Ефективність екстракту насіння кінського каштану при гемороїдальній хворобі: патофізіологічне обґрунтування та доказова база

24.01.2021

Стаття у форматі PDF

Медикаментозне лікування є дуже важливим для полегшення болю й інших симптомів гемороїдальної хвороби, в тому числі в до- та післяопераційному періодах у тяжких випадках з абсолютними показаннями до хірургічного втручання. При цьому важливо розуміти, що в патогенезі гемороїдальної хвороби задіяні численні механізми, такі як тромбоз гемороїдального вузла, запалення, оксидативний стрес, підвищення проникності судинної стінки, спазм внутрішнього сфінктера прямої кишки тощо. Саме тому лікування геморою має бути комплексним і в ідеалі включати лікарські засоби з багатофакторною дією. З огляду на це на особливу увагу лікарів заслуговує препарат ЕСКУЗАН® на основі екстракту насіння кінського каштану (ЕНКК), який впливає на основні патофізіологічні ланки гемороїдальної хвороби. Пропонуємо дайджест зарубіжних публікацій, присвячених застосуванню ЕНКК при геморої.

Механізми дії, що забезпечують ефективність ЕНКК при гемороїдальній хворобі

Ethem Unal et al. Mechanisms of Action that Contribute to Efficacy of Aesculus hippocastanum (Aescin, Horse Chestnut) in Hemorrhoidal Disease: Pharmacokinetics and Therapeutic Profile. EC Pharmacology and Toxicology 6.10 (2018): 902-904.

Механізми дії ЕНКК, які забезпечують його ефективність у разі гемороїдальної хвороби, детально розглянуто в статті Ethem Unal і колег (2018).

Автори нагадують, що основним активним компонентом ЕНКК є есцин, який представляє собою суміш тритерпенових сапонінів. Саме він забезпечує потужну протинабрякову, проти­запальну, флеботонічну, капіляро- та венопротекторну дії ЕНКК. Окрім того, ЕНКК містить біофлавоноїди (кверцетин і кемпферол), ­проантоціанідин А2 та кумарини (фраксин й ескулін), які посилюють активність есцину.

Зазначені ефекти есцину реалізуються через низку молекулярно-клітинних механізмів. Так, його флеботонічна та протинябрякова дії опосередковані покращенням чутливості кальцієвих каналів судинної стінки, що сприяє підвищенню тонусу вен та артерій і зменшенню судинної проникності. Крім того, есцин стимулює вивільнення простагландину F2, який має антагоністичний вплив щодо таких вазодилататорів, як гістамін і серотонін.

Протизапальна дія есцину реалізується через сенсибілізацію іонних каналів, запобігання вивільненню фосфоліпази А2, відповідальної за утворення попередників про­запальних медіаторів, і пригнічення активації й адгезії нейтрофілів.

Есцин інгібує лізосомальні ферменти еластазу й гіалуронідазу, котрі беруть участь у руйнуванні протеогліканів – ​ключових складників ендотелію капілярів і позасудинного матриксу. Завдяки цьому есцин сприяє зміцненню судинної стінки та зменшенню її проникності.

В експериментальних дослідженнях есцин продемонстрував проапоптотичну активність, що має важливе значення для звільнення від пошкоджених клітин у середовищі запалення.

Зрештою, не тільки есцин, а й інші компоненти ЕНКК (біофлавоноїди, проантоціанідин А2, кумарини) мають антиоксидантні властивості, а отже, зменшують вираженість окислювального стресу та перекисного окислення ліпідів, які відіграють суттєву роль у патогенезі гемороїдальної хвороби.

Есцин у лікуванні гемороїдальної хвороби: терапевтичний профіль

Sirtori C. R. Aescin: pharmacology, 
pharmacokinetics and therapeutic profile. 
Pharmacol. Res. 2001 Sep; 44 (3): 183-93.

Доказову базу ефективності та безпеки есцину при різних венозних захворюваннях розглянув у своїй публікації Cesare R. Sirtori. Щодо гемороїдальної хвороби автор наводить результати подвійного сліпого плацебо-конт­рольованого дослідження J. Pirard і співавт., у якому оцінювали ефективність і безпеку есцину у 80 пацієнтів із гострим симптоматичним гемороєм.

Учасники випробування були рандомізовані у дві групи: для отримання 40 мг есцину тричі на день або плацебо. Курс лікування тривав до 2 міс залежно від відповіді на терапію. Ефективність терапевтичного втручання оцінювали за допомогою опитування хворих і ректоскопічного обстеження. Для аналізу були доступні дані 38 учасників групи есцину та 34 – ​групи плацебо.

Після завершення лікування в групі есцину 81,6% пацієнтів повідомили про значне зменшення вираженості суб’єктивних скарг порівняно з 32,4% у групі плацебо. Ректоскопія виявила помітне зниження кровоточивості в 94,8% учасників групи есцину та 61,8% пацієнтів групи плацебо, набряку – ​у 86,9% і 38,3% відповідно (р<0,01) (рис.). Про поліпшення симптомів пацієнти повідомляли в середньому через 6 днів лікування, ендоскопічні ознаки покращення було зафіксовано через 2 тиж терапії. Усі учасники дослідження добре переносили лікування, що свідчить про високу безпеку есцину.

