють рівень свого АТ. А статистика невтішна: на цю недугу в Україні страждають 11,5 млн осіб. У межах Всесвітнього дня боротьби з інсультом цього року в торговельних центрах України широко проводили такі заходи, як вимірювання АТ та консультації щодо профілактики інсульту. В усіх бажаючих перевіряли АТ і роз’яснювали, що постійний контроль цього показника та чітке дотримання рекомендацій лікаря, зокрема регулярне приймання призначених антигіпертензивних препаратів, дозволить не тільки зберегти здоров’я, але й запобігти надмірним витратам. Адже набагато дешевше купувати препарат «від тиску» (тим більше що в Україні запроваджено програму «Доступні ліки» для чималого переліку засобів), ніж витрачати десятки тисяч гривень на курс терапії та реабілітації після інсульту.

Нині інсульт став пріоритетним напрямом у програмі медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Із квітня 2020 р. за умови відповідності послуги вимогам НСЗУ щодо лікування гострого мозкового інсульту вона оплачуватиметься з податків громадян за підвищеним тарифом – ​19500 грн.

Про це, зокрема, йшлося на прес-конференції «Обговорення державної стратегії лікування інсультів», яка відбулася наприкінці минулого року. Член-кореспондент НАМН України, лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», д. мед. н., професор Микола Поліщук у своїй доповіді зазначив, що проблема інсультів є надактуальною для України, оскільки вони лідирують серед причин смертей наших співвітчизників. За його словами, питання лікування гострого мозкового інсульту потребує особливої уваги: «Інсультні хворі в нашій державі лікуються у загальних неврологічних відділеннях. Однак світовий досвід показує, що значно зменшити смертність та інвалідизацію через інсульти можна лише тоді, коли рятуватимуть таких пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях і центрах. Наша асоціація провела моніторинг щодо 500 відділень українських лікарень, які приймають осіб з інсультами. Виявилося, що 300 з них не мають належних методів для нейровізуалізації та лікування таких хворих. Невчасно поставлений діагноз призводить до загибелі пацієнта після перенесеного інсульту».

Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан зазначила, що лікарні, в які госпіталізують пацієнтів з інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним обладнанням для встановлення правильного діагнозу, й додала: «Програма медичних гарантій із 2020 р. запрацює у повному обсязі. До гарантованого пакету увійдуть послуги на всіх рівнях медичної допомоги. Лікування гострого мозкового інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, якому приділятиметься особлива увага».

Інсульт являє собою всесвітню проблему, забираючи щороку мільйони життів. Надзвичайно важливо доносити до широких верств населення інформацію про те, що переважна більшість випадків інсульту спричинена неправильним способом життя. Ефективна профілактика інсульту, яка полягає насамперед у ретельному контролі АТ, виявленні та адекватному лікуванні фібриляції передсердь і цукрового діабету, дотриманні здорового способу життя, нормальній фізичній активності, правильному харчуванні, виключенні куріння та обмеженні вживання алкоголю, уникненні стресів і негативних емоцій, є стратегією, що дозволить зберігати життя та здоров’я співвітчизників, а також зменшити економічний тягар цього тяжкого захворювання.

Підготувала Наталія Купко 

Спецвипуск «Інсульт». Додаток до № 1 (52), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

18.09.2020 Неврологія Тривога та когнітивні порушення: можливості й критерії вибору фармакотерапії

Сьогодні проблема стресу та стрес-залежних захворювань стає однією з провідних у сучасному суспільстві. Особливої актуальності набуває патологічний вплив хронічного психоемоційного стресу, що є причиною формування патологічних процесів, які лежать в основі «хвороб цивілізації» – своєрідної «триголової гідри» сучасної медицини, котра включає психосоматичну та цереброваскулярну патологію, а також неврози [9, 20, 30]. Об’єднує згадані форми патології первинність ураження центральної нервової системи (ЦНС) на всіх рівнях структурно-функціональної організації мозку – від молекулярного до системного – з подальшим розвитком дисрегуляції внутрішніх органів, центрального й периферичного кровообігу, тому «хвороби цивілізації» належать до категорії «дисрегуляційної патології» [10]....

08.09.2020 Кардіологія Неврологія Коморбідна депресія на тлі ішемічної хвороби серця: ефективність венлафаксину

На даний час депресивні розлади є однією із провідних медико-соціальних проблем. ВООЗ порівнює депресію з епідемією, що охопила людство. Депресивні розлади займають перше місце серед причин втрати працездатності в економічно розвинених країнах. Депресія часто зустрічається при різних станах: артеріальній гіпертензії (АГ), ішемічній хворобі серця (ІХС), інсульті, хронічних захворюваннях легень, онкопатології, цукровому діабеті (ЦД), синдромі набутого імунодефіциту, хворобі Паркінсона, а також у разі втрати зору і слуху. ...

31.08.2020 Неврологія Нейроповедінкові наслідки черепно-мозкової травми: актуальність і можливості корекції

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є важливою медико-соціальною проблемою. Нещодавній огляд епідеміологічних досліджень у Європі показав, що розповсюдженість ЧМТ становить 235 госпіталізованих випадків (включаючи й летальні) на 100 тис. населення. Від ЧМТ страждають переважно особи молодого працездатного віку у зв’язку зі збільшенням кількості дорожньо-транспортних пригод, воєнних конфліктів, спортивно-побутових ушкоджень. Нерідко наслідки ЧМТ спричиняють стійку втрату працездатності, а в тяжких випадках – інвалідизацію, що потребує великих матеріальних витрат для проведення лікувально-реабілітаційних заходів....

17.08.2020 Неврологія Лечение пациентов с болезнью малых сосудов мозга: потенциал применения Цеброфита

В марте 2020 года в Харькове прошла научно-практическая конференция с международным участием «Актуальные вопросы современной неврологии». Возможный потенциал применения Цеброфита, экстракта герициума, в лечении пациентов с болезнью малых сосудов мозга представил в рамках мероприятия заведующий отделом сосудистой патологии головного мозга и реабилитации Института неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины, д. мед. н., профессор Владислав Николаевич Мищенко....