Потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70%. Які зміни необхідно внести до нової програми реімбурсації інсулінів, щоб забезпечити всіх пацієнтів якісними ліками?

13.09.2021

17 червня відбувся всеукраїнський круглий стіл «100 років інсуліну. Відкриття, що рятує життя», присвячений 100-річчю відкриття інсуліну та запланованим змінам у системі реімбурсації препаратів інсуліну в Україні.

Під час заходу учасники обговорили ключові події останнього сторіччя, пов’язані з винайденням інсуліну, сучасні досягнення науки в лікуванні діабету, роль тісної співпраці держави, пацієнтських організацій та виробників у покращенні якості забезпечення пацієнтів, а також розглянули питання щодо того, чого слід очікувати пацієнтам від нової системи реімбурсації інсулінів найближчим часом, і висловили пропозиції стосовно її покращення.

В обговоренні взяли участь представники пацієнтської спільноти, державних органів влади України та Данії, соціальних неприбуткових організацій, лікарі-ендокринологи, експерти з економічних питань у сфері охорони здоров’я і представники фармацевтичної індустрії.

«На сьогодні кількість людей з діабетом в Україні, за різними статистичними даними, складає близько 3,5 млн, з яких лише в 1,2 млн хвороба була діагностованою. Водночас кількість випадків діабету в усьому світі постійно збільшується протягом останніх десятиліть», – підкреслив серйозність пандемії діабету Посол Королівства Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен.

Під час обговорення учасники круглого столу особливу увагу приділили питанню необхідності раціонально лікувати людей з діабетом сучасними інсулінами, щоб уникнути багатьох хронічних ускладнень, які спричиняють передчасну смерть, інвалідизацію хворих та їхнє вибування з економічно-активного населення. Застосування інноваційних методів лікування може значно підвищити якість життя пацієнтів і водночас зменшити навантаження на бюджет системи охорони здоров’я, адже, за даними дослідження Київської школи економіки, представленими на заході, щорічні економічні втрати від ускладнень діабету в Україні складають 104 млрд грн або 2,5% ВВП країни.

За оцінками Київської школи економіки, потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70%, а доступ до сучасних аналогових інсулінів, які сприяють контролю захворювання та знижують ризик ускладнень, мають лише 20% людей з діабетом.

Для забезпечення доступу до інсулінів якомога більшій кількості пацієнтів Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України спільно з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) розроблено план змін у системі реімбурсації інсулінів, що має набрати чинності в жовтні цього року.

Головний спеціаліст відділу моніторингу потреб населення аналітичного управління НСЗУ Наталія Гнатюк зазначила: «Запровадження змін в адмініструванні програми гарантуватиме всім пацієнтам, які потребують інсулінотерапії, доступ до ліків протягом року за кошти державного бюджету». Однак запропоновані зміни зумовлюють певне занепокоєння серед пацієнтських організацій, громадськості та виробників. Учасники запропонували НСЗУ та МОЗ України урахувати деякі важливі моменти та внести зміни до програми, які дозволять покращити якість життя пацієнтів і нададуть можливість спростити роботу лікарів, а саме:

  • забезпечити рівноправний доступ для всіх категорій пацієнтів до всіх формі типів інсуліну;
  • скасувати рішення про запровадження обов’язкової госпіталізації для підтвердження гіпоглікемії, а також отримання необхідного інсуліну;
  • оновити наявні протоколи лікування цукрового діабету відповідно до міжнародних рекомендацій;
  • ввести формат персоналізованого лікування для певних груп пацієнтів;
  • запровадити систему окремого реферування цін на інсулін для оригінальних препаратів і біосимілярів з метою запобігання формуванню несправедливої конкуренції на ринку.

«Необхідно передбачити можливість залучення коштів місцевих бюджетів для фінансування нової системи реімбурсації. Це дуже важливо для того, щоб регіони України мали 100-відсоткову можливість забезпечення препаратами інсуліну», – підсумувала пропозиції від діабетичної спільноти голова Київського благодійного фонду «Діабетик» Наталія Власенко.

Учасники заходу наголосили на тому, що для подальшого удосконалення якості забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та необхідними медичними послугами потрібно налагодити тісну взаємодію між державою, лікарями, пацієнтами і виробниками в той спосіб, як це працює у багатьох країнах світу. Владислав Мороз презентував ініціативу Ново Нордіск, яка є важливим кроком для налагодження такої взаємодії: «Цьогоріч плануємо реалізувати програму для припинення поширення діабету в Києві – Cities Changing Diabetes (міста, що перемагають діабет). Наразі ми шукаємо партнерів у Київській міській державній адміністрації для того, щоб реалізувати цей проєкт. Плануємо розпочати зі столиці, а згодом маємо намір масштабувати програму до інших міст України, щоб полегшити боротьбу з діабетом у всій країні».

Організатори заходу: благодійний фонд «Діабетик», Посольство Королівства Данія в Україні та Ново Нордіск Україна.

