Нові можливості медикаментозного впливу на легкий перебіг COVID-19

17.06.2021

Стаття у форматі PDF

З метою кращого ознайомлення медичної спільноти з досягненнями науки за ініціативи групи компаній «МедЕксперт» – єдиного провайдера із безперервної медичної освіти, уповноваженого Американською акредитаційною радою з безперервної медичної освіти (Accreditation Council for Continuing Medical Education, АССМЕ) у Східній Європі, – 12-13 березня було проведено другий Міжнародний онлайн-конгрес «Pandemic STOP!». У рамках заходу провідні українські й іноземні фахівці активно ділилися досвідом, здобутим у перший рік боротьби з пандемією, для підвищення рівня інформаційної компетентності з основних проблемних аспектів діагностики та лікування COVID-19.

З доповіддю «Гострий назофарингіт: особливості ведення в умовах пандемії» виступив експерт Міністерства охорони здоров’я України за напрямами «Отоларингологія, дитяча отоларингологія, сурдологія», завідувач кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Попович.

– Від початку пандемії COVID-19 основна увага науковців зосереджена на пошуку ефективних препаратів для лікування тяжких випадків захворювання, пов’язаних із високим ризиком смерті, тоді як вивченню клінічних особливостей і підвищенню ефективності терапії легких форм COVID-19 приділяється недостатнє значення. Проте, як відомо, у 80% пацієнтів із COVID-19 відмічається легкий перебіг захворювання. Це зумовлює необхідність глибшого вивчення проблеми, оскільки хворі із легким перебігом коронавірусної інфекції безпосередньо сприяють більш стрімкому поширенню збудника. Актуальність вивчення легких форм коронавірусної інфекції зумовлена високим базовим репродуктивним числом (R0) – середньою кількістю вторинних випадків зараження вірусом від первинних хворих із легким перебігом COVID-19, яке для SARS-CoV-2 становить від 1,4 до 6,47. Тобто хворий на коронавірусну інфекцію з мінімальними клінічними проявами може інфікувати від 1,5 до 3,5 особи та поширити вірус приблизно серед 368 осіб лише за п’ять циклів зараження (Ch. Huang et al., 2020). Тому, згідно з оновленою стратегією запобігання поширеності COVID-19, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила про необхідність вчасного виявлення й ефективного лікування пацієнтів з легким і помірним ступенем тяжкості захворювання.

Сьогодні легкий перебіг COVID-19 характеризується відсутністю тяжких уражень легень і наявністю окремих добре відомих неспецифічних симптомів, таких як підвищення температури тіла, кашель, біль у горлі, закладеність і виділення з носа, загальна слабкість, головний біль і міалгія (A. Alshukry et al., 2020). Однак чітких клінічних маркерів діагностики легкого перебігу коронавірусної інфекції немає, оскільки відомими залишаються тільки дані про наявність або відсутність окремих неспецифічних симптомів без їх кількісної характеристики і оцінки патогномонічності цих симптомів. Це обмежує можливості створення чіткої стратегії лікування (A. Alshukry et al., 2020).

Метою нашого дослідження було оцінювання діагностичної точності та прогностичних значень клінічних симптомів у підтвердженні легкої форми COVID-19 та визначення клінічної ефективності додаткового призначення фітонірингового екстракту BNO 1030 Імупрет® (фармацевтична компанія Bionorica SE) пацієнтам, які отримували стандартну симптоматичну терапію за рекомендаціями ВООЗ. Аналіз діагностичної цінності імовірних симптомів, згідно з якими можна з великою вірогідністю встановити клінічний діагноз COVID-19 легкого перебігу, проводили за допомогою нейромереж – штучного інтелекту, що дозволяє виявити наявність складних взаємозв’язків у представлених статистичних даних.

