Досвід впровадження щеплення пневмококовою кон’югованою вакциною в Ізраїлі та країнах Європи

01.11.2020

Стаття у форматі PDF

Сьогодні Україна є однією з небагатьох країн світу, в якій вакцинація проти пневмококової інфекції не включена до календаря щеплень. Результати багаторічних спостережень та великий досвід застосування пневмококових вакцн в інших державах свідчать про значні переваги її використання для запобігання розвитку інвазивних пневмококових захворювань, пневмонії, середнього отиту у дітей та зменшенню пневмококового носійства серед малюків, що впливає на захворюваність дорослого населення. Тому поінформованість лікарів щодо нових даних про застосування пневмококових вакцин допоможе краще зрозуміти усі переваги імунізації та охопити вакцинацією якомога більше населення. За підтримки групи компаній «МедЕксперт» та ГС «Українська академія педіатричних спеціальностей» (УАПС) у червні 2020 року відбувся один із значущих проєктів року – майстер-курс «PedSMART. Вакцинація». 

Доктор медичних наук, професор педіатрії та інфекційних хвороб Університету імені Давида Бен-Гуріона в Негеві (Ізраїль) Рон Даган поділився зі слухачами даними багаторічних досліджень та досвідом використання пневмококової кон’югованої вакцини в Ізраїлі та країнах Європи:

– Перші кроки у розробці пневмококової вакцини були розпочаті 20 років тому з метою запобігання розвитку інвазивних пневмококових хвороб (сепсису, менінгіту та інших захворювань, які супроводжувалися наявністю інфекції в стерильних біологічних рідинах та інвазією у системний кровотік). До складу першої вакцини були включені відомі серотипи, які на той час викликали тяжке пневмококове захворювання у жителів Європи та США. Тому основне завдання імунізації проти пневмокока полягало у зменшенні частоти інвазивних станів серед населення. Проте у структурі пневмококових захворювань кількість випадків сепсису та менінгіту була невеликою порівняно з кількістю випадків пневмонії, інфекцій нижніх дихальних шляхів та середнього отиту. Тобто пневмокок необхідно було розглядати не тільки як причину інвазивних інфекцій, але й інших розповсюджених патологічних станів, які були великим тягарем для системи охорони здоров’я. Стало зрозумілим, що вакцинація дітей у ранньому віці дозволить захистити самого малюка від пневмококового захворювання (прямий вплив) та зменшити назофарингеальне носійство у дітей, що вплине на зниження кількості випадків на пневмококові захворювання серед дорослих (непрямий захист). Крім того, застосування вакцини із включенням до її складу більшої кількості серотипів є потенційно кращим для більш надійного захисту дитячого та дорослого населення країни. 

Перша пневмококова кон’югована вакцина (Pneumococcal conjugate vaccine, PCV-7) була розроблена фармацевтичною компанією «Пфайзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн» та містила 7 серотипів (4, 6В, 9V, 14, 18C, 19F, 23F), які були найбільш поширеними на той час. Сьогодні ж існує нова генерація вакцин (PCV-10 та PCV-13 (Превенар-13)), які містять більшу кількість серотипів порівняно з PCV-7. До складу PCV-10 додатково входять ще 3 серотипи (1, 5, 7F), які здатні викликати інвазивні захворювання переважно в країнах, що розвиваються. У вакцині PCV-13 (Превенар-13), виробником якої є фармацевтична компанія «Пфайзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн», містяться додатково ще 3 серотипи (3, 6А, 19А) порівняно з PCV-10, що забезпечує ширший спектр дії. Відомо близько 95 різних серотипів, які були виділені завдяки наявності різних полісахаридних оболонок на поверхні пневмоцитів. Тому сьогодні робота у напрямку виявлення нових важливих штамів пневмокока з розробкою сучасних вакцин продовжується.

З 2007 р. в Ізраїлі вперше було ліцензовано вакцину проти пневмокока, а в 2008 р. вона була вже доступною на комерційному ринку. З 2009 р. PCV-7 було внесено до національного плану імунізації дітей молодше 2 років. Наприкінці 2010 р. було запроваджено імунізацію малюків за схемою «2+1», що передбачало введення вакцини у 2, 4 місяці та бустерної дози в 12 місяців.

Як свідчать результати дослідження S. Ben-Shimol та співавт. (2014), в якому брали участь діти молодше 5 років, після впровадження PCV-7 у малюків захворюваність на серотипи, які входили до складу цієї вакцини, різко зменшилася, проте було встановлено незначний підйом кількості випадків, спричинених іншими трьома додатковими штамами (1, 5, 19А). Дані, отримані в результаті дослідження S. Ben-Shimol та співавт. (2014; 2016), також свідчать про зниження кількості випадків отиту після впровадження вакцини PCV-7 у дітей молодше 3 років. Проте у 2010 р. було встановлено зростання кількості випадків захворювань середнього вуха, спричинених серотипом 19А. Дані проспективного дослідження, в якому брали участь діти молодше 5 років, свідчать про те, що впровадження PCV-7 супроводжувалося зменшенням кількості назофарингеальних носіїв пневмокока, проте також було зафіксовано зростання чисельності носіїв серотипів 19А та 6А (S. Ben-Shimol et al., 2016). Після аналізу отриманих даних потрібно було замислитися над впровадженням вакцин, які будуть також ефективними відносно серотипів 1, 5, 19А та 6А. Тому було прийнято рішення консультативного комітету про введення вакцини PCV-13 у програму імунізації в Ізраїлі.

