Розлади харчової поведінки в Україні: проблеми і перспективи

Розлади харчової поведінки (РХП), до яких відносять анорексію, булімію, нападоподібне переїдання та деякі інші порушення, – дуже серйозна медична та соціальна проблема в усьому світі й зокрема в Україні. На сьогоднішній день смертність від нервової анорексії є найвищою серед усіх психічних захворювань, а нервова булімія та інші РХП суттєво погіршують якість життя осіб, що страждають на них. У той же час з цією проблемою дуже погано знайома не тільки загальна спільнота, але й багато фахівців, які у своїй практичній діяльності стикаються з пацієнтами з РХП, зокрема психологів та лікарів різних спеціальностей (психіатрів, психотерапевтів, ендокринологів, гастроентерологів, гінекологів тощо). Першим кроком у заповненні цієї інформаційної пустоти став круглий стіл  «Розлади харчової поведінки в Україні: проблеми і перспективи», що відбувся 17 травня у м. Києві.

Ініціатором та організатором заходу стала Громадська організація «Асоціація лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки. Терапія і превенція», що була створена влітку минулого року. Її співзасновниками є відомі спеціалісти з РХП, психологи Тетяна Назаренко та Ольга Сушко.
Відкриваючи круглий стіл, Тетяна Назаренко розповіла про те, що метою заснування вищезгаданої організації було створення спільного професійного поля для психологів та лікарів для обміну досвідом та надання якісної допомоги особам з РХП та їх профілактики. Дуже важливими є взаємодія та взаєморозуміння між різними фахівцями стосовно проблеми РХП, вони мають говорити «однією мовою», – ​підкреслила доповідач.

У свою чергу Ольга Сушко зазначила, що до обговорення й вирішення проблеми РХП мають долучатися не тільки психологи, психіатри та психотерапевти, але й лікарі інших спеціальностей, дієтологи, працівники фітнес-індустрії та косметології тощо. Саме до них, а не до психіатрів чи психологів, часто звертаються люди з РХП, потребуючи та, на жаль, не отримуючи адекватної допомоги.

Жодного з учасників круглого столу не залишив байдужим виступ директора українського представництва Міжнародної організації захисту прав людей з інвалідністю та засновниці ГО «Координаційно-ресурсний центр «Твій Вимір» Галини Курило. Вона поділилася власною історією анорексії та представила свій соціальний арт-проект «Голоси: замовчані історії» (2013), що розповідає 12 історій жінок з непростими стосунками з власним тілом, їжею та емоціями. Це історії про те, як жінки обмежували себе в їжі або переїдали, як ніколи не були задоволені своїм тілом, як контролювали себе і як втрачали контроль. А червоною ниткою крізь всі ці розповіді та власну історію доповідачки проходить ідея про те, що говорити про РХП незручно й соромно.
Сотні тисяч жінок та дівчат в Україні страждають від порушення харчової поведінки, але у більшості з них вони так і залишаються невиявленими. Статистику щодо кількості випадків РХП в Україні не ведуть, що ще раз підкреслює невидимість цієї проблеми у сферах охорони здоров’я, освіти та соціальної політики. Що ж стосується лікарів, то нерідко вони знецінюють психологічний аспект проблеми чи навіть неприховано засуджують пацієнтів з ожирінням чи анорексією, завдаючи їм ще більшої шкоди.
Отже, перше, що необхідно зробити всім нам, – ​перестати засуджувати, допомогти людям з РХП звернутися за допомогою, не лишати їх наодинці з цією серйозною проблемою.
Важливою умовою успіху у лікуванні РХП є правильна діагностика, зокрема підтвердження наявності розладу, визначення його типу та психологічних особливостей пацієнта, що допомагає обрати оптимальний для кожного терапевтичний підхід. Скоро в Україні буде доступний сучасний діагностичний тест для клінічної діагностики РХП – ​EDI‑3, який сьогодні знаходиться на етапі валідизації для української популяції. Про його особливості та переваги розповіла представник компанії-провайдера психологічних тестів «ОС Україна», кандидат психологічних наук Єлизавета Лонська.
Тест EDI‑3 відповідає сучасним теоріям порушень харчової поведінки та призначений не тільки для діагностики РХП, але й для впорядкування даних про пацієнта, оцінки психологічної складової РХП, визначення фокусів психотерапії та оцінки прогресу. EDI‑3 можна використовувати для тестування не тільки дорослих людей, але й підлітків (від 11 років), що все частіше страждають на РХП. Тест містить 91 питання та передбачає оцінку за 12 шкалами, зокрема незадоволеності тілом, міжособистісних проблем, афективних проблем, перфекціонізму тощо, що дозволяє скласти досить повну клінічну картину пацієнта. Планується адаптація тесту для чоловіків.
З питаннями щодо тесту та його проходження можна звертатися до Єлизавети Лонської: elizaveta.lonska@osukraine.com, +380503381442.

Дуже часто пацієнтки з РХП, що проявляються недостатньою чи надлишковою масою тіла, звертаються із соматичними проблемами до гінекологів, ендокринологів, гастроентерологів, тому не дивно, що до участі у круглому столі були запрошені лікарі соматичних профілів. Акушер-гінеколог та репродуктолог-ендокринолог Наталія Петрик поділилася своїм досвідом ведення пацієнток з РХП. Вона звернула увагу на те, що як анорексія, так і переїдання з ожирінням можуть бути причиною різноманітних гормональних розладів, порушень менструального циклу, безпліддя. Лікар може скоректувати патофізіологічні порушення у таких пацієнток, але завжди має пам’ятати про психологічний компонент проблеми, для корекції якого пацієнток з ознаками РХП слід направляти до психологів, психотерапевтів чи психіатрів залежно від складності ситуації.

