Тривожно-депресивний синдром та COVID‑19: інновації психофармакології

10.04.2021

Стаття у форматі PDF

У березні 2021 року відбувся IX Всеукраїнський конгрес «Профілактика. Антиейджинг. Україна». Провідні фахівці представили доповіді щодо інноваційних розробок у галузі профілактичної та антиейджинг медицини, а також сучасні доказові підходи до лікування. Не оминули увагою й одну з найактуальніших проблем сьогодення – пандемію COVID-19 та її вплив на якість життя. Ганна Сергіївна Бондаренко, к. мед. н., лікар-невролог, виступила із промовою на тему «Тривожно-депресивний синдром в час пандемії COVID-19. Що нового в методах фармакологічної корекції?».

Пандемія COVID-19 суттєво впливає на якість життя людей, зокрема й на психічне здоров’я. Вивчення взаємозв’язку супроводжувальних COVID-19 психічних розладів є актуальною темою сучасних досліджень. Вагомі результати були отримані в ретроспективному когортному дослідженні двоспрямованих асоціацій між COVID-19 та психічним розладом (USA, Taquet et al., 2019). За аналізом 69 млн електронних медичних карток, зокрема з 62 тис. випадків COVID-19:

  1. Кожному 5-му хворому на COVID-19 протягом перших трьох місяців після перенесеного захворювання був встановлений психіатричний діагноз та кожен 4-й із них не мав психіатричного діагнозу до COVID-19.
  2. Пацієнти з наявними психічними розладами мають вищий ризик інфікування COVID-19.
  3. Серед тривожних розладів найбільш частими були: розлад адаптації, генералізований тривожний розлад, посттравматичний стресовий та панічний розлади. 

Доповідач зазначила, що пандемію COVID-19 у майбутньому, ймовірно, супроводжуватиме пандемія тривожно-депресивних розладів як один із вагомих клінічних критеріїв long-COVID.

Далі Г.С. Бондаренко представила до уваги слухачів клінічний випадок, описаний нижче.


Клінічний випадок

Пацієнт 1971 р. н., має дві вищі освіти. Провідною скаргою є постійні епізоди стискання гортані та горла, з порушенням ковтання та відчуттям нестачі повітря, що супроводжуються важким відчуттям тривоги, нав’язливими думками із приводу можливих тяжких ускладнень після перенесеного в легкій формі COVID-19 та значно погіршують працездатність пацієнта. Скарги з’явилися на п’ятий день захворювання на COVID-19. Пацієнт був всебічно обстежений гастроентерологом, отоларингологом, кардіологом. При лабораторно-інструментальному обстеженні патологічних змін не виявлено.

Неврологічний статус. Орієнтований у собі, просторі та часі. Мова не порушена, прискорена. Вкрай сконцентрований на власних відчуттях, роздратований, зухвало ставиться до навідних запитань. Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. При огляді стався напад, що тривав 30 с і супроводжувався гіперсалівацією, почервонінням обличчя, осиплістю голосу, прискореним диханням.

Діагноз. Globus pharyngeus (F 45.8).

Від консультації психіатра та призначення синтетичних антидепресантів хворий категорично відмовився, мотивуючи це «повною адекватністю», запереченням психіатричного діагнозу, страхом звикання, побічних ефектів та ін. 

Терапія. З огляду на вищезазначене, лікар-невролог призначив Кроксен по одній капсулі 1 раз на день; тривалість лікування – два місяці. 

При огляді хворого через 4 тижні отримана позитивна динаміка: зменшились відчуття тривоги, тривалість та частота епізодів відчуття стискання у горлі; ще через 4 тижні – епізодичні приступи відбувались не частіше одного разу на декілька тижнів, не супроводжувались тривогою та іншими переліченими скаргами.


Кроксен (компанія ZDRAVO) – комбінований рослинний комплекс на основі екстракту шафрану (Crocus sativus L.), вітамінів групи В та магнію, що має антидепресивну та анксіолітичну дію, призначений для регулювання психоемоційних станів, пов’язаних із погіршенням настрою, дратівливістю, розладом сну, тривогою, апатією і неспокоєм. Клінічно значимими є споріднені властивості з діючою речовиною. 

Властивості екстракту Crocus sativus L. визначені наявністю трьох основних метаболітів:

  • кроцин – клінічно доведені антидепресиві, антиоксидантні, нейропротекторні властивості;
  • кроцетин – знижує наслідки фізичної втоми, сприяє поліпшенню якості сну, має захисну дію проти пошкодження сітківки ока;
  • сафранал – клінічно доведена протисудомна, антидепресивна, антиоксидантна дія.

Механізм дії даних компонентів забезпечує перешкоджання зворотного захоплення норадреналіну, серотоніну, підвищує синтез дофаміну, виявляє агоністичні властивості до ГАМК-рецепторів, що знижує клінічні прояви депресії та тривоги, нормалізує глибину та якість сну.

До складу препарату Кроксен також входять такі компоненти: фолієва кислота – 500 мкг; вітамін В1 – 1,23 мг; вітамін В6  – 1,7 мг; вітамін В12 – 250 мкг; магній – 320 мг.

