Ефективність рисдипламу порівняно з іншими препаратами для лікування спінальної м’язової атрофії з ранньою маніфестацією

26.06.2021

Стаття у форматі PDF

Непряме порівняння методів терапії на підставі даних І частини дослідження FIREFISH

Протягом останніх років для терапії спінальної м’язової атрофії (СМА) винайшли інноваційні лікарські засоби, які проходять перевірку з боку регуляторних органів та органів оцінки медичних технологій у галузі охорони здоров’я. Однак ці препарати не вивчали у прямих порівняльних дослідженнях. M. Daigl et al. виконали аналіз відносної ефективності рисдипламу та нусінерсену або онасемногену абепарвовеку-ксайой на підставі непрямого порівняння методів лікування (НПМЛ) у пацієнтів із ранньою маніфестацією симптомів СМА (1-го типу).

Матеріали й методи

FIREFISH (NCT02913482) – ​відкрите багатоцентрове клінічне випробування, мета якого полягала в оцінюванні безпеки, переносимості, фармакокінетики, фармакодинаміки та ефективності рисдипламу в немовлят із ранньою маніфестацією СМА [1]. Дослідження складалося із двох етапів:

  • І частина: період визначення дози з подальшим розширенням (відкритим дослідженням);
  • ІІ частина: оцінка ефективності та безпеки при застосуванні дози, визначеної у І частині.

Шляхом систематичного огляду літератури (статей/резюме, опублікованих до 02.2018 р.) було виявлено 8 досліджень із препаратом порівняння, в яких вивчали 4 лікарські засоби для застосування у пацієнтів із ранньою маніфестацією СМА (див. Додаток).

Були проаналізовані результати І частини дослідження рисдипламу FIREFISH (NCT02913482), дослідження із застосуванням нусінерсену ENDEAR (NCT02193074) та дослідження з використанням онасемногену абепарвовеку CL‑101 (NCT02122952) [1‑3].

Був застосований метод узгодженого корегованого непрямого порівняння (МУКНП), згідно з яким індивідуальні дані пацієнтів (ІДП), отримані у дослідженнях однієї терапії, «зважують» таким чином, щоб зведені вихідні характеристики відповідали іншим випробуванням [4]. До аналізу були включені ІДП 21 хворого, отримані під час проведення І частини FIREFISH [1]. МУКНП слугує для зіставлення невідповідностей між дослідженнями, які можуть впливати на результат.

Виявлені внаслідок систематичного огляду дані були конвертовані до цифрового формату перед проведенням порівняння з ІДП І частини дослідження FIREFISH [5, 6].

Результати

Базові характеристики

Усі пацієнти мали дві копії гена SMN2 (табл. 1). Повідомлялося, що кількість копій гена SMN2, тривалість симптомів, вік на момент уведення першої дози, оцінка моторної функції на початковому рівні та нутритивна підтримка / штучна вентиляція легень (ШВЛ) чинили вплив на результати [7‑12]. Тривалість симптомів, вік на момент уведення першої дози, визначення рухової функції на вихідному етапі були обрані для зіставлення.

У дослідженні CL‑101 не повідомлялося про тривалість симптомів [3, 6]. Вік дебюту симптомів використовували для узгодження. Зіставлення середніх характеристик випробування ENDEAR із І частиною FIREFISH було успішним. Ефективний розмір вибірки (ЕРВ) І частини дослідження FIREFISH був зменшений до 12,8 після зіставлення (див. Додаток).

Аналіз за МУКНП із даними дослідження ENDEAR (нусінерсен)

Виживання без події. Аналіз результатів МУКНП виживання без події показав вищу ефективність рисдипламу порівняно з нусінерсеном або кращою (оптимальною) підтримуючою терапією (ОПТ) (група контролю в ENDEAR): відносний ризик (ВР) 0,23; довірчий інтервал (ДІ) 95% 0,00‑0,66 та ВР 0,11; ДІ 95% 0,00‑0,30 відповідно (рис. 1; табл. 2).