Досвід впровадження вакцини Превенар-13 в Ізраїлі, США та Великобританії свідчить про стрімке зниження кількості інвазивних пневмококових хвороб у дітей молодше 5 років, спричинених 19А, а також зниження кількості випадків захворювань, спричинених цим серотипом, у віковій групі дітей старше 5 років у зв’язку зі зменшенням носійства серед дітей (M.R. Moore et al., 2015; R. Dagan et al., 2019).

Після впровадження вакцини PCV-10 у Чилі та Фінляндії у дітей молодше 5 років кількість інвазивних захворювань, спричинених серотипом 19А, стрімко зросла. Крім того, оскільки PCV-10 не зменшувала носійство цього штаму, більшість випадків захворювань була зареєстрована у дорослих (R. Dagan et al., 2019).

Після введення в програму імунізації вакцини PCV-7 у Тайвані відзначалося зменшення кількості випадків, спричинених серотипами, які входять до складу вакцини. Згодом у 2009 р. PCV-10 була введена в календар щеплення у зв’язку зі зростанням інших штамів пневмокока. Проте захворюваність, спричинена серотипом 19А, почала зростати, тому в 2011 р. PCV-10 було замінено на PCV-13, яку було включено в національний перелік імунізації, після чого відзначалося значне зменшення кількості захворювань, спричинених серотипом 19А (C.Y. Lu et al., 2019).

У Бельгії після впровадження вакцини PCV-7 зафіксовано зростання загальної захворюваності та кількості випадків, спричинених серотипом 19А. Після введення PCV-13 у календар щеплення відзначалося різке зниження загальної захворюваності на інвазивні інфекції та чисельність станів, пов’язаних із серотипом 19А. Згодом у країні було вирішено замість вакцини PCV-13 використовувати PCV-10, після чого загальна захворюваність зросла на 27%. Також збільшилася кількість випадків захворювань, спричинених серотипом 19А, що змусило повернутися до застосування PCV-13 (T. Desmet et al., 2019). Враховуючи досвід інших країн, Фінляндія та Чилі також прийняли рішення про введення PCV-13 у календар щеплення. 

Згідно з рекомендаціями Національного консультативного комітету з питань вакцинації та інфекційних захворювань в Ізраїлі, у національну програму імунізації входить PCV. В Ізраїлі також було прийнято рішення про впровадження PCV-13 (Превенар-13), оскільки вона охоплює велику кількість серотипів (включаючи 19А), має кращу імуногенність та зменшує назофарингеальне носійство пневмокока в колективі.

В Ізраїлі після впровадження PCV-13 у дітей молодше 5 років відзначалося зменшення на 96% частоти інвазивних захворювань (сепсису, менінгіту, бактеріальної пневмонії), спричинених серотипами, які включені до PCV-13, та чисельності випадків усіх пневмококових захворювань на 67% (S. Ben-Shimol et al., 2014; 2016). Крім того, було встановлено зменшення серед дорослих кількості випадків захворювань, спричинених серотипами, які входять у вакцину, на 70% у зв’язку зі зменшенням носійства серед дітей та на 28% зменшення загальної кількості випадків пневмококових захворювань в осіб старше 18 років (G. Regev-Yochay et al., 2017).

Згідно з даними медичного статистичного центру, де зосереджена вся інформація щодо кількості проведених рентгенографій, народжуваності та госпіталізацій, було виявлено, що після введення PCV-13 у національний календар щеплення протягом 2014-2017 рр. зменшилася частота альвеолярних пневмоній на 48% в усіх дітей молодше 5 років (D. Greenberg et al., 2015). Також було встановлено зменшення кількості неальвеолярної пневмонії (D. Greenberg et al., 2015; R. Dagan et al., 2018) на 35%. Дані щорічної госпіталізації дітей молодше 2 років у 2013-2014 рр. свідчать про зменшення на 50% кількості госпіталізацій, пов’язаних з альвеолярною та неальвеолярною пневмонією, після впровадження PCV-13 (S. Ben-Shimol et al., 2017). У дітей молодше 2 років відзначалося зменшення на 98% кількості випадків середнього отиту, викликаного штамами, що входять у PCV-13, протягом 2014-2017 рр. спостереження (S. Ben-Shimol et al., 2014; 2016). Крім того, зменшення кількості випадків раннього отиту серед малюків вплинуло на зниження кількості хронічного отиту, причиною якого є гемофільна паличка (S. Black et al., 2000; J. Eskola et al., 2001; A.A.I. Palmu et al., 2004). Після впровадження вакцинації PCV-13 в Ізраїлі протягом 2014-2017 рр. у дітей молодше 2 років на 88% зменшилася загальна кількість випадків отиту, на 80% – кількість випадків запалення середнього вуха, спричиненого нетиповою гемофільною паличкою (S. Ben-Shimol et al., 2016).