Ефективність та високий профіль безпеки екстракту Crocus sativus L. у лікуванні афективних розладів порівняно із класичними синтетичними антидепресантами доведено в межах досліджень. У подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому випробуванні тривалістю 6 тижнів E. Moshiri et al. (2006) вивчали ефект екстракту Crocus sativus L. в 40 хворих на легку та помірну депресію. Пацієнти основної групи приймали Crocus sativus L. у дозі 30 мг/добу. За отриманими даними, не було виявлено істотних відмінностей в обох групах з точки зору побічних ефектів. Через 6 тижнів хворі, що отримували препарат на основі Crocus sativus L., мали кращий результат за шкалою HAMD, ніж у групі плацебо.

У 8-тижневому подвійному сліпому рандомізованому дослідженні за участю 40 амбулаторних пацієнтів із депресією легкого та помірного ступеня порівнювали вплив препарату на основі Crocus sativus L. у дозі 15 мг двічі на добу та флуоксетину по 10 мг два рази на добу (Akhondzadeh Basti et al., 2006). Було виявлено зіставну ефективність препарату на основі Crocus sativus L. та флуоксетину: в обох групах рівень ремісії становив 25%, без істотних відмінностей із точки зору несприятливих ефектів.

Ефективність екстракту Crocus sativus L. у дозі 60 мг/добу вивчали порівняно з сертраліном по 100 мг/добу в лікуванні пацієнтів із депресією у 6-тижневому пілотному подвійному сліпому рандомізованому дослідженні (Ahmadpanah et al., 2019). Опубліковані результати демонструють зіставність ефективності екстракту Crocus sativus L. та сертраліну в потенціюванні вагомого зменшення симптомів депресії.

За результатами метааналізу 11 рандомізованих досліджень  отримано висновки щодо значного впливу екстракту Crocus sativus L. на зниження тяжкості депресії, його ефективності порівняно із плацебо та синтетичними антидепресантами (Tоth et al., 2019).

Таким чином, Кроксен – сучасний комбінований препарат на основі екстракту Crocus sativus L. із доведеною антидепресивною, анксіолітичною дією, сприяє нормалізації психоемоційного стану та якості сну. Крім зазначеної ефективності, перевагою Кроксену є високий профіль безпеки: відсутність побічних реакцій при тривалому прийманні або сумісному застосуванні з іншими ліками.

Підготувала Анастасія Козловська

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 1 (56) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

19.04.2024 Неврологія Алгоритм терапії пацієнта з болем у спині

Як відомо, біль у спині ускладнює рух і чинить негативний вплив на якість життя та психічне благополуччя людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від болю в нижній частині спини страждають близько 619 млн людей у всьому світі, і за прогнозом, до 2050 року переважно через збільшення чисельності населення та його старіння кількість таких випадків може зрости до 843 млн (WHO, 2020). Попри проведення численних дослі­джень причини дорсалгій досі лишаються суперечливими, а результат лікування – ​здебільшого незадовільним....

19.04.2024 Неврологія Мистецтво лікування захворювань периферичної нервової системи: у фокусі полінейропатії

Полінейропатії – ​це захворювання всього організму з реалізацією патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи як множинного ураження периферичних нервів із порушенням їх функції. Більшість полінейропатій є хронічними станами, що значно порушують якість життя пацієнтів. Це зумовлює актуальність пошуку ефективних підходів до лікування цих захворювань....

19.04.2024 Неврологія Цервікогенний головний біль, пов’язаний із вертебрально-міофасціальними чинниками шийно-плечової локалізації: нові підходи до діагностування та лікування

Головний біль (ГБ) як один із найчастіших неврологічних розладів є причиною стану, що характеризується порушенням повсякденної життєдіяльності людини. Поширеність цефалгій і значний їх вплив на якість життя свідчать про важливість проблеми діагностування та лікування ГБ. За даними Глобального дослі­дження тяжкості хвороб, оновленими 2019 р., ГБ посідає третє місце (після інсульту та деменції) серед неврологічних причин за загальним тягарем захворювань (виміряним роками життя з поправкою на інвалідність [DALY]) (WHO, 2014). При цьому лише незначна кількість осіб із ГБ у всьому світі проходять відповідну діагностику та отримують адекватне лікування....

19.04.2024 Неврологія Ноцицептивний і нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря

Біль є однією з найчастіших причин звернення по медичну допомогу. На хронічний біль, який чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я, страждають щонайменше четверо з п’яти хворих із хронічною патологією спинного мозку. Основними типами болю, на який скаржаться такі пацієнти, є ноцицептивний і нейропатичний (у 49 і 56% випадків відповідно) (Felix et al., 2021). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді директорки Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом, д.мед.н., професорки Наталії Костянтинівни Свиридової, присвяченої особливостям ведення хворих із ноцицептивним і нейропатичним болем у практиці сімейного лікаря, яку вона представила у лютому цього року під час Науково-практичної конференції «Дискусійний клуб сімейного лікаря»....