Застосування системного ізотретиноїну в лікуванні акне

Стаття у форматі PDF

Акне (acne vulgaris) являє собою хронічне імуноопосередковане багатофакторне запальне захворювання, яке уражає сально-волосяний фолікул; належить до трьох найпоширеніших дерматологічних захворювань у всьому світі (Hay R. J. et al., 2014) і є провідною причиною звернень до дерматолога. Акне може спричиняти низку несприятливих наслідків – як фізичних (утворення шрамів), так і психологічних (Karimkhani C. et al., 2015).

На певному етапі життя акне відзначається у 80-90% населення світу; пікова поширеність спостерігається у віці 16-20 років (Ghodsi Z. S. et al., 2009; Tan H. H. et al., 2007; Bagatin E. et al., 2014; Augustin M. I. et al., 2011; Shen Y. et al., 2012). Найбільшу клінічну ефективність у лікуванні акне мають пероральні препарати ізотретиноїну, що забезпечують одужання або тривалу ремісію, покращують якість життя, зменшують психосоціальну травматизацію (Zaenglein A. L. et al., 2016; McGrath E.J. et al., 2010; Rademaker D. et al., 2014; Chernyshov P. V. et al., 2018). Один курс лікування забезпечує виліковування у ⅔ пацієнтів. Можуть спостерігатися рецидиви, однак вони характеризуються незначною тяжкістю та легко лікуються за допомогою топічних засобів (Webster G. F. et al., 2014).

Під час Міжнародного науково-практичного віртуального саміту для лікарів усіх спеціальностей та пацієнтів з питань дерматології (DERMx SUMMIT), що відбувся 29-31 жовтня, доцент курсу дерматології та венерології кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (м. Київ), кандидат медичних наук Людмила Ярославівна Федорич представила клінічні випадки власного досвіду застосування системного ізотретиноїну Lidose (Акнетін, «Ядран-Галенські лабораторії», Хорватія) в терапії акне.

Вже через 3 місяці вираженість запальних змін зменшилася, а контроль через 9 місяців виявив повне одужання.

Розрахунок добової дози Акнетіну передбачає множення маси тіла (кг) на ­0,4-0,8; для розрахунку кумулятивної дози слід помножити масу тіла (кг) на 100. Тривалість курсу терапії при обов язковому досягненні кумулятивної дози розраховується індивідуально з огляду ступінь тяжкості, наявність побічних ефектів, значення біохімічних показників  і повністю залежить від добової дози.

На шкірі обличчя, спини та грудної клітки  пацієнта спостерігалися вогнища конглобатних акне, які в процесі лікування трансформувалася з утворенням нормотрофічних рубців або завершувалися безслідно. Цікавим спостереженням виявилося повне розсмоктування гіпертрофічного рубця розмірами 1 на 1,5 см в ділянці кута нижньої щелепи протягом лікування та 1 року після закінчення прийому Акнетіну.

Довідка «ЗУ»

Ізотретиноїн для перорального застосування (13-цис-ретиноєва кислота) являє собою ретиноїдну сполуку, є похідним вітаміну А. Ізотретиноїн було синтезовано в 1955 році, а в 1973 році розпочалися його дослідження при псоріазі, генетичних розладах кератинізації, акне та базальноклітинній карциномі. Цей препарат було схвалено для лікування акне у США в 1982 році, в Європі – в 1983 році (King K. et al., 1982; Peck G. L. et al., 1982; Sampaio S. A.P., Bagatin E., 2008; Layton A., 2009). Ізотретиноїн є проліками, оскільки в цитоплазмі клітин перетворюється на третиноїн. Згодом ця речовина транспортується до ядра та зв’язується з ядерними рецепторами ретиноєвої кислоти RAR і RXR (Balak D. M.W., 2018). Механізм дії ізотретиноїну передбачає нормалізацію інфундибулярної гіперкератинізації, гальмування вироблення цитокератинів 1, 10 та 14, філагрину та матриксних металопротеїназ, підвищення вироблення цитокератинів 7, 13 та 19, ламініну B1 та інтерлейкіну‑1. Вплив ізотретиноїну на проліферацію, диференціацію, апоптоз і відновлення клітин опосередкований імуномодуляцією та регуляцією експресії генів за рахунок впливу на фактори ядерної транскрипції. Так, деякі гени активуються (тумор-супресори, стимулятори апоптозу, стимулятори продукції колагену та фібронектину), а деякі пригнічуються (гени, що беруть участь у ліпідному обміні) (Plewig G. et al., 2004; Nelson A. M. et al., 2009; Karadag A. S. et al., 2012). Ізотретиноїн є єдиним препаратом, що впливає на усі чотири етіопатогенетичні фактори акне: зменшує акроінфундибулярну гіперкератинізацію та комедогенез; пригнічує себогенез за рахунок зменшення розміру й активності сальних залоз до 90%; скорочує популяцію Cutibacterium acnes (C. acnes), яких раніше називали Propionibacterium acnes (P. acnes) шляхом зміни мікрооточення фолікулів; модулює запалення, знижуючи активність мембранних тол-подібних рецепторів TLR‑2 та –4 на кератиноцитах, себоцитах, моноцитах і клітинах імунної системи (Nelson A. M. et al., 2006; Ganceviciene R., Zouboulis C. C., 2010; Dispenza M. C. et al., 2012; Karadag R. et al., 2020; Schroeder M., Zouboulis C. C., 2007).

На фармацевтичному ринку України ізотретиноїн представлено, зокрема, препаратом Акнетін («Ядран-Галенські лабораторії», Хорватія), що пройшов випробування роками практики закордонних і вітчизняних спеціалістів та продемонстрував високу ефективність у лікуванні акне. 

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (491), 2020 р.