Дослідження ПАРТНЕР: пацієнти з остеоартрозом мають високий ризик розвитку серйозних серцево-судинних подій
У червні на базі освітньої платформи Doctor Thinking відбулося онлайн-засідання ревматологічної школи ПАРТНЕР під керівництвом президента Асоціації ревматологів м. Києва, завідувача кафедри внутрішніх хвороб № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професора Олега Борисовича Яременка. Під час заходу було вперше представлено результати широкомасштабного вітчизняного епідеміологічного дослідження ПАРТНЕР. Також розглядалися важливі проблеми сучасної фармакотерапії ОА, зокрема питання безпечного застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).
Як відомо, ОА є найпоширенішим захворюванням суглобів: на нього страждає понад 10% населення всієї земної кулі. В Україні поширеність ОА становить 3% (близько 1 млн хворих). Зазвичай пацієнти з ОА – особи похилого віку, що мають коморбідну патологію, як-от різні серцево-судинні захворювання (ССЗ) – артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба серця тощо. Тому важливим компонентом лікувальної тактики при ОА є стратифікація кардіоваскулярного ризику (КВР) пацієнтів.
За ініціативи фармацевтичної компанії Dr. Reddy’s нещодавно було проведене загально-національне дослідження ПАРТНЕР з метою оцінки КВР у пацієнтів із вперше діагностованим первинним ОА. У дослідженні взяли участь 54 лікарі з різних медичних центрів 22 областей України. Під час візиту хворого до лікаря відбувалося опитування відповідно до спеціалізованої стандартизованої анкети, яка включала запитання щодо віку, статі, локалізації ОА, наявності ССЗ атеросклеротичного ґенезу, цукрового діабету тощо. Загалом проаналізовано 3936 анкет пацієнтів із вперше діагностованим та рентгенологічно підтвердженим ОА.
Значну кількість цих хворих (2946 (75%)) було віднесено до категорії осіб із високим і дуже високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, оскільки вони вже мали ССЗ атеросклеротичного ґенезу (55%), цукровий діабет (21%), дуже високий рівень артеріального тиску (15%) та/чи загального холестерину і хронічну хворобу нирок (5%). Згідно з результатами розрахунку SCORE, до категорії осіб із дуже високим КВР належало ще 127 пацієнтів, тобто загальна кількість хворих на ОА із високим і дуже високим КВР сягнула 3073, що становило 78% загальної кількості проанкетованих осіб із первинним ОА.
З огляду на той факт, що переважним проявом ОА є саме больовий синдром, лікувальна стратегія при цьому захворюванні, безперечно, полягає у використанні анальгетиків та протизапальних засобів. У міжнародних рекомендаціях щодо лікування ОА основою знеболювальної терапії виступають саме НПЗП. Проте тривале приймання НПЗП асоційоване з високим ризиком побічних ефектів, насамперед із боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи.
Отже, при лікуванні ОА доцільним є вибір лікарського засобу з оптимальним профілем кардіоваскулярної та гастроінтестинальної безпеки. Амтолметин гуацил – препарат зі специфічним механізмом дії за рахунок індукції NO-синтази, що є основою його гастропротекторних властивостей. Окрім того, амтолметин гуацил не підвищує КВР, оскільки за умови тривалої терапії не впливає на артеріальний тиск порівняно з диклофенаком та має зіставний з аспірином антитромбоцитарний ефект (Tubaro et al., 2000). Таким чином, застосування амтолметину гуацилу, особливо за умови тривалої анальгетичної фармакотерапії, є доцільнішим у пацієнтів з ОА (Biasi et al., 2001).
Ви маєте нагоду відвідати засідання ревматологічної школи (у записі) та ознайомитись із результатами дослідження ПАРТНЕР за посиланням: 
https://doctorthinking.org/courses/rheumatology-school/
Або ж ви можете скористатися QR-кодом
Ваш промокод для доступу: zdorov-partner
Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 3 (70) 2020 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....
Зв’язок між рівнем сироваткової сечової кислоти (ССК) і ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) упродовж багатьох років є предметом вивчення дослідників. Установлено, що рівень ССК – незалежний предиктор смерті від усіх причин і серцево-судинної смерті, зокрема від гострого коронарного синдрому, інсульту та серцевої недостатності (СН). Також опубліковано багато робіт про зв’язок між ССК і функцією нирок. Попри значну кількість публікацій, деякі моменти, а саме: яким є оптимальний поріг ССК для визначення ризику ССЗ, чи необхідна корекція значень ССК для функції нирок, чи є ССК ключовим патологічним елементом метаболічної дисрегуляції, потребують прояснення....