Як знизити кардіоваскулярний ризик при ЦД 2 типу?

17.04.2020

Наявність цукрового діабету (ЦД) подвоює ризик виникнення сердцево-­судинних захворювань (ССЗ). Серед хворих на ЦД смертність від ССЗ вища, ніж від будь-яких інших причин. Утім, не слід вважати, що з цим не можна нічого вдіяти.

Хоча експерти не до кінця розуміють зв’язок між ЦД та ССЗ, певну роль, імовірно, відіграють одночасно багато різних факторів. Потенційної шкоди кровоносним судинам завдають хронічне підвищення рівня глюкози в крові, високий артеріальний тиск, ожиріння та високий рівень холестерину, а також недостатня фізична активність і нераціональне харчування. Ці прояви супроводжують більшість випадків ЦД, спричиняючи зростання ризику розвитку ССЗ. Модифікація способу життя (МСЖ) може кардинально змінити ситуацію на краще.

Основні аспекти здорового способу життя – фізичні вправи й повноцінне збалансоване харчування (слід обирати багаті на поживні речовини якісні продукти, водночас зменшуючи обсяг споживаної їжі). Завдяки цьому покращуються обмін речовин і фізичний стан організму загалом. У пацієнтів із діабетом корисним є навіть незначне зменшення ваги. Відповідно до даних Центрів із контролю та профілактики захворювань США (CDC), артеріальний тиск, холестерин і глюкоза крові достовірно покращуються при зменшенні ваги на 5-10%.

Повна стаття у форматі PDF

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

11.09.2020 Кардіологія Ревматологія Ураження серцево-судинної системи при системних некротизувальних васкулітах

Системні некротизувальні васкуліти (СНВ) – ​гетерогенна група захворювань, основними морфологічними проявами яких є запалення та некроз стінки судин, а спектр клінічних ознак залежить від типу, розміру, локалізації уражених судин і тяжкості супутніх запальних порушень....

10.09.2020 Кардіологія Проста оптимізація терапії для складних пацієнтів

Під час пандемії COVID‑19 системи охорони здоров’я фокусуються на профілактиці та лікуванні коронавірусної інфекції, проте фактори серцево-судинного ризику (ССР) мають значно більші масштаби поширеності в популяції та наслідки. Серед них найбільше значення має артеріальна гіпертензія (АГ). Нещодавно в китайському проспективному дослідженні було показано, що серед госпіталізованих із COVID‑19 пацієнтів, які приймали блокатори ренін-ангіотензинової системи (РАС) для контролю артеріального тиску (АТ), смертність була на 58% меншою, ніж у тих, хто не приймав інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або сартани (Zhang P. et al., 2020)....

10.09.2020 Кардіологія Принципи статинотерапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

У всьому світі смертність через різноманітні ускладнення серцево-судинних захворювань (ССЗ) лишається на досить високому рівні, особливо у країнах із недостатнім економічним розвитком. При цьому активне застосування методів первинної та вторинної профілактики ССЗ дозволяє суттєво знизити показники серцево-судинної (СС) летальності. ...

10.09.2020 Кардіологія Ефективність L-аргініну й L-карнітину в лікуванні серцево-судинної та коморбідної патології

Близько 80% передчасних інфарктів та інсультів можна попередити завдяки впливу на фактори ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), зокрема підвищений рівень артеріального тиску (АТ), холестерину та глікемії. При цьому вагома роль належить природним речовинам й амінокислотам, як-то карнітин та аргінін, що забезпечують і регулюють в організмі роботу цілої низки життєво важливих функцій....