У своєму огляді C. R. Sirtori присвятив чималу увагу профілю безпеки есцину. Він зазначає, що в контрольованих дослідженнях частота побічних реакцій у разі тривалого прийому есцину з метою лікування хронічної венозної недостатності варіювала від 0,9 до 3,0%. Переважно це були легкі небажані явища, ­зокрема гастроінтестинальні симптоми, запаморочення, головний біль і свербіж. У великому німецькому обсерваційному дослідженні про побічні явища повідомили лише 0,6% пацієнтів, а в спеціально спланованих дослідженнях за участю добровольців не було виявлено негативного впливу препарату на функцію нирок. Отже, на сьогодні есцин визнано високобезпечним флеботропним препаратом.

Біодоступність та ефективність есцину: форма випуску має значення

Ezberci F. et al. Aesculus Hippocastanum (Aescin, Horse Chestnut) in the Management of Hemorrhoidal Disease: Review. Turk. J. Colorectal. Dis. 2018; 28: 54-57.

На такому важливому аспекті, як фармакокінетика есцину, у своєму огляді зупинилися Fikret Ezberci зі співавт. Вони зазначають, що ефективність місцевих лікарських засобів для лікування геморою (кремів, мазей і супозиторіїв) є дискутабельною. Найчастіше при гемороїдальній хворобі есцин застосовують пер­орально в дозі 100-150 мг/добу, розподіленій на два прийоми. При загостреннях дозу можна безпечно подвоїти.

Поряд із цим автори наголошують на перевазі пероральних препаратів есцину пролонгованої дії, адже це забезпечує підтримання терапевтичної концентрації в крові протягом тривалішого часу порівняно з твердими лікарськими формами зі звичайним вивільненням. Так, період напіввиведення есцину після прийому таблеток зі звичайним вивільненням становить 6-8 год, натомість у пролонгованих – ​близько 17 год. Ба більше, при прийомі препарату есцину пролонгованої дії рівень дію­чої речовини в крові, вищий за 5 нг/мл, що вважається терапевтичною концентрацією, зберігався навіть через 24 год після останнього прийому. Препарати есцину пролонгованої дії можна безпечно та без шкоди для ефективності приймати лише двічі на добу.


ЕСКУЗАН® – сучасний венотонік на основі ЕНКК

Отже, ЕНКК має потужні протинабрякові, протизапальні, антиоксидантні, флебо­тонічні, вено- та капіляропротекторні властивості, що було доведено в багатьох експериментальних і клінічних дослідженнях.

На українському фармацевтичному ринку ЕНКК представлений, зокрема, препаратами «Еспарма ГмбХ», Німеччина – ЕСКУЗАН® КРАПЛІ та ­ЕСКУЗАН® ЛОНГ капсули пролонгованої дії. Слід зауважити природне ­походження есцину в препараті ­ЕСКУЗАН®, що є запорукою його високої терапевтичної активності й безпеки. Рекомендовані дози венотоніка ЕСКУЗАН® у вигляді крапель дорівнюють 12-15 крапель тричі на добу, у вигляді капсул пролонгованої дії – 1 капсула двічі на добу. Тривалість лікування становить від 2 тиж до 2-3 міс. Висока ефективність і відмінна переносимість роблять препарат ЕСКУЗАН® цінним інструментом у лікуванні різноманітних захворювань венозної системи, в тому числі гемороїдальної хвороби. 


Підготував В’ячеслав Килимчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 24 (493), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

24.02.2021 Терапія та сімейна медицина Холіну альфосцерат: сучасне підтверд­жен­ня ефективності традиційної терапії

Терапія холінергічними попередниками є традиційним підходом до лікування холінергічної дисфункції та когнітивного дефіциту при розвитку деменції. Це стосується, зокрема, й холіну альфосцерату. До вашої уваги представлено огляд статті F. De Negri, опублікованої у виданні Rivista Società Italiana di Medicina Generale (2020; 5 (27): 64‑69), в якій проаналізовано отримані нещодавно дані на підтримку клінічної ефективності та сприятливої переносимості ГФХ....

24.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Роль фармакологічної терапії при постінсультній депресії

Метою огляду F. Corallo et al., опублікованого у виданні Journal of International Medical Research (2020; 48 (9): 1-11), було оцінити, чи є антидепресивні препарати, зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (ІЗЗСН), а також підтримувальна терапія цитиколіном або холіну альфосцератом ефективними для зменшення проявів депресії у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями. Методика полягала в систематичному пошуку досліджень у науковій літературі в базах даних PubMed та Web of Science. Загалом було виявлено 1566 досліджень, з яких автори відібрали чотири, що відповідали усім критеріям включення/виключення. ...

24.02.2021 Терапія та сімейна медицина Резолюція Ради експертів «Про взаємозамінність біологічних лікарських засобів на прикладі хвороби Гоше»

3 грудня 2020 р. за підтримки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» відбулося засідання міжнародної експертної ради з орфанних метаболічних захворювань, до складу котрої увійшли провідні іноземні (США, Бразилія) й українські фахівці. Метою ради було визначити можливість взаємозамінності лікарських засобів, які належать до класу біологічних препаратів, окреслити особливості їх застосування для орфанних метаболічних захворювань. ...

12.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вторинна профілактика інсульту:огляд актуальних рекомендацій

Серцево-судинні (ССЗ) та судинно-мозкові захворювання є однією з основних причин інвалідності та смертності серед населення в усьому світі. Особливо ця проблема актуальна в Україні, де у структурі загальної смертності 66,3% припадають на смерть від серцево-судинних (СС), у тому числі цереброваскулярних захворювань. З-поміж останніх окремо виділяють інсульти, які щорічно розвиваються у 16 млн жителів планети, 6 млн з яких помирають, переважна більшість потребують сторонньої допомоги і лише 10% повертаються до повноцінного життя....