Аналіз етапів розвитку рухів. Аналіз загальної відповіді на лікування за руховою шкалою розвитку новонароджених Хаммерсміта, друга секція (HINE‑2) із застосуванням МУКНП показав більшу ефективність рисдипламу порівняно з нусінерсеном (відношення шансів (ВШ) 5,79; 95% ДІ 0,98‑46,19) та ОПТ (ВШ 379,71; 95% ДІ 75,19‑1070,54) (рис. 2; табл. 3). Згідно з аналізом із використанням МУКНП здатності сидіти також виявлено вищу ефективність рисдипламу порівняно з нусінерсеном (ВШ 9,22; ДІ 95% 2,62‑29,06) та ОПТ (ВШ 62,66; ДІ 95% 21,39‑154,41) (рис. 3).

НПМЛ щодо несприятливих явищ (НЯ) не проводили, проте:

  • станом на 02.2019 р. за результатами І частини FIREFISH не було виявлено НЯ, пов’язаних із застосуванням препарату, які призвели б до припинення лікування у будь-яких пацієнтів [13];
  • НЯ асоціювалися з основним захворюванням [13]; у дослідженні ENDEAR частота та тяжкість НЯ були подібними у групі приймання лікарського засобу та контрольній групі [5].

Аналіз за МУКНП із даними дослідження CL‑101 (онасемноген абепарвовек)

Застосування МУКНП стосовно даних І частини дослідження FIREFISH та збірних даних дослідження CL‑101 не було можливим через відсутність перекриття середніх значень та діапазонів. Узгодження даних І частини FIREFISH із даними CL‑101 показало ЕРВ 1,8 (див. Додаток).

 

Передбачалося, що неузгоджене порівняння може бути необ’єктивним на користь онасемногену абепарвовеку внаслідок:

  • молодшого віку пацієнтів на момент початку терапії;
  • різниці у тривалості хвороби перед стартом лікування;
  • вищих загальних оцінок за тестом дитячої лікарні Філадельфії для оцінки рухових функцій у новонароджених із нейром’язовими захворюваннями (CHOP-INTEND) на початковому рівні.

Обмеження МУКНП

  1. Без включення усіх прогностичних та предикторних факторів результати є необ’єктивними.
  2. Для МУКНП не були враховані потенційні зміни, які з часом вносяться до стандартного лікування.
  3. Аналізи основних досягнень щодо рухової функції за шкалою HINE‑2 виконували на 365-й день дослідження FIREFISH порівняно зі станом на 183, 302 або 394-й день дослідження ENDEAR (яке тимчасово припинене) [5].
  4. Аналіз чутливості із застосуванням даних, які були отримані раніше з І частини дослідження FIREFISH (збір даних припинено 7 вересня 2018 р.) показав подібну тенденцію, проте з більшою невизначеністю (див. Додаток) [14].
  5. МУКНП призвів до зменшення розміру вибірки внаслідок процесу повторного зважування даних. Це збільшує невизначеність у результатах.
  6. Зіставлення з даними дослідження із використанням препарату порівняння дає підстави вважати, що популяція є цільовою.

Висновки

  1. Попередні результати дозволяють припустити, що терапія рисдипламом у разі СМА із раннім дебютом може сприяти тривалішому виживанню без події порівняно з нусінерсеном або ОПТ.
  2. Застосування рисдипламу може також забезпечити кращі показники моторної функції та досягнення вікових рухових рубежів за шкалою HINE‑2, ніж застосування нусінерсену або тільки ОПТ.
  3. Нескорегований аналіз НПМЛ щодо рисдипламу та нусінерсену або ОПТ показав результати, подібні до таких для МУКНП.
  4. Зіставлення з даними, отриманими для онасемногену абепарвовеку, виявилося неможливим через занадто великі відмінності у базових факторах, що впливають на результати.