Основна причина призначення антибіотиків малюкам першого року життя – респіраторні інфекції, зменшивши кількість яких можна знизити необхідність у призначенні антибіотиків. Протягом 2014-2016 рр. спостереження після впровадження PCV-13 було зафіксовано зменшення частоти призначень антибактеріальних лікарських засобів дітям раннього віку і старше та антибіотикорезистентності (R. Dagan et al., 2018). 

Отже, в Ізраїлі було проведено аналіз даних загальної захворюваності протягом 2014-2016 рр. до та після включення до календаря щеплень вакцини PCV-13. Були також враховані дані щорічної народжуваності в країні (177 тис. малюків), кількості дітей старше 5 років (7,5 млн) та дорослих (5,6 млн). У результаті аналізу було встановлено зменшення на 296 випадків захворюваності на інвазивну пневмококову хворобу серед дітей молодше 5 років та на 160 – серед дорослих. Крім того, відзначалося зменшення: на 5 646 звернень у лікарню з приводу альвеолярної пневмонії у дітей перших 5 років життя, на 3 682 кількості випадків загальних госпіталізацій з приводу альвеолярної та неальвеолярної пневмонії у дітей до 2 років, на 11 182 проведених ліжко-днів з приводу альвеолярної пневмонії у малюків перших 2 років життя, на 26 108 проведених рентгенографій у зв’язку з негоспітальною пневмонією, на 7 197 випадків отиту у дітей до 2 років та на 317 281 випадків призначення антибіотиків дітям до 5 років.

Перевагами вакцинації також є: зменшення кількості візитів до лікаря у зв’язку з підвищенням температури, запаленням середнього вуха у дітей та пневмонії, синуситу у дітей та дорослих. Тобто зменшення кількості випадків захворювання позитивно впливає на функціонування суспільства в цілому (дорослі не пропускають роботу, а діти – школу).

Отже, введення PCV-13 (Превенар-13) у календар щеплень в Україні допоможе знизити кількість інвазивних інфекцій серед дітей та дорослих, чисельність випадків середнього отиту, синуситу, пневмонії, госпіталізацій, призначень антибіотиків, що дозволить зменшити економічний та соціальний тягар для країни.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Педіатрія» №4 (55) 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

14.01.2021 Онкологія та гематологія Педіатрія Тактика ведення дітей з імунною тромбоцитопенією: міжнародні стандарти та доказова база

Імунна тромбоцитопенія – ​це аутоімунне захворювання, яке характеризується зниженням продукції тромбоцитів і синтезом антитромбоцитарних антитіл (Ballem et al., 1987). Інколи у дітей захворювання минає самостійно без будь-яких лікарських втручань протягом 12 міс із моменту встановлення діагнозу (Reid, 1995; Hedman et al., 1997). Однак у частини педіатричних пацієнтів (до 25%) може розвиватися хронічна імунна тромбоцитопенія, яка супроводжується геморагічною симптоматикою та потребує тривалої терапії....

31.12.2020 Педіатрія Сучасний засіб Лактакол – швидке та безпечне позбавлення від кишкових кольок малюків із транзиторною лактазною недостатністю

Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР) у дітей раннього віку часто супроводжуються тривалими епізодами плачу, що є причиною занепокоєння батьків та порушення психологічного клімату у родині. Тому важливим завданням педіатра при первинній зустрічі з батьками малюка є пояснення, що 95% ФГІР у дітей перших 6 місяців життя спричинені незрілістю центральної нервової системи (ЦНС) та ферментних систем малюка. ...

31.12.2020 Педіатрія Сучасні напрямки противірусної терапії: раннє лікування – ​зменшення ризиків

Якщо взяти до уваги особливості перебігу та розвитку гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), особливості імунної відповіді, сучасну екологічну ситуацію, різноманіття фармакологічних препаратів та можливість їх синергічного застосування, проблема вибору оптимального противірусного засобу лишається сьогодні однією з найактуальніших у педіатрії. Профілактика, рання діагностика та лікування сезонних ГРВІ набувають особливого значення у зв’язку з подібністю клінічних проявів інфекцій, які спричинені вірусами, що здатні викликати розвиток тяжкої пневмонії (зокрема MERS-CoV та SARS-CoV‑2 – ​збудниками нової коронавірусної інфекції COVID‑19). ...

31.12.2020 Педіатрія Алгоритм діагностики та лікування кашлю у дітей

Кашель є однією з найчастіших скарг, з якою батьки дитини звертаються до педіатра чи сімейного лікаря. Особливо гостро питання діагностики та лікування кашлю у дітей постало у зв’язку з пандемією COVID-19, адже кашель є одним із тривожних симптомів імовірного інфікування. ...