У дослідження було включено 120 осіб із гострим початком захворювання, наявністю гіпертермії та порушення нюху. За даними Американської академії отоларингології – хірургії голови та шиї (American Academy of Otolaryngology-Head and Neck Surgery), вищезазначені клінічні прояви захворювання розглядаються як інструменти скринінгу на COVID-19. У цьому дослідженні також виконано аналіз частоти інших клінічних проявів, таких як міалгія, закладеність носа, виділення з носа, гугнявість, кашель, біль у горлі, що можуть зустрічатися при COVID-19. Інтенсивність симптомів оцінював лікар (за шкалою від 0 до 3 балів) і сам пацієнт (за допомогою візуальної аналогової шкали від 0 до 10 балів).

Діагноз COVID-19 лабораторно підтверджений у 96 (80%) зі 120 пацієнтів, включених у дослідження. Найбільш інформативним методом діагностики була полімеразна ланцюгова реакція, за допомогою якої захворювання було підтверджено у 43 (35,8%) хворих. Методом імуноферментного аналізу, застосованим після закінчення періоду самоізоляції/спостереження, діагноз підтверджено ще у 53 пацієнтів, при цьому IgM визначався у 31,7%, а IgG – у 19,2% хворих. 

Учасників дослідження було рівномірно розподілено на 2 групи: контрольну, у якій хворим призначали стандартне лікування (іригаційна терапія у поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами – НПЗП), та основну, в якій до базисного лікування додавали лікарський засіб Імупрет® по 2 таблетки 6 р/добу. Тривалість терапії складала 14 днів. При аналізі хворих із легким перебігом COVID-19 за статтю спостерігалася більша кількість жінок, ніж чоловіків. Отже, чоловіча стать може слугувати додатковим предиктором тяжкого перебігу захворювання. Середній вік учасників дослідження складав 33 роки, тобто старша когорта населення перебуває у групі додаткового ризику тяжкого перебігу COVID-19.

За результатами лікарського оцінювання симптомів коронавірусної інфекції на фоні гіпосмії та підвищеної температури тіла з вірогідністю понад 60% найчастіше у пацієнтів відмічалися міалгія, закладеність носа та гугнявість, наявність яких свідчила про легкий перебіг COVID-19. Проте якщо при зниженні нюху та гіпертермії спостерігалися кашель, біль у горлі та виділення з носа, діагноз COVID-19 не підтверджувався. 

За результатами оцінки свого стану хворими, на фоні лихоманки та гіпосмії найчастіше відмічали наявність міалгії та закладеності носа, які є найбільш прогностично значущими симптомами у встановленні клінічного діагнозу COVID-19 легкого перебігу. При цьому кашель, біль у горлі та виділення з носа не мали значної інформативної цінності.

Таким чином, сукупність типових симптомів характеризує COVID-19 легкої форми як гострий вірусний назофарингіт, що визначає обґрунтованість застосування препарату Імупрет®. Компоненти фітонірингового екстракту BNO 1030 забезпечують його противірусну, антибактеріальну, протизапальну дію та сприяють активації факторів неспецифічного імунітету; клінічна ефективність препарату доведена при лікуванні вірусних назофарингітів і тонзилітів.

Найбільш типовою скаргою в учасників дослідження була міалгія, яка на фоні гіпертермії є викликом для медичних фахівців, оскільки за наявності цих симптомів лікарі часто необґрунтовано призначають антибактеріальні засоби. У пацієнтів контрольної групи до 5-го дня спостереження відмічалось наростання вираженості міалгії, при цьому в основній інтенсивність болю в м’язах почала зменшуватися уже з 1-го дня захворювання. У пацієнтів, які додатково приймали препарат Імупрет®, міалгія регресувала на 3 дні швидше порівняно з хворими, котрі отримували стандартну терапію. Наприкінці дослідження в основній групі, на відміну від контрольної, міалгія практично не спостерігалася.

У контрольній групі гіпертермія наростала протягом 3 днів спостереження, тоді як в основній зниження температури тіла відмічалося уже з 1-го дня. У пацієнтів, які додатково приймали препарат Імупрет®, необхідність використання антипіретиків зникала на 2,5 дня швидше порівняно з хворими, котрі отримували стандартну терапію. Наприкінці дослідження відзначалася істотна різниця між двома групами, оскільки у пацієнтів контрольної групи гіпертермія (а отже – використання антипіретичних засобів) зберігалася. 

