Лікування сексуальної дисфункції інгібіторами ФДЕ‑5 у чоловіків, хворих на розсіяний склероз

Розсіяний склероз (РС) – хронічне прогресуюче нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи, що зустрічається переважно в осіб молодого віку. Серед дорослого населення України зареєстровано 20 674 хворих на РС. Щороку кількість хворих на РС збільшується в середньому на 1000-1200 осіб [2]. Серед неврологічних захворювань РС є основною причиною стійкої інвалідизації осіб молодого віку.

Так, через 10 років від початку захворювання труднощі з виконанням професійних обов’язків мають близько 50% хворих [1].

РС накладає значний відбиток на якість життя пацієнтів (негативно впливає на кар’єру, пошук партнера, народження дітей), їхньої родини, а також призводить до значних економічних втрат. При РС порушується діяльність різних функціональних систем організму, зокрема, страждає сексуальна функція (СФ).

За даними T. M. Kessler та співавт. (2009), чоловіки, хворі на РС, мають порушення СФ у 40-80% випадків [8]; за інформацією E. Merghati-Khoei та співавт. (2013), J. Previnarie та співавт. (2014), розлади СФ мають 50-90% пацієнтів чоловічої статі [10, 12].

До основних патологічних проявів відносяться порушення сексуального бажання, збудження, оргазму, розлади еякуляторної функції [8, 12]. Вони можуть бути спричинені різними факторами: ураженням головного та спинного мозків, ушкодженням зовнішніх статевих органів, наявністю неврологічного дефіциту, впливом когнітивних та емоційних змін, соціальних та культурних факторів [7, 8, 12].

В лікуванні еректильної дисфункції застосовували внутрішньокавернозні ін’єкції, трансуретральні введення алпростадилу, вакуум-констрикторні пристрої, імплантацію протезів статевого члену, венозну та артеріальну хірургію. Останнім часом широкого використання набуло фармакотерапевтичне лікування з використанням пероральних засобів [3].

Нормальна ерекція статевого члена залежить від релаксації гладеньких м’язів кавернозних тіл. У відповідь на сексуальний стимул кавернозні нерви та ендотеліальні клітини вивільняють оксид азоту (NO), який, в свою чергу, за допомогою гуанілатциклази стимулює утворення циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Завдяки клітинному перерозподілу іонів Са2+ відбувається розслаблення м’язів. Силденафілу цитрат є селективним інгібітором фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ-5), ферменту, що здійснює метаболізм цГМФ, таким чином забезпечуючи його більш тривалу дію [3].

Green і Martin у 2000 р. в подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні відмітили покращення еректильної функції (ЕФ) після лікування силденафілом у 90% хворих на РС [6]. Згідно результатів подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження (Flower C. et al.) під час лікування силденафілом 217 чоловіків із РС спостерігалося покращення ЕФ та якості життя хворих [5]. У 2012 р. 420 пацієнтів із РС, що мали розлади ЕФ, прийняли участь у дослідженні ефективності силденафілу; в рамках роботи зафіксовано поліпшення ЕФ та якості сексуального життя хворих [13].

Дана проблема вивчається в усьому світі, але на сьогодні питання діагностики та лікування сексуальної дисфункції (СД) у хворих на РС залишаються відкритими. У попередніх дослідженнях значну увагу приділяли розладам ЕФ, а не усьому спектру порушення СФ, тому нами було вирішено розпочати власну роботу.

За даними попередніх випробувань, використання інгібіторів ФДЕ-5 у жінок не забезпечило переконливого позитивного результату. Доведено, що при лікуванні силденафілом (інгібітор ФДЕ-5) покращується лише вагінальна лубрикація, при цьому вплив на оргазм та якість життя пацієнток відсутній [8]. З огляду на це лікування жінок вказаним препаратом не здійснювалося.

Метою роботи стало вивчення ефективності інгібіторів ФДЕ-5 у лікуванні СД у чоловіків, що страждають на РС.

Матеріали і методи

У рамках дослідження було обстежено 60 чоловіків, хворих на РС, віком від 19 до 46 років (середній вік – 32,7±6,8 року). Пацієнти проходили лікування в Міському центрі розсіяного склерозу Київської міської клінічної лікарні № 4. Вони мали рецидивуюче-ремітуючий тип перебігу РС в стадії загострення та ремісії, середня тривалість хвороби становила 5,2±4,4 року.

Хворих було розподілено в 2 групи: основну (n=29) та контрольну (n=31). Учасники основної групи отримували лікування інгібіторами ФДЕ-5.