Точку зору психіатра та екзистенціального психотерапевта на проблему РХП представила відомий вітчизняний вчений, завідувач кафедри психіатрії НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Пілягіна.
На її думку, РХП й у першу чергу анорексія є еквівалентом саморуйнівної поведінки або ж, іншими словами, несвідомою суїцидальною поведінкою.
Лікування таких пацієнтів має бути комплексним та командним, а за тяжкого перебігу до терапії обов’язково має долучатися психіатр із призначенням відповідної психотропної фармакотерапії, наприклад атипових нейролептиків.
У веденні дітей з РХП значна увага має буде приділена роз’яснювальній, психологічній й за можливості психотерапевтичній роботі з їх батьками, адже саме від них значною мірою залежить успіх лікування.
Серед актуальних на сьогодні питань, пов’язаних з РХП, професор зазначила відсутність спеціалізованих стаціонарів для лікування пацієнтів з тяжкими РХП. Зокрема, величезною проблемою є госпіталізація пацієнток з анорексією у критичному стані, особливо неповнолітніх.

Про інтуїтивне харчування – ​ефективний психологічний підхід до регулювання порушеної харчової поведінки – ​розповів лікар-психотерапевт Влад Бухтояров. На його думку, майбутнє у лікуванні РХП належить саме недієтичним напрямам, одним з яких є інтуїтивне харчування. У той же час старі підходи, що й досі широко використовуються, є не тільки неефективними, але й шкідливими. Так, різноманітні дієти, підрахунок калорій, зважування, фокус на зниженні ваги як самоцілі, а не на покращенні здоров’я, слід визнати ятрогенними, тому що вони зазвичай погіршують перебіг РХП. Підходи, що сконцентровані на зниженні маси тіла, провокують та посилюють ідеї незадоволеності тілом, стигматизацію та дискримінацію за такою ознакою, як вага. Що стосується ефективності традиційних дієтичних підходів, то її можна охарактеризувати як ефект «йо-йо»: за зниженням ваги майже неминуче слідує її відновлення, причому часто з надлишком відносно стартової маси тіла. Також доповідач наголосив, що всупереч загальноприйнятій думці РХП не є залежністю, отже для їх лікування не є виправданими ті підходи, що використовують при аддиктивних розладах.
Щодо інтуїтивного харчування, то ця методика полягає у прийнятті свого тіла та харчової поведінки, примиренні людини з їжею, відмову від заборон у харчуванні, розвитку інтуїтивних стосунків з тілом, у тому числі стосовно харчування та рухової активності. Її основними задачами є покращення фізичного та психічного самопочуття людини, а не зниження ваги.
***
Підсумовуючи виступи експертів та дискусію, що мала місце після них, учасники круглого столу визнали:
• надзвичайно високу актуальність проблеми РХП в Україні;
• доцільність комплексного та командного підходу до лікування цих розладів;
• затребуваність нещодавно створеної асоціації;
• потребу в відповідних навчальних програмах та проектах;
• необхідність більш тісної взаємодії та діалогу між психологами, психіатрами, представниками різних шкіл психотерапії, лікарями різних спеціальностей для надання більш якісної допомоги людям з РХП.

Довідка ЗУ

9 фактів про розлади харчової поведінки, які важливо знати всім, хто працює з РХП або в інший спосіб стикнувся з цією проблемою:
Факт № 1: Багато людей з розладами харчової поведінки виглядають здоровими, та насправді можуть бути дуже хворими.
Факт № 2: Родичі і близькі не винні у хворобі, і саме члени сім’ї можуть бути кращими союзниками пацієнтів і лікарів у процесі лікування.
Факт № 3: Діагноз «розлад харчової поведінки» – ​це серйозна проблема зі здоров’ям, яка руйнує особисте і сімейне функціонування людини.
Факт № 4: Розлад харчової поведінки не є особистим вибором людини, це серйозна хвороба, яка обумовлена біологічно.
Факт № 5: Розлади харчової поведінки впливають на людей будь-якої статі, віку, раси, етнічних груп, з будь-якою формою тіла і вагою, сексуальною орієнтацією та соціально-економічним статусом.
Факт № 6: Розлади харчової поведінки несуть у собі підвищений ризик самогубства і медичних ускладнень.
Факт № 7: У розвитку розладів харчової поведінки важливу роль відіграють і гени, і навколишнє середовище.
Факт № 8: Гени самі по собі не визначають, у кого розвинеться розлад харчової поведінки.
Факт № 9: Повне одужання від розладу харчової поведінки можливе. Рання діагностика і лікування грають важливу роль.
9 фактів про РХП розроблені Академією розладів харчової поведінки (AED) США у співпраці з доктором Синтією Бьюлик.

Переклад українською – ​Євгенії Старченко для ГО «Асоціація лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки. Терапія і превенція».

З питань вступу до Асоціації лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки. Терапія і превенція» та співпраці можна звертатись до її керівників:

Ольга Сушко
+380502444702, olga.sushko@gmail.com
Тетяна Назаренко
+380952049202, tnazarenko‑2007@ukr.net

Підготувала Наталя Міщенко