Новини Європейського конгресу аритмологів (EHRA EUROPACE-CARDIOSTIM), 21-24 червня 2015 р., м. Мілан, Італія

Європейський конгрес спеціалістів у сфері аритмології 2015 року мав цікаву, насичену програму, значна кількість доповідей була присвячена удосконаленим та новим пристроям, що застосовуються в цій галузі. Закономірним було широке представлення досліджень з питань серцевої недостатності (СН), адже значна частка таких пацієнтів на певному етапі перебігу цього синдрому потребує допомоги аритмологів.
Клініко-інструментальні показники у хворих із систолічною хронічною СН (ХСН), що визначають успішність кардіоресинхронізуючої терапії (CRT). У своїй доповіді R.A. Providencia наголосив, що практично третина пацієнтів із CRT є невідповідачами на зазначену терапію. Метою його роботи було визначити прості, доступні клініко-лабораторні та інструментальні параметри, які зумовлюють позитивний результат CRT-D. У багатоцентровий національний реєстр було включено 1011 пацієнтів із ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (СД ЛШ), яким було показано встановлення CRT-D; оцінка ефективності його роботи здійснювалася через 6 міс. Після проведення мультиваріантної логістичної регресії визначено незалежні, значущі предиктори позитивної відповіді на лікування CRT-D: жіноча стать (відносний ризик 2,08), клас за NYHA ≤III (ВР 2,71), фракція викиду (ФВ) ЛШ ≥25% (ВР 1,75), тривалість QRS ≥150 мс (ВР 1,70) та швидкість клубочкової фільтрації ≥60 мл/хв (ВР 2,01). Однак автор зазначає, що для широкого впровадження отриманих даних необхідні подальші дослідження в цьому напрямі.
Прогностичне значення систолічної дисфункції правого шлуночка (СД ПШ) у хворих із CRT. S. Maffe з Італії для виявлення потенційного позитивного ефекту CRT рекомендує визначати наявність СД ПШ. Підґрунтям для такого висновку став аналіз реєстру MORE, у який було включено 163 пацієнти (вік 70±10 років, чоловіки – 71%, ішемічна хвороба серця (ІХС) – 37%, фібриляція передсердь – 27%, клас за NYHA ІІ – 46%, тривалість QRS – 160±25 мс, блокада лівої ніжки пучка Гіса – 85%, ФВ ЛШ – 28±6%; СД ПШ оцінювали шляхом визначення амплітуди систолічного руху трикуспідального кільця (TAPSE) – 18,8±5 мм) із встановленим CRT згідно з чинними рекомендаціями. Критерієм позитивної відповіді вважали зростання ФВ ЛШ ≥10%, зменшення кінцево-систолічного об’єму (КСО) ЛШ ≥15% через 6 міс після встановлення CRT. У результаті багатофакторного аналізу визначено, що у пацієнтів із ХСН ішемічної етіології з TAPSE ≤17 мм спостерігалося покращення КСО ЛШ (ВР 2,29; 95% довірчий інтервал 1,1-4,6; р=0,024); у загальній когорті хворих TAPSE ≤17 мм – незалежний предиктор покращення ФВ ЛШ (ВР 2,08; 95% ДІ 1,1-3,9; р=0,024).
Значення ступеня функціональної мітральної регургітації (МР) у хворих із ХСН та СД ЛШ, яким проведено СRT. На сьогодні існує думка, що зменшення ступеня функціональної МР є одним із позитивних механізмів СRT. A. Proclemer з Італії вивчив прогностичне значення функціональної МР у 1122 хворих із систолічною ХСН, яким проведено згідно з чинними рекомендаціями CRT. Пацієнтів розподілено на групу І з МР 0-1 ст. та групу ІІ з МР 2-4 ст. Через рік після встановлення СRT пацієнти групи І мали кращий прогноз виживання (загальна смертність + серцево-судинна смертність). Більше того, в підгрупі пацієнтів із зменшенням ступеня МР чи відсутністю її прогресування виживання було кращим порівняно з пацієнтами, у яких спостерігалося прогресування МР.
Ефективність засобу для підтримки механічної функції ЛШ у хворих із термінальною ХСН. На сьогодні активно продовжується вивчення можливостей пристроїв, що підтримують скорочувальну здатність ЛШ, покращувати прогноз виживання та якість життя хворих із термінальною ХСН. Так, J. Kuschyk з Німеччини досліджував ефективність пристрою для модуляції серцевих скорочень (сardiac contractility modulation) у 16 хворих (ФВ ЛШ 22,8±6,5%, ІХС (n=6), дилатаційна кардіоміопатія (n=10), у яких не було ефекту від CRT. Після 6 міс спостереження 2 пацієнти померли, у решти виявлено позитивні зміни порівняно з вихідними даними: збільшилася ФВ ЛШ (р=0,07), покращилися клас за NYHA (р=0,001) та якість життя за Міннесотською анкетою (р=0,03).
Комбінація барорефлекторної стимуляції (baroreflex activation therapy – BAT) і CRT у хворих із систолічною ХСН: безпечність та ефективність. У дослідженні M.R. Zile 384 хворих із ХСН ІІІ класу за NYHA та ФВ ЛШ ≤35%, які отримували оптимальну медикаментозну терапію, було розподілено на 4 групи залежно від встановлення у них додаткових пристроїв: ВАТ (+) з CRT (+), ВАТ (+) з CRT (-), ВАТ (-) з CRT (+) і групу ВАТ (-) з CRT (-). Визначали безпечність (системні/перипроцедурні значні події) та ефективність (Міннесотська анкета, 6-хвилинна хода, рівень NT-proBNP, ФВ ЛШ і частота госпіталізацій з приводу декомпенсації ХСН) імплантованих пристроїв. Через 6 міс спостереження показники ефективності в групі ВАТ (+) з CRT (-) були достовірно кращими порівняно з групою ВАТ (-) та CRT (-). У групі ВАТ (+) та CRT (+) спостерігалися позитивні зміни за ефективністю, однак не достовірні порівняно з групою ВАТ (-) та CRT (+). За безпечністю імплантації досліджувані групи не відрізнялися. Такі результати дозволили авторам зробити висновок, що ВАТ є безпечною процедурою та покращує якість життя, знижує частоту госпіталізації з приводу ХСН. Особливо такий ефект виражений у пацієнтів, яким з тих чи інших причин не проведено CRT.

Підготувала І.Д. Мазур