Про компанію Novo Nordisk

Novo Nordisk – провідна світова медична компанія, заснована в 1923 році, зі штаб-квартирою в Данії. Наша мета – сприяти змінам для подолання діабету та інших серйозних хронічних захворювань (ожиріння, рідкісні порушення згортання крові й ендокринної системи). Ми робимо це завдяки новаторським науковим досягненням шляхом розширення доступу до наших ліків і працюючи над тим, щоб запобігти та зрештою вилікувати ці хвороби. В компанії Novo Nordisk працюють близько 43 100 співробітників у 80 країнах, а продукція реалізується приблизно в 170 країнах.

Для отримання додаткової інформації відвідайте novonordisk.com, Facebook, Twitter, LinkedIn, YouTube.

***

Для додаткової інформації про компанію та її діяльність в Україні звертайтеся до представника пресофісу Ново Нордіск Україна Марії Бухтоярової за електронною адресою mb@cfcbigideas.com або за телефоном +380 99 317 93 46.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

13.10.2021 Терапія та сімейна медицина Самостійна реабілітація після COVID-19: рекомендації для пацієнтів

У великої частки пацієнтів, які «одужали» від гострої інфекції SARS-CoV-2, протягом тижнів або місяців можуть зберігатися хронічні симптоми, як-от загальна слабкість і швидка втомлюваність (53-87%), задишка (43-71%), нейропсихологічні порушення (47%), а також підвищені рівні стресу, тривоги і депресії (Gloeckl R. et al., 2021). Ці симптоми зазвичай більш виражені й триваліші в госпі-талізованих хворих із тяжкою COVID-19 (особливо в разі перебування у відділеннях інтенсивної терапії та після механічної вентиляції легень), але також часто спостерігаються і в пацієнтів із легкою коронавірусною інфекцією. Пацієнти з хронічними наслідками COVID-19 (так званим постковідним синдромом) потребують всебічної мультидисциплінарної реабілітації із залученням відповідних спеціалістів (фізіотерапевтів, пульмонологів, неврологів, медичних психологів та ін.). У цьому матеріалі наведено рекомендації для реабілітації після COVID-19, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Ці рекомендації лікарі загальної практики – сімейної медицини можуть пропонувати своїм пацієнтів для самостійного виконання....

12.10.2021 Терапія та сімейна медицина Вплив мазі з сукральфатом на якість життя пацієнтів із гемороїдальною хворобою та її ускладненнями: результати опитування EMOCARE

Геморой істотно погіршує якість життя пацієнтів, тому потребує швидкого й ефективного усунення симптомів. Із цією метою часто застосовують місцеві лікарські засоби, проте їхні ефективність і безпека вивчені недостатньо. У цьому огляді представлено дослідження італійських науковців, які вивчали ефективність місцевого застосування мазі з сукральфатом і рослинними екстрактами в симптоматичному лікуванні гемороїдальної хвороби (ГХ)....

12.10.2021 Терапія та сімейна медицина Роль вітаміну D у профілактиці та лікуванні вірусних інфекцій

Проблему профілактики та лікування вірусних інфекцій важко недооцінити. Віднедавна перед людством особливо гостро постала проблема такої вірусної інфекції дихальної системи, як коронавірусна хвороба (COVID-19), хоча й типові гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) продовжують залишатися тяжким медичним, соціальним та економічним тягарем. ГРВІ входить у топ-3 діагнозів, які встановлюються при амбулаторних консультаціях, а щорічні витрати на лікування ГРВІ (крім грипу) перевищують 22 млрд доларів США (Thomas М., Bomar Р., 2021). Незважаючи на значну поширеність вірусних інфекцій, їх лікування дотепер є недосконалим: зокрема, нерідко призначаються антибіотики й імуномодулятори без доведеної ефективності. Своєю чергою, правильна етіотропна терапія вірусних інфекцій ускладнена тим, що прийом противірусних препаратів слід розпочинати якомога раніше після початку хвороби, а на цьому етапі пацієнт нерідко не звертається до лікаря, намагаючись вирішити проблему шляхом вичікування чи самолікування....

12.10.2021 Терапія та сімейна медицина Ефективність іригації носа сольовими розчинами в боротьбі з ГРВІ та SARS-CoV-2: огляд літератури

В умовах пандемії COVID‑19 перед медичними працівниками постають нові виклики, пов’язані з пошуком дієвих засобів попередження вірусної передачі, полегшення симптомів коронавірусної інфекції та профілактики загрозливих ускладнень. Слизова оболонка носоглотки має провідну роль у початкових етапах інфікування SARS-CoV‑2. Промивання носа сольовими розчинами – ​ефективний спосіб підтримання зволоженості слизової та оптимального функціонування системи мукоциліарного транспорту, що також механічно перешкоджає зв’язуванню коронавірусних часточок із рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту‑2 (АПФ‑2). В цьому огляді пропонуємо читачам ознайомитися з новими публікаціями, в яких досліджують механізми дії та клінічну значимість іригацій носоглотки сольовими та протимікробними розчинами....