Новий інструмент точніше прогнозує ризик розриву церебральної аневризми з її розвитком
Проста модель прогнозування може більш точно передбачити розрив аневризми протягом 1 року після її виявлення та розвитку при візуалізації, показало нове дослідження.
Модель прогнозування «трьох S» (Size, Site, Shape) заснована на 3 незалежних предикторах розриву (розмір, місце і форма) і може бути використана як «відправна точка» для визначення стратегії, відзначають дослідники.
«Модель готова до клінічного використання, оскільки сьогодні це найкращий із наявних прогностичних інструментів оцінки ризику розриву аневризми. Однак бажано, щоб у майбутньому ця модель пройшла зовнішню валідацію», – прокоментувала дослідниця докторка мед. наук Laura T. van der Kamp (Університетський медичний центр мозку Утрехта, Нідерланди).
Результати дослідження були опубліковані у журналі «JAMA Neurology».
«Більш точні» абсолютні ризики
Дослідники вивчили 312 дорослих (середній вік — 61 рік; 71 % жінок) із 329 аневризмами, які при подальшій візуалізації збільшилися в одному напрямку на 1 мм і більше. Протягом 864 аневризма-років 25 (7,6 %) із них розірвалися.
Абсолютний ризик розриву після зростання становив 2,9 % (95 % довірчий інтервал (ДІ), 0,9-4,9) за 6 місяців, 4,3 % (95 % ДІ, 1,9-6,7) за 1 рік і 6 % (95 % ДІ, 2,9-9,1) за 2 роки.
Дослідники відзначають, що отримані результати відповідають попереднім дослідженням, які показали більш високий ризик розриву аневризм із ростом, виявленим при подальшій візуалізації, у порівнянні з аневризмами без зростання.
У багатоваріантному аналізі предикторами розриву були розмір 7 мм і більше (відношення ризиків [HR], 3,1; 95 % ДІ, 1,4-7,2), нерівна форма (HR, 2,9; 95 % ДІ, 1,3-6,5) і розташування у середній мозковій артерії (HR, 3,6; 95 % ДІ, 0,8-16,3) і передній мозковій артерії, задній сполучній артерії або задньому сегменті мозкового кровообігу (HR, 2,8; 95 % ДІ, 0,6-13,0).
«На основі трьох незалежних предикторів – розміру, місця і форми церебральної аневризми можна розрахувати більш точні абсолютні однорічні ризики, які варіюються від 2,1 % до 10,6 %, – зазначила van der Kamp. – Хоча 10,6 % можна вважати високим ризиком розриву, його все ж слід зіставити із ризиком ускладнень після профілактичного ендоваскулярного або нейрохірургічного лікування аневризми».
«Червоні прапорці» розриву церебральної аневризми
Доктор мед. наук, невролог Robert Brown Jr (клініка Майо, Рочестер, Міннесота) зазначив, що існує дуже мало даних, які прояснюють ризик розриву після виявлення росту аневризми: «Відомості щодо цих ризиків є ключовими для допомоги лікарям у менеджменті таких». Він підкреслив, що частота розривів, зареєстрована у цьому дослідженні через 6 місяців, а також через 1 і 2 роки, «викликає занепокоєння», особливо те, що ці випадки включають розриви невеликих аневризм у процесі їх росту».
«Це важливо, тому що іноді ми отримуємо відмову з боку страхових компаній та інших організацій щодо повторної візуалізації при невеликих аневризмах», – акцентував д-р Brown.
«Ці дані дають додатковий стимул для розгляду факторів ризику росту, а згодом визначення підгрупи людей, яким, ймовірно, необхідно негайне лікування або раннє лікування, і тих, кого, незважаючи на ріст аневризми, можливо, можна залишити під динамічним спостереженням, – наголосив він. – На додаток до розміру, місця і форми аневризми важливо також розглянути, які інші візуалізаційні характеристики чи біомаркери можуть допомогти у прогнозуванні збільшення та розриву аневризм. Зокрема, контрастне посилення стінок аневризми, можливо, є потенційним додатковим прогностичним фактором, який ми можемо розглянути», – підсумував він.
Джерело: New Tool More Accurately Predicts Aneurysm Rupture Risk After Growth (medscape.com)
Risk of Rupture After Intracranial Aneurysm Growth
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія
Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...
Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....
Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...
З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...