Література

  1. ClinicalTrials.gov. NCT02913482. Accessed Sept 2019.
  2. ClinicalTrials.gov. NCT02193074. Accessed Sept 2019.
  3. ClinicalTrials.gov. NCT02122952. Accessed Sept 2019.
  4. Phillippo D.M. et al. http://Nicedsu.org.uk/wp-content/uploads/2017/05/population-adjustment-TSD-FINAL.pdf. Accessed Sept 2019.
  5. Finkel R.S. et al. // N Engl J Med. – 2017. – 377. – ​Р. 1723‑1732.
  6. Mendell J.R. et al. // N Engl J Med. – 2017. – 377. – ​Р. 1713‑1722.
  7. Farrar M.A. et al. // J Pediatr. – 2013. – 162. – ​Р. 155‑159.
  8. Rudnik-Schoneborn S. et al. // Clin Genet. – 2009. – 76. – ​Р. 168‑178.
  9. Aragon-Gawinska K. et al. // Neurology. – 2018. – 91: e1312-e1318.
  10. Pechmann A. et al. // J Neuromuscul Dis. – 2018. – 5. – ​Р. 135‑143.
  11. Oskoui M. et al. // Neurology. – 2007. – 69. – ​Р. 1931‑1936.
  12. Ge X. et al. // J Child Neurol. – 2012. – 27. – ​Р. 471‑477.
  13. Baranello G. et al. Data presented at Cure SMA 2019.
  14. Baranello G. et al. Poster presented at WMS2018.

Додаток

Література

  1. Nash P. et al. // Rheumatol Ther. – 2018. – 5. – ​Р. 99‑122.
  2. Clinicaltrials.gov. NCT01839656. Accessed Sept 2019.
  3. Finkel R.S. et al. // Lancet. – 2016. – 388. – ​Р. 3017‑3026.
  4. Clinicaltrials.gov. NCT02193074. Accessed Sept 2019.
  5. Finkel R.S. et al. // N Engl J Med. – 2017. – 377. – ​Р. 1723‑1732.
  6. Clinicaltrials.gov. NCT02462759. Accessed Sept 2019.
  7. Clinicaltrials.gov. NCT02386553. Accessed Sept 2019.
  8. Clinicaltrials.gov. NCT02913482. Accessed Sept 2019.
  9. Clinicaltrials.gov. NCT02913482. Accessed Sept 2019.
  10. Mendell J.R. et al. // N Engl J Med. – 2017. – 377. – ​Р. 1713‑1721.
  11. Clinicaltrials.gov. NCT03421977. Accessed Sept 2019;
  12. Clinicaltrials.gov. NCT03306277. Accessed Sept 2019.
  13. Clinicaltrials.gov. NCT02268552. Accessed Sept 2019.
  14. Baranello G. et al. Poster presented at WMS2018. 

Підготувала Наталія Купко

M-UA-00000409

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (57) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

12.10.2021 Неврологія Діагностика та лікування психогенних рухових розладів

Нещодавно відбулася міжнародна неврологічна онлайн-конференція «ХІІІ Нейросимпозіум», під час якої свою доповідь «Психогенні рухові розлади та когніції» представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос....

07.10.2021 Неврологія Педіатрія Вікові особливості неврологічного постковідного синдрому

Коронавірусна хвороба (COVID-19) упродовж майже двох років залишається однією з найсерйозніших проблем людства. Зростає кількість осіб, які після перенесеного гострого процесу і виснажливого лікування відчувають наслідки хвороби, що змушують звертатися по допомогу до різних фахівців, зокрема невролога. Почастішали скарги на підвищену втомлюваність, мінливість настрою, порушення сну, зниження концентрації уваги, обмеження фізичного та розумового навантаження, головний біль тощо. З явищем постковідного синдрому зіткнулися навіть ті, у кого перебіг хвороби був у легкій формі. ...

01.10.2021 Неврологія Вийшли нові Європейські рекомендації із фармакологічної підтримки ранньої моторної функції після гострого ішемічного інсульту

Інсульт сьогодні залишається однією із провідних причин смерті та втрати працездатності в усьому світі. Тяжкий неврологічний дефіцит, спричинений цим загрозливим станом, зумовлює потребу у постійній сторонній допомозі (приблизно у чверті тих, хто вижив після інсульту). ...

18.09.2021 Неврологія Нейропатичний компонент хронічного болю як прояв нейроCOVID: від усвідомлення проблеми до раціональної терапії

Пандемія COVID‑19 ускладнила умови роботи лікарів і маршрути пацієнтів в усіх напрямах медицини; не є винятком і хронічні больові синдроми. За даними досліджень доковідного періоду, практично кожен п’ятий житель європейських країн мав проблеми зі здоров’ям, що супроводжувалися хронічним болем [1]....