Причиною закладеності носа при гострому назофарингіті як прояву COVID-19 легкого перебігу є збільшення носоглоткового мигдалика. При ендоскопії разом із його збільшенням визначається виражена ін’єкція судин і дрібні крововиливи на поверхні слизової оболонки, що вкриває мигдалик. Закладеність носа у контрольній групі прогресувала до 5-го дня спостереження. В основній групі такої стрімкої динаміки наростання вираженості цього симптому не відмічалося, а з 4-го дня інтенсивність закладеності носа поступово зменшувалася. У групі додаткового прийому лікарського засобу Імупрет® закладеність носа зменшувалася на 2 дні швидше, ніж у контрольній групі. Наприкінці спостереження відмічалася достовірна різниця щодо наявності цього симптому у пацієнтів контрольної та основної груп, оскільки у хворих, які приймали тільки стандартну терапію, зазначений симптом зберігався. 

Після 14-денного спостереження за пацієнтами одужання було досягнуто у 96,6% учасників основної групи (2 (4,4%) пацієнтів було госпіталізовано) та 73,9% – контрольної (4 (8,6%) хворих продовжили лікування в умовах стаціонару та 8 (17,3%) пацієнтів – амбулаторно). Госпіталізація учасників дослідження переважно була пов’язана зі збереженням підвищеної температури тіла, закладеності носа та міалгії, при цьому у жодному випадку не відмічалося прогресування захворювання до тяжкого респіраторного дистрес-синдрому.

У результаті проведеного дослідження було зроблено висновок про те, що жіноча стать і молодий вік є предикторами легкого перебігу COVID-19. За результатами оцінювання симптомів лікарями, наявність гіпертермії, болю у м’язах, закладеності носа, гугнявості та гіпосмії із вірогідністю понад 60% є підставою для встановлення клінічного діагнозу COVID-19 легкого перебігу навіть без додаткового тестування. Відносно невисоку діагностичну значущість мав біль у горлі. За результатами оцінювання симптомів пацієнтами, скарги на наявність лихоманки, міалгії та закладеності носа зі вірогідністю понад 50% є підставою для діагностування COVID-19 легкого перебігу навіть без додаткового тестування. Тому в умовах пандемії кожен пацієнт із наявністю вказаних симптомів розглядається як потенційно інфікований, що визначає потребу у самоізоляції, навіть без лабораторної верифікації діагнозу. Виділення з носа, кашель, біль у горлі у встановленні клінічного діагнозу COVID-19 легкого перебігу великого діагностичного значення не мають. 

COVID-19 легкого перебігу характеризується незначною імовірністю прогресування до тяжких форм, що свідчить про можливість амбулаторного лікування та дистанційного спостереження пацієнтів.

Таким чином, включення препарату Імупрет® (фармацевтична компанія Bionorica SE) в базисну схему лікування легких форм COVID-19 сприяє зменшенню вираженості клінічних проявів захворювання, тривалості лікування, потреби у призначенні НПЗП та сприяє швидшому одужанню.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (58) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

11.03.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Цефоперазон і цефтріаксон: відмінності та вибір при лікуванні хірургічної інфекції

Цефалоспорини займають провідну позицію серед усіх антимікробних препаратів за частотою використання. Популярність цих антибіотиків пояснюється багатьма чинниками: широким спектром антимікробної дії; бактерицидним механізмом дії; стійкістю до ферментних систем патогенів; доброю переносимістю і невеликою частотою побічних проявів; простотою та зручністю дозування. В останні роки до стандартних протоколів лікування включають цефалоспорини IV i V поколінь, але в рутинній клінічній практиці найчастіше застосовуються препарати I-III поколінь, найбільш відомими представниками яких є цефоперазон і цефтріаксон. У статті викладено порівняльну характеристику цих двох препаратів з огляду на вимоги сучасних стандартів. ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....