Здійснювалося ретельне клініко-неврологічне обстеження пацієнтів з оцінкою неврологічного дефіциту за загальною шкалою інвалідизації (Expanded Disability Status Scale, EDSS). Шкала EDSS відображає ураження нервової системи за 8 функціональними системами: зорова функція, функція черепних нервів, ураження пірамідної системи, розлади координації, порушення чутливості, дисфункції тазових органів, церебральні функції (пам’ять, концентрація, увага, настрій), здатність до пересування. Кожен з параметрів оцінювали в балах, на основі сумарного показника розраховували загальний ступінь інвалідизації [9].

Було проведено анонімне тестування хворих за допомогою опитувальників для визначення стану СФ (International Index of Erectile Function – IIEF, Self-Esteem and Relationship Questionnaire – SEAR). Воно допомогло оцінити рівень ЕФ, характеристики оргазму, сексуального бажання, задоволення від статевого акту та загальне задоволення від сексуальних стосунків. Найвищий сумарний бал відповідав нормальній СФ, найнижчий – вираженим змінам [11].

Для визначення рівня стосунків між сексуальними партнерами проводилось анонімне анкетування за допомогою SEAR. Опитувальник оцінює сексуальне задоволення, почуття власної гідності та загальне задоволення від стосунків. Оцінка встановлювалася за 4-бальною шкалою, де 4 бали відповідали відсутності змін у стосунках, а 1 – вираженим змінам [4].

Результати та обговорення

Хворих обстежували під час ремісії та загострення РС. Суттєвої різниці між результатами опитування пацієнтів в обох стадіях захворювання стосовно стану СФ не виявлено. Це можна пояснити тим, що опитувальники вимагають оцінку стану СФ протягом останніх 4 тиж, тобто даний інтервал часу припадав на період до початку загострення, а саме стадію ремісії.

Згідно даних неврологічного обстеження у хворих домінувала загальновогнищева симптоматика. Так, середній бал за шкалою EDSS становив 3,0±1,0 бала (від 1,0 до 6,5 балів).

Порушення СФ – зниження бажання, збудження та порушення досягнення оргазму – виявлено у 37 (61,7%) чоловіків. В основній групі легкі порушення СФ мали 14 (48%) хворих, помірні – 6 (20,6%), виражені – 5 (17,2%); в контрольній групі – 14 (45,1%); 3 (9,6%) і 2 (6,4%) відповідно. Зниження якості стосунків з сексуальними партнерами відмічалось у 22 (36,7%) хворих на РС. В основній групі легке зниження якості міжособистісних стосунків спостерігалося у 17 (58,6%) хворих, помірне – у 5 (17,2%), у контрольній у 7 (22,6%) та 1 (3,2%) відповідно.

Як свідчать результати виконаного дослідження, спостерігається покращення СФ у хворих основної групи після проведеного лікування інгібіторами ФДЕ-5 (статистично достовірні зміни за усіма показниками). У хворих контрольної групи не було виявлено суттєвих змін в сексуальній сфері протягом дослідження (рис. 1). Аналізуючи діаграму, відмічено низькі значення показників СФ в основній групі до лікування в порівнянні з контрольною (різниця статистично достовірна). Це можна пояснити тим, що пацієнти, які не мали скарг на порушення СФ, не завжди погоджувались на лікування інгібіторами ФДЕ-5.

Після лікування показник оцінки СФ в основній групі суттєво зріс.

Під час дослідження якості сексуальних стосунків між партнерами виявлено покращення партнерських стосунків після лікування в цілому та достовірне підвищення якості сексуального задоволення. У контрольній групі разючих змін в якості сексуальних стосунків не спостерігалося (рис. 2).

На фоні використання силденафілу спостерігалося підсилення сексуального бажання, поліпшення оргазму, збільшення задоволення від інтимних стосунків та загального задоволення.

Висновки

1. У чоловіків, хворих на РС, виявлено достовірне покращення СФ після лікування інгібіторами ФДЕ-5.
2. Після терапії з використанням інгібіторів ФДЕ-5 покращилася якість сексуальних стосунків між партнерами та рівень інтимного життя.
3. Лікування СД у хворих на РС має бути комбінованим. Потрібно коригувати всі чинники, що призводять до розвитку порушень СФ: лікувати основне захворювання (РС), а також медикаментозно впливати на емоційну та когнітивну сфери, на якість сексуальних стосунків між партнерами.

Список літератури знаходиться в редакції.